До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Як правильно будити мозок?

Як правильно будити мозок?
Джерело матеріалу:

До чого прекрасно, прокинувшись могутнім зусиллям волі о 6-й ранку, відправитися на пробіжку або присвятити пару годин йозі та медитації! Як з'ясувалося, ні, зовсім не прекрасно.


Існує така думка, нібито добре будити мозок на світанку. Рано вставати і негайно починати працювати (чи робити зарядку) — споконвіку вважалося правильним способом життя.

Хто рано встає, тому самі знаєте, хто — подає.

Людей-жайворонків в усі часи ставили за приклад людям-совам, які засиджуються допізна, а потім сплять до обіду.

Жайворонків хвалили. Сов соромили і карали будильником.

І — не дарма ж! Як прекрасно, прокинувшись могутнім зусиллям волі о 6-й ранку, відправитися на пробіжку або присвятити пару годин йозі та медитації!

Як з'ясувалося, ні, зовсім не прекрасно.

Ще тридцять років тому дві групи американських вчених незалежно одна від одної виявили «вартові гени» циркадного ритму. Тобто, довели, що «совистість» — зовсім не примха, а властивість прокидатися з першими променями сонця — зовсім не чеснота.

І те, й інше — генетично закладені в нас програми.

Характер добової активності — хронотип — людини не залежить від її бажання, виховання або освіти і, що особливо важливо, не піддається переналаштуванню.

Простіше кажучи, ваш графік сну — індивідуальний і міняти його не можна, можна тільки поважати. Ми отримуємо графік сну в спадок від батьків, точно так само, як колір волосся або очей.

Ці висновки в 2001 році підтвердили японські дослідники, які виявили ген, пов'язаний з графіком і фазами сну. А в цьому році «за відкриття молекулярних механізмів контролю циркадних ритмів» вченим Джеффрі Холу, Майклу Росбашу і Майклу Янгу була присуджена Нобелівська премія.

Але взагалі-то, все це вперше припустив ще Чарльз Дарвін. Тільки йому тоді ніхто не повірив.

Сьогодні однозначно і безповоротно доведено — якщо ви хочете, щоб ваш мозок працював в оптимальному режимі, ваш графік сну має відповідати НЕ народним прислів'ями та приказками, а вашому особистому хронотипу, циркадному ритму.


Хочете, щоб ваш мозок ефективно працював? Почніть з простого — розбийте будильник.


Загалом і в цілому існують три основних хронотипи:

— Жайворонки. Їх, до речі, меншість. Людей-жайворонків, що володіють природною здатністю рано вставати, порівняно мало. У світі — всього лише 20-25%. Пік активності у жайворонків — ранок і перша половина дня, після обіду настає спад.

— Сови. Майже половина населення нашої планети (40%) — люди-сови, які генетично запрограмовані на те, щоб пізно лягати і пізно вставати. Сови активні у вечірній і нічний час. Якщо їх розбудити, то в першій половині дня функціонують в режимі зомбі або автовідповідача.

— Голуби. Люди-голуби встають трохи пізніше жайворонків, засипають трохи раніше сов. Активні протягом всього дня. У них немає ні піків, ні спадів. Голубів серед нас — приблизно 30%.

Як дізнатися, до якого типу належите ви? То ви що, самі не зрозуміли ще?! Ну, якщо ні або якщо сумніваєтеся, то отут можна пройти простий тест і дізнатися свій хронотип. А заразом з'ясувати, в який час вам краще снідати і чим саме.

Знаєте, це класичний початок голлівудського фільму, де головний позитивний герой прокидається по будильнику (крупний план на циферблат — 5 ранку) і негайно відправляється на пробіжку, щоб потім продовжувати просувати вперед свою успішну кар'єру й ефективно займатися інтелектуальною працею. Важко сказати, чи пов'язана популярність цієї сцени з бажанням кінематографістів присоромити глядачів або з вимогами product placement будильників і бігового одягу.

Важливо однак, що все це — повна брехня. Ранні пробудження мають сенс тільки для чверті глядачів фільму (жайворонків), а для всіх інших — просто шкідливі, причому насамперед саме для інтелектуальної праці.

