До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Страх "НЕдостатності"

Страх "НЕдостатності"
Джерело матеріалу:

Ми підсвідомо віримо в те, що нам потрібно продовжувати бути більшим, мати більше і бути й мати дедалі більше і більше… щоб просто вижити.

Багато з наших тривог, особливо навколо грошей і відносин, виходять з двох основних підсвідомих страхів:

  1. — «Я не самодостатній»,
  2. — і «Я не буду самодостатнім в майбутньому».

І насправді, ці страхи — один страх, страх всіх страхів:

  • «Я не буду підтриманий життям».


У тебе всього достатньо в кожен момент життя


У кожного з нас є внутрішнє дитя, яке знає, що він (або вона) не може бути батьком самому собі. Він не почувається цілісним і не знає, як зробити себе цілісним за власним бажанням. Йому бракує сили, щоб доповнити себе, підтримати себе, задовольнити свої власні потреби.

Це дитя спирається на великі й таємничі сили поза собою, відповідальні за його існування. Можливо, це глибока тілесна пам'ять з дитинства: страх бути покинутим, страх втратити підтримку, яку ми маємо, залишену для турботи про себе у величезному і самотньому Всесвіті.

«Я не самодостатній і не буду їм… і я помру».

Тож не дивно, що ми залежимо від грошей, майна, людей, від проекту із вдосконалення самого себе.

Тож не дивно, що іноді ми почуваємося такими неспокійними, нам так незручно в нашій власній шкурі.

Ми біжимо від страху смерті та втрати.

Ми підсвідомо віримо в те, що нам потрібно продовжувати бути більшим, мати більше і бути й мати все більше і більше… щоб просто вижити.

Якщо ми зупинимося, якщо ми перебуватимо в спокої, навіть на мить, «підтримка» зникне.

Ми помремо.

Помремо психологічно, навіть фізично.

Ми не можемо позбутися цієї пам'яті занедбаності, розгубленості й ненадійності. Ми не можемо знищити внутрішнє дитя в нас, і ми не хочемо!

Але ми можемо звернутися до цих стародавніх почуттів з любов'ю, добротою і співчуттям, коли вони виникають в нас. Ми можемо дихати через страх, тривогу, невпевненість.

Ми можемо з цікавістю звернути увагу на ці частини себе. Справді дати цим частинам почуття підтримки, якої вони так довго чекають. Тримати їх в люблячих, безпечних руках.

Нехай вони знають, що вони… підтримуються.

Що вони в безпеці.

Що вони — не помилки.

Ти самодостатній, і у тебе всього достатньо в кожен момент життя. Цей страх «недостатності» більше не повинен управляти твоїм життям.

Відчуй, як твоє черево здіймається й опадає при вдиху. Відчуй, як Земля тримає тебе, відчуй сонце на своєму обличчі, звуки живого дня. Відчуй підтримку хребта. Відчуй, як голова підтримується плечима. І всі птахи, і боги, й їхні ангели співають тобі.

Ти живеш в оточенні великої підтримки. Ти живеш в достатку, завжди, скільки б грошей у тебе не було, як би світ не хвалив або хвалив тебе. Ти самодостатній, і тобі всього досить.

Досі твій розум крутився навколо майбутнього, але тепер, друже, ти повернувся додому.

Джефф Фостер

+3
201
RSS
19:55
+2
Нагадує відому притчу про янгола, який поніс на руках людину, яка впала. _чудово
06:34
+2
У тебе всього достатньо в кожен момент твого життя — кожна людина часто в цьому сумнівається, коли згадає, що вже голодна, а хліба нема дома.
Ну, тепер це не актуально. Якщо нема хліба, то є щось інше, хоч якісь продукти є в кожній хаті, і магазин продуктовий в межах досяжного.
18:23
+2
А хочеться, Дзвінко, саме житнього хліба з сальцем!
Ти живеш в оточенні великої підтримки.

Як тільки ви це усвідомите, ваші бажання будуть втілюватися миттєво.
Але мені самій ще до цього дуже далеко.
А хочеться… саме житнього хліба з сальцем!

Це як в анекдоті…

Прийшов «новий українець» додому і сумно запитує дружину:
— Ну, і що у нас сьогодні на вечерю?
— Перепела по-генуезьки, паштет з рябчиків, судачки порційні а-ля натюрель, ікра чорна з шампанським…
— Оооой, знов!!! Ну зрозумій же: я ж нормальний мужик, мені б на вечерю картопельки зі шкварками і цибулькою, оселедчика, сальця, самограю!..
— От коли зароблятимеш гроші, як нормальний мужик — тоді й їстимеш, як нормальний мужик!..

_сильно_сміюсь _сильно_сміюсь _сильно_сміюсь

Випадкові Дописи