До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Анатолій ВИСОТА: Як я спостерігав за виборами 31.03.19 р. (1, 04.19)

Анатолій ВИСОТА: Як я спостерігав за виборами 31.03.19 р. (1, 04.19)


Подзвонили мені із місцевої «Свободи» і запитали, чи зміг би я бути спостерігачем на виборах від кандидата в президенти України Руслана Кошулинського. Я відповів, що зможу, коли це буде на дільниці в нашому Красному. Заява, копія паспорта і вранці в неділю мені передали ПОСВІДЧЕННЯ №10. 

Місцем виборчої дільниці №320752 виборчого округу №94 була місцева школа, у лункий спортзал якої я й зайшов о восьмій ранку разом із першими бабусями-виборцями. Не раз я вже тут був на виборах. Впізнаю три кабіни для голосування у жовто-блакитних кольорах ліворуч від входу під високими вікнами. Навпроти сидить комісія – їх аж 13. 

Вітаюся й обіймаюся із кремезним і усміхненим Михайлом Онопрієнком – давнім другом мого брата Олексія. Він вже з півроку їздить з Трипілля в Красне, бо директорствує тут у школі. А зараз він є заступником голови комісії. А хто ж секретар? Ага, це Ольга Богатиренко – дружина нашого сільського голови. Вона реєструє моє посвідчення в окремий зошит. Я приєднуюся до чималої групи спостерігачів, з яких лише двох жінок розпізнав як краснянок, а то ще молоді хлопці й дівчата. Є й чужі. Розпитався і дізнався, що головою комісії є Олена Єгорова – економіст з Обухова.

      Люди голосують 
Там де комісія, за трьома столами із назвами вулиць села сидять три пари жінок. На кожному із столів лежать списки виборців і метрові бюлетені, бо для 39 кандидатів треба чимало місця. Ось підходить до столу чоловік 

і показує паспорт. Світлана уважно його роздивляється, шукає у списку його прізвище і ставить позначку, де треба йому розписатися. 

І голосно називає своїй товаришці багатозначне число. Та записує це число на корінець бюлетеня й підписується на ньому. Просить там же підписатися й виборця. 

Відриває бюлетень світлого кольору і виборець, на ходу роздивляючись його, прямує до кабінки. Недовго щось він побув у кабіні за колихкими шторами. Вийшов, склав бюлетень учетверо і вкинув у прорізь найближчої скриньки. 

Прийшли ось і молоді батьки з дітьми, які радо побігли до котроїсь тьоті-спостерігача.

      Перше знайомство 
Минув якийсь час, а люди все йдуть і йдуть і на 12=00 я передаю у штаб, що вже проголосувало 180 краснян. Вийшов із спортзалу у великий коридор, де на столах лежать матеріали про кандидатів. Помічаю, що Юлія Тимошенко родилася у 1960 році, а Президент Порошенко у 1965 році. Ось заходять у коридор троє і я бачу, що, мабуть, це іноземці. Молодий чоловік із Словачини, а жінка із Боснії – це іноземні спостерігачі. З ними наша дівчина-перекладач. Заходимо з ними до спортзалу й вони спершу реєструються у секретаря. Їм все цікаво: і виборці, і кабінки, і комісія, і спостерігачі. Подивилися, чи опломбовані скриньки для голосування. Минув якийсь час і я насмілився сфотографуватися із іноземцями. 

Нас світлинить голова комісії п. Олена, яку я чогось переплутав із боснійкою – обоє такі пишні. У словака в руках книжка-питальник із цупкого кольорового паперу. Каже мені, що за день мають об’їздити 10 дільниць, а на останній мають бути при підрахунку голосів. Побули вони з півгодини та й поїхали

