До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Вибачення невротичне й реальне

Вибачення невротичне й реальне
Джерело матеріалу:

У житті кожної людини, родини або пари трапляються ситуації, які засмучують і ображають. Таким чином, людина або пара стикаються з необхідністю вибачення. У цій статті ви дізнаєтеся, які бувають варіанти вибачення.

Практично будь-яка пара людей, чи то дитина і батько, чи два партнера, регулярно стикаються з необхідністю вибачення всередині своєї пари. Ця тема є вкрай злободенною, оскільки відносини мають на увазі природні зіткнення і конфлікти інтересів, механічні поведінкові помилки і невдачі, а так само наявність у пари системи виховання. В якій, зазвичай, прописано безліч заборонених або небажаних дій, що їх не слід робити в рамках відносин. Однак ідентичних систем виховання не буває в принципі.

4 варіанти «вибачення»

А тому в парі регулярно виникають ситуації, де один з партнерів (або й обидва одразу) відчуває якісь неприємні переживання через поведінку іншого (причому йдеться саме про ті ситуації, де мають місце поведінкові причини переживань, а не спроби собі щось надумати або банально маніпулювати партнером). 

Отже, схема така: поведінка партнера 1 викликає переживання партнера 2.

Що можна зробити в цій ситуації?

  • Можна використовувати свої навички і вплинути на свої ж емоції. Це не найкращий варіант для пари, оскільки він не має на увазі взаємодії обох учасників пари. Хоча персонально він швидкий і зручний.
  • [Можна] почати конфлікт, з'ясування стосунків, під час чого будуть втрати з обох сторін. Так собі варіант, оскільки втрати в конфлікті можуть бути набагато більшими від вихідних переживань.
  • Можна зависнути в собі, тобто затримати свої емоції в собі. Це не має відношення до прощення. Це стратегія стриманості та/або пасивно-агресивної поведінки.

Є і ще дві стратегії — невротичне вибачення і реальне вибачення. Ось на них сьогодні я і пропоную зупинитися детальніше.


Невротичне вибачення. Варіант 1-й.
Я тебе вибачаю і чекаю, що ти робитимеш так-то.

Ззовні чинно і шляхетно. Я тебе вибачаю. Я хороший. Ти також мені подобаєшся. Тому я пропоную наступне — ти вибачишся і зрозумієш, що ти мені зробив боляче. І в майбутньому ти так не чинитимеш. Інцидент вичерпаний. Чи ні?

Чи ні! Якось «само собою» приймається за факт, що мій партнер був не правий. Причини і мотиви його поведінки залишаються за дужками. Альтернативний варіант поведінки на майбутнє не сформовано. Відповідальність за можливий повтор ситуації зміщена з пари на окрему людину. Контроль відсутній від слова зовсім. Плюс створюються умови для агресії, що не відповідає ситуації. Адже варто інциденту повторитися в точності (а це буває часто-густо у відносинах), як проти вашого партнера на авансцену вийде і ваш «праведний гнів».

Так, є і більш занедбаний варіант. Все те ж саме, але звучить вголос тільки «я тебе прощаю», все інше звучить подумки або мається на увазі. Тоді ймовірність подальшого вибухового конфлікту прогресивно збільшується.

Невротичне вибачення. Варіант 2-й.
Я вимагаю, щоб [ти] зробив те-то або не робив так-то.

Тут вже не чинно і не шляхетно. А агресивно і з тиском. І з неабиякою часткою шантажу водночас. Ти мені зробив боляче. Тому ти зараз вибачишся. І пообіцяєш, що так більше не робитимеш. І ще ти для мене зробиш ось це в якості компенсації моїх страждань.

По суті, йдеться про покарання іншої людини, яке ви обираєте самі через його провинність. Яке ви вважаєте обґрунтованим і доцільним. Яке ви можете вважати, навіть, чесним і справедливим. І, навіть, корисним (!).

Як ви розумієте, головна особливість такого вибачення полягає в директивному підході та владному маніпулюванні.

Невротичне вибачення. Варіант 3-й.
Гаразд, я заплющую очі на себе.

