До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Мандрівка Сумською областю (Частина 1)

Мандрівка Сумською областю (Частина 1)

Свою мандрівку я почав планувати ще з лютого місяця, думав про місця в яких хочу побувати, планував маршрут. Я розповів про свої наміри моєму другові Данилу, йому ця ідея сподобалася, і він відразу погодився стати моїм компаньйоном у цій подорожі.

І ось початок травня, найсприятливіший час для відкриття сезону літніх подорожей, температура повітря достатньо тепла щоб ночувати в наметі у природних умовах, ліс позеленів, фруктові дерева вже квітнуть квітами.

Ми зібрали всі необхідні речі, карту, компас, намет та спальники і з автостанції Суми поїхали на найпівнічнішу точку Сумщини яка була відмічена у нашому маршруті, в місто Глухів, а звідти вже добиратися до інших наших локацій по максимуму пішки або автостопом, щоб мінімізувати рейсові маршрути.

Місто Глухів зустріло нас дощем. В останній Гетьманській столиці є водонапірна башта, яка зараз слугує за оглядову вежу міста, тому ми вирішили на неї піднятися, її висота 41 метр. Дійшовши вершини по темних гвинтових сходинках, нам відкрились мальовничі обшири міста, з його церквами та озерами, а дощ із громом та блискавкою додали ще більших вражень та емоцій.

Згодом на вежу піднялися троє гарненьких дівчат, двоє з яких навчаються в Глухівському національному педагогічному університеті, а третя з Конотопу, приїхала в гості до сестри. Зробивши декілька фото з дівчатами на фоні міста та захмариного неба ми попрямували до Київської брами, яка залишися від Глухівської фортеці. Брама слугувала не тільки як оборонна споруда, а й ще як митниця для перевірки паспортів подорожніх. Під час Другої Світової Війни вона була повністю зруйнована, а в період з 1953 по 1957 рр. була відбудована коштом відділу будівництва та архітектури.

Далі наш маршрут пролягав через старі вулички та будинки на північно-західні околиці Глухова до заказника місцевого значення «Чернечі джерела». По дорозі зустрічалися привітні люди, які радо показували нам дорогу до цього заказника. Дійшовши до місця ми були вражені тією красою та життєдайною силою яку випромінювало це благодатне місце. 

Там билося серце п’яти джерел які наповнювали криниці кристально чистою та прохолодною водою, а в тому місці де вони сходилися в один струмок побудовано дерев’яну купальню, в ній віруючі християни змивають свої гріхи. З верху над цими джерелами побудована каплиця де люди щонеділі приходять молитися і слухати проповіді. З усього Глухівського краю сюди з’їзджаються люди щоб попити водички та послухати мелодійний шепіт струмка.

Заночувавши недалеко від джерел, зранку 7 травня ми вирушили на трасу Київ-Москва, щоб застопити машину яка б довезла нас до легендарного міста Кролевець.

Годину десь ми «голосували» на трасі і ніхто нас не згоджувався підвозити, аж тут коли вже наша віра майже втратилась, зупинився старенький CITROEN Jumper. Радості нашої не було меж, за кермом був веселий заробітчанин, який їхав з Москви додому в Миколаїв на двотижневий відпочинок. За 20 хвилин ми вже були на околицях Кролевця. До центру міста ми дійшли вже пішки, подолавши 5-ти кілометрову дистанцію. Відпочивши декілька хвилин у парку, ми попрямували до Кролевецького краєзнавчого музею, в ньому саме проходила виставка “УПА — відповідь нескореного народу. Повстанці проти нацизму і комунізму”. До нас підійшов поважний сивочолий чоловік і почав розпитувати хто ми, звідки йдемо й куди прямуємо далі. Виявилося, що він є директором музею і також любить подорожувати, тільки на мотоциклі. Пан Анатолій розповів нам про Кролевецький район, що тут подивитися, як дібратися до яблуні-колонії, а головне показав на карті де знаходиться той заповітний місток через який можна потрапити до Спадщанського лісу. В місті Кролевець дуже багато равликів, вони повзали скрізь по стежках та дорогах, і люди не бачачи їх під ногами дуже часто чавили.