        Тепліше знайомство 
Спостерігачі все помічають. Ось п. Тетяна й каже мені, що он в коридорі ще приїхали іноземці. Аж коли вони підійшли до нас, я дізнався, що молодий чоловік – це Томас з Німеччини, а поважнішого віку жінка — це Морін з Англії. Вони є спостерігачами ОБСЄ. Перекладає їм наша дівчина Ангеліна. Я намагаюся зв’язати кілька слів німецькою. Томас питає, де я навчився німецької. Відповідаю, що в цій же школі, а потім в університеті. Питає, чим зараз займаюся, а я йому й кажу: Ich bin Wissenshcaftler, але зараз на пенсії. Питає, чи був я в Німеччині? Кажу, що завжди хотів побувати, але не випускали. Але скоро матиму біометричний паспорт і сподіваюся нарешті побувати у Вестфалії в окрузі Уна і селі Гемерде, бо там у неволі в 1943-45 роках були остарбайтерами моя мати Горпина і батько Михайло. Питає, коли я народився? Кажу, що в 1946 році. А потім додав, що в тому Гемерде десь похована моя старша сестричка Оля. (Її немовлям вбила німецька лікарка, піднісши до носика ватку, а мати це й помітила. Але цього я не розказав).
Томас розказує, що має троє дітей – один восьми років і двоє близнят чотирирічних. Я розказую про свою родину, про наших двох дочок і семеро онуків. А він каже, що живе в Саксонії – це землі колишньої НДР. А я тим часом дивлюсь, як наш хлопець-спостерігач говорить англійською з Морін – у тої очі на лобі. А я показую Томасу світлину з Лівану, де в Бейруті на виборах наша дочка Ірина. 

Німець дивується, який став близький світ. Щоб же їм подарувати на згадку про Красне? І я дістаю із торби по великому червонобокому яблуку і даю Томасу й Морін. Вони дякують, дивуючись, що це із нашого власного саду.
Я світлинюся з ними 

і проводжаю до виходу із школи. У коридорі на стіні барельєф Григорія Косинки із датами: 1899-1934. Пояснюю іноземцям, що це наш відомий письменник і його ім’я носить нині школа, Що він тут учився, ходячи пішки із Щербанівки, де жив. Морін каже, що вони вже були в Щербанівці і що це далеко ходити пішки. Я їм пояснив, що Косинку розстріляли разом із сотнями і тисячами найкращих українців. І це тому Україна без тої знищеної Москвою еліти й досі топчеться на місці (і тут я для наочності потоптався по шкільній підлозі), а не разом з іншими європейськими країнами в НАТО і ЄС.

       Тим часом 
Вже до 16=00 проголосувало 300 виборців. І ми з п. Михайлом думаємо, чи набереться ще з 50. А до цього часу мене запросили пообідати. Тушкована картопля з м’ясом, огірочки-помідорчики+ — все дуже смачне й поживне. І всього за 50 гривень. (За це щиро дякую п. Михайлу і п. Надії).

Після 18-ї години десь поділася половина спостерігачів і членів комісії. Сонна пора. Дехто бродить спортзалом. І тут я згадую за опитування-прогноз, яким пробую розворушити людей. Треба вгадати, хто із кандидатів в президенти набере свій процент голосів. Я прошу в секретаря аркуш паперу й під лінійку розмальовую таблицю. Дехто відмовився від цієї гри-прогнозу, але крім мене було ще 12 охочих передбачити результати першого туру виборів (10 жінок-дівчат і троє чоловіків).

        Після 20-ї години 
Ще до цієї години я підійшов до столу президії 

й запитав, чи готують вони протоколи, заносячи до них все, що можна, наприклад, прізвища членів комісії. Кажуть, що вже це роблять. Рівно о 20=00 закривають школу і стає відомо, що всього проголосувало 344 виборці (67%). Негайно зсувають попарно 6 столів, перевіряють скриньки і вивалюють на поверхню бюлетені, які мов та жива риба, норовлять зісковзнути на підлогу, а жінки ловлять їх і руками, і грудьми. Рахує бюлетені п. Михайло, розгортаючи і розправляючи кожен на всю його майже метрову довжину. Ми обступили ці столи і подумки теж рахуємо. Щоб сколихнути публіку, п. Михайло наміренно каже не 121, а 131 і всі гукають правильну цифру. Довгенько він отак рахував, але, слава Богу, бюлетеня жодного не вкрали і є точно їх 344.
Далі йде процедура розкладки бюлетенів по кандидатах. Це з годину робить голова комісії п. Олена з іншими комісіантами. Я чую і бачу, що в нас перемагає Зеленський, а меншою є купа бюлетенів за Порошенка і майже такою ж є купа бюлетенів за Тимошенко. Проскакує часто і несподівано ім’я Смешка. Сім кандидатів набрали по 1 голосу, але на жаль, нема серед них Кошулинського. Потім члени комісії рахують бюлетені за кандидатів. Гукають цифри, які секретар здалеку чує й записує: Зеленський – 114, Порошенко – 66, Тимошенко – 56, Смешко – 30, Гриценко – 28, Бойко – 11. Є у Красному й прихильники Вілкула – їх троє.
Рахують разом і знову цифра сходиться – 344.

