УВАГА! Сайт буде працювати до 11.04.2021. Якщо тут є якісь важливі для вас публікації, будь ласка, збережіть їх собі, або перенесіть на інший сайт до вище вказаної дати.

Куди поділися лицарі

Куди поділися лицарі

Ще раз про «помилку тих, хто вижили»...


По мірі розвитку комп'ютерної техніки, інформаційно-комп'ютерних технологій, засобів мобільного спілкування і програмного забезпечення кількість інформації почала з деяких пір стрімко зростати — стався т.зв. інформаційний вибух. Цікаво спостерігати практично паралельний розвиток двох тенденцій:

  • позитивної — стрімке розширення кола обговорюваних питань + кола учасників обговорення;
  • негативної — стрімке поширення явно помилкової й хибної інформації, на обговорення якої також витрачається багато зусиль.

З прикладом другої тенденції я зіткнувся буквально щойно. Ютуб-користувач Исторический Вольнодумец випустив на початку березня цього року цікавий відеоролик "Куда пропали рыцари? Странности в истории развития оружия. Часть 2":

Якщо комусь ліньки переглядати 17-хвилинне відео, коротко переповім його зміст. Отже, автор відео полемізує зі «шкільною» тезою про те, що закуті з голови до ніг в броню лицарі зникли з появою вогнепальної зброї — десь в XVI-XVII століттях. Але ж лицарські обладунки добре захищали від куль — це видно на прикладах обладунків, що мають відповідні вм'ятини:

Більш того, від куль, випущених з гладкоствольної зброї, добре захищали навіть кіраси початку ХІХ століття, що також видно на прикладі відповідних слідів:

Та навіть це ще не все… Кіраси чи металеві нагрудники продовжували використовуватися і під час І Світової війни, і навіть подеколи ІІ Світової війни! Аж доки не перетворилися на сучасні кевларові бронежилети... 

Отже, причини зникнення лицарів зовсім інші… Автор списує їхнє зникнення на втрату знань і навичок роботи з металом. Мовляв, кіраси початку ХІХ ст. за якістю гірші, ніж лицарські обладунки XVI-XVII століть, далі якість нагрудників продовжувала знижуватися...

На мою скромну думку, подібні міркування являють собою типовий приклад т.зв. "помилки тих, хто вижили" — відео про яку я розміщував на Світочі ще торік. Отже, якби такі міркування висувалися в період між двома Світовими війнами, я би їх зрозумів… Але після відкриття математика Абрахама Вальда говорити подібні речі… м'яко кажучи — недоречно.

Адже про що свідчать виставлені в музеях лицарські обладунки та кіраси зі слідами куль, випущених з гладкоствольної зброї, й навіть картечі? Вірно: що як лицарські обладунки XVI-XVII століть захищали від куль, випущених з аркебузів, мушкетів, піщалей та ін., так і кіраси початку ХІХ століття захищали від куль, випущених з гладкоствольних (ненарізних) рушниць і навіть від картечі!

Але водночас це означає, що причиною зникнення лицарів, а згодом і кавалеристів-кірасирів стала інша вогнепальна зброя! Чи була вона в XVI-XVII століттях?! Безперечно! Це:

  • фальконети
  • гармати
  • гаубиці
  • мортири

Тепер бачите, в чому помилився автор відео? Він звів всю вогнепальну зброю всього лише спочатку до аркебузів, мушкетів і піщалей, а згодом до гладкоствольних рушниць та гармат, що стріляли картеччю. Хоча вже паралельно з аркебузами, мушкетами й піщалями в XVI-XVII століттях існували фальконети (дрібнокаліберні гармати, що стріляли невеличкими свинцевими ядрами), гармати, гаубиці й мортири, що стріляли нерозривними (кам'яними або чавунними) ядрами. Тільки на відміну від класичних гармат, гаубиці стріляли переважно з закритих позицій (звідки немає прямої видимості цілі) а мортири — по навісних траекторіях.

