До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

36 китайських стратагем, або Китайська азбука конфліктного управління

36 китайських стратагем, або Китайська азбука конфліктного управління

Коли я був маленьким радянським хлопчиком, то навіть не підозрював, що від природи наділений такою важливою штукенцією, як стратегічне мислення. Вже значно пізніше, прочитавши булгаковську «Майстра і Маргариту», замислився над словами Воланда про те, що «людина позбавлена можливості скласти якийсь план хоча б на сміховинно короткий термін, ну, років, скажімо, в тисячу»… і раптом зрозумів, що деякі мої плани сягають років десь на 50-100…

:) :) :)

Ні-ні, відтоді років 50 ще не минуло. Максимум — років 30-40. Втім, дещо з задуманого таки було успішно реалізовано. Отже, попри шалені зміни в нашому житті, планування на багато років і навіть десятиліть наперед потрібно навіть окремій людині. І тут може стати в нагоді давньокитайське вчення про 36 стратагем! Адже в ньому систематизовані знання про різні типові стратегії на більшість випадків життя. А також обґрунтовується можливість побудови низки стратегій (див. стратагему 35 «Стратагема послідовності»).

Наприклад, в коментарях до якоїсь педагогічної статті ми з Дзвінкою Сопілкаркою і Доброславом обмінялися думками, як це воно — «бити на зльоті життя» малих, ще духовно незрілих дітей, «ламаючи крильця» їм як в школі, так і вдома. Я вже, здається, описував свою поведінку, коли всі кому не ліньки спробували «зламати крильця» моїй дитячій мрії — стати прозаїком-фантастом. Переходячи на мову стратагем, можу констатувати, що для свого порятунку я застосував дуплет стратагем 21 «Цикада вислизає зі свого блискучого одягу» і 10 «Ховати за посмішкою кинджал». Себто, з одного боку, якщо вже дорослі вирішили, що письменником мені нізащо не бути, я намагався зайвий раз не демонструвати дорослим креативність в найважливішому для мене напрямі (красне письменство) і предмет своєї особливої зацікавленості (Куренівська трагедія), доки не «стану на крило». Натомість демонстрував усім свою зразковість і слухняність — а це і був «блискучий одяг цикади». З іншого ж боку, повною мірою уявляв, до чого всі здивуються, коли я все ж таки сану письменником — це і був мій маленький «кинджал», схований за «посмішкою». Це нечесно щодо світу?.. Так, звісно. Але ціною питання було моє духовне виживання в абсолютно несприятливому середовищі.

Звертаю увагу на те, що це саме дуплет вказаних стратагем, а не одна-єдина стратагема 27 «Грати роль дурня, не сходячи з глузду»! Останнє було би справедливо, якби я ніколи не збирався демонструвати світові свої таланти і змагатися за свою нішу в сучасній вітчизняній літературі. Тоді мені би справді довелося якось придушити свій талант (як-то кажуть, «наступити на горло власній пісні») і при цьому не збожеволіти. Але ж ні!!! Мені всього лише треба було «стати на крило», для чого я відвів час до закінчення спочатку школи, а потім інституту: десь 1985-1986 рік… Реально ж почав трохи раніше — з 1984 року, оскільки саме тоді в моєму житті з'явилася «муза» (моя майбутня дружина). От тоді я й почав «вилазити зі старої оболонки», немов та цикада…

Ні в якому разі не слід вважати, що нічого подібного до 36 китайських стратагем не існує в інших культурах. Навпаки! Зокрема, на частину стратагем можна підібрати прислів'я і приказки. І вже точно в історії будь-якої країни, будь-якого народу можна знайти приклади, що відповідають тій чи іншій стратагемі… або антиприклади! Зокрема, невміння Червоної армії відступати (й навіть відсутність у Польовому статуті 1939 року самого поняття «відступ»!) не дало можливості радянським командирам грамотно зорганізувати відхід влітку і восени 1941 року, що стало однією з важливих причин шалених втрат серед особового складу. Між тим, в тій ситуації зовсім незле було б застосувати стратагему 36 «Втеча — найкраща зброя в безвиході»… І навпаки, сумнозвісний пакт Молотова-Рібентропа цілком відповідаєстратагемі 10 «Ховати за посмішкою кинджал».