      Можна заповняти протоколи 
А їх треба багато. Вже далеко після 22-ї години і я дізнаюся дані Національного екзит-полу. Ясно, що до другого туру попадають Зеленський (30,4%) і Порошенко (17,8%). Поки у три руки пишуть протоколи, як підраховую відхилення прогнозних процентів від екзит-польних і записую в таблицю. Суми відхилень мені рахує моя сусідка по вулиці Світлана на своєму смартфоні. Удвох дивуємося, хто переміг – зовсім несподівані люди: Красне Сонечко – 17,7% і перше чемпіонське місце; Красна Зоря – 18,5% і друге місце та Ясна Красна – 19,5% і третє місце.
Тим часом Світлана дивує мене, показуючи на своєму смартфоні, що робиться на її подвір’ї, де встановлено 4 відеокамери. В сараї відчинені двері – то чоловік забув зачинити наніч. А потім показує, що робиться на площі коло сільради: зупинилася біла машина й поїхала далі. Отакі дива вже входять у побут краснян.

       Нарешті 
Вже й ми, спостерігачі, підписуємо ті десятки протоколів. Ось контрольний протокол просять мене приколоти до дверей. 

Замовили машину з поліції. Я встигаю сказати нашій голові комісії п. Олені, що ми удвох з нею серед прогнозистів зайняли 4-5 місце. Що ж, вони повезуть протоколи в Обухів до окружної комісії, а ми із Світланою вже йдемо додому, присвічуючи ліхтариком. Йдемо й думаємо, що далі буде з Україною, долю якої зараз вирішують ті ображені, яким вона, мабуть, не потрібна.
Нічого. Пережили Януковича, переживемо й Зеленського.

Хай же буде!

   

+6
207
RSS
12:50
+2
Оце, шановні світочани, ділюсь я своїми враженнями від виборів-19. Розкажіть і ви, як голосували позавчора, 31 березня 2019 року.
Розкажіть і ви, як голосували позавчора, 31 березня 2019 року.

Розказую.
_крутий
Наша дочка мала приїхати додому в ніч з п'ятниці на суботу, але через виробничі потреби затрималася і прибула в ніч з суботи на неділю. Тому вже після півночі в неділю мені довелося варити дівчатам цистерну кави, заспокоювати телефоном мою маму, що її онука справді прибула жива, здорова і не зґвалтована + пояснювати, що Люся, як Масяня — сама кому завгодно голову відірве…