З класифікацією вогнепальної зброї розібралися. Тепер уявімо, що станеться, якщо в «закутого в обладунки з голови до ніг» лицаря влучить не куля, випущена з якогось там мушкета чи з піщалі, а, наприклад, нерозривне гарматне ядро?! А тим паче, якщо ядро буде розривним — себто, з внутрішнім пороховим зарядом… Або навіть невеличке свинцеве ядречко з фальконету?.. Отже, чи зупинить лицарський обладунок гарматне (фальконетне, гаубичне, мортирне) ядро?! Найімовірніше, не зупинить. Приклади, коли лицарські обладунки захищали не від куль, а від ядер, в літературі наводяться… Однак при цьому підкреслюється, що ядро було на вильоті — себто, вже втратило більшість енергії. Та й у цьому випадку ядро могло покалічити — наприклад, поламати ребра!

Якщо ж ядро ще не втратило енергію, то воно не тільки пробивало лицарські обладунки, але разом з тим виносило і тельбухи вбраного в них лицаря! Після того рештки, що лишалися від лицаря, закопували в могилу, а те, що лишилося від обладунків — відправляли на утилізацію й переробку. От саме тому лицарські обладунки й кіраси, по яких «попрацювали» фальконети, гармати, гаубиці й мортири, в музеях і не виставлені — бо виставляти на загальний огляд нема чого!!!

Але це і є класична «помилка тих, хто вижили» — судити за ситуацію загалом лише за музейними експонатами (вузька група обладунків) й не брати до уваги обладунки, які були вщент розбиті тогочасною зброєю (широка група обладунків), а тому тривіально не збереглися… Отже, проводити аналіз потрібно уважніше — тоді можна буде уникнути хибних висновків!

+3
859
RSS
17:31
+2
Я вже мовчу про зміну стратегії й тактики застосування військових підрозділів на полі бою з появою вогнепальної зброї… Ясна річ, що лицарі, «закуті з голови до ніг» в обладунки", виявилися недостатньо мобільними. Це ще одна причина їхнього зникнення.
_вибачаюсь
19:34
+2
В Обухові є музей про війну на Донбасі. Там я побачив захисну нагрудну пластину із застряглою кулею. Товщина пластини до 10-12 мм. Я спробував на вагу — десь кілограм з 15. А ще є наспинна пластина. Оце таку вагу носять наші воїни на собі. Але снайпери цілять у голову.
Там на грудях не тільки кевларовий «броник». Там ще й розвантажка з кишеньками:
Розвантажка
Розвантажка
А в кишеньках — магазини для автоматів і гранати. Це немовби додатковий захист. Отож недарма снайпери в голову ціляться…
06:20
+2
Кевларовий броник має вагу 3 кг, але захищає, на жаль, лише від пістолетної кулі.
Просто є різні класи захисту — загалом їх 9. Перевага 3-кілограмового броника полягає в тому, що його можна носити хоч 24 годили, тоді як важчі потрібно час від часу скидати.
_стежу
Зокрема, від пістолетних куль захищають бронежилети класів 1, 1-А та 2, захист від мисливської гладкоствольної зброї — це клас 2-А, захист від автоматної кулі — класи 3 і 5, захист від снайперської гвинтівки — класи 4 і 6, від холодної зброї — клас «спеціальний».
_соромлюсь
Коли я перебував в групі волонтерів, то трішки цікавився питанням. Бо в 2014 році діставали все, як тільки могли. Зокрема, купували «броники» на «передок» також. І перш ніж діставати, треба було або пояснити волонтерам задачі того бійця, який броником користуватиметься — або просто назвати клас захисту. Але на «передок» замовляли не нижче 3 класу. Ну, ти знаєш, сподіваюсь…
Зараз лицарі в обладунках повертаються. Це стає модним видом спорту.
11:52
+2
Коли відгриміли бої Революції Гідності, я зібрав велику колекцію захисних облаштунків, що використовувалися захисниками Майдану. Зараз моя колекція в експозиціях Військового музею і Музею Нацгвардії.



Сфотографовано ще коли колекція знаходилася вдома.
У мене один знайомий письменник-фантаст займався виготовленням щитів.
11:55 (відредаговано)
+2
«Коктейль Молотова» в різній упаковці _підморгування

Випадкові Дописи