Можемо взяти й новітню історію. Наприклад, вже очевидно, що нове керівництво України, що прийшло до влади після Євромайдану, вдалося до стратагеми 29 «Прикрасити дерево квітами». До речі, звідси важливий висновок: знання переліку всіх стратагем та того, яку саме з них проти тебе застосовують тут і зараз, ще не гарантує успіху у протидії… Зокрема, українське громадянське суспільство поки що надто слабке й аморфне, аби протиставити якусь притомну стратегію нинішнім олігархам.

Підсумовуючи, скажу наступне: вивчати 36 китайських стратагем потрібно хоча б тому, що нерідко їх можуть застосувати проти вас самих — отже, вам бодай стане зрозуміло, яким чином вас збираються перемогти в найрізноманітніших конфліктах. А таке розуміння — це вже половина шляху, що полягає у побудові ефективної контрстратегії… Прервага вчення про 36 стратагем полягає саме в наявній систематизації, що допомагає легше засвоїти знання. І між іншим, в сучасному Китаї 36 стратагем вивчають якщо не в старших класах школи, то в вузах точно! Бо це знання дуже навіть згодиться при побудові бізнесових стратегій… не кажучи вже про військові...

Тому нижче я перелічу всі 36 стратагем в традиційному, як для китайців, порядку з деякими необхідними тлумаченнями.

Стратагема 1:
«Обдурити імператора для того, щоб він перетнув море»
(Стратагема шапки-невидимки)
Необхідно маскувати власні цілі.

Походження Стратагеми пов'язане з наступною історією: імператора, який сумнівався в необхідності перепливати море, переконані в необхідності такої подорожі наближені запросили відпочити в будинку на узбережжі. Будинок (який насправді був замаскованим кораблем) відчалив, тільки-но імператор заснув, і перетнув море. Таким чином були подолані сумніви «сина неба».

Стратагема 2:
«Обложити державу Вей для порятунку держави Цзяо»
(Стратагема ахіллесової п'яти)
«Лобова» атака не завжди ефективна й іноді небезпечна — тоді краще діяти приховано, непрямими методами.

Зміст Стратагеми полягає в можливості перемоги над ворогом за допомогою непрямого впливу на нього через створення небезпеки для одного з його незахищених ключових елементів або процесів. Походження Стратагеми таке: в період феодальної міжусобиці IV ст. до н.е. армія держави Лі врятувала свого союзника — державу Цзяо (Чжао), що страждало від облоги ворога, держави Вей, взявши в облогу незахищену столицю Вей; через це війська Вей були змушені поспішити на допомогу власній столиці й відмовитися від подальшої облоги Цзяо.

Стратагема 3:
«Позичити ніж і вбити людину»
(Стратагема підставної особи)
Необхідно враховувати можливість виведення ворога з ладу чужими руками, уникаючи при цьому притягнення уваги до себе.

Стратагема 4:
«Відпочиваючи, чекати на виснаженого ворога»
(Стратагема виснаження ворога)
Необхідно шукати шляхи до виснаження потужного ворога.

Походження Стратагеми пов'язано з історією походження Стратагеми 2: після того як війська держави Цзяо почали поспішне повернення додому для порятунку обложеної столиці, генерал, який командував військом держави Лі, заздалегідь вибравши місце для засідки, протягом кількох днів непомітно «обживав» це місце, чекаючи на підхід стомленого тривалим маршем війська Цзяо, розтягнутого в похідну колону, щоб завдати йому нищівної поразки.

Стратагема 5:
«Скористатися пожежею для грабунку»
(Стратагема стерв'ятника)
Необхідно отримувати вигоди і переваги від проблем ворога, розглядати можливості нападу, коли він перебуває в скрутному становищі.

Стратагема 6:
«Здійняти шум на сході, напасти на заході»
(Стратагема відволікаючого маневру)
Необхідно використовувати удавані атаки й відволікаючі маневри для маскування напрямку головного удару.

Стратагема 7:
«Створити щось із нічого»
(Стратагема творчого перебільшення)
Необхідно інсценувати фантоми, щоб ворог прийняв їх за дійсність, яка насправді дуже відрізняється від таких уявлень.

Стратагема 8:
«Таємно відправитися в похід на Ченцанг»
(Стратагема обхідних шляхів)
Необхідно приховувати за будь-якою нормальною, всім звичною, ортодоксальною діяльністю щось ненормальне, незвичайне, неортодоксальне, несподіване для контрагента.

