До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Запрошую на презентацію!

Запрошую на презентацію!

Увага! Київське Польське Шляхетське Згромадження «Згода» імені Мар'яна Маловського проведе презентацію авантюрно-історичного роману Олени і Тимура Литовченків «Фатальна помилка» о 14:00 в понеділок, 28 березня 2016 року за адресою: Київ, вул. Олени Теліги, №34. Запрошуємо всіх охочих!

P.S. Зовсім стислий фотозвіт заходу від 28 березня 2016 року:

+2
327
RSS
13:59
+1
Бажаю успішного проведення цієї зустрічі-презентації. Хто з нашого товариства крім Тимура ще живе в Києві?
22:34
+1
Додано коротенький фотозвіт — 3 фото.

Було ну дуже файно! Шкода, що ніхто із світочан не завітав…
23:11
+2
Було ну дуже файно!

Вітаю з успішним проведенням презентації
Шкода, що ніхто із світочан не завітав…

Якби я жив в Києві і цікавився художньою літературою, то обов’язково би завітав.
Я б прийшла, якби у Києві була.
А ще особливе задоволення ми дістали від маленького сімейного ансамблю. Це не я фотографував (ходити важко), то там ще одна дівчинка з кадру випала — флейтистка.
І звісно ж, «жива» гра на торбані — то взагалі щось особливе!
Буквально сьогодні мені повідомили про відгук на наш роман в газеті «Dziennik Kijowski» — звісно, польською мовою!

Це все за результатами цієї презентації.

Кому цікаво — ось тут текст оригіналу + мій вільний переклад з польської:

