До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Страх змін

Страх змін
Джерело матеріалу:

Що ми втрачаємо, коли стоїмо на місці?


Сучасний світ — швидкий, суперечливий, такий, що не дає ні на що відповідей, мінливий щомиті. Така рухливість світу лякає, замикає в собі, паралізує. Встояти в цьому світі можна, лише зберігаючи постійний рух. А для цього треба позбутися страху змін.

Бувають хороші дні, сповнені енергії… і дні погані. І коли такі погані дні настають, ми не знаємо, як довго вони триватимуть. Необхідність рухатися, встигати, намагатися схопити за хвіст можливості, що вислизають — все це часом призводить до того, що ми переходимо в режим економії сил. У такі моменти все, що нас цікавить — аби в житті просто перестало відбуватися стільки всього багато і так одразу.

Між поетичним «зупинися, мить, ти прекрасна» і невротичним «зупиніть Землю, я зійду» лежить цілий всесвіт. Задоволення, насолода моментом — це наш внутрішній вибір кольорів, в які ми фарбуємо сьогодення. Але якби було достатньо просто сказати: «Не хочу бачити світ в чорних фарбах, наказую йому стати різнобарвним...»

Щоб життя перейшло в більш радісне русло, необхідні зміни. Часом ми навіть розуміємо, які зміни потрібні. Розуміємо, але не діємо. Нам заважає страх.

Основні причини страху змін:

  • батьки, які надмірно застерігали щодо небезпек світу,
  • вкоріненість в минулому негативному досвіді, не до кінця пережитих негативних подіях минулого,
  • гормональний дисбаланс,
  • тривалий стресовий період,
  • причини вигадані, що виправдовують поточний стан речей.

Перші чотири причини, реальні, зустрічаються набагато рідше, ніж нам здається. Як правило, людина, яка не бажає змінюватися, вигадує нескінченну кількість виправдань, тільки щоб від неї не вимагали цих змін.

У відповідь на пропозиції про зміну роботи або про похід на психологічний тренінг людина говорить про те, що виправляти їй нема чого, що у неї все добре. Але це лише слова. Добре — це як, коли не погано?


Підтримка мозку в юному і гнучкому стані — завдання, важливіше від зовнішньої краси і молодості


Люди, ведені вигаданими причинами, часто давно не відчували радості, втратили віру в світле. Вони можуть скаржитися на зовнішні причини — на дурнуватого начальника, дітей, чоловіка… Але не брати на себе відповідальності за своє життя, не ставати активним суб'єктом...

Немає в цьому світі того, кому нікуди рости. Еволюція: фізична, психологічна — це сенс життя людини. Зміни, яких день за днем вимагає від нас контекст життя — етапи цієї еволюції.

Наш мозок — неймовірно складна система, яка регулює все: від базових функцій виживання і гігієни до найскладніших багатоступеневих інтелектуальних процесів. Підтримка мозку в юному і гнучкому стані — завдання важливіше від зовнішньої краси і молодості.


Недостатня гнучкість процесів головного мозку лежить в основі всіх проблем старечих розладів


Нові способи дій, навички, навіть нові маршрути, — все це створює в мозку нові шляхи.

Уявіть собі: шлях на роботу лежить через парк прямокутної форми. Ви заходите з одного боку, а точка призначення [лежить] навпроти. А доріжка — лише по периметру парку. Усередині цього прямокутника — хащі й бурелом. Одного разу, зайшовши в парк і повернувши в звичний бік, ми рухаємося по периметру своїм звичайним маршрутом. І тут наш шлях перегороджує кілька величезних повалених дерев, перебратися через які в тоненьких черевичках і бежевому плащі абсолютно неможливо. На щастя, є інший шлях — в протилежний бік від входу.

Але що буде, якщо друга доріжка виявиться заблокованою? Ви не підете на роботу? Повернетеся додому? Ні. Доведеться торувати нову. Це зажадає рішучості, часу і відповідного взуття.

Нове саме тому нам завжди дискомфортне: потрібно поступово продиратися новим шляхом. Особливо важко проторувати першу доріжку — адже у нас немає досвіду. Але в тім-то й секрет: варто тільки почати. Кожна наступна доріжка даватиметься легше: є і навичка навчання, є і минула доріжка, яка вже прокладена.


Дуже важливо запитати себе: що саме заважає мені зважитися на зміни?


Відмовляючись від змін, зберігаючи звичний, комфортний ритм життя, ми ходимо звичними доріжками. І все добре і все знайоме, основні проблеми настають з віком, коли ці звичні нервові шляхи починають руйнуватися.

У людини з більш розвиненою мережею головного мозку при виникненні проблем у якійсь ділянці мозку є безліч обхідних шляхів. Безліч проторованих заздалегідь доріжок.

Недостатня гнучкість процесів головного мозку лежить в основі всіх проблем старечих розладів: хвороба Альцгеймера, деменція і стареча дратівливість, — все це багато в чому пов'язано з тими доріжками, якими в цьому віці володіє людина.

Дуже важливо запитати себе: що саме заважає мені зважитися на зміни? Чого боюся я, зберігаючи мертвий шлюб, залишаючись на роботі, яку я давно вже переріс?

Можливо, для того, щоб процес змін відбувся максимально гладко і комфортно, буде добре звернутися до психолога. Разом з яким стане очевидно, що у страху очі великі, а попереду — неосяжне поле найсолодших можливостей.

Якщо йти до фахівця ви поки не готові, в наступній статті ми розберемо методику, що допоможе визначити, де корінь зла незадоволеності життям і з якої царини варто починати зміни.

Марія Еріль-Тихонова

+3
312
RSS
14:17
+2
От чому настільки важливо викорінити в собі відчуття страху! Це забезпечує всебічні та практично безмежні перспективи розвитку… _чудово
17:23
+2
Десь прочитав, що життя — це не місце, де можна відсидітися. А так хочеться, щоб майбутнє не зім'яло…
Я люблю зміни, тому час від часу сама собі їх влаштовую. От і тепер на тиждень вирвалася зі звичного життя.
Друг Анатолій вже хоче, щоб Ви написали матеріал про нинішню подорож!!!
04:17
+2
Подорожувати на візку, та ще й у горах? Це так незвичайно! Напиши про це, Дзвінко.

Випадкові Дописи