Наступною нашою локацією був музей Кролевецького ткацтва, дуже цікаву екскурсію провела нам жіночка екскурсовод і ми навіть встигли підзарядити свої телефони. Побачили як працює ткацький верстат, дізналися що техніку ткання Кролевецького рушнику на разі не може перевершити жодна автоматика в світі. Біля цього музею розкинувся мальовничий парк із поважними дубами і наш екскурсовод розповіла як визначати вік дерева, в нашому випадку дуба. Треба на висоті 1,3 м. виміряти діаметр дерева, потім помножити його на 1,6, додати 44 і відняти від суми 10% (похибка), число яке виходить після обчислення це і буде вік дерева.

Дорога до яблуні-колонії виявилася довшою ніж очікувалось. Чим ближче ми до неї підходили, ти різкішим ставав запах цвіту цього чудо-дерева. Не даремно час подорожі випав саме на початок травня. Саме зараз яблуня пишно вкрилася білим цвітом, і враження таке наче ми потрапили в Райський сад, а пахне немов першим весняним медом. Це чудо природи відвідують багато людей, від пенсіонерів до дітей, які бігали і грали у якісь ігри, там краще себе почуваєш, всю нашу втому немов рукою зняло.

Після проходження аромотерапії ми пішли до місця нашої ночівлі. Так як час був пізній і насувалися дощові хмари, ми швиденько поставили наш намет біля одного з Кролевецьких ставків і нас накрило рясним дощем, тому під шепітливу музику дощу, грому та блискавки ми лягли спати.

Мандрівка Сумською областю (Частина 2)

Мандрівка Сумською областю (Частина 3)

Відео зроблено Данилом Кравченко (@windy_firefly). Фото частково мої, частково Данила.

+6
399
RSS
21:15
+3
Дякую за допис, він прекрасний! Немовби сам побував у подорожі _чудово
З нетерпінням чекатиму на продовження.
Дуже радий що вам сподобалося!
21:25
+2
Побачив, що маєте свій Ютуб-канал. Підписався. А чого так мало відео на тому каналі?! Якщо судити за аватаркою:
Сергій Гончаренко - аватарка
— Ви полюбляєте подорожувати… Отже, має бути багато фоток і відео з подорожей!

_сміх _сміх _сміх Беріть приклад з мене, білого й пухнастого! _сміх _сміх _сміх
Ось 22-хвилинне відео, змонтоване минулої осені після поїздки до Коростеня на літературне свято «Просто на Покрову — 2017»:


До того я на Світочі вже розповідав про нього, отож і вирішив змонтувати такий от відеофільм, щоб не повторюватися. Коростенці дивилися і сказали: «Бомбезно!!!»
Гадаю, за результатами Вашої подорожі вийшов би аж ніяк не гірший ролик!
_підморгую _підморгую _підморгую
Дякую, пане Тимуре! Так, подорожі я люблю і намагаюся якомога більше мандрувати. Коли повертаєшся додому то навалюється багато якихось справ, і не вистає часу щоб змонтувати відео чи зробити слайд-шоу, або ж навіть написати статтю, проходить час і назріває якась нова подорож, так ці відео та фото і архівуються у схронах жорстких дисків.
Цю подорож я вирішив не закидати і написати щось про неї, з відео подумаю, може згодом і змонтую якийсь ролик _посміхаюсь
21:36
+2
До Глухова нас із дружиною грозилися запросити виступити в тому ж таки педуніверситеті — але поки що… глухо, як в Глухові!.. Отакий каламбур…
Зараз проїзд дорогий, нам та поїздка влетить в копієчку. Отож я попросив людей, які зацікавлені в приїзді, вирішити питання, щоб двом письменникам — пенсіонерам-інвалідам тим чи іншим чином оплатили дорогу. Ну… поки що все заглухло. Причини не знаю. В якості альтернативи я запропонував провести з нами скайп-конференцію: адже Інтернет є і в тому педуніверситеті, і в міській бібліотеці, де на наші книжки черга читачів вишикувалася. Це простіше… але і з цим глухо також.
_шкодую
Тому Ваш допис став мені бодай маленькою, але розрадою.
00:49
+2
Друже Сергію, гарно написав. Молодець! І те, що удвох подорожували — це теж добре. Ніч, багаття, намет… Такі спогади навіває твоя стаття. От про яблуневий гай ти розповів — це справжнє диво!
Щиро вдячний, Анатолій Михайлович за ваші слова. Далі будуть фото де ми вночі біля багання, а над нами зоряне небо, краса неймовірна.
00:59
+2
На світлині припасів нема казанка. Невже ви не варили куліш? Це ж така смакота! І де світлина з наметом?
Звичайно ми брали з собою казан, куди ж без нього, кожного вечора в нас було якесь нове вариво на багатті. На світлині припаси які я брав, а казанок з наметом брав мій друг Данило. Фото з наметом і казанком на багатті є вище.
10:42
+2
Передивився ще раз. Таки я неуважний, Сергію, бо є багаття й казанок, а позаду світлий намет. За ним такого ж кольору дорога. От я й не помітив його.
Насправді то не дорога а ставок там такий, він зарощий комишами.
01:18
+2
Дивний зруб кринички. Як це, Сергію, квадрат перетворився у ромб?
Мабуть, так задумав майстер з копання криниць! _стежу
Дуже цікаво написано, хотілося б і самій побувати в цих місцях, хоч я сама родом з Сумщини, з Шостки.Але з дитячих років пам'ятаю гарні Брянські ліси, з конваліями та великими лісовими страхами, які дуже боляче кусалися. А ще згадуються мандрівки на велосипедах «Україна з татом та мамою.
Перепрошую, Ви, мабуть, не помітили мого запитання на Вашій Стіні:

А навіщо тоді реєструватися вдруге?!

Ви ж і "Ярослава Угляренкр" (що за «Р» наприкінці — обдруківка?!), і Яра
_стежу _стежу _стежу
Звісно, дівчата — істоти загадкові, й жіноча логіка для чоловіка — це щось незбагненне… Але навіщо?! Якщо Ви втратили пароль входу — зверніться до Адміністратора, він добрий і чуйний, у скруті допоможе…
_язик _язик _язик
Дякую пане Тимур, я просто не знала, як відновитися на сайті.А тепер буду знати.А по чоловіку моє прізвище Угляренко, помилка не моя, то опечатка.
Я вже написав Адміну. Та він вже, мабуть, і побачив усе — бо це Доброслав _цікаво
Треба просто мати про запас зовнішні (поза Світочем) координати Адміна. Наприклад, електронну пошту.
Я маю.
_язик
Ви могли б звернутися до тата — він би звернувся до мене — я би дав йому для Вас мейл Адміна. І не треба було би по другому колу реєструватися…
_язик
Можна було діяти і в інший спосіб. Я — письменник і журналіст, персона публічна. У мене в профілі Світоча висять координати:
Email: tim-lit@i.ua
Телефони: (093)246-44-67; (096)499-79-72
Телефонуєте мені. Пишете СМС. Або пишете мейл. І запитуєте: пане Тимуре, я загубила пароль входу на Світоч — як бути?! Я б усе залагодив, мені неважко…
_язик
20:28
+2
Дякую пане Тимур, я просто не знала, як відновитися на сайті.А тепер буду знати.А по чоловіку моє прізвище Угляренко, помилка не моя, то опечатка.

Виправити ім'я можете на сторінці редагування свого профілю. Для цього треба перейти у Ваш профіль і в меню праворуч натиснути «Редагувати профіль».

Якщо забули пароль облікового запису достатньо на сторінці входу нажати «Забули пароль»

після чого ввести Ваш емейл (на який зареєстрований обліковий запис) і Вам на електронну скриньку прийде посилання на сторінку, на якій можна задати новий пароль.
20:30
+1
Якщо бажаєте, можете продовжувати користуватись новим обліковим записом. Якщо ні, тоді відновіть доступ до старого, а новий можна повністю видалити.
18:49
+2
Цікаво. Заздрю. Також є задумка побачити оту чудо-яблуню. Чула про неї, але вона була названа як «лежача або повзуча». Побачивши в Вашому дописі справжню назву, тобто, яблуня-колонія, знайду більше інформації про це диво природи.

Випадкові Дописи