До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Куди поділися лицарі

Куди поділися лицарі

Ще раз про «помилку тих, хто вижили»...


По мірі розвитку комп'ютерної техніки, інформаційно-комп'ютерних технологій, засобів мобільного спілкування і програмного забезпечення кількість інформації почала з деяких пір стрімко зростати — стався т.зв. інформаційний вибух. Цікаво спостерігати практично паралельний розвиток двох тенденцій:

  • позитивної — стрімке розширення кола обговорюваних питань + кола учасників обговорення;
  • негативної — стрімке поширення явно помилкової й хибної інформації, на обговорення якої також витрачається багато зусиль.

З прикладом другої тенденції я зіткнувся буквально щойно. Ютуб-користувач Исторический Вольнодумец випустив на початку березня цього року цікавий відеоролик "Куда пропали рыцари? Странности в истории развития оружия. Часть 2":

Якщо комусь ліньки переглядати 17-хвилинне відео, коротко переповім його зміст. Отже, автор відео полемізує зі «шкільною» тезою про те, що закуті з голови до ніг в броню лицарі зникли з появою вогнепальної зброї — десь в XVI-XVII століттях. Але ж лицарські обладунки добре захищали від куль — це видно на прикладах обладунків, що мають відповідні вм'ятини:

Більш того, від куль, випущених з гладкоствольної зброї, добре захищали навіть кіраси початку ХІХ століття, що також видно на прикладі відповідних слідів:

Та навіть це ще не все… Кіраси чи металеві нагрудники продовжували використовуватися і під час І Світової війни, і навіть подеколи ІІ Світової війни! Аж доки не перетворилися на сучасні кевларові бронежилети... 

Отже, причини зникнення лицарів зовсім інші… Автор списує їхнє зникнення на втрату знань і навичок роботи з металом. Мовляв, кіраси початку ХІХ ст. за якістю гірші, ніж лицарські обладунки XVI-XVII століть, далі якість нагрудників продовжувала знижуватися...

На мою скромну думку, подібні міркування являють собою типовий приклад т.зв. "помилки тих, хто вижили" — відео про яку я розміщував на Світочі ще торік. Отже, якби такі міркування висувалися в період між двома Світовими війнами, я би їх зрозумів… Але після відкриття математика Абрахама Вальда говорити подібні речі… м'яко кажучи — недоречно.

Адже про що свідчать виставлені в музеях лицарські обладунки та кіраси зі слідами куль, випущених з гладкоствольної зброї, й навіть картечі? Вірно: що як лицарські обладунки XVI-XVII століть захищали від куль, випущених з аркебузів, мушкетів, піщалей та ін., так і кіраси початку ХІХ століття захищали від куль, випущених з гладкоствольних (ненарізних) рушниць і навіть від картечі!

Але водночас це означає, що причиною зникнення лицарів, а згодом і кавалеристів-кірасирів стала інша вогнепальна зброя! Чи була вона в XVI-XVII століттях?! Безперечно! Це:

  • фальконети
  • гармати
  • гаубиці
  • мортири

Тепер бачите, в чому помилився автор відео? Він звів всю вогнепальну зброю всього лише спочатку до аркебузів, мушкетів і піщалей, а згодом до гладкоствольних рушниць та гармат, що стріляли картеччю. Хоча вже паралельно з аркебузами, мушкетами й піщалями в XVI-XVII століттях існували фальконети (дрібнокаліберні гармати, що стріляли невеличкими свинцевими ядрами), гармати, гаубиці й мортири, що стріляли нерозривними (кам'яними або чавунними) ядрами. Тільки на відміну від класичних гармат, гаубиці стріляли переважно з закритих позицій (звідки немає прямої видимості цілі) а мортири — по навісних траекторіях.