Nieznana postać z polsko-ukraińskiej historii

Niedawne zebranie Kijowskiego Polskiego Zgromadzenia Szlacheckiego „Zgoda” im. Marjana Malowskiego pozostanie się w pamięci jego uczestników gdyż zebranie odwiedziły go nieprzeciętne osobistości — małżeństwo Heleny i Tymura Litowczenków — wybitnych pisarzy ukraińskich, autorów całego zestawu powieści historycznych, jakie zaciekawiły wszystkich zainteresowanych stosunkami polsko-ukraińskimi w ciągu wieków.
Na naszym zebraniu, które odbyło się w Centrum ds. Rodziny i Kobiet Szewczenkowskiej Dzielnicy m. Kijowa. małżeństwo prezentowało swoją nową powieść, wydaną przez charkowskie wydawnictwo „Folio” pt. „Fatalny błąd”. Utwór poświęcony jest praktycznie całkiem nieznanej postaci historii polsko-ukraińskiej — pułkownikowi Jerzemu Nemyryczowi, który 355 lat temu mógłby uczynić Ukrainę prawdziwym wolnym krajem europejskim.
Powieść „Błąd fatalny” wchodzi do cyklu powieści historycznych współautorów na temat wydarzeń, odbywających się na Ukrainie w okresie XVI-XVIII wieku. Główny bohater utworu – zapomniany przez historyków Jurij (Jerzy) Nemyrycz. Był on wybitnym dowódcą i dyplomatą swoich czasów, pomocnikiem i przyjacielem hetmana Wygowskiego. Tego Wygowskiego, pod dowództwem którego w 1659 roku ukraińska armia kozacka zwyciężyła moskiewską hordę w słynnej bitwie Konotopskiej.
Nemyrycz był człowiekiem wszechstronnie utalentowanym. Dlatego zyskał sławę nie tylko na polu walki, ale jak i dyplomata. Jego los jest tragicznym: na początku służył królowi polskiemu Zygmuntowi. Ale król, niestety, nie ocenił należycie jego oddanej służby. I wtedy szlachcic z Litwy przeszedł do armii kozackiej hetmana Wygowskiego. Jurij Nemyrycz stał jednym z ideologów stworzenia Wielkiego Księstwa Ruskiego.
Patrzy w przyszłość jak mąż stanu. A przyszłość tę widział we wspólnym państwie trzech zaprzyjaźnionych narodów: polskiego, litewskiego i ruskiego (tzn. ukraińskiego). Sam bohater książki swoją osobowością łączy trzy narody: szlachcic, który urodził się na Litwie, służył królowi polskiemu i stworzył plan wejścia Ukrainy do Europy! Jego tragiczna śmierć udowadnia jak często współcześni mu ludzie niesprawiedliwie oceniali najlepszych synów swego narodu. I dopiero po latach ocena ta zmieniła się na pozytywną.
– A zatem, widzimy – opowiada współautor powieści T. Lytowczenko – Ukraina jeszcze 355 lat temu miała całkiem realną szansę stać prawdziwym krajem europejskim — niepodległym, mocnym i postępowym, jak na miarę XVII wieku. I chociaż państwo to byłoby i z pewną częścią ludności o wyznaniu prawosławnym jak i katolickim, ale w nim nie byłoby w nim tej niesamowitej dzikości Moskiewszczyzny. Tu byłby postępowy system zarządzania państwowego. A jednak… z takiej ewentualności historycznej nie udało się skorzystać. Powieść poświęcona 355-ej rocznicy bitwy pod Konotopem i 355-ej rocznicy zgonu Jerzego Nemyrycza – marzyciela, romantyka, awanturnika, polsko-ukraińskiego intelektualisty XVII wieku, znanego mecenasa, adepta wyboru europejskiego.
„Ciekawe, że „Fatalny błąd” miał ukazać się jeszcze w ubiegłym roku – objaśnia Helena Litowczenko – ale okazało się, że o Nemyryczu przetrwało bardzo mało wiadomości, zapewne dlatego, iż jest on niewdzięczną postacią jak dla polskich, tak i dla ukraińskich historyków. Przyszło się prowadzić szeroką korespondencję na Ukrainie i w Polsce, odnaleźć stare dokumenty z bibliotek, muzeów naszych krajów. I oto książka ukazała się – było niełatwo, ale napisaliśmy książkę o zapomnianej, aczkolwiek tak wielkiej postaci!”
Powieść Litowczenków jest pozycją wartościową jeszcze i dlatego, że dowodzi dobitnie – historia to nie tylko lista dat, ale i samo życie we wszystkich jego odmianach – powiedział Marszałek „Zgody” Roman Malowski. Każda następna powieść Litowczenków jest lepsza od poprzedniej. To małżeństwo udoskonala swoje mistrzostwo. „Fatalny błąd” – to cała epopeja historyczna, która otwiera czytelnikowi historię, kulturę, poglądy, miłość i intrygi tych lat. I po raz pierwszy w ukraińskiej literaturze Bogdan Chmielnicki wyrzuca sobie, idąc w zaświaty, że oddał naród ukraiński na powałę katom rosyjskim… A właśnie to tak i było, a w radzieckich i rosyjskich szkołach tego nie uczyli. Chociaż i teraz „niektórzy towarzysze” lżą o przyjaźni ukraińsko-rosyjskiej „po wsze czasy!”, a to co odbywa się teraz to… tak sobie – nic trwałego.
Natomiast z tej powieści dowiadujemy się: jeżeliby 355 lat temu Nemyrowiczowi udało się to, co on planował, to nie byłoby tych nieszczęść następnych wieków tej państwowej pięści hord azjatyckich! Niestety historia zna trybu warunkowego. I Ukraińcy tylko teraz zaczynają swoją drogę do Europy, gdzie już znajduje się Polska. Jesteśmy szczęśliwi, że chociażby teraz marzenia Jurija Nemyrycza powoli, ale wcielają się w życie.
Byłoby świetnie, gdyby ktoś w Polsce przetłumaczył tę książkę i opublikował. A zatem szukamy tłumacza i wydawcy!

Igor Sokół (kandydat nauk filologicznych)
Oprac. Sergiusz Modrij, Katarzyna Zacharowa.

