УВАГА!   З 1 лютого діяльність спільноти "Світоч" переноситься в Telegram.

Сайт буде доступним ще довгий час, проте без нових публікацій.
Підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями на нашому Telegram-каналі @svitoch_in_ua

Розібратися як користуватися Телеграмом або створити власний канал для подальшої участі в спільноті "Світоч" можете за ІНСТРУКЦІЄЮ. З правилами участі можете ознайомитися тут.

Якщо у Вас є якісь запитання, задавайте їх в групі підтримки в Телеграмі тут.

Депресняк

Депресняк
Джерело матеріалу:

Де закінчується хімія і починається психіка. Депресія.


Де закінчується хімія і починається психіка? Або так: як зрозуміти, те, що зі мною відбувається — це хвороба фізіологічна (ендогенна) чи психогенна?

Подібним запитанням задаються в двох випадках. Коли підозрюють у себе наявність вираженого психічного розладу. І коли намагаються зрозуміти, чи є якийсь зиск від психологічної допомоги, або варто покладатися тільки на ліки. Поїхали.


Отже, припустимо, у вас знижений настрій, вас ніщо не тішить, вам важко даються повсякденні справи і хтось (ви або ваші оточуючі) ставить вам «діагноз» депресії. Як його підтвердити (чи спростувати) і зрозуміти те, звідки вона (депресія) береться (якщо це саме вона)?

За визначенням, депресія — це розлад, який має на увазі зниження настрою і втрату здатності радіти життю. Часто до цієї парочки додається втрата мотивації та здатності ухвалювати рішення, песимізм, рухова загальмованість, ідеї провини, думки про смерть.

А що таке депресія на хімічному рівні? Це справжній хімічний коктейль (!), що включає в себе:

А) Брак серотоніну. Саме нестача серотоніну забезпечує втрату відчуття (саме відчуття) готовності до будь-якої продуктивної діяльності, втрату бажання [про] щось дізнаватися і здатності активно дивуватися й залучатися до чогось нового. Плюс він визначає ваше відчуття пригніченості. А ще серотонін управляє сприйнятливістю нервових клітин до адреналіну і норадреналіну. Тобто, його нестача забезпечує вас ще й гострим сприйняттям життєвих подій, що відбуваються з вами.

Б) Надлишок мелатоніну. Мелатонін активно синтезується вночі й безпосередньо залежить від кількості сонячного світла (в осінньо-зимовий період його синтезується більше). Ця речовина пригнічує синтез серотоніну (посилюючи наслідки його нестачі), а також порушує циркадні ритми, через що для депресії вкрай характерні проблеми і з засипанням, і з раннім пробудженням. До речі, мелатонін зменшує синтез серотоніну за рахунок стимулювання вироблення ГАМК. Що дозволяє в деяких випадках знижувати у людини тривожність за допомогою звичайного безрецептурного амінолону (та ж сама ГАМК) не гірше, ніж у глибоко рецептурного феназепаму.

В) Брак дофаміну. Дофамін — це нейромедіатор, який забезпечує вольову діяльність людини. Його нестача спричиняє втрату інтересу до життя, бажання щось планувати й ухвалювати рішення. А ще до втрати здатності радіти звичним задоволенням. І до порушення харчової поведінки, втрати інтересу до сексу.

Г) Брак ендорфінів. Ендорфіни — це речовини, які допомагають відчувати психофізіологічну ейфорію. Їхній брак обертається тим, що вам стає важко відчувати задоволення (ангедонія), а будь-які неприємні відчуття стають більш напружуваними і болісними.

Д) Надлишок адреналіну і норадреналіну. У разі депресії, порушення балансу зазначених речовин є наслідком дисбалансу серотоніну і дофаміну, а не самостійним явищем. Надлишок адреналіну сприяє додаванню в загальну картину тривожності, а норадреналіну — дратівливості.

Е) Брак триптофану — амінокислота, яка надходить з їжею і забезпечує синтез серотоніну всередині вашого організму. Коли його надходить з їжею менше, ніж потрібно, серотонін синтезується недостатньо і виходить все те, що було описано вище. Саме зв'язку триптофану з серотоніном ми завдячуємо нашій любові до шоколаду.

Ж) Брак інсуліну. Інсулін запускає розщеплення білка і викид триптофану в кров. Його нестача запускає патологічний ланцюжок «мало триптофану — мало серотоніну». З огляду на той факт, що інсулінорезистентність часто виникає як самостійне явище (акцент на слові ЧАСТО), то люди з надмірною вагою апріорі стикаються з великою кількістю проблем при подоланні депресії. І звідси ж ростуть ноги у потягу при депресії на борошняне і солодке (складний ланцюжок глюкоза — інсулін — триптофан — серотонін).

З) Брак гормонів щитовидної залози. Безпосередньо з депресією не пов'язаний. Але практично завжди, коли таке явище виникає на тлі депресії — чекайте складнощів. У 50% випадків при гіпотиреозі, пов'язаному з депресією, не працюють антидепресанти. А ще тут починається плаксивість, погіршення роботи кишковика (в якому на 80% синтезується серотонін).

А тепер подивимось на все те ж саме, але вже з іншого боку. З психогенного. Які психологічні явища й обставини активно сприяють появі у людини депресії?