Мабуть, найпідступніший варіант невротичного вибачення. Вголос цей варіант [звучить] коротко і ємно: «Я тебе вибачаю» або «Проїхали». А ось всередині вас він звучить по-різному. І одне звучання, як правило, плавно перетікає [в інше] (що відображає складний внутрішній процес пошуку виходу з ситуації). Ну, що з тебе взяти. Тебе ж таки не переробиш. Я сам тебе вибрав в якості партнера (як варіант — дітей і батьків не вибирають). Кращого партнера мені буде знайти складно/неможливо. Така в мене доля/карма.

Іноді внутрішній текст досягає партнера. І це саме сторонні міркування. А не спроба доправити свої очікування або вимоги. 

В результаті на виході виходить така собі дивна суміш позиції жертви обставин, фрустрації, знецінення та реального смирення.

Невротичне вибачення. Варіант 4-й.
Зараз я тебе вибачаю, а там побачимо.

Цей варіант випливає з надто високого рівня вашого емоційного напруження. Вам складно перетравити те, що сталося. І щоб від нього втекти, ви махаєте рукою на свої поточні переживання і залишаєте ситуацію «на потім».

Різниця з третім варіантом полягає в тому, що ви не ставите на собі хрест. Але і не приймаєте ніякого рішення. Виходить, що ситуація зависає. Але, водночас, підсвідомо тисне на вас зсередини. Ситуація визріває, як лава під вулканом, періодично трясучи вас емоційно.


Звертаю вашу увагу на те, що всі ці 4 варіанти «прощення» можуть послідовно змінювати один одного (в різних ситуаціях ви обирає різний підхід) або і зовсім перемішуватися в одній ситуації.

Чим обертаються невротичні варіанти вибачення? Конфліктами, пасивно-агресивними конфліктами, хронічними взаємними претензіями, деструктивними рольовими іграми. І все це відбувається тому, що один з партнерів в поточний момент ставить свої потреби вище або нижче потреб і бажань партнера. Або ж відмовляється від ідеї того, що свої потреби завжди важливі. А потім передає естафету другому партнерові, який, як правило, повторює його підхід.


Останній варіант вибачення —
реальне вибачення.

Варіант відбувається на базі співпраці пари. Таке вибачення — найбільш хитромудре. Ви берете і обговорюєте рівно три речі: 

  • Те, які емоції виникають всередині вас. 
  • Те, що ви можете зробити зараз спільно, щоб обом було добре. Або — щоб стало краще.
  • І ви обговорюєте те, як ви можете організувати підтримку одне одному. 

Ви взагалі відмовляєтеся від ідеї формального вибачення. Ви його просто прибираєте. Залишаєте тільки ті дії, які важливо зробити, щоб відновити внутрішній комфорт після емоційних переживань. Можна навіть зробити з подібного підходу щось на кшталт ритуалу.

Олександр Кузьмічов

+2
259
RSS
00:21
+2
На жаль, реальне вибачення можливе тільки в парі рівноправних особистостей. А коли йдеться про відносини батьків і дітей, то першим буває дуже важко поставити себе, «білих і пухнастих», на один щабель з другими…
_шкодую
04:40
+2
Невротичне вибачення можна назвати формальним і це полегшує сприйняття. А в житті люди постійно притісняють одне одного, а потім після кожної такої дії:
1. Не вибачаються, бо не помічають содіяного або й знають, що вчинили це свідомо;
2. Вибачаються формально, що не компенсує втрати;
3. Вибачаються реально. Це названо хитромудрою взаємодією. Не часто зустрічається в житті.
А є ще люди, в яких періодично виникає внутрішня потреба попити крові. Як можна назвати таких людей?
А є ще люди, в яких періодично виникає внутрішня потреба попити крові. Як можна назвати таких людей?

_стежу Енерговампірами! _стежу
12:26
+2
О, точно енерговампіри не вибачаються.
Енерговампіри теж вибачаються, але тільки для того, щоб продовжувати пити вашу енергію. У них це так майстерно виходить, що НЕ пробачити їх не можливо. І ви залишаєтеся у них на гачку.
12:07
+1
Ага, Дзвінко, може й так.

Випадкові Дописи