До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Що з чого складається

Що з чого складається

Коли не думаєш про далеке,
неодмінно втрачаєш в близькому


Все, що створено людиною, все, що нас з вами оточує — це культура. Але культура буває двох видів — матеріальною і… нематеріальною.

Матеріальна культура — це дуже класно! Всі ці речі, цяцьки і величезні інженерні конструкції дають нам багато користі й радості. Їх можна надягати на себе, в них можна жити, ними можна торгувати і їх можна колекціонувати. Речі... як багато в цьому короткому слові!


ЩО ЧОГО ВАРТЕ


І навіть, коли від цих речей залишаються жалюгідні черепки і напівзотлілі фрагменти — ми і тоді не втрачаємо до них цікавості. Пишемо про них дисертації, торгуємо ними (законно і незаконно), запрошуємо помилуватися на них туристів з далеких країн… Загалом, отримуємо користь, як можемо.

А є культура нематеріальна. Вона далека від повсякденних потреб, вона невидима оку, але від неї залежить в нашому житті все — в тому числі від неї залежать і наші улюблені матеріальні речі — скільки їх у нас буде, і чи будуть вони взагалі...

Бо як сказано в стародавньому китайському трактаті:

«Коли людина не думає про далеке, вона неодмінно втрачає в близькому».

Нематеріальна культура існує в трьох іпостасях: у вигляді 

  • 1) законів
  • 2) заборон і 
  • 3) приписів.

Вона прихована в теоремах з підручника і релігійних трактатах, в архітектурі будівель, в музиці й народних приказках. Вона «захована» в правилах картярських ігор і в правилах дорожнього руху, в державних правових актах і місцевих «поняттях» дворових банд.

Нематеріальна культура живе набагато довше і «виглядає» через тисячоліття набагато «краще», ніж її ровесники — глиняні черепки. Нематеріальна культура заснована на Слові.

Згадайте, як починається найскладніше і найтаємничіше євангеліє — Євангеліє від Івана, текст, написаний гностиками: 

«Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово».

Людина за своєю природою — користолюбець. Категорію «бути» людина розуміє тільки через категорію «мати». Але навіть тут у неї є вибір, що здобувати, що мати — речі або ідеї.

Ще в давні часи мудреці зрозуміли одну дуже важливу річ: знання — це найкращий товар. Вони зрозуміли це ще в ті далекі часи, коли найліквіднішим товаром для більшості [тих], які прагнули вийти в люди, були все-таки: худоба, зерно, золото і раби.

Ми сьогоднішні — живемо у вік інформації. Найголовнішою цінністю офіційно визнано Знання, Слово, Ідею. Той, хто володіє інформацією — володіє світом. Вже не худоба, не золото і не раби стоять на чільному місці. Але й сьогодні такі очевидні істини потрібно все ще доводити. Що ж, спробуємо...

Якщо два підприємця обміняються речами на продаж, кожен залишається лише з однією річчю, з одним видом товару, віддавши те, що раніше йому належало. Зі знаннями відбувається зовсім не так — вони ігнорують закони арифметики. Два мудреця, які зустрілися для обміну знаннями, розлучаються, подвоївши знання. Кожен з них передав свої знання і отримав знання іншого, не зазнавши при цьому втрат.

Торговець, який має у себе на складі коштовний товар, і власник цього коштовного товару — обидва вони не сплять, знаючи, що в будь-який момент до них можуть прийти злодії й відняти скарб. Або товар може зіпсуватися, якщо він крихкий чи боїться вологи...

Але не таким є Знання. Ніхто не може вкрасти Знання в іншого.

«Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають. Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть».

Саме це мав на увазі Булгаков, коли написав своє знамените: 

«Рукописи не горять».

І ще. Речі, майно, товари — дуже громіздкі. Їх дорого і важко зберігати, перевозити. Зі Знанням все по-іншому. Знання не тільки не потрібно охороняти — воно саме охороняє того, хто ним володіє. Маючи знання, легко подорожувати по світу, чи не так?


Давньогрецький філософ Аристіп — герой багатьох легенд. Одна з них засвідчує наступне:

Хтось привів до Арістіпа на навчання свого сина, й Аристіп запросив за навчання цілий скарб — 500 драхм. Батько хлопчика обурився: «Та за такі гроші я можу купити в дім раба!». «Купи, — сказав Аристіп, — у тебе буде ЦІЛИХ ДВА РАБА!»


Олена Назаренко

+4
173
RSS
15:18
+2
Мені чомусь здається, що нематеріальна культура ширша, ніж сума «законів, заборон і приписів». Сюди ж точно треба додати типові моделі розв'язання ситуацій і мову! Не кажу про інші принципово важливі речі…
_соромлюсь
Гарна стаття. Ми так заклопотані матеріальними проблемами, що не маємо ні часу ні сил думати про НЕматеріальне.
18:45
+3
У школі дітям дають знання, а вони всіляко опираються їх отриманню. Чому?
_вибачаюсь Сила гомеостазу, друже! Така сила гомеостазу… _вибачаюсь

Випадкові Дописи