Якщо вам не подобається колір волосся, що дістався від предків, волосся легко можна перефарбувати. Не подобається колір очей — надягніть лінзи. Але ваш особистий, індивідуальний графік сну без дуже неприємних наслідків поміняти не можна.

Циркадні ритми впливають на нашу працездатність, рівень фізичної та інтелектуальної активності. Є дослідження, які доводять зв'язок «збитих» циркадних ритмів з деякими онкологічними та серцево-судинними захворюваннями.

Але найголовніша неприємність від збою циркадних ритмів — це порушення роботи нашого мозку.

І ось чому.

Всі ми в тій чи іншій мірі control-freaks, ніде правди діти. Уві сні ми себе не контролюємо і тому вважаємо, що в цей час сну нічого особливо важливого не відбувається. А отже, якщо поставити будильник і прокинутися раніше, то можна використовувати цей час замість сну на щось реально значуще і корисне.

Ми говоримо — «я заснула» або «я заснув». Або — «я прокинулася», «я прокинувся».

Насправді це не так. Засипаємо не ми. «Засинає» мозок. Або, точніше, мозок занурює нас в стан, який ми називаємо сном, для того, щоб спокійно попрацювати.

За ніч мозок встигає переробити купу всяких різних справ.

  • По-перше, запустити діагностику всіх систем організму. І якщо є необхідність — увімкнути механізм самовідновлення.

Під час сну відновлюються не тільки нервові клітини. Процес загоєння різних пошкоджень шкіри, від ран до опіків, йде набагато інтенсивніше вночі, ніж вдень.

  • По-друге, під час сну мозок обробляє всю отриману за день інформацію. Розкладає її по поличках, сортує, аналізує, визначає важливість і цінність.

Все, що нам за день вдалося побачити, почути, прочитати або помацати, надходить в так звану короткочасну пам'ять. Або оперативну, якщо міркувати в зрозумілих нам комп'ютерних термінах. Вночі мозок перекладає частину цих даних в довгострокову пам'ять — тобто, переписує інформацію на жорсткий диск, щоб зберегти на століття. При цьому він пов'язує нову інформацію зі старою, отриманою раніше.

А ще він видаляє різні куки, чистить кеш, стирає зайве і непотрібне (з його точки зору), щоб захистити пам'ять і нервову систему від перевантаження.

  • По-третє, під час сну мозок закріплює м'язову пам'ять. Всі ті рухові навички, які людина отримала вдень — танцюючи, навчаючись водити автомобіль або відпрацьовуючи удари по боксерській груші — мозок переносить з короткочасної пам'яті в довготривалу. Саме тому ми сідаємо на велосипед після 30-річної перерви і впевнено крутимо педалі. Це називається «м'язова пам'ять». А все тому, що мозок свого часу записав «на жорсткий диск» послідовність рухів наших ніг на педалях і наших рук на кермі до найдрібніших подробиць.

Мозок людей творчих, до речі, уві сні займається не тільки обробкою інформації й сортуванням даних. Поки господар спить, мозок продовжує дописувати за нього текст, добудовувати сюжет, підбирати рими до слів.

На все це мозку потрібен час. І не просто час, а час, спланований відповідно до вашого хронотипу.

Щойно мозок закінчить роботу, він вас сам розбудить.


А що робити, якщо без будильника зовсім ніяк?

  • Або змиритися з тим, що ваш мозок не буде працювати оптимально.
  • Або знайти спосіб все-таки позбутися будильника (використовуючи доступний для вас у цих умовах рівень інтелектуальних здібностей).

В окремих випадках, коли без будильника зовсім вже ніяк не обійтися, постарайтеся мінімізувати збиток за рахунок того, щоб прокидатися без порушення фаз сну.

Якщо людина прокидається у фазі повільного сну, вона цілий день почуватиметься не виспаною і розбитою. Якщо розбудити людину в фазі швидкого сну, то вона прокинеться досить легко з відчуттям, що повноцінно відпочила і сповнена сил.

Є простий спосіб прокидатися в потрібній фазі сну — обзавестися розумним будильником. Їх зараз безліч. Плюс таку функцію мають багато які фітнес-браслети.

