Анатолій ВИСОТА: Цивілізаційний вибір України (1, 02.2019)

Сьогодні 7 лютого 2019 року і давайте запам'ятаємо цей день. Бо сьогодні Україна має визначити свій шлях на десятиліття. У Верховній Раді України депутати мають остаточно закріпити в Конституції України зовнішньополітичну мету: вступ України до НАТО і Європейського Союзу.
Вперше сказав
Про це вперше ми почули в Києві 24 серпня 2018 р. на марші української армії. Президент Порошенко просто сказав: Остаточний курс до НАТО і ЄС треба закріпити в Конституції України.
Для чого? А для того, щоб вибраний Україною шлях «далі від Москви» не міг бути зміненим тими, хто прийде до влади на весняних і осінніх виборах 2019 року і в подальші роки. Згадаймо, як казилися москвини у липні-2018, коли маленька Хорватія перемогла широку Московію. І казилися вони не від футбольної поразки, а від того, що двоє хорватів посміли присвятити цю перемогу Україні, завершивши це закликом «Слава Україні!». Вони казилися від того, що це бандерівське вітання пролунало на весь світ. А тепер це стало законним військовим вітанням в Україні. Замість «Бажаємо здоров'я! » ( «Здравія жєлаєм!» )- «Слава Україні! — Героям слава!» Це зроблено ще один крок далі від Москви.
Складна процедура
Порошенко дотримав слова і вже у вересні-18 вніс відповідний законопроект до Верховної Ради. Треба було його схвалити простою більшістю депутатів, щоб далі направити до Конституційного суду (КС). За цей законопроект проголосувало, здається, 306 депутатів. Не секрет, що у Верховній Раді є ті, в яких і досі є оскома від слів «Незалежна Україна». Там є дуже багато і просто недоброзичливців президента. Але й вони не посміли проголосувати проти. Чого? Та того, що в народі все більше утверджується думка, що надійну безпеку Україна отримає, лише вступивши до НАТО.
КС вже висловив свою думку: законопроект про вступ до НАТО і ЄС не суперечить Конституції. Процедура вимагає, щоб внесення змін до Конституції було проголосоване двома третинами депутатів, а для цього треба 300 і більше сміливих. І щоб це голосування відбулося на наступній сесії після першого голосування. Коли ж це?
А в лютому 2019 року
5 лютого 2019 р. відразу після урочистого відкриття нової сесії і співання Гімну депутати від Радикальної партії Олега Ляшка заблокували трибуну. Вони не допустили навіть ухвалення порядку денного сесії на тиждень. Чого вони домагаються? Точно не знаю, але підозріваю, що хочуть пов'язати голосування про зміни до Конституції із «зменшенням тарифів на газ». Тобто, «за всьо харошеє, протів всєво плахова». Я пригадую, як ці ж радикальні депутати багато годин заважали у листопаді-2018 ухвалити закон про воєнний стан. Таки вони тоді проголосували, але й нас попомучили. Доведеться й сьогодні дивитися трансляцію з Верховної Ради...
Як голосували
Близько 10 годині Парубій відкрив ранкове засідання ВР. Зареєструвалися в залі 375 депутатів. Я дивлюся на трибуну і бачу, що вона заблокована депутатами, яких згодом Ляшко назвав тварюками з блоку ПП. Саме вони відсторонили радикалів, які скромно стояли праворуч від трибуни. Дві фракції на чолі з Тимошенко і Ляшком заявили про перерву на півгодини. Затягують роботу Ради.
Після перерви і вияснилося, для чого радикали блокували трибуну 2 дні. На перерві всі голови фракцій дійшли до компромісу і ухвалили створити робочу групу, яка вивчить тарифи про газ і запропонує ВР постанову для ухвалення на наступному тижні. Потім доповідав голова комітету Князевич і ми дізналися, що і Конституційний Суд і Венеційська Комісія схвалили зміни до Конституції і комітет рекомендує голосувати за них. Потім виступали від фракцій. Почервонілий Бондар від ВІДРОДЖЕННЯ закликав не голосувати, а тиснути на владу, щоб спочатку проголосувати за ЗНЯТТЯ НЕДОТОРКАННОСТІ з депутатів, за відкриті партійні списки і ще за багато що. Березюк від САМОПОМОЧІ І Ляшко проклинали владу за бутафорію, але сказали, що проголосують. Тимошенко сказала, що завжди була за НАТО. Опоблоківець Новинський сказав, що ніяк не можна голосувати за, бо це розсварить Україну і не наблизить мир у війні. Від провладних фракцій виступили за позитивне голосування. Дуже емоційним був виступ іменинниці Ірини Луценко. Потім появився Президент і більшість депутатів вітали його стоячи. Крім опоблоківців, які, розвалившись, сиділи собі у кріслах. Зайняв свою ложу і уряд начолі із Гройсманом.
Порошенко говорив і хвилювався.
Казав, що не дамо Москві радіти. Казав про Рубікон, що тут або-або. І ось нарешті йде голосування і я бачу як зеленіє табло. 334 голоси!
Чого ж не вистачає більшості українців? Може, хліба, тепла і ліків? Ні! Ми хочемо негайно погамувати багатосотрічну спрагу під назвою СПРАВЕДЛИВІСТЬ. Але негайно не буде. Головне, щоб люди повірили, що справедливе життя таки настане.
Хай же буде!
Додаток від 8 лютого 2019 р.
Хтось із депутатів, мабуть, схаменувся, що його голос не врахований і тому результати голосування такі:
335 — за; 35 — проти і 16 не голосували.
Конституцію можна змінювати — аби за зміни була конституційна більшість в парламенті…
Так працює демократія. А у нас є традиція: існує безпринципне «болото», яке прилипає до того, хто переміг. В 2000 році «болото» було довкола Кучми, в 2005 році — довкола Ющенка, в 2010 році — довкола Януковича. Тепер воно довкола Порошенка. А далі налипне на його наступника. І проголосує за курс, визначений наступником. І нічого тут не зробиш!..
Тому зберігаємо спокій, тримаємо прочищеними й зібраними наші кулемети, нагостреними — наші мачете.
Конституцію у нас вже стільки разів змінювали, що я з рахунку збилася.
А Порошенком я захоплююся, щоб там всі про нього не казали.
А тепер порівняйте це з матеріалом УНІАН "Курс на ЄС і НАТО: точка неповернення" (опублікованим 7.02.2019 о 19:01 — більш ніж на 8 годин пізніше мого коментаря), де сказано, зокрема (мовою оригіналу):
Отже, перемога ще не є остаточною. Для закріплення обраного курсу ще потрібні час і неабиякі наші зусилля.
Справедливості ради треба сказати що Порошенко хотів ввести воєнний стан на два місяці, і тим самим відмінити Президентські вибори. Якраз проти цього і виступили Радикальна партія, Батьківщина та інші. І коли Порошенко зрозумів що його хитрий задум провалився — він змушений був змінити термін на місяць, редакцію закону, і погодитись на проведення виборів у кінці березня.
Згідний також з паном Тимуром, що: «Конституцію можна змінювати — аби за зміни була конституційна більшість в парламенті…» Додам: "І аби ті зміни були на добро".