До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Пеп!

Пеп!
Джерело матеріалу:

З книги американських віршів Дж.-Л.Ветчіка


«Пеп» від англійського — pepper-перець… В Америці
це приблизно означає:
«Начхати! Обійдеться! Тримайся! Вище голову, брате!»
Особливо, якщо нерви здають, або дружина — в істериці,
або зі справами зашився, і хтось скаже:
Пеп!

700 слів вживає середній американець, американка — 800,
шофер (з урахуванням лайки) 900, жодного — президент Кулідж,
Словник В.Шекспіра складається з 14000 слів, Г.-Б.Шоу — з 3700,
але насправді все можна звести до одного лише -
Пеп!

Тут все зрозуміло і просто. У всякому разі, янкі
багато балакать не люблять. Не балакучий народ.
У метро, на вулиці, вдома, навіть в нью-йоркському банку
тебе зрозуміють одразу, тільки рота відкриєш:
Пеп!

Годиться в будь-якій ситуації. Всі пояснює вчинки.
Зручно в спілкуванні з людьми, з тваринами, з високим посадовцем.
Замінює жуйку, спиртні напої, куріння люльки.
До всіх, крім господа-бога, можеш сунутися з цим слівцем:
Пеп!


Від перекладача: під псевдонімом Дж-Л.Ветчіка ховався німецький письменник Ліон Фейхтвангер (1884-1958): «Ветчік» (англ. «Мокра Щока») є буквальним перекладом його німецького прізвища.

З моєї сьогоднішньої точки зору, Фейхтвангер — фігура дуже неоднозначна. З одного боку, я неодноразово перечитав деякі його романи і, перебуваючи в щирому захваті, навіть запозичив у цього митця парочку літературних прийомів. З іншого боку, у нас вдома збереглася унікальна книга Ліона Фейхтвангера — «1936». Вона тоненька — нібито не надто значна… Але там описується поїздка автора до СРСР в тому самому 1936 році. Зокрема, про Великий Голодомор 1932-1933 років там ані слова, за винятком деяких туманних заперечень. Оспівується життя єврейських колгоспників-переселенців в Біробіджані. А також особистий прийом у товариша Сталіна. Отже, Фейхтвангер безумовно входив до кола «прикормлених» радянським комуністичним режимом — цього не можна не враховувати. З третього боку… В 1933 році після приходу до влади в Німеччині нацистів він втік до Франції, з 1940 року оселився в США. Але в 1945 році до Німеччини чомусь не повернувся — ні до ФРН, ані до НДР, де йому була присуджена Національна премія уряду країни. Так і помер в Лос-Анджелесі. Чому?! Відповіді я так і не знайшов...

Книга американських віршів Дж.-Л.Ветчіка — не найсильніша сторінка творчості Фейхтвангера. Однак «білий» вірш «Пеп!» все ж таки різко виділяється серед інших. Не знаю, чи це так… Мені здається, що один з секретів успіху американців полягає саме у вмінні сказати вчасно: «Пеп!» («Начхати!») — і робити далі свою справу. Принаймні спостерігаючи за співвітчизниками, я помітив, що переважна більшість таки не вміє робити цього. Навпаки, у нас просто-таки культивується генерація «рожевих шмарклів»… Коли я зрозумів це, то взяв наведений вірш Фейхтвангера на озброєння.

Тому в разі чого кажу собі подумки: «Пеп!» — і роблю те, що мені потрібно. Що цікаво: це таки допомагає...

+2
246
RSS
23:03
+2
Українці полюбляють гіркий червоний перець, коли на ньому настояна горілка. Але його корисно полюбити… просто як слово!.. _сміюсь Подеколи американський варіант назви червоного перцю корисно вставляти в живе спілкування
01:30
+2
Дружина вичитала в інтернеті, що суміш попелу і червоного перцю діє ОЗДОРОВЛЮЮЧЕ на рослини. Позавчора я зайшов у супермаркет і став накладати совочком цей перець в кульочок (ціна 10 гр за 100 грам). І розічхався на весь супермаркет. Такого веселого чхання давненько в мене не було. Справді діє оздоровлююче.
Хаааа-хаааа-хаааа!!!
Мені гострий перець шкодить. Я до страв частіше додаю мелену паприку, це теж червоний перець, але він не пече.

Випадкові Дописи