Розумний будильник не орієнтується на встановлений вами час пробудження, але трохи корегує час дзвінка. Він може відрізнятися від виставленого вами лише на 5-10-15 хвилин, натомість точно випаде на швидку фазу сну. І ви легко прокинетеся у відмінному настрої. Бонусом до хорошого самопочуття будуть яскраві спогади про сни, які ви встигли побачити.


А що робити, якщо люди сплять удвох? І, коли один прокидається, то потрібно вставати й іншому?

В цьому випадку зазвичай психологи радять спати хоча б в різних ліжках, якщо немає можливості розійтися по різних спальнях.

Деякі експерти запевняють, що сон подружжя в одному ліжку на 50% більше неспокійний, ніж сон поодинці. Це — навіть в тому випадку, якщо циркадні ритми у них збігаються.


А як відновити збитий циркадний ритм?

Визначте, до якого хронотипу ви належите, а потім скористайтеся терапією світлом, щоб підтримати графік сну відповідно до вашого хронотипу.

Ідея в тому, щоб за рахунок зміни світла підтримати ваш природний хронотип.

Виставите будильник (так, він знадобитися на початку) на той час пробудження, який відповідає вашому хронотипу — це зазвичай час, коли прокидатися для вас найкомфортніше.

Весь час сну в кімнаті має бути максимально темно. Цього можна домогтися або за допомогою щільних штор, або за допомогою спеціальної «сонної» маски на очі.

Відразу ж після пробудження і протягом всього дня потрібно забезпечити дуже яскраве освітлення. У той момент, коли для вашого хронотипу настає «вечір» (тобто кінець активного циклу), потрібно створити собі «сутінки» — прикрийте штори, створіть м'яке світло в кімнаті.

Години за дві до часу сну, відповідно до вашого хронотипу, важливо припинити витріщатися в яскравий екран телевізора або комп'ютера. Але можна читати звичайні паперові книги при тьмяному світлі.

Якщо у вашій спальні тихо — добре, якщо ні, то можна скористатися берушами, щоб поява гучних звуків теж відповідала вашому часу пробудження.

Отак — щодня. Процес відновлення збитого циркадного ритму може зайняти близько двох тижнів. Протягом усього цього часу важливо строго дотримуватися світлового режиму дня-ночі.


Метод Сальвадора Далі

Сальвадор Далі для того, щоб отримати нові ідеї, користувався дрімотою — проміжним станом між сном і неспанням. Щоб не заснути випадково більш глибоким сном, він придумав собі такий будильник: брав у руку ложку, а поруч з ліжком ставив металеву тацю. Щойно художник входив у фазу повільного сну і його м'язи розслаблялися — ложка падала, з гуркотом вдаряючись об тацю. Далі говорив, що ці 15-20 хвилин дрімоти (проміжного стану між сном і неспанням) давали йому нові ідеї.

Можу підтвердити на власному досвіді — працює. Я досить давно практикую такий метод вирішення проблем: в будь-якій незрозумілій ситуації — лягай спати! Не придумується початок або фінал тексту, немає змоги зробити вибір між «не хочу» і «треба», не виходить прорахувати варіанти розвитку подій… Ось щойно бачу, що ситуація патова і цуґцванґ замайорів на порозі, негайно кидаю все і лягаю спати на 15 -20 хвилин. Не більше! Як правило, під час цього короткого напівсну-напівяви знаходиться якесь рішення.

Володимир Яковлєв

+2
81
RSS
07:31
+2
Правдива стаття!
12:20
+3
Як красиво звучить: циркадні ритми
16:05
+1
А я навчилася програмувати свій мозок щоб прокинутися, вранці чи вдень. Дивлюсь на стрілки годинника котра зараз година і візуально фіксую час, коли треба прокинутись. Ні разу не підводило! Прокидаюсь рівно за хвилину до потрібного часу.Навіть коли будильник на мобілці ставлю, прокидаюсь рівно за хвилину.
Спробуйте й ви!
Пхе! Я таку звичку напрацював, ще коли в шкільні роки подивився радянський міні-серіал «Сімнадцять миттєвостей весни»! Є там отакий епізод, як Штірліц дозволяв собі в ситуаціях критичного недосипу подрімати рівно 30 хвилин:

Випадкові Дописи