До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Анатолій ВИСОТА: Ліванські РЕІНКАРНАЦІЇ (Част.1, 2008) (4, 01.2019)

Анатолій ВИСОТА: Ліванські РЕІНКАРНАЦІЇ (Част.1, 2008) (4,  01.2019)

Тільки усвідомлене сприйняття  
знань про те, що нашу основу
складає душа, яка має бесмертну
природу, робить людину
абсолютно безстрашною...
(Марія Грицай, дослідниця ладу)


         Вступ
  Немає в світі нічого для діючої влади більш цінного, як світогляд — концентрат ідеології, яка забезпечує її (влади) панування над більшістю людей. І це влада ретельно оберігає. Варто було в християнському ортодоксальному “символі віри” змінити кілька слів: з “...і в Духа Святого, що від Отця походить...” на “...і в Духа Святого, що від Отця і Сина походить...” — як Римська імперія остаточно розділилася. Варто було після П”ятого вселенського собору у 553 р. н.е. заперечити багатократне втілення душі (реінкарнацію = палінгенезію = пакибитійо), як ревні християни метою свого життя стали вважати досягнення Царства небесного, а не перетворення Землі на Рай. 
Переважна, абсолютна більшість людей не пам”ятає нічого про своє попереднє життя і звідси робиться висновок, що людина втілюється лише раз. Але чи всі пригадають, чим снідали позавчора? Найчастіше досвід попереднього життя пригадується людині в її дивних снах. Майже кожен з нас щось таке згадає і задумається. Іноді маленькі діти щось там верзуть, наприклад, таке: “… я був моряком і плавав на кораблі...”. А батько, чи мати, гадаючи, що синок ще не розрізняє часові форми дієслів, поспішно виправляють: — Не був, а буду, не плавав, а плаватиму на кораблі! Як син буде наполягати на своєму, то ще й дубцем заробить. Отак батьківська неуважність до власних діток, батьківська земна метушня успішно стирає у дітей всілякі спогади про їхнє попереднє життя...
І в нашому суспільстві утвердився принцип життя: “Раз живу на світі! А після мене — хоч потоп!”. Чого ж після цього дивуватися, що наші міста стали схожі на смітник...
  Іноді в пресі описуються випадки реінкарнації, але сприймаються вони людьми, наукою і релігією як казочки. Хтось там щось розказав і хоче, щоб я йому повірив, знайшов дурного… Правда, ретельні пошуки нововтіленого далай-лами і гарантоване ЗНАХОДЖЕННЯ його в хлопчику дещо зменшують це невір”я, як і дані, приведені в книзі Педро Палао Понса. Там стверджується, що в літературі описані тисячі історій, в яких приводиться інформація про попереднє життя людей, яка, однак, вважається скептиками такою, яку не можна перевірити у більшості випадків.

  Але я таки хочу вам розказати дещо про це явище на прикладі життя (теперішнього і попереднього) ліванця Надима Жарамані. Дізналися за це ми з дружиною Любою в серпні-вересні 2008 року в Лівані, коли гостили в дочки Ірини і зятя Зукана Жарамані. І це було 10 років тому. Читайте цю іформацію, яку можна перевірити й установити її достовірність. 


В общині друзів
Але спочатку розповім про інші випадки реінкарнації.
Друзи — одна з чотирьох общин ліванської нації, мають оригінальний світогляд. Вони вірять в єдиного Бога-Творця, а Магомета і Ісуса Хреста вважають Божими пророками. Вони гадають, що для спілкування з Богом не треба ніяких посередників, а тому в них нема церковної ієрархії, схожої на християнську — від дяка і аж до патріарха. Вони гадають, що душа людська на шляху до Бога має вдосконалитися, використовуючи багато послідовних земних втілень.
Друзи дотримуються десяти заповідей. Приблизно кожний сотий друз — шейх, а жінка — шейха. Це люди, які добровільно взяли на себе обов”язок праведного життя: трудитися, не красти, не пити алкогольні напої, не палити, не брати участь у недостойних розвагах, не брехати, не обжиратися і таке інше. В родині спочатку шейхою стає дружина, а потім вже чоловік і за бажанням — їхні діти. Розрізняють шейхи один одного по одягу темних тонів. У шейха на голові біла в”язана шапочка, а у шейхи — біла накидка. У шейхів дане ним слово — міцніше від кам”яної гори...
На похороні друзи бувають опечалені втратою близької людини, але не рвуть на собі коси й не кидаються в могилу за покійником. Вони намагаються своїм внутрішнім зором простежити шлях душі у всесвіті, а її тимчасову тілесну оболонку з необхідності ховають у землю… на певний час.
Такий от світогляд і екстремальний спосіб життя друзів у горах і щира увага один до одного, а, особливо, до власних дітей, дозволяють багатьом їм ПРИГАДАТИ своє попереднє життя...

