До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

​Що таке розстановки

​Що таке розстановки

Я не є спеціалістом з розстановок і, навіть, просто психологом теж не є. Тому моя думка буде чисто суб’єктивна, так, на хлопський розум.

Розстановки придумав німецький богослов, священик-місіонер, філософ і психотерапевт Берт Хеллігер. Він народився в дуже релігійній католицькій родині в 1925 році. Навчався в католицькій школі-нтернаті, воював на Західному фронті під час ІІ Світової війни, був у полоні. Після війни отримав духовну освіту й став місіонером в Африці, серед зулусів. Саме в Африці Хеллінгер зрозумів, що розбіжності, непорозуміння й конфлікти між людьми релігія вирішити не може. Прийшло розчарування. Він складає з себе сан священика, повертається в Європу і отримує психологічну освіту у Відні. Починається практика й вироблення власного методу, вдосконалення якого триває до нині.

Щоб зрозуміти суть методу системних сімейних розстановок Хеллінгра варто розібратися з поняттям поля. Його можна називати по різному – біополе, егрегор, Хроніки Акаші, Ноосфера Вернадського, Матриця і т. д. Назва не має принципового значення. Сам Хеллінгер називає його морфічним або просто «поле, яке знає». Всі речі у Всесвіті, і люди в також, оточені такими полями. Кожна річ має власне поле, але при взаємодії кількох речей, їхні поля об’єднуються і створюють велике спільне поле. В такому полі якось існує вся інформація про реальне минуле, теперішнє і майбутнє його власника, а також ідеальна програма, як би все мало бути. З чого складається поле і в який спосіб там записана вся ця інформація поки що вияснити нікому не вдалося. Тому офіційне наукове співтовариство скептично ставиться до розробок Хеллінгера.

Але науковий скепсис не може заперечити реальних результатів Хеллігера та його послідовників.

Другий момент, з яким теж треба розібратися, це система. Ніщо у Всесвіті не існує саме по собі. Все, від атома до галактики, включене в якусь більшу систему. Кожна система має свої правила або закони та ідеальну програму розвитку. Відхід від ідеальної програми через порушення правил створює проблеми. Не розв’язані проблеми накопичуються та передаються у майбутнє, наступним поколінням.

Основні закони, які діють у системах, Берт Хеллінгер сформулював так:

  • Закон Порядку (на противагу Хаосу). У кожній системі є свій порядок, старшинство. Цей порядок динамічний залежно від вкладу елемента в систему. Ціле ж може сприйматися як Хаос. Енергія любові в сімейній системі тече від предків до нащадків, від старших членів системи до молодших.
  • Закон Належності (на противагу Виключенню). Кожен елемент системи має право на приналежність їй. Все, що є виключеним (людина, почуття, явища і т.д.), як правило вимагає визнання і включення в систему. Це відображає Єдність і Різноманіття.
  • Закон Балансу, баланс «давати і брати». Все живе знаходиться в обміні (чим-небудь, наприклад, енергією, матеріальними і нематеріальними ресурсами, почуттями і т.д.). Порушення балансу в певній системі в певний час веде до виникнення проблем. Відновлення балансу в системі заспокоює систему, відновлює порядок.
  • Закон Розвитку і Збереження (безпеки). Кожна система одночасно знаходиться в розвитку і в стані збереження самої себе, балансуючи в залежності від ситуації. В умовах загрози система жертвує розвитком з метою збереження самої системи. При сприятливих умовах система або її елементи можуть розвиватися. Конфлікт дії різноспрямованих сил в сімейній системі дозволяється встановленням пріоритетів в цілях і завданнях і визнанням порядку для даного місця, даного часу, конкретної ситуації, для конкретних елементів системи і самої системи в цілому.

