До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Моя помилка №5

Моя помилка №5
Джерело матеріалу:

Уявіть ситуацію: ви зустріли людину. Прекрасну, треба зазначити, людину, порядну, налаштовану на серйозні відносини. І все у вас гаразд, ось тільки вам нудно, прісно, передбачувано, спокійно. Скажіть, а де ж іскра, де буря пристрастей? Ви робите висновок, що просто це «не ваша людина» — і стрімголов кидаєтеся на пошуки «тієї самої». Яка, звісно, швидко знаходиться і виявляється — хто б міг подумати — покидьком. Вкотре.

Чому так стається? Коли відносини невротичні, «ваш» — це будь-який партнер, який змушує вас страждати. Він вас ображає, принижує; зникає, не дзвонить, робить так, щоб ви за ним бігали, — і ви бігаєте. Це в вашому розумінні і є кохання. Він знов і знов викликає в вас дитячі переживання. А от коли партнер не доставляє вам цих переживань, а, навпаки, хоче зробити ваше життя щасливим і приємним, — ну що з такого взяти? Доводиться провокувати його на скандали і з'ясування відносин. У хід йде «важка артилерія»: сльози, ревнощі, претензії, поки, нарешті, здоровий партнер не збігає світ за очі. І в цей момент невротик отримує задоволення, заламує руки і трагічно вимовляє: «Ну от! Я ж відчував(-ла), що щось не так...»

Ну і хто винен у трагедії: ви або ваш партнер? Подумайте гарненько: ви ж самі його обрали. На жаль, багато хто цього не розуміють, вважаючи, що їм «знов не пощастило». Не розуміють вони і того, що якщо їм некомфортно і погано, завжди можна і потрібно зіскочити. Замість цього вони продовжують грузнути в своєму неврозі.

Торг недоречний

Цікаво, що головою невротик може розуміти, що щось не так: «Я хочу бути коханою, хочу, щоб до мене добре ставилися. Тільки от потягу до такого закоханого, «правильного» чоловіка не відчуваю. Тіло «мовчить»...»

Спитай жінок, як вони собі уявляють ідеального партнера, — половина опише блакитноокого блондина під 1 м 90 см, широкоплечого, розумного, турботливого, співчутливого. Але це вибір раціональний — коли ж справа доходить до сексуального потягу, вмикаються зовсім інші механізми і жінка обирає інший тип. І домовлятися з собою марно — не спрацює. Треба міняти своє лібідо і по-новому вибудовувати взаємини зі світом.

Що відбувається, коли ви починаєте жити по-новому? Змінюється ваша психологія. Рефлекторна дуга, вироблена з дитинства, руйнується, і на її місці виростають нові, свіжі «роги». Лібідо починає змінюватися, і вас нарешті починають притягувати ті партнери, яким ви подобаєтеся. Але процес цей, звісно, не швидкий.

Ми обираємо, нас обирають

Пара слів про те, як ми обираємо партнерів. Тут є два шляхи: обирати головою або серцем.

Головою — це коли ми розуміємо, що нам ПОТРІБЕН партнер. Наприклад, біологічний годинник цокотить, ПОРА народжувати, а робити це без чоловіка НЕ МОЖНА. Скажу по секрету: можна. Легко. Народити і виховувати дитину самостійно можна — було б бажання.

Або чоловік як засіб досягнення цілей — теж одна з улюблених мотивацій. Партнер як спосіб вирішити фінансові проблеми, втекти від самотності, виправити самооцінку і соціальний статус. Або — дружина як спосіб отримати тарілку супу.

Я вважаю, що відносини, в яких люди просто вирішують проблеми (прибити цвях, притягти мамонта, попрасувати сорочки), — це не про кохання і вже точно не про щастя. Створювати сім'ю потрібно тільки по любові — тобто, йти від серця.

Але для того, щоб покохати іншого, треба спочатку навчитися любити себе. Просто так, ні за що. Не за досягнення, статус, зовнішність чи інші чесноти, а просто так. Тільки так можна навчитися любити інших і приймати їх такими, якими вони є.

Любити чоловіка не за те, що він «добувач» і дає матеріальну стабільність, а жінку — не за те, що вона варить борщі й народжує дітей (що, звісно, саме по собі непогано). Звісно, всі ці «приводи» завжди можна виокремити: «Я люблю партнера, бо він дає мені — двокрапка і перелік». Але для цього нам потрібно трохи напружитися, спробувати раціоналізувати свої емоції, формалізувати їх, зрозуміти, що ми відчуваємо і чому. А так — ми просто любимо.

Людина просто нас чіпляє. Нам вона подобається. Ми відчуваємо потребу в спілкуванні з нею. І цього — цієї несвідомої, неусвідомленої, неформульованої емоції — цілком достатньо. А що за цим стоїть — не так вже й важливо.

Пам'ятаєте, як в школі? Дівчинка закохана в однокласника, відчуває приємне хвилювання, смакує кожну нову зустріч, не думаючи при цьому: «Ага, от коли ми виростемо, закінчимо школу й одружимося, він стабілізується моє матеріальне становище, і я з ним житиму безбідно». Ні, в дитинстві ніхто з нас так не відчуває. І дуже важливо зберегти здатність переживати ці дитячі відчуття, цей трепет в очікуванні зустрічі.

Ото й усе.

Михайло Лабковський

+2
223
RSS
18:36
+3
Буває таке, буває… Колись ще до Олени залицявся до однієї дівчини, яка над моїми залицяннями та подарованими квітами лише сміялася.
_шкодую
І що ж?! Вийшла в підсумку за любителя «промочити горлянку», який при цьому дивився на оточуючих доволі зверхньо, презирливо. На початку 90-х він зайнявся бізнесом, завів разом з дружбаном свою фірму, ворочав неабиякими грішми… Але якось він забрав з каси їхньої спільної компанії кругленьку суму і просадив у казино. На цьому бізнес-партнери смертельно посварилися, а невдовзі цього хлопця вбили. Чутки про його «подвиги» долинули до роботи дружини — а вона, молодчинка, на той час неабияк просунулася на держслужбі! Однак через «витівки» чоловіка вся її кар'єра пішла псу під хвіст, і лишилась вона сама з дитиною від вбитого чоловіка…
_шкодую
На щастя, «лихі 90-ті» вже добігали кінця. Невтішну вдову з якоїсь причини пожаліли і рахунків за «витівки» чоловіка не виставили. І то добре…
08:53
+3
Часто люди не цінують дійсно важливих речей, а розмінюються на набуте, яке можна в будь який час отримати чи загубити. Інколи ми не даємо собі реальної оцінки і не маємо конкретної мети. або хочемо все і одразу. А так не буває навіть в казках… Щоб щось досягти потрібно пройти випробувння.....)))
09:26
+2
Є слово нерви в є невротик. Чого так, може хтось пояснить? Може ти, Любо?
11:38
+2
нерви (як на мене) — це здатність організму реагувати на нові, неочікувані,
несприятливі умови, особливо коли тобі не виходить з першої спроби, а сили волі на другу спробу яякось не вистачає)))) Невротик — це людина з низькою самооцінкою, схильною до частих депресій, нестабільною нервовою системою, різким перепадом настрою і т.д.))))
13:44
+1
Невротик — це хронічно знервована людина. Якщо одне слово походить від іншого, то зберігається ОСНОВА. Тут це НЕРВ. Мало б, Любо, бути нервотик!

Випадкові Дописи