Благословення зла

ЗЛО, це те, що не сприяє розвитку.

І зло і добро існують лише в нашій свідомості.

Згодний із Дзвінкою. Російський дослідник творчості Івана Єфремова А.Козлович, зауважує, що для цього відомого вченого та фантаста, який підходив до пізнання світу з наукової точки зору, таких категорій взагалі не існувало. А існували категорії «красоти» та «виродливості», які можна досліджувати науковими методами. Втім, мабуть, все євфремівське «Лезо бритви» саме про це

Іду з рушницею сільською околицею. Назустріч якийсь чолов'яга. Він п'яний і тільки-но в смерть побив дружину. Я цього, природно, не знаю. На нього нападає вовчиця, в лігві якої п'ятеро беззахисних цуценят чекають на їжу. Я цього, ще природніше, не знаю. Але, єссно, рятую людину, стрільнувши звіря. В лікарні помирає жінка, в лігві — цуценята, врятований чолов'яга за пару тижнів в білій гарячці ріже собі вени. Усього цього я ніколи не взнаю і тому все життя пишатимуся своїм добрим вчинком

А я вітаю Олексія із першим коментарем на СВІТОЧІ.

Дякую

Дякую, Йосипе Вісаріоновичу! Нє, не пускає. Товкмачить, що репутації мало Відповіді, мабуть, не рахуються. І це архіправильно, товариші!

Та ні, наскільки я розумію. В мене комент — 1. Усе інше — відповіді. А потрібно, так, 2. Це в мене воно на червоненькій стрічечці пише

Oleksii Katsai, вітаю на Світочі! Публікувати Дописи та контент інших типів користувач може після того як в нього буде репутація як мінімум 2. Збільшити репутацію користувачу можуть тільки інші користувачі на сторінці профілю ось тут.


Всіх користувачів Світоча прошу збільшувати репутацію іншим обдумано. Тільки у випадку якщо людина здається Вам цікавою та порядною. Бо були випадки коли збільшували репутацію «просто так» за гарну аватарку або й просто за реєстрацію, а потім виявлялося, що той користувач прийшов на сайт хамити і порушувати правила, тому приходилось його видаляти.
А скласти хоча би якесь враження про людину, я думаю можна не швидше як
після прочитання хоча би десяти її коментарів. Тому не варто спішити з підняттям репутації новим користувачам, щоб не відкрити можливість публікувати дописи хамам, спамерам і т.п.

Питання щодо роботи сайту краще задавати в спеціальному розділі або мені особистим повідомленням, оскільки я не маю можливості читати всі коментарі на сайті і можу пропустити запитання, якщо воно задане не в спеціальній темі.

Чудово! Тепер там достатня репутація для публікацій дописів.

Дякую за рекламу, Тимуре Почитав що там Вікі про мене пише. Застаріле безнадійно. Тепер головна посада, якою я пишаюся — спейсіонер
До речі, як пішла така п'янка, то трохи самореклами, якщо комусь цікаво: дитяча фантастика, на яку підсів останнім часом отут (за виключення Зони досяжності) = andronum.com/avtory/katsay-oleksiy/ А отут вірші = poezia.org/ua/personnels/324/

Аналогічно А щодо реклами книжок… Був би це сайт дитячої літератури (або хоча б фантастики), то можна було б погодитися. А так… Кожній речі — своє місце. За думку вже й не кажу Хіба що поезії… От зараз нову збірку закінчив. Якщо видавця знайду на папері, то й… Не хочеться вірші в електронному варіанті видавати. Це ж не презренна проза
Втім, можливо, за дитячу фантастику — не правий. Якщо вона філософського звучання. Як, наприклад, «Нескінченна історія» Енде. Але в мене просто пригодницька, розважальна. Піф-паф, тара-рах. Весело, звісно. Але з цим — не сюди. Певне виключення — Зоряний хауз. І то не певен.
До того, ж в першій книзі Школи інопланетян — «Змова чужих» — я по астрологам проїхався. Шановна Дзвінка Сопілкарка, наприклад, образитися може

першій книзі Школи інопланетян — «Змова чужих» — я по астрологам проїхався. Шановна Дзвінка Сопілкарка, наприклад, образитися може

Спершу виставте цю книжку у відповідному розділі тут, на Світочі, потім я її десь знайду і придбаю, знайду час, щоб прочитати, а вже тоді я подумаю ображатися мені чи ні.

"...Є два підходи, котрі пояснюють, що таке зло. Перша інтерпретація визначає зло як таку собі субстанцію, що може бути втілена у предметах, у людях, у тваринах. Звідси нелюбов до чорних котів, відьом тощо. Другий підхід наполягає, що зла як такого не існує. Зло — це зловживання людською свободою. Не тому, що свобода погана, навпаки — вона вище людське благо. Але вона передбачає відповідальність. Ми можемо нею зловживати, і тоді народжується зло. Зло як функція. Хто вивчав математику, той знає, що таке функція. Функція — це ніщо без величин, від яких вона береться..." dt.ua/interview/kirilo-govorun-pomilka-patriarha-299325_.html

Олексію, а як ти ставишся, до мого визначення зла: Зло — це субстанція, яка не сприяє розвитку.

Річ в тому, що мені подобаються чорні коти (див. цитату вище). А якщо серйозно, то мені більш близьке розуміння зла, як відхилення від красоти. У вигляді останньої, як певної математичної функції. Тобто, те наукове розуміння, яке можна вивчати і яке в літературі закликав вивчати московит Єфремов і, певним чином, українець Бердник. Крім того, якщо розглядати субстанцію за класичним визначенням того, що вона є «річчю яка існує сама по собі, а не лише як видозміна чогось іншого», то… То в мене виникає запитання: а де тут людина? Вона просякнута нею? А інші речі? І що таке «розвиток»? Зло теж може розвиватися. Більше того, воно напевне розвивається, як все у цьому всесвіті. Коротше, в цьому випадку його вивчення може спричинити до наслідків діяльності Ордену Містичних Математиків з неперевершеного, як на мене, НФ-циклу «Реквієм по Homo Sapiens» Девіда Зінделла. Будь-який розвиток просто припиняється. Що, як на мене, рівнозначно абсолютному злу. Десь так, ага

Заміни в останньому абзаці слово Бог на слово Красота. Мабуть, агностик Ейнштейн мав на увазі саме її

Знайшла в мережі «Шанідар» і проковтнула за годину. Я так зрозуміла, це початок циклу?

Шанідар — це трохи позациклова річ, задумка, з якої, мабуть, і почалася епопея мешканців планети Ледопад Бо написана вона була 1985 року. А в 1988-му з'являється роман «Хранитель часу». Потім — «Зламаний Бог» і «Екстр». Через десять років, 1998-го, остання на даний час відома мені частина циклу — «Війна на небесах». До речі, в неї просто напрошується продовження. Тож, можливо, ми ще зустрінемося з головним героєм останніх трьох книг — Данло ві Солі Рінгессом Або вже його сином. Певною мірою, я раджу читати увесь «Реквієм по Homo Sapiens» саме в такій послідовності.

Дякую за підказку. «Хранителя» теж уже знайшла і скачала, але на нього треба більше часу.