Коротше, дівчата кавували до 3:30 ночі, я ж був вигнаний з кухонної «виробничої наради». Працював над черговим оповіданням у проект "Спадок предків" десь до 6:30 ранку. Дівчата теж не спали. Потім второпав, що ноутбук сам себе перевів на літній час. Згадав, що треба попереводити усі інші годинники на літній час. Ліг спати…
_втомлений
«Будильник вихідного дня» у мене налаштований на 10:00 — під його мелодійний передзвін я й прокинувся. Зрозумів, що далі спати не можна — бо зараз мені додому принесуть урну для голосування.
_вибачаюсь
Щойно встиг про це подумати — почув своїм музичним слухом «тьох-тьох-тьох!» сусідського дзвінка. Оскільки кнопки наших дзвінків зазвичай плутають — схопив милиці й як був, поповз поцікавитися, хто прийшов? Це справді виявився цілий натовп з нашої виборчої дільниці з пересувную урною. Завдяки подвигу моєї мами, на ці вибори у списки для хатнього голосування внесли вже не тільки мене, як лежачого інваліда І групи, а ще й Олену, як інваліда ІІ групи по опорно-рухомому апарату. І то є дуже добре! Бо Олені зараз «зірвати» ногу ніц не варто…
_шкодую
Далі довелося стояти, привалившись до стіни — бо я мусив перегородити дорогу членам комісії, доки Люся вдяглася й допомагала Олені підвестися й вдягнутися. Далі я поповз у кімнату, щоб і собі вдягнутися (бо був у самому лише спідньому), але отримав істерику від Люсі, що мушу стояти й дивитися, аби у нас ніхто не поцупив нічого, а особливо — ключів від квартири. Бо ходять тут всякі, а потім срібні ложечки пропадають, потім знаходяться, однак неприємний осад лишається… ©
_дідько
Довелось вибачатися перед членами комісії, що я у спідньому. Вони навпаки подякували, що ми їм відкрили — бо вони вже, виявляється, пройшлися по двом адресам, де їм взагалі не відкрили. Люди сплять: недільний ранок, не всі перевели годинники…
_дідько
Тим часом Олена нарешті проголосувала. Після безсонної ночі та вранішнього «підриву з місця» у мене почали набрякати ноги. Я хотів прилягти, однак у мене в кімнаті замало місця для кількох членів комісії. Довелося повзти на кухню, щоб голосувати там. По ходу справи виявив дрібне порушення: у мене не спитали паспорт чи документ-замінник. Зі словами:
— А раптом я Тарас Ігорович, а не Тимур Іванович?! — показав їм паспорт і змусив перевірити, що паспорт справді мій.
_мачо
Тим часом члени комісії, які розповзлися по квартирі, побачили мій диплом «Золотого письменника України» на стіні та «шафу марнославства», повну нагород. Довелося пояснювати, що ми — українські письменники. Олена продемонструвала наші книжечки. Мені довелося роздавати візитівки і знов вибачатися за свій вигляд. Голова мобільної групи була у захваті:
— О-о-о, то ви — українські патріоти!
— Слава Україні! — сказав я на це.
— Героям слава! — відгукнулася мобільна група й нарешті полишила наше помешкання.
_ура
Тоді Олена вправила мізки Люсі, щоб дочка не сміла шпетити мене при чужих людях. Тим паче, абсолютно даремно: бо я ж лежачий інвалід, мені стояти важко — а тут я вчасно почув сусідський дзвінок і відкрив двері… А якби не це — що б подумала виборча комісія про таких "інвалідів", які не відкривають?! Коротше, доки я готував сніданок, дівчата встигли посваритися й помиритися двічі. Потім поснідали. Потім Люся пішла й собі голосувати, а заразом і по магазинах. Коли вона була відсутня — приїхала моя мама зі свіжими новинами, як хто голосував на Троєщині і хто що казав у транспорті. А також з претензіями, чому Люсі немає вдома?! Вона ж бо онучку тиждень не бачила…
— Мамо! Ви не бачилися тиждень, а виконати свій громадянський обов'язок можна лише раз на п'ять років! — заперечив я.
Тоді мама почала читати мені лекцію на тему «Троєщина за Кошулинського». Коли години за півтори їй це набридло, мама сказала, що її ніхто не любить і не слухає — бо я одночасно вислуховував її лекцію, працював над черговим оповіданням та писав повідомлення в Вайбер. Після маминої заяви я їй персонально зварив кави. Почекавши ще півгодини й не дочекавшись Люсі, вона таки пішла додому засмученою…
_втомлений
Десь отак все відбувалося.
19:18 (відредаговано)
+3
Особливо цікавим було твоє зауваження про паспорт. Ти цим попередив можливу скаргу спостерігача у тому натовпі. Спостерігач би її таки написав, якби не твоя пильність, Тимуре. А пробилися ті, за кого ви голосували, до другого туру. Ми з дружиною голосували за Порошенка. Отож задоволені.
Не розумію, навіщо писати, за кого голосувала твоя дружина?! Про себе пиши — це твоя особиста справа. Але дружина?..
_зупиняю
Та й загалом мене не цікавить, хто з конкретних людей за кого голосував. Від слова «зовсім». Це у мене зазвичай вивідують під соусом: «Я голосував за такого-то, а ти за кого?! Ну скажи, скажи! Я ж тобі сказав — отож і ти скажи...»
_не_знаю
А що мені нафіг не треба знати, хто за кого голосував — їх не колихає.
_не_знаю
Люди — дуже дивні істоти…
13:52 (відредаговано)
+1
Що цікаво: у нас тут чемпіонами-провидцями стали Доброслав і Яра і їхні відхилення від точних результатів = 17, 5%. А чемпіонкою-провидицею по Красному стала Красне Сонечко і її результат у 17,7% близький до результату наших світочанських провидців.
13:56 (відредаговано)
+2
у лункий спортзал якої я й зайшов о восьмій ранку разом із першими бабусями-виборцями.

