До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Чим Вчителі відрізняються від Майстрів?

Чим Вчителі відрізняються від Майстрів?
Джерело матеріалу:

В цьому пості переопубліковую матеріал, який деякий час назад викликав дуже сильні дискусії на Народному Оглядачі і після того був видалений звідти. Мені ж дуже подобається, як справжній автор цього матеріалу сформулював свої думки, і вважаю, що вони повністю відповідають дійсності. Правда не для всіх будуть зрозумілими. Але в будь-якому разі цей матеріал заслуговує того, щоб бути на нашому сайті.

Далі сам матеріал:

Чим Вчителі відрізняються від Майстрів?

Все дуже просто насправді, але інформація знову не з «приємних» ...
Відмінності дійсно не дуже помітні для недосвідчених «шукачів» ...
Перше, що кидається в очі — у Вчителів завжди повні зали людей ...
Це нормально, розум жадає відповідей, розваг, надій, перспектив ...
І йде туди з радістю та задоволенням ...

Якщо Вчителі і руйнують старі догми, то взамін, завжди дають нові ...
Вони більш красиві і витончені й ними можна поділитися з друзями ...
Ви залишаєте ці зустрічі окриленими, одухотворенними, знаючими ...
Повні нових концепцій, планів, цілей, перспектив і надій! ...

Майстрів не люблять, їх не розуміють, вони дратують і навіть бісять ...
Але до них теж ходять, але не «тому що», а «всупереч усьому» ...
Попри те, що нудить, що серце вискакує з грудей ...
Всупереч страху, від якого волосся стає дибки і хочеться бігти ...
Майстри не заграють з вашими надіями, планами та перспективами ...

Вони просто руйнують УСІ вірування та догми, нічого не даючи натомість! ...
Ви втрачаєте опору, ви летите в безодню, вам не комфортно, ви перелякані ...
Після зустрічі ви виходите спустошеними, розгубленими, безнадійними ...
Немає навіть мови, що ви зможете поділитися цим з друзями, просто НІЧИМ ...
Вас «стирають», ви будете танути на очах, все менше важливості, менше чіпляння ...
Але з кожною зустріччю, ви світлішаєте зсередини, щось у вас пробуджується ...
Щось справжнє, істинне, те, що заховано за тонами фальші та брехні ...

Як лушпиння з цибулини, з вас злазять всі переконання, що приймаються за ФАКТ ...
Одного разу, виникає Великий Сміх, який стирає залишки «вашої» важливості ...
І виходити після цієї зустрічі вже абсолютно «нікому», як і просвітлюватися ...
Ви виявляєте дуже простий ФАКТ, що ТЕ ЩО Є — ПРОСТО Є !!!

І цей факт не потребує ні затвердження, ні заперечення, ні прийняття! ..
В цю мить вам зрозумілі слова всіх Майстрів, і помилки всіх «підмайстрів»!..

+3
225
RSS
Стосовно сенсу статті, то я бачу тут тільки опис особистого досвіду автора статті, якому більше сподобалося проходження процесу просвітлення за допомогою того, кого він називає «майстром». Кожний для кожного є учнем і учителем одночасно? В такому випадку і той «майстер» є також і учнем і учителем. Якщо «майстер» перестане навчатися, то він раніше чи пізніше перетвориться на замкнений егрегор, який крім певних фокусів «летіння в безодню», «волосся дибки» і т. п. ніяких особливих знань не надасть. На мою думку, означення «майстер» для автора статті несе скоріш щось особисте, він цим словом назвав учителя, який допоміг пережити йому незабутній духовний досвід (летіння у безодню і т. п.). Але як мовиться у відомому російському прислів’ї: «Что русскому здорово, то немцу смерть»! Кожен йде тільки своїм особистим шляхом, і на цьому шляху безумовно цікавий чужий досвід часто-густо є марним.

Щасти.