Невідома фігура польсько-української історії

Нещодавнє засідання Київського польського шляхетського зібрання «Згода» ім. Мар’яна Маловського залишиться в пам’яті його учасників, оскільки зустріч відвідали неординарні особистості — подружжя Олена і Tymur Литовченки — видатні українські письменники, автори багатьох історичних романів, які зацікавленіо розглядають польсько-українські відносини протягом століть.
На нашій зустрічі, яка проходила в Центрі Сім’ї й жіноцтва Шевченківського району м. Києва, подружжя презентувало свій новий роман, опублікований в Харкові видавництвом «Фоліо» — «Фатальна помилка». Твір присвячений особистості, майже повністю невідомій в польсько-українській історія — полковнику Юрію Немиричу, який 355 років тому прагнув зробити Україну справжньою вільною європейською країною.
Роман «Фатальна помилка» входить до циклу історичних романів співавторів про події, що відбувалися в Україні в XVI-XVIII ст. Головний герой твору — забутий істориками Юрій (Георгій) Немирич. Він був видатним полководцем і дипломатом свого часу, помічником і однодумцем гетьмана Виговського. Саме під командуванням Виговського 1659 року Українська козацька армія перемогла московськиу орду в знаменитій Конотопській битві.
Немирич був людиною обдарованою. Тому він зробив кар’єру не тільки на полі бою, але і як дипломат. Його доля склалася трагічно: спочатку він служив польському королю Сигізмунду. Але король, на жаль, не оцінив належним чином його самовіддану службу. А потім литовський князь приєднався до козацького війська гетьмана Виговського. Юрій Немирич став одним з ідеологів створення Великого князівства Русинського.
Він дивився в майбутнє як державний діяч. І майбутнє цієї країни бачив у спільноті трьох дружніх країн: Польської, Литовської і Русинської (тобто Української). Сам герой у своїй особі об’єднує шляхетство трьох націй, він народився в Литві, служив польському королю і створив план для входження України в Європу! Його трагічна смерть доводить, наскільки часто його сучасники засуджували найкращих синів свого народу. І після багатьох років такого осуду він змінюється на позитивний.
Таким чином, ми бачимо, — говорить співавтор роману Т. Литовченко — Україна навіть 355 років тому мала дуже реальний шанс стати справжньою європейською країною — незалежною, сильною і прогресивною, як для сімнадцятого століття. І хоча тодішня шляхта складалася би з певної частини як православних, так і католиків, але в тій державі не було би неймовірноїа дикості Московщини. Там була би запроваджена прогресивна система державного управління. І все ж… таким історичним шансом ми не змогли скористатися. Роман присвячений 355-річчю битви під Конотопом і 355-річчю від дня смерті Юрія Немирича — мрійника, романтика, авантюриста, польсько-українського інтелектуала сімнадцятого століття, відомого мецената, адепта європейського вибору.
«Прикметно, що «Фатальна помилка» повинна була з’явитися ще в минулому році, — пояснює Олена Литовченко — але виявилося, що про Немирича збереглося дуже мало відомостей, ймовірно, тому що це незручна постать як для польських, так і для українських істориків. Довелося вести широке листування в Україні й Польщі, щоб знайти старовинні документи в бібліотеках, музеях наших країн. А потім вийшла книга — це було не просто, але ми написали книгу про забуту, хоча й таку видатну особу!»
Роман Литовченків, як і попередні твори, цінний ще й тому, що ясно демонструє — історія не є простим списком дат, але самим життям у всіх його різновидах — сказав голова «Згоди» Роман Маловський. Кожен наступний роман Литовченків є кращим, ніж попередній. Це подружжя, яке удосконалює свою майстерність. «Фатальна помилка» — це історична епопея, що відсилає читачів до історії, культури, переконань, кохання та інтриг тих років. І вперше в українській літературі Богдан Хмельницький, показаний в момент підготовки відходу в загробний світ, заповідав українському народові повалити мучителів російських… А, собственно, саме так і було, хоча в радянських і російських школах цього не вивчають. Хоча й тепер «деякі товариші» брешуть про українсько-російську дружбу «назавжди», а те, що робиться тепер, це… так собі — ненадовго.
Проте, з роману ми дізнаємося: якби 355 років тому Немиричеві вдалось би зробити те, що він планував, не було б цих лихих наступних століть панування азіатської орди! На жаль, історія не знає умовного способу. І українці тільки зараз розпочинають свій шлях до Європи, де вже утвердилася Польща. Ми щасливі, що навіть зараз мрія Юрія Немирича нехай повільно, але вірно втілюється в життя.
Було б чудово, якби хтось в Польщі переклав і опублікував книгу. Таким чином, чекаємо на перекладача і видавця!

Ігор Сокол (кандидат філологічних наук)
Опрацювали Сергій Модрій, Катерина Захарова.

Вільний переклад з польської Тимура Литовченка

Випадкові Дописи