_наляканий Розгильдяй!.. Вольняга!.. _наляканий
Коли я був спостерігачем на парламентських виборах 1998 року, то йшов на виборчу дільницю, розташовану на Рибальському півострові, ще на світанку пішки вулицями Подолу, через Рибальський вантовий міст. Ми там всі (як члени комісії, так і спостерігачі) позбиралися задовго до того, як прийшли перші виборці.

(Її немовлям вбила німецька лікарка, піднісши до носика ватку, а мати це й помітила. Але цього я не розказав)

_наляканий А чому не розказав?! _наляканий
Це правда. А говорити правду ніколи не соромно й завжди приємно.

Після 18-ї години десь поділася половина спостерігачів і членів комісії. Сонна пора.

_наляканий Всі розгильдяї!!! _наляканий
В 1998 році повернувся з Рибальського півострова вже під ранок і знов-таки пішки через вантовий міст — бо ми всі пильнували, як перераховуватимуть бюлетені.

Йдемо й думаємо, що далі буде з Україною, долю якої зараз вирішують ті ображені, яким вона, мабуть, не потрібна.
Нічого. Пережили Януковича, переживемо й Зеленського.

_сміюсь Успокуха!!! _сміюсь
Зараз буде ще 2-й тур, а там зовсім інші розклади й зовсім інші результати ще цілком можливі.
_зупиняю
А восени ще парламентські вибори… Нам ще вистачить! Тому успокуха!!!
15:18
+3
Я у ту сонну пору думав як легко комусь увійти до залу й котнути гранату. Хоч і мали ми охоронців, але ж у коридорі було вже темно.
17:38 (відредаговано)
+2
_наляканий «Кинути гранату»?! _наляканий
Кому й навіщо це треба?!
У Бєні Коломойського впевнені, що вже виграли вибори — нащо людям Бєні їх зривати?!
Москаликів Зеленський влаштовує, бо обіцяв встати перед ВВХ**лом на коліна — нащо москалям зривати вибори?!
ЮВТ не скаже ані слова як проти Бєні, так і ВВХ**ла, з яким разом хихикала в 2009 році — її люди не посміють…
Пороху теж не потрібно зривати вибори — бо Захід пильнує…
_вибачаюсь
Вибач, але граната — це щось таке нереальне!..
_дідько
От що на цих виборах постраждало — то це пам'ятники:



Отже, тут був ризик не для людей… Москалі поки що попереджають нас на нематеріальних культурних цінностях!
P.S. Я тут прикинув на карті маршрут свого пересування на виборах 1998 року з тодішнього нашого дому до виборчої дільниці, де я був спостерігачем, і назад…

