Поради психолога Михайла Литвака

Джерело матеріалу:
Михайло Литвак, один з визнаних психологів та лікарів-психотерапевтів міжнародного рівня, розробив і першим почав застосовувати на практиці систему вирішення конфліктів «психологічне айкідо».
Головна мета цієї концепції — навчитися розбиратися в людях і в собі. Тут представлені 15 порад відомого психолога, які допоможуть у вирішенні багатьох життєвих питань:
- Ніхто нікого не кидає, просто хтось іде вперед. Той, хто відстав, вважає, що його кинули.
- Якщо людина дорікнула тобі в невдячності, з'ясуй, скільки коштує її послуга, розрахуйся і більше не май з нею справи.
- Гризи граніт науки, а не горло своєму ближньому, якщо вже хочеться щось гризти.
- Депресія для того й дана людині, щоби подумати про себе.
- Якщо людина нічого доброго не може сказати про себе, а сказати хочеться, вона починає говорити погане про інших.
- Якщо ви добре думаєте про себе, навіщо ж вам потрібно, щоб ще хтось добре думав про вас.
- Роби, що хочеш, і не питай дозволів. Раптом відмовлять.
- Краще спілкуватися з гарною книгою, ніж з порожньою людиною.
- Здатність любити і добре переносити самотність — показник духовної зрілості. Все найкраще ми робимо, коли знаходимося на самоті.
- Я не знаю шляху до успіху. Але я знаю шлях до невдачі — це бажання сподобатися всім.
- Немає чоловічої чи жіночої логіки, є вміння чи невміння грамотно мислити.
- Хочеш дізнатися свого головного ворога? Подивися в дзеркало. Розберися з ним — інші втечуть.
- З друзями спілкуватися приємно, а з ворогами — корисно.
- Є єдина поважна причина для розриву відносин і звільнення з роботи — неможливість особистісного зростання в умовах, що склалися.
- Незріла особистість часто знає, але не вміє. Зріла не лише знає, але і вміє. Тому незріла особистість критикує, а зріла робить.
- Ділися тільки радістю і з друзями, і з ворогами. Друг порадіє, ворог засмутиться.
- Не женися за щастям, а знайди те місце, де воно буває. І щастя саме тебе знайде. Можу підказати те місце, де є твоє щастя, — це ти сам. А шлях до нього — максимальний розвиток всіх своїх здібностей.
- Щастя — це «побічний продукт» правильно організованої діяльності.
- Якщо ти комусь хочеш щось довести — отже, ти живеш заради того, кому хочеш це довести. Якщо ти живеш заради себе, то тоді немає необхідності комусь щось доводити.
- Мрії — це голоси наших здібностей. Ось я не мрію співати в опері. Немає ні голосу, ні слуху. А якби мріяв, то, отже, цю мрію підігрівали б мої здібності. Отже, спробував би потрапити в оперу. Просто потрібно подумати, як цю мрію здійснити. Тут головне — не поспішати, тоді вийде досить швидко. Добре, коли людина може про себе сказати наступне: «Я тільки тим і займаюся, що намагаюся здійснити свої мрії».
- Досягни успіху — зникнуть образи.
Примітка: Не знаю, в чім річ, але тут перераховано більше, ніж 15 порад!.. :)
Якісь статті Михайла Литвака я вже перепощував на Світоч. Перевіряючи, відшукав оцю:
З геніїв роблять тупиць...
Якщо було щось іще — неай шановний Модератор підкаже!
Але оскільки розробником «психологічного айкідо» є саме Литвак, обійти увагою його поради було би щонайменше нерозумно…
Окрім того, слід звернути увагу на стратагеми:
№11 — «Сливове дерево гине замість персикового»
№21 — «Цикада вислизає зі свого блискучого одягу»
№34 — «Стратагема самострілу»
Тут також присутні елементи «психологічного айкідо», оскільки увага контрагента відволікається на якісь сторонні дії.
Звісно, використання всіх цих стратагем потребує вміння планувати на перспективу. Інакше можна затягнути самого себе в стратегічний тупик. Наприклад, політичній лідер нашого «північного сусіди» спочатку анексував Крим, а для того, щоб відволікти увагу світової спільноти від анексії, розв'язав війну на Донбасі. Нібито застосування стратагеми №21… але аж надто кострубате й невміле: бо щоб відволікти увагу світової спільноти від війни на Донбасі, знадобилося влізти по вуха у війну в Сирії… Прямих вигід від неї вже значно менше. Навіть навпаки: негативні моменти вже значно переважають! Якщо слідувати за цією логікою далі, треба вгрузати в черговий «переможний» військовий конфлікт… потім ще і ще!.. Отже, легко бачити, що обраний шлях заводить в стратегічний тупик, а не приводить до бажаної мети.