До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Самотність краще переживати поруч з іншим

Самотність краще переживати поруч з іншим
Джерело матеріалу:

У сучасному суспільстві з його величезним населенням все більше людей відчувають себе самотніми. Під самотністю мається на увазі не фізична відсутність людей — адже в будь-якому місті не зустрічатися з людьми практично нереально. Переживання самотності — це неможливість бути собою поруч з іншим.

Через страх, що інший відштовхне. І щоб не зустрічатися з ризиком такого відкидання, людина починає сама себе зупиняти. «У мені щось не так, мені не можна показувати це іншому, він не зрозуміє і відкине.» Людина перестає бути собою. Намагається бути кращою, приховати ті сторони, які в собі не приймає, підлаштовується під іншого. Це виснажливий процес, який не приносить задоволення. І, в кінцевому підсумку, людина вирішує що краще вже взагалі не спілкуватися, ніж прикидатися тим, ким не є.

І, переживаючи самотність, (дуже хворобливе, між іншим, переживання!), Людина не усвідомлює як сама зупиняє себе від спілкування. По суті, сама себе залишає на самоті.

На терапії я люблю повторювати, що почуття самотності краще переживати поруч з іншим. Тоді це все міняє.
+1
446
RSS
12:21
+2
На терапії я люблю повторювати, що почуття самотності краще переживати поруч з іншим. Тоді це все міняє.

«Самотність удвох» — це один з класичних різновидів шлюбу! _вибачаюсь
12:30
+1
У мені щось не так, мені не можна показувати це іншому, він не зрозуміє і відкине.

Це етап дорослішання, який неможливо оминути. Бо якщо батьки, не дай Боже, помітять в дитині щось таке, що їх не влаштовує — одразу ж кинуться «рихтувати», «виправляти» й «підрізати»! Бо мають на те повне право — адже йдеться про виховання їхньої любої дитинки!..



Отож якщо дитина хоче вберегти сама себе від надмірного впливу батьків — мусить бути з ними нещирою. Тільки не треба забувати, що це не назавжди… _дідько
Я тільки недавно усвідомила, що страх самотності є атавізмом, який зберігся ще з тих часів, коли люди жили в печерах, малими сімейними групами. І тоді не відповідати вимогам групи означало вірну смерть протягом кількох годин, бо той, кого вигнали з печери не доживав до наступного ранку.
Зараз усе змінилося. Тепер можна жити зовсім самому і навіть не обов'язково бути абсолютно справним фізично, щоб давати собі раду. Я не можу ходити, але мені не треба втікати від хижака чи наздоганяти свою вечерю. Мені не треба носити воду з криниці й дрова з лісу, вода і тепло самі приходять в мою квартиру. Я не мушу самостійно вирощувати продукти, за ними я просто йду в найближчий магазин. Коли я захворію, лікар прийде до мене додому.
Я маю всі ці блага цивілізації, але моя генетична пам'ять наказує мені боятися самотності.
14:00
+2
Страх це відчуття від того, що ще не відбулося. Тобто людину опановує страх стати самотньою=покинутою напризволяще. Це для дорослих. Для дітей інше. Мама веде хлопчика за ручку, а потім каже: постій отут, а я схожу в туалет і скоро вернусь. Для малого кожна хвилина як вічність і він вже думає, страхається від того, що мама, мабуть, його покинула і плаче — ридає. А ось і мама, а малий підстрибує від щастя.
Печери печерами, але й пізніше вигнання з тієї чи іншої громади оберталося смертельною небезпекою. Згадайте, наприклад, Другий Нікейський собор християнської церкви (тоді ще єдиної). Його Восьме правило спрямоване проти тих, хто «суботствує» й загалом таємно дотримується єврейського Закону (для запобігання перекрученням цитую церковнослов'янською мовою):

Правило 8
Поелику некоторые из еврейскаго вероисповедания, блуждая, возмнили ругатися Христу Богу нашему, притворно делаяся христианами, втайне же отвергаяся Его, и скрытно субботствуя, и прочее иудейское исполняя: то определяем, сих ни во общение, ни к молитве, ни в церковь не приимати: но явно быти им, по их вероисповеданию, евреями: и детей их не крестити, и раба им не покупати, или не приобретати. Аще же кто из них с искреннею верою обратится, и исповедует оную от всего сердца, торжественно отвергая еврейские их обычаи и дела, дабы чрез то и других обличити и исправити: сего принимати и крещати детей его, и утверждати их в отвержении еврейских умышлений. Аще же не таковы будут: отнюдь не приимати их.
(Ап. 7, 64, 70, 71; Трул. 11, 84; Антиох. 1; Лаод. 29, 37, 38)

Останні слова Правила 8: «Аще же не таковы будут: отнюдь не приимати их», — означали саме вигнання з християнської громади, що оберталося потраплянням до рабства без можливості подальшого викупу громадою або навіть смертю. Другий Нікейський собор — це 787 рік після Різдва Христового. Це Середньовіччя, а не період печерного життя первісних груп…
_шкодую _шкодую _шкодую

UPD. На тому Другому Нікейському соборі скінчився первісний месіанський юдаїзм, наново відроджений лише в ХІХ столітті як релігійна течія «зеленої» парадигми.
До речі, мас-медіа й досі лякають нас муміфікованими трупами одиноких пенсіонерів, знайдених в їхніх квартирах:
Мумія пенсіонера
Погугліть на "труп пенсионера мумифицировался" — знайдете цілу гору таких повідомлень!
11:43
+1
Інші «англійські науковці» _сміюсь стверджують, що розумники друзів не заводять!
Ага. Правду кажуть, що всі генії трохи аутисти. Їм важко налагоджувати міжлюдські контакти.

Випадкові Дописи