Унікальне обличчя Києва
Це,- реконструкція рельєфу Києва. Це вигляд із космосу на наш столицю, з якого комп'ютерним способом видалено наслідки життєдіяльності людини. Таким чином перед нами постає чистий природний ландшафт, яким задумав його Бог.
Подивіться на це обличчя, хіба можна спотворювати те унікальне, що створено природою?!
Однак, сьогодні гостро стоїть проблема збереження унікального київського ландшафту.
Кандидат фізико-математичних наук Володимир Колинько і архітектор Георгій Куровський створили концепцію розвитку міста під назвою «Київська ландшафтна ініціатива, яка пропонує враховувати при будівництві природні ландшафти і заборонити змінювати їх. Необхідно будувати враховуючи природний рельєф, зберігаючи і підкреслюючи його неповторність. А не руйнуючи природу!
Вибачай, друже, але Київ я знаю все ж таки трішечки краще за тебе…
А от з чим я згоден, то це з відсутністю чогось подібного на мапі Москви. Адже Москва — це «Третій Рим, а четвертому не бувати!» — так казав старець Філофей… Тож для обґрунтування імперських амбіцій та підвищення міжнародного статусу «престол-атєчєства» щось подібне давно б тиражувалося мільйонами копій!
Як вони кричать, що Москва — це одне з небагатьох міст, що стоїть «на семи холмах». А що Київ стоїть на семи пагорках — вже якось забули…
Надіюсь, що так і буде, із розвалом Московії почнеться і розвал всієї «традиційної церкви». І неважливо чи це буде падіння католицизму чи московського православ’я, чи протестантизму, адже одне за собою неодмінно потягне інше.
Але розвал церковної організації можливий тільки тоді, коли люди до цього доростуть. Здається через кілька років якраз і прийде цей час. І нарешті багато людей почнуть бачити Бога не в церквах, а у собі.
Ой, не скоро це буде. Загальна маса людей геть не хоче самостійно думати, а про духовний розвиток і мови нема. Їм простіше слухатися «батюшки» чи «падре», аби лиш не наружувати залишки звивин. Тому проповідники і церковна ієрархія будуть завжди, хіба що трохи інші.
А мати Бога у собі — це велика відповідальність. І її не кожен в силах прийняти.
Адже не все йде послідовно. Багато чого нам «посилають зверху». Тому бувають і стрибки в розвитку людства.
Ось якраз так звані діти-Індіго входять в той вік, коли вони будуть максимально соціально-активні, і зможуть виконати своє завдання на Землі, тобто повалити старі системи, які тягнуть свої корені ще з дуже давніх часів, коли людство було на значно нижчій сходинці еволюції.