З класифікацією вогнепальної зброї розібралися. Тепер уявімо, що станеться, якщо в «закутого в обладунки з голови до ніг» лицаря влучить не куля, випущена з якогось там мушкета чи з піщалі, а, наприклад, нерозривне гарматне ядро?! А тим паче, якщо ядро буде розривним — себто, з внутрішнім пороховим зарядом… Або навіть невеличке свинцеве ядречко з фальконету?.. Отже, чи зупинить лицарський обладунок гарматне (фальконетне, гаубичне, мортирне) ядро?! Найімовірніше, не зупинить. Приклади, коли лицарські обладунки захищали не від куль, а від ядер, в літературі наводяться… Однак при цьому підкреслюється, що ядро було на вильоті — себто, вже втратило більшість енергії. Та й у цьому випадку ядро могло покалічити — наприклад, поламати ребра!

Якщо ж ядро ще не втратило енергію, то воно не тільки пробивало лицарські обладунки, але разом з тим виносило і тельбухи вбраного в них лицаря! Після того рештки, що лишалися від лицаря, закопували в могилу, а те, що лишилося від обладунків — відправляли на утилізацію й переробку. От саме тому лицарські обладунки й кіраси, по яких «попрацювали» фальконети, гармати, гаубиці й мортири, в музеях і не виставлені — бо виставляти на загальний огляд нема чого!!!

Але це і є класична «помилка тих, хто вижили» — судити за ситуацію загалом лише за музейними експонатами (вузька група обладунків) й не брати до уваги обладунки, які були вщент розбиті тогочасною зброєю (широка група обладунків), а тому тривіально не збереглися… Отже, проводити аналіз потрібно уважніше — тоді можна буде уникнути хибних висновків!

+3
494
RSS
16:31
+2
Я вже мовчу про зміну стратегії й тактики застосування військових підрозділів на полі бою з появою вогнепальної зброї… Ясна річ, що лицарі, «закуті з голови до ніг» в обладунки", виявилися недостатньо мобільними. Це ще одна причина їхнього зникнення.
_вибачаюсь
18:34
+2
В Обухові є музей про війну на Донбасі. Там я побачив захисну нагрудну пластину із застряглою кулею. Товщина пластини до 10-12 мм. Я спробував на вагу — десь кілограм з 15. А ще є наспинна пластина. Оце таку вагу носять наші воїни на собі. Але снайпери цілять у голову.
Там на грудях не тільки кевларовий «броник». Там ще й розвантажка з кишеньками:
Розвантажка
Розвантажка
А в кишеньках — магазини для автоматів і гранати. Це немовби додатковий захист. Отож недарма снайпери в голову ціляться…
05:20
+2
Кевларовий броник має вагу 3 кг, але захищає, на жаль, лише від пістолетної кулі.
Просто є різні класи захисту — загалом їх 9. Перевага 3-кілограмового броника полягає в тому, що його можна носити хоч 24 годили, тоді як важчі потрібно час від часу скидати.
_стежу
Зокрема, від пістолетних куль захищають бронежилети класів 1, 1-А та 2, захист від мисливської гладкоствольної зброї — це клас 2-А, захист від автоматної кулі — класи 3 і 5, захист від снайперської гвинтівки — класи 4 і 6, від холодної зброї — клас «спеціальний».
_соромлюсь
Коли я перебував в групі волонтерів, то трішки цікавився питанням. Бо в 2014 році діставали все, як тільки могли. Зокрема, купували «броники» на «передок» також. І перш ніж діставати, треба було або пояснити волонтерам задачі того бійця, який броником користуватиметься — або просто назвати клас захисту. Але на «передок» замовляли не нижче 3 класу. Ну, ти знаєш, сподіваюсь…
Зараз лицарі в обладунках повертаються. Це стає модним видом спорту.
10:52
+2
Коли відгриміли бої Революції Гідності, я зібрав велику колекцію захисних облаштунків, що використовувалися захисниками Майдану. Зараз моя колекція в експозиціях Військового музею і Музею Нацгвардії.



Сфотографовано ще коли колекція знаходилася вдома.
У мене один знайомий письменник-фантаст займався виготовленням щитів.
10:55 (відредаговано)
+2
«Коктейль Молотова» в різній упаковці _підморгування

Випадкові Дописи