УВАГА!   З 1 лютого діяльність спільноти "Світоч" переноситься в Telegram.

Сайт буде доступним ще довгий час, проте без нових публікацій.
Підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями на нашому Telegram-каналі @svitoch_in_ua

Розібратися як користуватися Телеграмом або створити власний канал для подальшої участі в спільноті "Світоч" можете за ІНСТРУКЦІЄЮ. З правилами участі можете ознайомитися тут.

Якщо у Вас є якісь запитання, задавайте їх в групі підтримки в Телеграмі тут.

Є ті, кому ми потрібні такими, як є

Є ті, кому ми потрібні такими, як є

Здається, що для того, щоб поруч була інша людина, щоб вона не йшла, щоб вона залишалася, — треба бути якимсь. Наприклад, розумним. Або багатим, або красивим. І точно — гідним. Ну, чи не бути, а хоча б здаватися. Хоча б спочатку.

Ми підозрюємо, що відносини не потрібні нікому, крім нас самих. І вже тим паче вони не потрібні такому чудовому, розумному, ніжному, чарівному створінню, як той, хто вам подобається. І тим паче — відносини з ким? З вами? То у нього таких, як ви — сотні. Так?

І тому того, хто вам сподобався, треба утримувати. Контролювати, щоб не втік. Потрібно накидати гачків якнайбільше та якомога болючіших. Тримати на дистанції, підпускати ненадовго, а потім знов відштовхувати, щоб знав, ЩО він може втратити.

Щоб не розслаблявся, не думав, що, бач, спіймав рибину в сіті. І весь час треба сіпатися, перевіряючи, чи правда, що я сам ще не вляпався? Або мене вже теж непомітненько на гачки підсадили? Ні в якому разі не дзвонити зайвий раз, не демонструвати радості при зустрічі і, тим паче, що нудьгував без нього, не давати йому знати про щастя бути поруч з ним.

Раптом здогадається, що він для тебе щось означає? А він і так, явно, підозрює… Потрібно стати ще холоднішим і неприступнішим!

І, чим більше ми відчуваємо потяг до іншої людини, чим більше вона відгукується, тим серйознішими будуть випробування. Бо дуже вже лячно втратити, дуже вже страшно, що піде. І потрібні гачки най-най… Щоб не зірвався.

Ми створюємо одне одному масу проблем, не усвідомлюючи однієї простої речі: ті, хто все-таки стають парою, — разом зовсім не тому, що виконали одне з одним всі ці «випробувальні процедури», а всупереч їм. Вони виявилися разом тому, що бажання бути одне з одним споконвічно було настільки сильним, що це дало сили витримати всі ці перевірки холодом, випробування недовірою, біль відкидання.

Нерозумно і образливо. За що ж ми так з тими, хто нам особливо дорогий?

Звісно, намучившись, вони будуть раді, що можна трохи розслабитися. Але чи захочуть вони і далі бути разом? Так, вони можуть утримувати одне одного гачками провини і образи, матеріальними благами, почуттям обов'язку, сексом тощо. Але чи щасливо їм бути в таких відносинах? Вибирають вони це? І чи цього хочеться насправді: щоб людина була з вами поруч лише тому, що не може піти, а не тому, що хоче залишитися?

Бути в стосунках з кимось — це радість і задоволення.

Якщо кожен може говорити про свої почуття і (не)бажання, якщо кожен щедрий і щирий в емоційних проявах, якщо кожен — банально — може бути собою, може творити і розвиватися — з таких відносин не хочеться йти. Хочеться залишатися.

Хочеться бути поруч і щодня повертатися до нього — до коханого. Тому що разом бути здорово. Набагато краще, ніж нарізно. Тому, що наше бажання бути разом — збігається.

Але, щоб вірити в такий результат історії своїх відносин, потрібно знати про себе одну просту річ: «Я — гідний». Кохання. Уваги. Інтересу. Турботи. Не тому, що «я — отакий». А тому, що комусь хочеться бути поруч саме з такою людиною, як я. Як ти.

І, якщо ми розлучилися, — це не «я не гідний», не «я не такий». Це означає, що, змінившись, ми стали рідше збігатися. Рідше, ніж це необхідно, щоб утримуватися поруч.

Але в світі обов'язково є люди, яким ми потрібні такими, якими є просто зараз. Достатньо подивитися навсібіч, щоб помітити їх.

Вікторія Пекарська

+1
314
RSS
03:28
+1
Є ті, з ким хочеться бути поруч.
З ким поруч добре.
З ким поруч краще, ніж нарізно.
Оце і вся таємниця відносин!
_пиячимо

Випадкові Дописи