19:19
+2
А на одній дільниці таки кинули. Була інфа. А може то фейк?
14:13
+2
Так, щось я не бачу в звіті, що було зроблено з невикористаними й зіпсованими бюлетенями… Ну, припустимо, бюлетені ніхто не зіпсував. Припустимо…
_здивований
Але якщо 344 голоси, це 67%, тоді 100% — це, мабуть… десь штук 500.
500 — 344 = 156 бюлетенів лишились невикористаними.
Що ви з ними зробили?!
Знешкодили?!
_ні
Чи відправили в Обухів на «довкидання» за когось із кандидатів?..
_сильний _мачо _сильний
15:16
+3
Ой, друже, ну ти й критикан! Із 513 бюлетенів використали 344. У інших обрізали край і запакували окремо. 4 бюлетені визнали недійсними, бо їх розмалювали виборці. На дому проголосували 5 хворих виборців. Але справді у нас не було не те що фальсифікацій, а й порушень. Тому ні про які скарги не було й мови.
Я не критикан, _язик я прискіпливий, коли йдеться про роботу всяких різних офіційних органів. _язик Бо нарід мусить тримати руку на пульсі всяких комісій!!!
15:22
+3
Тимуре, а ви з Оленою та Люсею голосували?
15:52 (відредаговано)
+2
Та голосували, голосували! Я ж описав усе в деталях! _вибачаюсь А ти потерпіти не можеш…
16:11
+4
Прочитала статтю про вибори, я сама у 2004 році була членом виборчої комісії, то знаю що це за робота.Поживемо, побачимо як воно буде, ще час є.
09:10
+3
Дякую, Яро, за добре слово. Того дня пізно увечері мав я розмову із серйозним чоловіком. Він має контакти із компетентними працівниками СБУ. Так от звідти повідомили, що кимось готується вбивство Зеленського. Інфа настільки неймовірна, що здається фейком. От кому це вбивство може бути вигідним?
Кремлю, ясна річ!
12:14
+3
Дякую за такий детальний допис. Сподобалося порівняння бюлетенів на столі з рибками. Я була членом виборчої комісії а Лівані. За твоїм прикладом ще коли засідали комісією в суботу, розподіляючи графік чергувань та обов'язки запропонувала гру-передбачення, тільки не про кандидатів, а про явку виборців. Із 15чоловік, включаючих нашого посла та консулів дало прогноз 13ч. Як не дивуватися, найближчим числовим прогнозом був посольський!!! Що сказати? Політик в минулому, дипломат в сучасному, професіонал!

Сподіваюсь, що побуваєте в Німеччині. А от як вдається тобі не забувати німецьку мову? Пройшло ж вже більш ніж пів століття!!!
13:32 (відредаговано)
+2
Ой, Ірино, та моя німецька — п'яте-через-десяте… Окремі слова та вирази, типу: Ich wunsche Ihnen allec Gutte! (Бажаю вам всього найкращого!). В університеті після другого курсу в нас формувалися дві групи для поїздки в Угорщину і в Німецьку Демократичну Республіку. Я так мріяв покращити свою мову за ті 2 тижні спілкування з німцями. Правда, і заплатити треба було рублів із 300, яких не було! Бідність страшна… Але мені сказали — і не рипайся. Мабуть, мене змалечку вважали за неблагодійного.
22:29
+2
А життєвий шлях президентів таки є СМЕРТЕЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНИМ!
23:41 (відредаговано)
+3
Цікавий і інформативний допис, друже. Для тих, хто ніколи не був членом комісії або спостерігачем — цікава хронологічна розповідь, ніби лекція — це з одної сторони. З другої — свідчення про чесність, відсутність фальсифікацій. Особливо цінні відомості про приїзд іноземних спостерігачів. Я думав що вони їздять тільки по містах з розвиненим транспортом, інфраструктурою і умовами проживання. Молодці! І вони, і ти друже, що про це написав.
Тепер про висновки.
1. " Пережили Януковича, переживемо й Зеленського".
Тут друже після Януковича ти пропустив «пережили Порошенка».
2. "… що далі буде з Україною, долю якої зараз вирішують ті ображені, яким вона, мабуть, не потрібна".
Не варто думати що Україна потрібна тільки тим, які голосували за Порошенка. Тим, які проголосували не за Порошенка постарались і будуть старатися надалі припинити безсоромне пограбування країни, її громадян, небачений розгул корупції, кумівство і некомпетентність в Генеральній прокуратурі і інших правоохоронних органах. І будемо надіятись що нам, які не голосували за Порошенка, яких ти називаєш ображеними, здійснити це таки вдасться. Бо таких переважна більшість. І хай допоможе нам у цьому Господь.
07:01 (відредаговано)
+2
Що ж, друже Миколо, у тебе є можливість зробити за принципом чим гірше, тим краще і проголосувати за некомпетентного неукраїнця Зе-Лєніна аби тільки не за «ненависного Пороха».
10:38
+2
Що ж, хоч ніби «під дулом автомата», але наш Друг Доброслав теж голосуватиме за Пороха. Тепер може ще й друг Микола зважиться? Гадаю, що в цьому йому допоможе аналіз мудрої Наталі Дев'ятко: bukvoid.com.ua/column/2019/04/03/124346.html
21:55
+3
Слухаю телебачення, читаю ваші коментарі і думаю: «Чому ми завжди повинні вибирати одне з двох зол», коли настануть часи що ми будемо впевнені в нашиих кандидатах, горді за наших президентів і впевнені у завтрішньому дні… Читаючи коментарі на ФБ я розумію не скоро, так обмоввляти Зеленського, ображати… ще не скоро настануть ті часи про які я мрію. Зрозумійте я не за Зеленського, але це його право і звичайно можливість (бо не в кожного є така можливість) балатуватися. Якщо він нам не підходить то ми не голосуємо, але чому ображати. Мені здається Янукович був не кращий, а може і на порядок гірший, але його так не ображали. Я особисто просто шокована
Мені здається Янукович був не кращий, а може і на порядок гірший, але його так не ображали.

