До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Логарифмічний час

Логарифмічний час
Джерело матеріалу:

Чому після 20 років нам здається,
нібитщо час біжить швидше?


«Не можу повірити, що вже літо минуло / мені вже тридцять / дочка заміж виходить!» (Потрібне підкреслити). Вчені знайшли цьому ефекту наукове обґрунтування.

Здається, що тільки вчора ми загадували бажання під бій курантів з бенгальським вогником в руці — і ось вже серпень добігає кінця! Та й відпустка пролетіла ніби за хвилину. А пам'ятаєте, як у дитинстві шкільні канікули тяглися нескінче-е-е-енно довго… Чому з віком нам здається, що час витікає немов пляжний пісок крізь пальці? Щодо цього у психологів і вчених є дві версії. 

(І друга, на нашу думку, цікавіша і правдоподібніша!)

Версія перша. Біологічна. 

Відповідно до цієї теорії, в міру дорослішання ми набагато краще знаємо навколишню дійсність і не звертаємо стільки уваги на якісь речі або події. Для дітей же зовнішній світ — це незвідана територія, тому їхньому мозку потрібно більше енергії для обробки всієї отриманої інформації. Через цей процес складається відчуття, що час минає повільніше, тоді як у дорослих, з головою занурених у повсякденні турботи, зовсім навпаки — він протікає швидше. Цю теорію підтримують біології. Вважається, що чим більше нових стимулів людина отримує із зовнішнього світу, тим більше допаміну звільняється в організмі. Починаючи з 20 років, рівень цього гормону щастя починає знижуватися, і нам здається, що час вислизає моментально.

Версія друга. Математична, пов'язана з логарифмічною шкалою. 

Ідея полягає в тому, що ми підсвідомо сприймаємо час поділеним на певні відрізки. Візьмемо, наприклад, дворічного малюка, для якого один рік становить половину його життя. З цієї точки зору, наступного дня народження чекати [доведеться] цілу вічність! У разі 10-річної дитини один рік становить 10% його життя (що робить очікування більш стерпним), а для 20-річного — всього 5%. Іншими, «логарифмічними», словами — щоб зрозуміти, як сприймає один рік дворічна дитина, уявіть, що після святкування двадцятиріччя вам слід дочекатися свого сорокового дня народження. З цієї позиції не дивно, що час «прискорюється» у міру старіння. І чи не є це вагомою причиною, щоб навчитися цінувати кожен прожитий момент і насолоджуватися ним?

+2
196
RSS
12:47
+1
Мені теж цікавішою здається саме друга версія!
17:50
+2
Якщо сісти і, склавши руки, нічого не робити цілий день, від буде здаватися вічністю.
Це точно.

Випадкові Дописи