6 вересня 2008 року
В ліванському містечку Байсур на просторому балконі в будинку нашої дочки і зятя на нас чекали четверо гостей. Це були: середній із старших зятевих братів по імені Мгана — 64 літ з дружиною Гейфою, а також зятевий небіж Нажі — 55 літ, син іншого зятевого брата, із дружиною Малехою — всі в темному одязі шейхів...
Після взаємних розпитувань розмова пожвавішала, коли зайшло про перевтілення. Тут всі четверо наших гостей навели приклади перевтілення, про які знали особисто.
Старша шейха Гейфа колись мала за чоловіка Зукана, який загинув в автокатастрофі в свої 26 літ. Це вже вдруге вона вийшла заміж за його брата Мгану.

Так от її син від першого чоловіка в час ізраїльської окупації в 1983 році загинув у бою під селом Кфар-Матта. Минуло кілька років і раптом виявилося, що тут же в Байсурі родився хлопчик, який сам розшукав Гейфу і признав її за свою першу маму, а не ту жінку, яка недавно його родила. Із слозами на очах Гейфа розповіла, як вона за багатьма ознаками УЗНАЛА свого померлого сина у новому тілі.
Тепер ця жінка сприймає того хлопця в Байсурі, як свого перевтіленого сина, і родичається із його новою родиною. Її теперішній чоловік і всі її діти теж сприймають того хлопця, як свого родича...
Другу історію розповів суворий з вигляду чоловік — шейх Мгана. Це зараз він тримає автомайтерню, а колись працював водопровідником. Якось Мгана в одному селі прокладав у будинку водопровід і сумний господар розказав йому про їхню сімейну біду. У того господаря з дружиною були дві дочки. Якось молодша дочка з подругою йшли садом у школу. Йшли собі, зірвали по яблуку та й з”їли. А яблуні були побризкані отрутою від шкідників. Дівчатам стало зле. Їх із школи забрали в лікарню, де й промили кожній шлунок. Подружка вижила, а от молодша дочка господаря померла...
Минув деякий час і старша дочка господаря вийшла заміж, а родила дівчинку. Десь у три роки та дівчинка заявила своїй мамі, що вона не є її справжньою матір”ю. — А хто ж твоя мати? — запитала свою малу дочку старша дочка того господаря. — А в мене та ж мати, що і в тебе! — відповіла мала. Стали розбиратися. У будинку була кімната, у якійсь колись жила та померла школярка. То та маленька дівчинка якось і питає: — Чого це ви не пускаєте мене в ту замкнену кімнату? Пішли й відчинили ту кімнату, яка кілька років була замкнена. — Ось мої іграшки! — зраділа мала. — А ось у цій шафі мій одяг! Відчинили шафу й стали перебирати одяг померлої дочки. — А де ж це поділося моє улюблене рожеве плаття? — запитало мале дівча.
Про те, що померлу школярку-дочку поховали саме в її рожевому платті, батько з матір”ю промовчали. Так у чому ж проблема того господаря? А просто внучка покинула свою справжню матір і перейшла жити до своєї першої матері — своєї теперішньої баби. Старша дочка господаря і її чоловік усім цим дуже збентежені...
Третю історію про перевтілення розповів син Гані — найстаршого зятевого брата, якому зараз 85 літ — шейх Нажі. Він розповів, що це діялося тут в Байсурі і, що про це всі тут знають. Якось один чоловік по імені… грався із своїм маленьким сином на балконі. Аж ось трьохрічний малюк і каже: — Дивись, тату, а он та машина мене забрала і повезла! А то була машина із червоним хрестом — “швидка допомога”. Батько став розпитувати малого і почув:
— І ти не мій справжній тато! І я не звідси родом, а з сусіднього села!
— А можеш узнати, де твій дім?