Кожна річ може бути включена в кілька різних систем одночасно. В кожній системі вона займає якесь конкретне місце і виконує певні функції. Для людини найважливішою системою є її сім’я та рід. Саме з виправлення стосунків у сім’ї та між дальшими родичами і почалася робота Хеллінгера. Зараз цим методом можна розв’язувати проблеми як внутрішньо особистісні (відносини між частинами власного Я), так і виробничо-корпоративні, політичні, суспільні чи загальнолюдські, глобальні.

Суть методу в тому, що збирається група малознайомих людей, на семінарах Хеллінгера люди вперше бачать одне одного і нічого не знають про інших учасників групи. Хіба що хтось пройшов з кимось за компанію. Хтось озвучує свою проблему і бажаний результат. (Що мене турбує, і чого я хочу досягнути після розстановки.) Ну, наприклад: «Мені заважає жити гіперопіка моєї мами. Я б хотіла, щоб мама дозволила мені жити моїм власним життям.» Ведучий обирає з учасників групи замісників для клієнта та інших членів його системи: тато, мама, брати-сестри, дідусі-бабусі… Ці замісники стають в центр кола і починають взаємодіяти, вловлюючи сигнали поля. Вони ходять, сідають, лягають, приймають дивні пози. Тут важливо відключити інтелект, аналітичне мислення, і сконцентруватися на реакціях власного тіла. Поле примушує тіло рухатися, виявляючи стосунки в системі. Клієнт дивиться на все це збоку і аналізує разом з ведучим. Буває дуже дивно бачити, як зовсім незнайома людина повторює типовий жест давно померлої бабусі. Часом проблема є задавнена і передається в роду вже кілька поколінь.

Коли причина проблеми знайдена, виявлено, які закони були порушені, ведучий виправляє ситуацію. Він підказує кому куди треба стати, щоб система почала працювати. Молодші стають зліва або перед старшими і дивляться вперед, у майбутнє. Також ведучий підказує, які слова та фрази треба промовити, щоб виправити ситуацію. Наприклад: «Мамо, я тобі дуже вдячна за те, що ти мене народила і виховала. Але я вже доросла і більше не потребую твого піклування. Я тебе дуже люблю, але відтепер буду жити самостійно. Я приймаю твою Любов і зобов’язана передати її далі, наступним поколінням, щоб наш рід процвітав та розширювався».

Після закінчення розстановки йде її обговорення, роз’яснення причин, наслідків, законів, які були порушені. Як правило, виявляється, що замісники теж мають схожі проблеми, і в процесі роботи в розстановці багато чого прояснили у власній ситуації. Для закріплення ефекту ведучий часто дає на домашнє завдання набір афірмацій, які треба повторювати певний час.

Учасники таких семінарів, які часто погоджуються бути замісниками, отримують цінний досвід і згодом можуть вирішувати власні проблеми без допомоги ведучого та інших членів групи, використовуючи маленькі або великі предмети для заміщення елементів системи.

+3
181
RSS
Якось так.
Дякую!
21:53
+3
Ага, тепер мені ясно. То це ж революційна система встановлення зв'язків між елементами системи, вияснення протиріччя між ними. І головне, що це працює! Це діє як у групі людей, так і в групі країн. Колись в одній із розстановок я виконував роль Московії. І такого наговорив, що й сам дивувався, звідки та інформація надійшла мені.
Точно. Можна в розстановці бути замісником окремої людини, живої чи давно померлої, а можна заміщати цілу країну, весь народ, або якесь явище.
Олексій Арестович якраз і робить отакі розстановки для країн. Тільки у нього фігурують, окрім країн, окремо ще й уряди, народи та ін.
07:40
+3
І яке ж майбутнє він бачить із цих розстановок для України?
08:50 (відредаговано)
+3
Всяке різне. У нього ж нема завдання «вдивлятися в туманне майбутнє» — він просто каже, що все буде добре! А розстановки дозволяють виробляти конкретну тактику дій в залежності від конкретних обставин.
_не_знаю
Зрозумій, друже: розстановка — це інструмент для роботи! Перечитай ще раз уважно статтю Дзвінкої Сопілкарки:

Суть методу в тому, що збирається група малознайомих людей, на семінарах Хеллінгера люди вперше бачать одне одного і нічого не знають про інших учасників групи. Хіба що хтось пройшов з кимось за компанію. Хтось озвучує свою проблему і бажаний результат. (Що мене турбує, і чого я хочу досягнути після розстановки.) Ну, наприклад: «Мені заважає жити гіперопіка моєї мами. Я б хотіла, щоб мама дозволила мені жити моїм власним життям.» Ведучий обирає з учасників групи замісників для клієнта та інших членів його системи: тато, мама, брати-сестри, дідусі-бабусі… Ці замісники стають в центр кола і починають взаємодіяти, вловлюючи сигнали поля.

Себто, недостатньо сказати: «Я хочу бути багатим і знаменитим». Або: «Хочу знати, що буде з Україною». Це недосформульовані питання!!!
Хочеш бути «багатим»? Гаразд. А що це означає конкретно? Ти хочеш мати 100'000 грн чи $1 млн?! Чи $100 млрд?.. Рівні заможності бувають різними.
Хочеш бути «знаменитим»? Гаразд. А що це означає конкретно? Бо можна прославитися, зістрибнувши з даху хмарочосу на людну вулицю. Або спаливши храм Венери лише заради того, щоб ім'я «Герострат» лишилося в віках. А можна винайти ліки проти раку. Або створити шедевральну картину… Все це різні способи стати відомим.
А в якому колі ти хочеш прославитися? В колі своєї родини? В своєму місті чи країні? Або за океаном? Або в світовому масштабі?..
Що буде з Україною?.. Гаразд. А в якій перспективі — близькій, середній чи далекій?! І в якому аспекті: геополітичному, політичному, бізнесовому, військовому, культурному?.. З народом України, з її елітою чи з правителями?..
_не_знаю
Як бачиш, є маса нюансів, які потребують уточнення — отож твоє запитання некоректне.
_не_знаю
Але і це ще не все: перш ніж застосувати розстановку, треба озвучити бажаний результат!!! Не просто майбутнє України побачити, а «я хочу бачити такі-то результати у протистоянні України з Росією станом на такий-то рік, а також що робити конкретно мені, щоб взяти участь в таких-то процесах».
08:58
+3
Добре. Ось конкретне запитання: Хто переможе у виборах президента?
09:54
+3
Вже скоро взнаємо, після 21квітня.
_браво ОК, прекрасно! _браво Збирай групу, роби розстановку — отримаєш відповідь!!! _танцюю
09:53
+3
Дякую за корисний допис Дзвінкарко. Памятаю обговорювалось у НГ чи В.Борії Арестович та його розстановка про майбутнє України якраз після Майдану. Мені персонально сам Арестович неприємний.
Мені персонально сам Арестович неприємний.

То він же ж ГРУшник — тільки український, а не російський!
_вибачаюсь
Каже, що колишній. Але ж «бувших не буває»!.. ©
Виходячи з цього, треба розуміти: Арестович час від часу запускає дезінформацію, щоб перевірити, як на неї зреагує суспільство. Така специфіка його роботи, і на неї треба зважати.
_вибачаюсь
З іншого боку, метод розстановки має свої нюанси. Ми з Дзвінкою Сопілкаркою колись обговорювали, чому Арестовича час від часу починає нести в область «фффсьопропало» — це саме один з наслідків «флуктуацій», які може давати метод розстановок. Вона це може пояснити краще, але з цим можна боротися… Очевидно, у арестовича це виходить не завжди. Я йому якось в 2014 році (в часи Іловайська, здається) доволі різко висловився за це «фффсьопропало» — то він мене жорстко розфрендив на ФБ. Але це не означає, що Арестовича не треба слухати. Просто його слова варто «ділити на 4» — ото й усе!

Випадкові Дописи