Походження Стратагеми пов'язано з історією виникнення в II ст. до н.е. династії Хань: один з претендентів на імператорський трон послав невелику частину свого війська ремонтувати зруйновані мости через ущелину, а сам таємно пішов на Ченцанг — плацдарм, який дозволяв вийти в тил іншому претенденту на престол і розгромити його.

Стратагема 9:
«Спостерігати за вогнем на протилежному березі річки»
(Стратагема невтручання, вичікуючи)
Необхідно прикидатися байдужим щодо критичної ситуації в таборі ворога, утримуючись від поспішних дій і чекаючи на розвиток ситуації в сприятливому для себе напрямі для того, щоб втрутитися лише тоді.

Походження Стратагеми пов'язано з війнами періоду розвалу імперії династії Хань (206 до н.е. — 220 н.е.): під час однієї з битв на Янцзи, в якій зійшлися всі три можливі претенденти на спадщину імперії (армії держав Вей, Ву і Шу Хань), військо держави Шу Хань спостерігало зі свого берега річки за пожежею в таборі військ двох інших держав-конкурентів, які супроводжували битву їхніх армій на іншому березі, але втрутилося тільки тоді, коли перемога була гарантована одній зі сторін, і зробило це таким чином, щоб всі плоди перемоги дісталися переважно державі Шу Хань.
Стратагема 9 часто застосовується перед Стратагемою 5.

Стратагема 10:
«Ховати за посмішкою кинджал»
(Стратагема лукавства)
Необхідно приховувати підступні задуми за улесливими словами і правильними фразами.

Походження Стратагеми пов'язано з придворним китайського імператорського двору VII ст. н.е., якому приписують люб'язне поводження з усіма — навіть з людьми, які йшли наперекір йому. Водночас легенда стверджує, що на таких людей чекало жахливе майбутнє…

Стратагема 11:
«Сливове дерево гине замість персикового»
(Стратагема цапа-відбувайла)
Необхідно враховувати можливість принесення в жертву когось (аж навіть до себе самого!) задля порятунку себе або інших поважних осіб.

Перша згадка цієї Стратагеми зустрічається в баладі часів правління династії Хань (206 до н.е. — 220 н.е.): коли на корені персикового дерева напали мурахи, сливове дерево, що росло поряд, накрило своїм корінням коріння персикового, тим самим врятувавши його… але при цьому загинуло.

Стратагема 12:
«З легкою душею повести овець»
(Стратагема щасливого шансу)
Не можна (з гамлетівськими сумнівами) «виганяти» удачу, якщо вона «постукала в двері».

Вислів виник в XII ст. н.е. і пов'язаний з легендою про мандрівника, який зустрів вівцю, що відбилася від отари — він узяв тварину з собою.

Стратагема 13:
«Бити палицею по траві, щоб налякати змію»
(Стратагема провокації)
По можливості потрібно використовувати непрямі загрози ворогові.

Походження Стратагеми пов'язано з корумпованим чиновником Х ст. н.е., який отримав скаргу великої кількості людей на свого настільки ж корумпованого секретаря: прочитавши скаргу і вкрай злякавшись, чиновник, немов налякана ударами палиці по траві змія, втратив здатність до подальших протиправних дій.

Стратагема 14:
«Скористатися тілами померлих і повернути душі»
(Стратагема відновлення фасаду, або Стратагема Фенікса)
Можна використовувати нові організації, процеси, людей і т.ін. для продовження старої політики.

Вперше Стратагема згадується в драмі епохи династії Юань (1271-1368), де розповідається про душу померлої людини, яку буддійський святий захотів повернути в цей світ; з'ясувавши, що тіло померлого було давно спалено на поминальному багатті, святий взяв тіло іншого померлого і помістив в нього вкрай потрібну йому на землі душу.

Стратагема 15:
«Змусити тигра спуститися з гори»
(Стратагема ізолювання)
Необхідно розглядати можливості захопити або послабити ворога, віддаливши його від «рідних» людей і обставин.

До VII ст. до н.е. відноситься вислів мудреця про те, що коли тигр або леопард полишать свій притулок і наблизяться до людей на рівнині, то стануть для останніх легкою здобиччю, а залишаючись в своєму гірському притулку — як завжди, лишатимуться страшними хижаками.