— От повези мене у сусіднє село!
— У Кфар-Матту? — Так!
І поїхали батько з малим сином у село Кфар-Матта і об”їхали там кожну вулицю, але свого будинку хлопчик не знайшов. Щоб дарма не пропала поїздка, чоловік рішив заїхати в сусіднє з Кфар-Маттою село Абей, де мав купити для себе одяг — уніформу шейха.
І як тільки вони виїхали з села, так коло першого ж будинку в Абеї хлопчик попросив зупинитися і вигукнув: — Ось мій будинок! Ідемо! Тут під сходами собака, але ти не бійся — він не кусається! (За проминулі роки собаки давно не стало). Піднялися вони на ганок і постукали в двері. Вийшла жінка в літах, до якої і кинувся малий: — Ось моя мама! А та жінка дивиться на малого й нічого не розуміє. Тоді малий і каже: — Що ж ти, мамо, забула, як я упав з високого риштування на будові і розбився? Що ж ти забула, як сама допомагала мене укладати в машину з хрестами?..
(Незважаючи на те, що друзи відають про перевтілення, кожний такий новий випадок вони розслідують і ретельно перевіряють).
Тоді послали за чоловіком тієї жінки в Абеї. А він саме тоді з сусідом пив каву. Прийшли обоє. Першим у кімнату зайшов сусід і всі подивилися на малого хлопця: — Ось твій тато! — Ні! — рішуче відмовився малий, — мій тато не такий! Тоді в кімнату зайшов господар будинку і малий кинувся до нього: — Ось мій тато! І ще сказав: — А пригадай-но, тату, як ти не пускав мене йти гуляти із хлопцями і навіть ударив мене по потилиці ось сюди! А я ж тебе так тоді просив...
За розпитуваннями і пригадуваннями вияснилося, що й справді кілька років тому їхній син працював на будівництві, зірвався з високого риштування, упав і розбився насмерть. І тоді той чоловік і жінка з Абея прийняли хлопчика з Байсура, як свого нововтіленого сина. А дві родини з цих сіл відтоді породичалися...
Розохочена цими розповідями раптом жваво заговорила молодша шейха Малеха: “Та всі ж знають про життя нашого зятя! Чого ж ви мовчите?” І ця молода жінка, прикриваючи рота білою хустиною, розповіла ще одну історію про перевтілення, історію, яка зачіпає вже весь Ліван...

Джумблат (передбачив розпад СРСР)
  В семидесятих роках минулого століття лідер друзів Джумблат, побоюючись за власне життя, переховувався аж на півночі Лівану серед християн. В нього було двоє охоронців, які в небезпечних ситуаціях прикривали один одного своїми тілами і були мов брати. Якось був збройний напад на Джумблата і одного з охоронців було вбито. А другий охоронець, який мав псевдо Мухтар, згодом переїхав в Америку і жив там 27 років, гадаючи, що вже навіки останеться там і не побачить рідного Лівану.

Але доля розпорядилася по-іншому. Якось у сні питає його загиблий бойовий товариш: — Що ж це ти, брате, забув за мене? І навіть на батьківщину не хочеш їхати? А я зараз живу в Байсурі і моє теперішнє імя Раед...
Мухтар кинув усе й прилетів у Бейрут. Там він розпитався, як добратися до Байсура. І ось він вже повільно їде в авто центральною вулицею Байсура й роздивляється перехожих.
А в цей час зять Нажі і Малехи по імені Раед вже набрав воду в каністру із джерела і підіймався на тротуар. Аж ось коло нього зупиняється авто й американець питає зятя: — Це ж Байсур? А де живе Раед? І чоловіки втупилися один в одного очима...
— Мухтаре, це ти? А я тепер, бачиш, Раед! І побратими, знову віднайшовши один одного, міцно обнялися…
Діялося це кілька років тому в родині Нажі Жарамані і його дружини Малехи і всі байсурці знають про теперішнє і колишнє життя їхнього зятя Раеда. Ця історія на 100% достовірна… — переклала останні слова з арабської на українську наша старша тоді ще 14-літня онука Сюзанна.

