До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Чорнобог

Чорнобог
Джерело матеріалу:

Чорнобог — бог темряви, ночі, зими, холоду, але водночас таємничості, ворожіння, марення, сну. Поряд з ним знаходиться богиня смерті Мара, його дружина.

У них є син — чорт. Чорнобог вічно бореться з Білобогом, вони почергово перемагають один одного, і на землі від того змінюється день (літо) наніч (зиму), і навпаки. У цій боротьбі (взаємодії) твориться життя. Як згадується у Велесовій Книзі, (дошка 11а):

А обаполи Білобог і Чорнобог перуняться — і ті Сваргу удержують, аби Світу не бути поверженому.

Тому поняття добра і зла є умовним — ні Білобог, ні Чорнобог один без одного не існують, бо обидва знаходяться у володінні Сварога, який і править Світом. Так про це говориться у Велесовій Книзі, (дошка 22):

«Це не може бути ніколи, щоб хтось хоч раз не втримався і сказав нерозумне про Чорнобога, а інший, маючі Радогощі, — про Білобога…».

Чорнобог — він же Кощій, Велес, Вій, Кас'ян, Чорт, Сатана (пор. сутінки) — різні імена, різних рівнів Наві — зв'язаний із зародженням нового життя. Арабський мандрівник Аль-Масуді дає опис святилища Чорного Бога (10 ст.) на Чорній горі:

"… у ньому (будівлі на Чорній горі) вони (слов’яни) мали велику статую в образі людини або Сатурна, зображеного у вигляді старця з кривою палкою у руці, якою він рушить кістки мерців з могил. Під правою ногою знаходиться зображення різноманітних мурашок, а під лівою — найчорніших воронів, чорних крил та інших, а також зображення дивних хабашців і занджців (тобто абисинців)".

Це зображення можна пояснити так: ворони — чорнота в небі, мурахи — чорнота під землею, абисинці — чорнота на землі. Таким чином, Чорнобог керує чорнотою у всьому просторі. Чорний колір у більшості народів — це колір землі, символ належності до підземного світу мертвих. Ворон — живиться падлом, завжди пов'язаний зі смертю, старістю, мудрістю. Мураха — пов'язується з марою, мором, мраком.

За схематичною уявою всесвіту у вигляді восьмикутної зірки, образ Чорнобога має розташовуватися в лівому куті, який відповідає півночі, середині ночі та зими. У календарній системі — це 15 січня. На середину зими випадає 21 день після свята Різдва Коляди. Образ Бога вітрів Стрибога за схемою восьмикінцевої зірки стоїть саме в центрі і утворює променями, які від нього відходять, розу вітрів. Промінь, що вказує на північ припадає на народне свято Отдання, Чаклунський день (15 січня).

Слід зазначити, що центр восьмикінцевої зірки відповідає середині (21 дню) вертикального розташування 7 силових точок-чакр людини, що загалом складають при шестиденному тижні 42 дні. Ця точка позначає «сонячне сплетіння». Народного свята ушанування Чорнобога не збереглося, але за схематичною розстановкою воно там має бути, як і свято Білобога, яке припадає на середину літа (15 липня) і відповідає Вітрогону — святу вітрів, які є онуками Стрибога.

Непрямим доказом існування антагоністичної пари Білобог — Чорнобог є також існування у м.Канів Черкаської обл. наступних топонімів: гір Божиця і Чортиця, розділених течією річечки Дунаєць.

+2
426
RSS
15:15
+2
_чудово Дуже цікаво! Дякую _чудово
02:26 (відредаговано)
+2
Не відмовиш у стрункості народній уяві про світоустрій. В кінці про топоніми: гори Божиця і Чортиця розділені річечкою Дунаєць. Чому саме так названа ця річечка?
03:41 (відредаговано)
+2
Наскільки я знаю, пов'язані з річками гідроніми, в корені яких є літери «д-н» (Дніпро, Дунай, Дон та ін.) пов'язані зі слов'янською богинею води Даною. Очевидно, у гідроніма "Дунаєць" походження аналогічне: «води богині Дани». Води ці не просто священні, вони мають характер очисний + властивості живої/мертвої води. Якщо Чорнобог періодично перемагає Білобога, щоб потім бути знов переможеним суперником — це може бути пов'язано з «живою/мертвою водою Дани»: випив один з богів мертвої води — конкурент переміг його, випив води живої — переміг сам. І так по черзі…
_не_знаю
Або, можливо, перепливти Дунаєць («річку Дани») з «берега Білобога» на «берег Чорнобога» — це все одно, що померти… А навпаки — відродитися до життя?! Тоді ця річка Дунаєць десь схожа на давньогрецький Стікс!..
07:20
+1
А що, друже Тимуре, так може бути! Топоніми й гідроніми — це наша вічна історія. А ще й філософія. Ось тобі й сюжет для оповідання.
12:07 (відредаговано)
+2
Для оповідання?! Е-е-е, ні… Це «зародок легенди» — я б його так назвав. Себто, треба взяти одну з версій:

1. Якщо Чорнобог періодично перемагає Білобога, щоб потім бути знов переможеним суперником — це може бути пов'язано з «живою/мертвою водою Дани»: випив один з богів мертвої води — конкурент переміг його, випив води живої — переміг сам. І так по черзі…

2. Або, можливо, перепливти Дунаєць («річку Дани») з «берега Білобога» на «берег Чорнобога» — це все одно, що померти… А навпаки — відродитися до життя?! Тоді ця річка Дунаєць десь схожа на давньогрецький Стікс!..

— або взяти обидві. Фольклористи зазвичай записують саме подібні перекази, додаючи коротеньку ремарку: «Записано зі слів Одарки ********, 92 роки, село ***, район ***, область ***».
Потім письменник бере подібний «кістяк» і облітературює його трішки — настільки, щоб з фольклорного «зародку легенди» кістяк цей перетворився на «літературну легенду». Прикладом може слугувати легенда про данського принца Амлета у викладі Саксона Граматика.
А вже на наступному етапі письменник бере отаку «літературну легенду» і на її основі пише літературний твір, як-от на основі легенди про Амлета у викладенні Саксона Граматика такий собі Вільям Шекспір написав драму «Гамлет, принц Данський».
_соромлюсь _соромлюсь _соромлюсь
Отож і мені треба взяти обидва наведені вище «зародки» і для початку зліпити з них пристойну «літературну легенду» на кшталт «билин про руських богатирів» (які насправді є вже не фольклорними, але літературними творами десь XVIII століття). А вже далі на основі зліпленої «літературної легенди» написати як мінімум роман! А може, дилогію чи трилогію…

_ура _ура _ура
В усякому разі, твоя фраза:

А що, друже Тимуре, так може бути! Топоніми й гідроніми — це наша вічна історія.

— означає, що я справді можу чути духів української землі, які підказали мені подібне пояснення. За що я тобі дякую, друже Анатолію!
Цікаво було б прочитати таку трилогію про давню Русь і ще давніших її богів. А потім і фільм зі спецефектами, знятий на основі цієї трилогії, подивитися.
_соромлюсь Не все й не одразу, але поступово… поступово… _соромлюсь

Випадкові Дописи