Стратагема 16:
«Захопити неробством»
(Стратагема гри в «кішки-мишки»)
Не починаючи ніяких ворожих дій проти переможеного ворога, тим самим домогтися його внутрішньої вдячності, а отже ще міцнішої покори.

Походження Стратагеми пов'язано з боротьбою китайської армії в III в. н.е. з населенням південних районів сучасного Китаю: 7 разів поспіль перемагав у бою і відпускав з миром «південного» генерала китайський полководець домігся, зрештою, його внутрішньої покори і підпорядкування південних територій без необхідності розміщувати там війська.

Стратагема 17:
«Обміняти щебінку на дорогоцінний камінь»
(Стратагема наживки)
Необхідно бачити і використовувати можливості обміну порівняно малих переваг для контрагента на порівняно великі переваги для себе.

Одна з версій виникнення Стратагеми відноситься до часу панування в Китаї монгольської династії Юань (1271-1368), вона дуже романтична і пов'язана з фліртом: звертаючись зі словами докору до чоловіка, який сподобався їй, жінка (звісно, в переносному сенсі) «кидає в нього щебінку», і якщо чоловік зрадіє цьому докору, разом з тим отримує (теж в переносному сенсі) «дорогоцінний камінь» — можливість почати бесіду і ближче познайомитися з цим чоловіком.

Стратагема 18:
«Для розгрому банди вбити отамана»
(Стратагема важеля)
Необхідно шукати і тиснути на ключові місця ворога для досягнення своїх цілей з найменшими витратами сил і енергії.

Народження Стратагеми пов'язано з безглуздою війною Китаю в Тибеті в епоху династії Танг (618-907): відомий китайський поет Ду Фу (712-770), який зазнав — в т.ч. через цю війну — безліч страждань, критикував дії «сина неба», який лише через примхи перервав сотні тисяч людських життів, воюючи за провінційне містечко, що не мало ніякого стратегічного значення, і разом з тим закликав його сконцентрувати зусилля на справді важливих стратегічних операціях, завдяки яким війна може швидко скінчитися, і безглузді людські втрати припиняться.
Використання Стратагеми може бути м'яким (вплив і зміна напряму думок і почуттів лідера ворога) і твердим (спрямованим на фізичне усунення лідера).

Стратагема 19:
«Забрати дрова з-під жаровні»
(Стратагема відведення енергії)
Полягає в пошуку можливостей «задушити в зародку» дії ворога.

Подоба цієї Стратагеми згадується вже в III ст. до н.е. в контексті профілактики хвороб: якщо вірно робити профілактику, потреби в лікуванні хвороби просто не виникне!
Як і Стратагема 2, Стратагема 19 пов'язана з виявленням слабких місць і впливом на них — але якщо перша робить це, виявляючи «об'єктивні» слабинки, то друга намагається зробити сильне місце ворога його слабким місцем, перервавши канали підживлення енергією.

Стратагема 20:
«Ловити рибку в каламутній воді»
(Стратагема хаосу)
Бажано навмисне організовувати безлад в стані ворога з метою створення сприятливої ситуації для досягнення власних цілей.

Відмінність від Стратагеми 5 полягає в розходженні сценаріїв: не сам ворог (як в Стратагемі 5), але його оточення, довкілля перебуває в ненормальному стані. Такий спосіб риболовлі широко використовувався в середньовіччі: в каламутній воді рибі складніше відрізнити наживку від безпечного корму.

Стратагема 21:
«Цикада вислизає зі свого блискучого одягу»
(Стратагема зміни фокусування)
Потрібно навмисне відвернути увагу контрагента на щось другорядне для маскування справжніх дій по виходу з критичної ситуації.

Виходячи зі своєї старої оболонки, цикада здіймає шум до 100 децибел на відстані до 1 метра, проте, завдяки здатності до мімікрії абсолютно розчиняється на тлі навколишніх рослин — при цьому видимим залишається тільки її колишній «одяг». Перша згадка Стратагеми пов'язано з державним діячем епохи пізньої династії Хань (25-220): він прагнув до «абсолютної свободи», проте служив при дворі, тому в одному з філософських віршів порівняв тлінне людське існування з блискучою «одягом» цикади, а спрямовану у вищі сфери людську душу — з самою цикадою.