А) Почесне перше місце за собою застовпила фрустрація. Фрустрація — це відчуття власного безсилля, помножене на нерозуміння того, що робити далі. Проблеми в стосунках, на роботі, з фінансами, на рівні здоров'я сприяють розвитку депресії саме через фрустрацію. Фрустрація — це не крапка в вашому житті, це скоріше та сама горезвісна чорна смуга, коли у вас відчайдушно не виходить вирватися із зачарованого кола неприємностей, складнощів і проблем.

Б) Друге місце міцно утримують ваші емоції. Точніше — стримані емоції. Найчастіше, тут виявляються тривога, злість, розчарування, образи, ревнощі, заздрість, самотність. Ті переживання, які, з одного боку, можуть регулярно виникати у вашій голові. А, з іншого боку, вони вимагають великої кількості сил на утримування їх у собі.

В) Третє місце солідно обіймають когнітивні настанови. В принципі (і так і роблять когнітивні терапевти), їх можна сміливо ставити й на перше місце, адже вони, прямо або побічно беруть участь в формуванні всіх психогенних механізмів депресії, але це вже справа смаку. Когнітивні установки — це переконання щодо себе і навколишнього світу в стилі: «я — ніхто і нічого не значу», «я маю бути сильним», «я повинен завжди справлятися з проблемами» тощо. Особливі складнощі когнітивні установки створюють через тріади причин — через їхні різноманітності, повсюдний вплив і неусвідомленість.

Г) Когнітивні спотворення і негативне мислення. Когнітивні спотворення спрямовують потік вашої свідомості в бік жорсткого, гострого сприйняття довколишньої дійсності. Ви бачите в реальності негатив. Ви його перебільшуєте. Ви його розкручуєте. Ви на нього чекаєте. Ви применшуєте свої здібності впливати на обставини. І все описане вище ви робите на регулярній основі. Результат передбачуваний — ви створює постійне тло, яке і лягає в основу депресії.

Д) Четверте місце спочиває на плечах почуття провини. Це унікальне почуття придушується. Воно немов професійний паразит пухне всередині психіки і підпорядковує собі ваш час і ресурси. Ідеї провини, самобичування, докори сумління — всі ці агресивні речі множаться на фізіологічну здатність даного почуття зупиняти викид дофаміну в головному мозку. Тобто, провина не тільки псує вам настрій і позбавляє вас сил, вона ще й позбавляє вас мотивації на позитивні зміни.

Е) Проблема вибору. У ті моменти, коли вам важливо ухвалити значущі для себе рішення, ваша психіка вимагає практично максимальних енергетичних ресурсів. Якщо ж рішення відкладається, розтягується, болісно прокручується всередині своєї голови, у вас з'являються всі необхідні умови для того, щоб провалитися в нересурсний стан.

Ж) Травматичні події. Якщо з вами відбуваються події, які загрожують вашому життю, то вони можуть провокувати те, що ваша психіка схлопується на самій собі, закривається, йде в бік багаторазових спроб перетравити непідйомний для себе життєвий досвід. І ви можете піти з реальної дійсності в світ минулого і супутніх виснажливих переживань.

А тепер повертаємося до вихідного питання. Чим відрізняються психогенна від ендогенної депресії?

В окремо взятий момент і на рівні фізіології — НІЧИМ! І це важливо розуміти. Фрустрація, емоції й емоційні проблеми завжди запускають каскади хімічних реакцій, які спричиняють такий рівень стресу, з яким організм не справляється, до втрати нейромедіаторів радості та щастя. Тобто, до тих самим реакцій, що характерні й для ендогенних станів.

А ось в динаміці відмінності будуть. Ендогенні депресії не пов'язані з певними подіями, які ви тримаєте в фокусі своєї уваги. Вони схильні до циклічності, сезонності, затяжного перебігу. Гірше реагують на психокорекцію, можуть ніяк не реагувати на окремі антидепресанти.

Про світло в кінці тунелю.

Про виліковування депресії. Якщо ваша депресія психогенна, то ймовірність її подолання не тільки є, але вона вища, ніж ймовірність того, що ви з нею залишитеся надовго. За однієї важливої умови — ви займетеся і собою, і депресією.

Якщо ваша депресія ендогенна — її теж можна зупинити. Точніше призупинити. І тривалість цього призупинення прямо пропорційна тому, наскільки ви навчитеся керувати вашим мисленням, вашими переконаннями, емоціями й енергетикою. Ну, і препаратами.

+2
313
RSS
02:44
+2
«Гормональна» й «чуттєва» депресії — однакові! _здивований
11:28 (відредаговано)
+2
Тут зроблено наголос на гормонах. На їхніх недостачі або надлишку. Але вони є лише матеріальними маркерами, які супроводжують духовні процеси поза людиною. Тобто вони є наслідком. А як же боротися із депресією та іншими хворобами? Тут є універсальні ліки: ЧИСТОТА ПОМИСЛІВ.
Гормони — це не маркери, а своєрідні «спускові гачки», які запускають ті чи інші психофізіологічні реакції в живому організмі.
14:42
+2
Хай і спускові гачки ці гормони. Але вони є наслідком духовних процесів .
Але якщо ти обізнаний з реакціями свого організму, то знов-таки можеш протиставляти реакції інстинктивній — реакцію вольову. А це знов-таки прояв сили духу! _зупиняю

Випадкові Дописи