_здивований ?!?!?! _здивований
Для початку в Януковича кинули яйцем. Щось я не бачив, аби яйцем кидали в Зеленського.


А пам'ятаєте, як на Януковича впав вінок?!


Я не пригадую, щоб про Зелю тиражували такі ж відео, як про Януковича й вінок… Отож не треба — все відносно!

10:10
+3
Мені здається, що тут Зеленський сам багато в чому винен. Хоча в першому турі я за нього не голосував, але в другому був готовий проголосувати при умові якщо він вийде з Тимошенко або Порошенком. Але коли побачив як він веде кампанію після першого туру і все намагається перетворити в клоунаду чи цирк, тому що по-іншому просто не вміє, то тут, перепрошую, він вже сам винен в усьому негативі який йде в його сторону.
08:17
+2
Мені цікаво, чи на дебатах хтось запитає Пороха, чи він єврей? . Чи зіграє на цих виборах: голосувати за єврея, чи українця?
12:50 (відредаговано)
+2
Чи зіграє на цих виборах: голосувати за єврея, чи українця?

Не зіграє. На цих виборах ми будемо вибирати одного єврея з двох можливих.
_язик _ура _танцюю _сміюсь
Але євреї теж різні бувають. І наші кандидати це гарно демонструють.
В одному з нещодавніх матеріалів "Лінії Оборони", між іншим, констатували, що рашистські «зливні бачки» абсолютно виключили тему «Вальцман» з порядку денного! Тому тема «Порошенко — жидівська мармиза» зійшла нанівець сама собою. На порядку денному кремлінів одна тема: «Хто завгодно, тільки б не Порошенко!..»
_сміюсь
Я це також помітив, бо час від часу дивлюся/слухаю на Ютубі «Дождь», Невзорова, Демуру, Бєлковського, Піонтковського, Шендеровича й Веллера, рідше — Діва, Дьомушкіна, Шарфа, Романова й Гіммельфарба. З-поміж них про «Вальцмана» найчастіше казав Демура. Але вже в лютому цього року він це слово майже не вживав, а в другій половині березня припинив вживати зовсім! Тому «ЛО» має рацію.
_сміюсь
Та ти сам подумай: як кремлівські «зливні бачки» можуть нагадувати про «Вальцмана», коли йому опонує Коломойський?! Адже Бєню не треба навіть на «Коломойшу» перевертати — з ним і так все очевидно. Як і з Зеленським… Отож єврейська тема на другому турі вдарить більше по Зеленському, ніж по Порошенку.
_вибачаюсь
Адже десь так 80-90% розуміють: обираючи Зеленського — обираємо «тіноьвого» ляльковода Коломойського!.. А ймовірність того, що зробившись президентом, Зеленський відправить Бєню попід три чорти, припускають 10-20%…