Стратагема 22:
«Закрити двері й затримати злодія»
(Стратагема оточення)
При затриманні ослабленого ворога необхідно діяти послідовно: спершу виключити можливість його виходу з ослабленого стану, щоб він внутрішньо змирився з невідворотною поразкою (і не намагався в останній сутичці потягнути за собою в інший світ того, хто застосовує стратагему), і лише потім нападати.

Важливо враховувати, що сила ворога апріорі не повинна навіть приблизно дорівнювати силі того, хто застосовує стратагему, оскільки в разі рівності сил результат спроби «затримати злодія» після «закриття дверей» буде непередбачуваним. У військових трактатах китайських аналітиків XVI ст. н.е. під «злодієм» розуміються диверсійні групи ворога — очевидно, саме з боротьбою з подібними групами і пов'язане походження Стратагеми.

Стратагема 23:
«Уклавши договір з далекими, напасти на ближніх»
(Стратагема гегемонії)
Вносити розкол у ряди ворогів, укладаючи тимчасові союзи з далекими сусідами.

Вперше Стратагема була рекомендована до застосування в III ст. до н.е. радником держави Цзин: поступово розширюючи свою територію за рахунок ближніх сусідів і домагаючись при цьому нейтралітету далеких, це держава об'єднала до 221 року до н.е. весь Китай.

Стратагема 24:
«Використовувати дорогу через Ю для нападу на Гуо»
(Стратагема подвійної мети)
Переконати контрагента в необхідності спільних дій для досягнення якоїсь бажаної контрагентом мети, а потім використовувати спільні дії для досягнення вже власної мети, яка не відповідає (або навіть суперечить) інтересам контрагента.

Походження Стратагеми пов'язано з нападом держави Цзин на державу Гуо в 658 і 655 роках до н.е.: принісши великі дари (в т.ч. величезний діамант) державі Ю, правитель держави Цзин отримав в 658 році до н.е. можливість використовувати для нападу на Гуо дорогу через Ю. В нападі брало участь також військо Ю. Повторивши багаті приношення державі Ю через 3 роки (в 655 році до н.е.) для повторного використання дороги через Ю для нападу на Гуо і остаточно підкоривши держава Гуо, військо Цзин на зворотному шляху розорили також державу Ю, повернувши як трофеї також свої колишні дарунки (в т.ч. згаданий величезний діамант).

Стратагема 25:
«Вкрасти несучі конструкції й замінити крокви»
(Стратагема видалення ядра)
Змінити зміст без зміни зовнішньої форми.

Походження Стратагеми пов'язано з описом фізичної сили останнього імператора династії Шан (інша назва — Йін, XIV-XII ст. до н.е.), який нібито міг міняти крокви будинку, утримуючи його дах на плечах.

Стратагема 26:
«Лаяти шовковицю, мітити в акацію»
(Стратагема непрямої критики)
Зміст Стратагеми пов'язано з символічними значеннями акації й шовковиці в китайській культурі: починаючи з кінця XI ст. до н.е., акація висаджувалася у дворі імператора і хоча не мала великого економічного застосування, символізувала вищі прошарки суспільства; шовковиця ж, що давала кращу їжу для шовкопряда і широко використовувалася простим народом в господарському житті, символізувала людей, не пов'язаних з вищими колами.

Стратагема 26 застосовується, коли:
1. через статус або становище об'єкта критики пряма критика небезпечна, але ситуативно дуже необхідна;
2. об'єкт критики, маючи яскраво виражене почуття власної гідності й намагаючись самостійно виправляти свої помилки, може бути ображений прямий критикою;
3. пряма критика тільки збільшить помилки об'єкта критики.

Стратагема 27:
«Грати роль дурня, не сходячи з глузду»
(Стратагема невинної овечки)
Свідоме розігрування слабкості й недієздатності.

Стратагема згадується вже в трактаті «Мистецтво війни майстра Суна», що має більш ніж 2500-річну історію, як формула «розігрувати нездатність попри наявну здатність». Сучасного вигляду Стратагема 27 набула відносно пізно…

Стратагема 28:
«Заманивши на дах, прибрати сходи»
(Стратагема безвиході)
Збільшити свої сили за рахунок рефлекторного використання внутрішніх резервів у кризовій ситуації.