P.S. Побачивши в статті багато русизмів, подумалось, що текст належить комусь із віртуальних російських псевдоезотериків на кшталт Вадима Зеланда чи Анастаії Нових, я спробував віднайти Гуглом оригінал за пошуковою фразою «Чем учителя отличаются о мастеров». Гугль видав десятки перепостів статті на різних сайтах, тисячі коментів, але оригінал публікації майбуть от цей: advaitaworld.com/blog/6180.html
09:37
+1
Оригінал тут

Незважаючи на дурну назву книги, видно, що автор добре розуміє про що говорить. Він точно переріс уже всі релігійні та інтелектуальні концепції. А це — єдиний шлях зробити своє сприйняття світу цілісним.
Ну от, значить автор тексту статті дійсно цей Нго-Ма. Бо стиль дуже схожий на наведену Вами книгу. Крім того автор упевнений, що його вчитель – Рам Цзи, якось зовсім майстерно його наставив на духовний шлях (за що він там схиляється перед його стопами і дякує за позбавлення від колеса Сансари)… Як сказав би шеф з НО – автор, отримавши негативний досвід спілкування з вчителями (що збирали повні зали), нарешті знайшов учителя, досвід спілкування з яким призвів до бажаного для автора результату. Тому він називає його майстром і виділяє його серед інших. )))

Але якби зараз спитати автора, як би склалося його життя не зустрінь він цього Рам Цзи? Чи певен автор, що йому б довелось мільйони років «скитатися в колесі Сансари»? Я не думаю, що автор би відповів ствердно. Можливо, не зустрінь він цього Рам Цзи, наступного дня він зустрів би самого Абсолюта, який би одразу відкрив йому ВСЮ Істину! А так завдяки зустрічі з майстром Рам Цзи він залишився ще на якийсь час у ілюзії, хоч це ілюзія й більш високого рівня і тому приємніша для «Я» (Его) автора.

В цій книзі розміщені тільки роздуми автора в стані свідомості на момент написання книги. Не факт, що він буде пишатися цією книгою через деякий час.

Просвітлення можна досягти безліччю способів. Можна тривалий час іти дорогою знання, по крихтах напрацьовуючи свій духовний досвід. А можна, наприклад, потрапити під блискавку і якщо вижив, то одномоментно (без ніяких зусиль) отримав і яснобачення, і інші надздібності, і розуміння Всесвіту та духовних законів. А ще можна просто знаходитись тривалий час поруч із просвітленою людиною і, таким чином, енергії, що проходять через енергокомплекс просвітленої людини, з часом змінять енергетичні тіла і того, хто поруч. У кожного свій шлях. І цей шлях унікальний!

Щасти!
18:09
+2
Запитайте у першого зустрічного і почуєте що вчителя хтось навчив і він вчить інших, а майстер це той що вміє щось творити, а ще є майстер на всі руки і так далі ….
А навіщо взагалі їх тут відрізняти у своїй уяві. Це просто роль у цьому світі. Не надійтесь ні на кого окрім себе. І якщо це стосовно людини, то і вчитель і майстер присутні у кожному. Напевне кожного дня ми є в певній мірі вчителями для своїх дітей та ближніх, і навчаємось один в одного, і майстрами, бо постійно стараємось матеріалізувати свої задуми. Та найбільше майстру підійде «Я» кожного, вічне лиш в забутті, а тіло чи тіла то майстра, твій інструмент. Керуй, орудуй, твори, навчайся, шануй, тримай в чистоті, та пізнавай себе.
18:30
В даному випадку йдеться про вчителя і майстра, як про людей, до яких приходять інші за мудрістю, а не як про того, хто навчає, і того хто реалізовує чи майструє щось. І в цьому контексті важливо відрізняти ці дві ролі.

Тому що роль духовного вчителя — працювати з людьми середнього рівня, завантажуючи їхній інтелект різними теоріями, знаннями, концепціями. А роль майстра — працювати з більш духовно зрілими людьми, які вже переросли те, чого навчає вчитель, і зрозуміли, що для подальшого росту їм потрібно позбутися всього, що накопичили під час навчання в учителя, і вийти за межі того, що можна сприйняти інтелектом.
18:32
До речі, вітаю тебе Богдане з першим коментарем на нашому сайті :)
06:56
Вчитель — той хто вчить. Майстер — хто майструє — в будь яких планах. Коли Майстер ділиться досвідом, або робить будь які дії щоб передати його — стає вчителем і вчиться сам — як краще. Будда колись в пориві Єднання прийняв відому позу, та не в позі смисл — смисл в Єднанні.
Як би там не було, а слова залишаються лише словами — головне Розуміння.
Дотепна градація
P.S. До речі, згадав у цьому зв'язку одну дзенську притчу

Випадкові Дописи