(Продовження буде)

+8
198
RSS
11:54
+6
Шановні світочани і гості СВІТОЧУ, пропоную вам свій допис про реінкарнації людей, які сприймаються друзами Лівану як щось природне і незаперечне.
16:32
+4
ревні християни метою свого життя стали вважати досягнення Царства небесного, а не перетворення Землі на Рай.

А хто ж винен описаним тобою «ревним християнам» в тому, що вони плекають свій егоїзм, не читають Святе Письмо і не заглиблюються в його суть?..
_не_знаю
Люди від народження є егоїстами, їм простіше потурати своїй природі, чим трансформувати її та виправляти. Отож вони і прямують найпростішим (як їм здається) шляхом. А тому не переймайся, друже, забаганками людей.
19:32
+3
А як визначити, чи людина на Землі не в першому тілі? Костянтин Шиян в окремій публікації наводить 4 ознаки цього.
Співставте www.ar25.org/article/chotyry-oznaky-shcho-ce-vashe-ne-pershe-zhyttya-na-zemli.html
і ви свій характер з цими ознаками. Може щось і сходиться?
20:20 (відредаговано)
+2
Може, щось і сходиться… а щось не сходиться!..

1. Ви дуже добре «читаєте» людей.
<...>
Здається, що всередині вас є програмне забезпечення, що дозволяє вам швидко скачувати інформацію про інші душі. Це все тому, що люди насправді один на одного дуже схожі: досить знати декілька десятків архетипів особистостей.

Не зовсім так. Я звик «на автоматі» вмикати про всіх думку: «Вірю, як собі самому!» — бо краще не ображати незнайому людину даремно й не робити собі ворогів на рівному місці. Але перевірок «на вшивотність» ніхто не скасовував. І якщо людина перевірку не проходить… Я не винен.
_вибачаюсь

2. Ви насолоджуєтеся самотністю
Ви вмієте насолоджуватися самотністю і часом, який можна присвятити тільки собі. Це не тому, що ви соціопат і любите перебувати на самоті. Це тому, що ви краще за інших знаєте, що час, проведений у спостереженні за зірками, цікавіше часу, проведеного в ТРЦ.
Ви не відлюдник. Просто вам не потрібно спілкуватися з людьми тільки для того, щоб порадувати своє «Я». Ви не маєте потреби у схваленні однолітків або суспільному визнанні.

100%

3. Вам не подобається устрій цього світу
Школа, робота, сімейні свята… Ви стовбичите на цих заходах, приймаєте участь у всіх справах, але розумієте, що влаштовано це все не найкращим чином. Ви дуже часто замислюєтеся над тим, що люди чинять нерозумно.
Вам здається, що світ влаштований неправильним і нерозумним чином. Іноді вам здається, що ви — лев, змушений в суспільстві овець вести себе, як вівця.

Не зовсім так. Навіщо «дуже часто замислюватися над тим, що люди чинять нерозумно»?! Це настільки люта банальщина, що сушити над нею мізки не варто. Намагатися покращити людину — одне з найбезнадійніших занять у світі. Адже навіть Сам Всемогутній наділив людей свободою волі й залишив у спокої — і нехай крутяться! Отож якщо дурні люди чинять нерозумно — нехай чинять! Вони вільні у своєму виборі, я їм не дохтур.
То де предмет для роздумів?! Навіщо сушити мізки над лютою банальщиною?! Краще думати про щось більш корисне.
Що ж до «лева в стаді овець» — тут спрацьовує п.2: краще самоізолюватися, ніж жити за законами отари!
_вибачаюсь

4. Ви маєте незвичайний вплив на людей
Люди можуть приходити до вас за порадою, навіть якщо ви молодше їх на 10-20 років. Вони знають, що ви проникливі і мудрі не по роках.
Здається, що у вас особливий філософський погляд на життя. Здається, що ви відчуваєте життя набагато краще, ніж інші. Якщо ви на цій планеті живете вже не в перший раз, то знаєте справжню цінність таких речей, як терпіння, впевненість, чесність і самоаналіз.