Вперше Стратагема описана в VI ст. до н.е. в трактаті «Мистецтво війни майстра Суна», а також мається на увазі в IV ст. в трактаті «Мистецтво війни майстра Ву»: кожна битва є «кров'ю, стражданням і смертю», але військо, готове до боротьби не на життя, а на смерть, скоріше залишиться в живих, ніж військо, що прагне лише вижити.

Стратагема 29:
«Прикрасити дерево квітами»
(Стратагема ремонту фасаду)
Сховати застарілий вміст, що потребує відновлення, за більш привабливою формою.

Датувати походження Стратагеми складно, проте, в одному з романів XIV ст. н.е. згадується народне свято, пов'язане з прикрашанням квітами пагорбів і зростаючих на ньому дерев.

Стратагема 30:
«Перетворитися з гостя на господаря»
(Стратагема викрадення трону)
Шукати спосіб перетворитися з того, хто реагує на створені іншими ситуації, в суб'єкта, який активно конструює ситуації в конкретній царині.

Перша згадка Стратагеми в сучасному розумінні відноситься до IV ст. до н.е.: під «господарем» розуміється армія, яка заздалегідь зайняла позицію (як правило — на власній території), під «гостем» — армія-агресор (як правило, вторгається в чужі межі).

Стратагема 31:
«Стратагема прекрасної жінки»
(Стратагема підкупу)
Для досягнення своєї мети стратег може (і повинен) використовувати людські слабкості.

Основне завдання полягає в тому, щоб привести ворога в стан бездіяльності. Втім, вираз III ст. до н.е., що описує цю стратагему, не робить різниці між гарним чоловіком і гарною жінкою: гарний чоловік може сприяти тому, що ворожий володар прожене старого вірного слугу, а гарна жінка може довести до того, що ворожий володар не почує застереження старого вірного радника.

Стратагема 32:
«Стратагема порожнього міста»
(Стратагема відкритих дверей)
Необходимо спантеличити більш сильного ворога можлівістю засідкі.

Походження Стратагема пов'язують з наступний епізодом боротьби за спадщину імперії Хань (206 до н.е. — 220 н.е.). Опинившись через неспріятліві обставинам в невеликому укріпленому містечку з 2500 солдатами и дізнавшісь про підготовку нападу на нього 250'000 солдатів війська держави Вей, досвідчений и незмінно завбачливий полководець держави Шу Хань наказав відкрити навстіж фортечні брами, прибрати охорону зі стін і накритий на видному місці обідній стіл для себе. Генерал ворога, який побачив усі ці приготування, не повірив у практичну відсутність війська Шу Хань. Побоюючись засідкі, генерал держави Вей вирішив діяті вкрай обережно й повільно — чого й потребували загони Шу Хань для безперешкодного відступу…

Стратагема 33:
«Стратагема сіяння розбрату»
(Стратагема шпигунства)
Використовувати шпигунів і нишпорок всіх видів з метою розколу ворожих коаліцій і гри на внутрішніх суперечках в стані ворога.

Теорія шпигунства вперше була описана в Китаї понад 2500 років тому в трактаті «Мистецтво війни майстра Суна» в розділі, присвяченому таємним агентам. Там же вперше згадується і Стратагема 33.

Стратагема 34:
«Стратагема самострілу»
(Стратагема самознищення)
Суб'єкт, який застосовує стратагему, завдає сам собі пошкодження (як моральні, так і фізичні), щоб або зіграти на співчутті оточуючих і дістати підтримку, або продемонструвавши слабкість, домогтися того, що ворог розслабиться у відповідь — і тоді напасти на нього.

Перша згадка Стратагеми зустрічається в театральній постановці XIII ст. н.е. і пов'язана з історією боротьби трьох держав за спадщину династії Хань (206 до н.е. — 220 н.е.). Щоб переконати полководця держави Вей в необхідності боротьби на заздалегідь обраній місцевості, до якої той не був готовий, полководець держави Ву, заздалегідь домовившись зі своїм видатним генералом, наказав жорстоко покарати його і принизити його сім'ю. Таким чином, у генерала армії Ву з'явився привід перебігти в армію ворога. Після того перебіжчик своїми оцінками ситуації (насправді помилковими) переконав полководця ворога в можливості здобути легку перемогу в битві на незручній для армії Вей місцевості. План спрацював, і хоча через покарання генерал армії Ву був скалічений, його держава здобула важливу перемогу над державою Вей.