Отже, підняти єврейську тему — зіграти проти Зеленського де-факто.
13:13
+2
Дзвінко, це не так. Порошенко і Зеленський є українцями за громадянством, але етнічне походження в них різне. Про це є переконлива стаття на НО: www.ar25.org/article/chy-ye-petro-poroshenko-etnichnym-ukrayincem-azbuka-nacionalizmu.html
Пане Анатолій, пошукайте на НО, що вони писали про Порошенка перед виборами в 2014. Тоді про його єврейське походження було багато інформації, навіть у Вікіпедії. А зараз усе почистили. І чинний президент став «чистокровним арійцем». «Усе тече, усе міняється» — забула, хто сказав.
Це так. Я теж пам'ятаю, яку хвилю проти «Вальцмана» гнали на НО. Якщо зараз це все дезавуйовано — то й добре… _соромлюсь
09:05 (відредаговано)
+2
Залишилося до другого туру трохи більше тижня. Я бачу, як прихильники державності України засумували і як, навпаки, звеселилася всіляка оппо-наволоч, передчуваючи невідворотню перемогу Зе-Лєніна. Днями трапився мені допис Арестовича, в якому він категорично заявляє про перемогу Пороха. Мовляв, українці в час вибору, віддадуть перевагу безпечному життю перед примарним його покращанням.
Але надто довго, десятками років, ВОРОЖІ ЗМІ сформували у більшості населення думку, що незалежна Україна пов'язана з бідою. Таким людям незалежна Україна не треба і вони все зроблять, щоб її не стало.
15:42
+2
Сьогодні вівторок 16 квітня 2019 р. На ресурсі УП опублікована аналітична стаття Тараса Возняка, в якій він пояснює, для кого Порошенко «нестерпно поганий»: blogs.pravda.com.ua/authors/voznyak/5cb307b68c06a/
В цьому списку «месників» є судді, чиновники, євробляхери, медики, освітяни, зубожілі пенсіонери і навіть націоналісти. Кожний ображений на Пороха і прагне його змістити будь-що-будь, наголошуючи на кремлівській мантрі, що саме він є головним ворогом України. Переможе Зе і настане ризик втрати саме української України. А відновлювати її доведеться знову кров'ю патріотів. Жар помсти застилає очі і затьмарює розум у багатьох українців. Навіть у декого із світочан…
Що ти хочеш від людей, не здатних вчитися (у даному контексті) на історичних помилках предків?!
12:31
+3
Я також не проігнорував цю подію, і віддав голос за Зеленьского, побачимо що він зробить під час свого правління, на справді дуже цікаві часи ми проживаємо зараз
12:37
+2
Що ж, Дмитре, я буду радий з тобою, коли у Зеленського хоч щось вийде. А чого ти найбільше хочеш від нього?
12:41
+3
Я думаю все буде добре, казати типу «змін на краще» я не стану, але надія на те що він зможе звільнити нашу землю від окупантів і звісно ж припинення війни
Які скромні ваші бажання.
От я хочу, щоб у 2022 році над руїнами Кремля майорів жовтоблакитний прапор і всі москвичі інтенсивно вчилися правильно вимовляти «паляниця».
Які скромні ваші бажання.

Та нормальні бажання!
Щоправда, все завершиться, як і в пісні Олександра Дольського: почувши про «припинення війни», Зірка одразу ж згасне — бо у неї для цього «небагато сил», виявляється…


_вибачаюсь _вибачаюсь _вибачаюсь
12:59 (відредаговано)
+2
Ось прямо зараз на ОБОЗРЕВАТЕЛЕ прочитав статтю про ПСИХОТИП Зеленського. Він Інтуїтивний логіко-сенсорний ЕКСТРАВЕРТ (ІЛСЕ, або ENFJ ). Має збірне ім'я УЧИТЕЛЬ. Таких людей на Землі всього 3-5%. Це допис Олени Артюхової.
А можна посилання на статтю?
_вибачаюсь Будь ласка — посилання! _вибачаюсь
Дякую

Випадкові Дописи