100%

_стежу В підсумку, риси 2 та 4 — це точно про мене, а риси 1 та 3 викладені… не дуже правильно, я б так сказав. І що це означає?.. _стежу
08:18
+3
Це означає, Тимуре, що досвід, отриманий твоєю душею, іноді проривається із ПІДСВІДОМОСТІ до твоєї свідомості, що й проявляється в деяких ознаках (2 і 4). А головним доказом багаторазового втілення твоєї душі є твій незвичайний ТАЛАНТ описувати те, де ти ніколи не був і про що не знав у цьому втіленні.
А головним доказом багаторазового втілення твоєї душі є твій незвичайний ТАЛАНТ описувати те, де ти ніколи не був і про що не знав у цьому втіленні.

А знаєш… Отакий аспект справи мені на думку ще не спадав!
_стежу
Дякую. Треба подумати.
18:27
+3
«Що край — то звичай» — кажуть поляки. Звичаї, вірування настільки численні, що годі їх аналізувати. І кожен буде казати, що те що він каже — «на 100% достовірне».
В Лівані в реінкарнацію вірять — у них і мають місце такі свідчення. А чому у нас, в Україні, немає таких свідчень? Я в реінкарнацію не вірю.
18:57 (відредаговано)
+2
Друже Миколо, а чи ти відаєш, що крім тіла є ще й душа? Що вона безсмертна?
23:05
+3
Ніхто, крім тих що вірять в реінкарнацію, не кажуть і не вірять у те, що душа повертається з Небес на Землю. І ніхто не заперечує її безсмертність, і не вимагає ніяких підтверджень. Бо це сфера Віри.
08:21 (відредаговано)
+3
Душу вже навіть зуміли зважити, а ти, друже Миколо, пишеш, що це сфера віри. Для розвитку людства є важливими свідчення інших людей. На часі великі відкриття про природу людини.
23:58
+4
Цікаво, я особисто, знаю що є перевтілення душі. Одна з основних задач на землі проходження завдань душі, рух до Божестної досконалості, виправлення непройдених уроків минулих життів, набуття нового досвіду, набуття енергії Творця!
Дані випадки, лише підтверджують моє особисте бачення.
Мені цікаво зосередити свою увагу на законах Творця, за якими ми живемо, але не знаєм, а найсумніше, те що багато хто і не хоче ЗНАТИ. Бо ЗНАННЯ це відповідальність!
03:06
+3
Олено, дякую за відгук. Може ти пам'ятаєш щось про попереднє своє втілення? То напиши про це, бо друг Микола вважає, що такого в Україні нема. В розмові зі мною Леся Смітюх розповіла дещо про своє попереднє життя і воно було років із 100 тому у Франції. Товариш мій Віталій Опанащук теж розповідав мені про свої попередні втілення. І це є реальні і нині живі українці. Анатолій… ов не тільки пам'ятає про свої попередні життя, а й володіє технологією, яка допомагає занурюватися у попередні життя кожному, хто звертається до нього.
03:10
+3
Ось багато народжена Леся Смітюх:
03:20 (відредаговано)
+3
А ось ліворуч від мене Анатолій Кондратьєв — доктор філософії і професор:

Він має технологію, яка допомагає людям пригадати їхні колишні життя.
03:28
+3
Віталій Опанащук теж володіє технологією, яка допомагає людям згадати за їхні попередні життя. На світлині він ліворуч (літо-18).
23:53
+2
Дякую за статтю, гарна тема для роздумів.
Я вірю в реінкарнацію
20:13
+2
Гарна стаття, я теж вірю в реінкарнацію, аж мурашки по кожі
20:47
+1
Дякую, Людмило, за добре слово. Вище друг Микола написав: а чому нема таких свідчень в Україні? . Подивись, друже, на світлини вище. Це українці. Я маю їхні телефони і ти зможеш САМ РОЗПИТАТИ їх про їхній досвід і за попередні життя.

Випадкові Дописи