Стратагема 35:
«Стратагема послідовності»
(Стратагема синергетики)
Необхідно шукати можливості або для зв'язування елементів ворога таким чином, щоб вони обмежували рухливість один одного, або для спільного використання декількох стратагем, спрямованих на досягнення однієї і тієї ж мети.

Походження Стратагеми пов'язано з періодом після розпаду імперії Хань (206 до н.е. — 220 н.е.): зумівши переконати за допомогою спеціально підготовлених перебіжчиків та інших хитрощів полководця ворога в тому, що його люди не будуть страждати від морської хвороби, якщо жорстко скріпити кораблі один з одним, полководець, що застосовував стратагему, домігся знищення всього ворожого флоту за допомогою лише кількох кораблів-брандерів.

Стратагема 36:
«Втеча — найкраща зброя в безвиході»
(Стратагема відступу)
У складній ситуації, коли немає шансів на перемогу, відступ може бути найкращим варіантом дій.

Походження Стратагеми пов'язано з курйозним випадком періоду сум'яття між падінням династії Хань (220 н.е.) і царювання династії Тай (618 н.е.): готуючи повстання проти свого князя, вельми самовпевнений придворний, який вважав, що ніяка Стратагема не зможе його зупинити, зухвало кинув, що для князя і його дітей найкращою Стратагемою буде втеча. І справді, князь зумів втекти, після чого організував опір, придушив бунт і стратив придворного.

+3
990
RSS
10:59
+1
Друже Тимуре, лиш прочитавши 20 перших стратагем, я зрозумів, якого мудрого автора вигнав Каганець і якого щирого чоловіка отримав СВІТОЧ! Дякую за цю публікацію — оцінка — 10.
12:08
Поки що 10 не вийде поставити. Але ось вказати, що публікація Вам сподобалась цілком можете. Для цього натисніть на стрілочку вверх на самому низу публікації біля дати публікації.

Так само можете голосувати і за коментарі натискаючи на плюсик біля часу коментаря.
Друже Анатолію, красно дякую за твої теплі слова! Мені теж шкода, що Каганець вигнав з НО такого мудрого автора — але що поробиш?! Отже, команда Каганця такої мудрості не потребує… Чому? Не знаю! Можливо, тому, що це надто земна мудрість?.. А вони ж прагнуть вищої — себто небесної… А може тому, що це китайська мудрість — себто, не арійська?!

В будь-якому разі, я шановному Ігорю Каганцю не дохтур. Він на своєму сайті лідер — от нехай і лідирує, нехай сам, без таких незручних елементів, як-от я, і веде свою команду вперед до нових звершень! Чого я йому щиро зичу…


P.S. Оскільки ми вже на іншому сайті (а втім, якщо нас читають представники НО — нехай чтають і вони!), зверну твою увагу на стратегію моїх захисних дій щодо тебе. Коли ти писав мені в приваті, щоб я допоміг тобі захиститися від нападок керівництва НО та наближених до нього осіб, я ж діяв непрямо, чи не так? Я ж не виходив із заявами штибу: «Відчепіться від Анатолія Висоти! Він хороший». А що я робив? Приходив, потроху викликав вогонь на себе, і коли вже чіпляли мене — перетягував диспут на себе! Тоді тебе лишали у спокої. Й нерідко навіть знижували «градус» негативних оцінок щодо тебе.
А яка це стратагема?
Стратагема 11 «Сливове дерево гине замість персикового»! Прийшов друг Тимур, викликав вогонь на себе — й відволік увагу від друга Анатолія…
Далі, я тебе заздалегідь попереджав, що наш зв'язок легко вирахувати (хоча мене керівництво й не попереджало явно — вони тільки вказували в коментарях на «людей, яким пан Висота розсилає листи») і нас обох (!!!) щонайменше заблокують. Пам'ятаєш наше листування?.. Отже, я розумів, чим усе може скінчитися і що або мені доведеться піти з НО за підтримку тебе, або нас обох виженуть.
А це стратагема 36 «Втеча — найкраща зброя в безвиході»!
Я розумів невідворотність такого фіналу, тому неквапом застосував…
… стратагему 12 «З легкою душею повести овець»!

  • Я не просто досконально розібрався, яким курсом веде Каганець свою команду — я проаналізував її, як-то кажуть, «на вшивотність».

  • Я відсіяв реальних людей від «дублів» і «фантомів», які тусуються на НО, і встановив контакти поза НО з тими, з ким такі контакти вартувало встановити.


Це найцінніше, що можна було взяти з НО — контакти з непересічними людьми!!! Більшого мені не треба.
16:10
+1
Так воно й було, друже Тимуре. Дякую! Навіть Каганець дивувався моїй наївності. Я повірив у декларовану доброзичливість і ставився до всіх на НО як до друзів. На жаль, офіціоз+ НО гарно вивчив 36 стратагем і вміло їх застосовував. На деякі їхні провокації я й повівся. Стратагеми — це світ боротьби. Це як війна на Донбасі. А на НО закликали ж рухатися до вищих просторів та до інших чеснот, застосовуючи при цьому ПІДНІЖКИ і ПРОВОКАЦІЇ. Отже, друже, вони мають в кишені ЖИВЕ СЛОВО, а в серці перераховані тобою китайські СТРАТАГЕМИ.
Є таке прислів1я: «Довіряй, але перевіряй!» ©
Я теж вірю всім немовби собі самому. Але в мене роками виробилася звичка перевіряти… Перепрошую, що цитую Біблію, але там подібне застереження також є:
Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині хижі вовки. По їхніх плодах ви пізнаєте їх.

(Матв., 7:15-16)
В інших місцях Євангелій також містяться заклики Самого Христа перевірити його діяльність на предмет відповідності єврейському Закону. Для єврейського середовища це цілком нормально: здоровий скепсис, заохочення найрізноманітніших сумнівів і перевірок, найнезручніші запитання й пошук відповідей на них…
Тому маєш рацію: я таки швидко помітив, що декларовані на НО «вільні ігри у просторі гри» (чи «пригоди в просторі пригод»)- то є лише декларації, а насправді вони міцно вкорінені в простір боротьби з інакомисленням!
(А в просторі боротьби працюють свої методи — зокрема, 36 китайських стратагем...)
Більш того, мій традиційний єврейський скепсис вони і сприйняли саме як те, що я (!) втягував їх (!!) — таких вільних, «білих і пухнастих» — у простір боротьби (!!!) замість просторів гри і волі… І постійно такі звинувачення сипалися на мою голову.
Але що це означає на практиці?! В їхній термінології, «вихід у простір волі» та вільні ігри/пригоди в ньому — це ніщо інше, як некритичне ставлення до всієї ідеології НО, звільнення від сумнівів щодо «лінії керівництва». Але в єврейському середовищі некритичне ставлення не заохочується і всіляко критикується. Бо некритичне сприйняття, «прийняття на віру» — це, перепрошую, фанатизм.
Мене особисто безліч разів звинувачували у фанатизмі лише за те, що я вперто дотримуюсь власних релігійних переконань. Але це не фанатизм, друже! Фанатизм — це сліпе сприйняття «на віру», без жодних сумнівів і пояснень слів т.зв. «авторитетів» (у даному випадку — релігійних). Я ж нічого не сприймаю сліпо, я завжди (!!!) в усьому трішечки сумніваюсь і все піддаю перевіркам. Хіба не писав я тобі ще кілька місяців тому, що є «чужим» на НО?! Отож бо… Бо я піддав сумніву певні моменти, перевірив їх і знайшов результати перевірки невтішними. Писав я тобі, хто і як «боїться сонця»?! Отож бо…

А тому, друже, нехай все, що сталося, стане для тебе нехай гірким, але уроком. Зберігай при здоровому глузді здоровий скепсис, став руба найнезручніші запитання, все перевіряй, докопуйся до істини! Й навіть мої слова перевіряй також — закликаю тебе до цього!
13:21
+1
Українці кажуть: вір, але й перевір. Справді ти казав: хто ховається в тінь? Хто читав МАЙСТРА І МАРГАРИТУ, той погодиться з Булгаковим, що в тінь ховаються переважно діти Лукавого. Ти знаєш, Тимуре, після вигнання з НО я поздоровшав. Чого? Бо припинилося опромінення ненавистю. Бо я усвідомив, що вже не беру участь в ОБМАНІ!
Ото й добре! Будьмо!!!

Випадкові Дописи