До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Військово-патріотична гра «Джура» – це не лише гра…

Військово-патріотична гра «Джура» – це не лише гра…
Джерело матеріалу:

… А й нові можливості і для молоді, і для бізнесу. Торік у матеріалі «Войовничі роботи» ми вже частково висвітлювали тему війн майбутнього. Але тоді акцент був зроблений на перспективах застосування у військових конфліктах штучного інтелекту: на автономних бойових системах, на солдатах-роботах, розумних оборонних і наступальних озброєннях (аж до «розумних куль»).

Окрема увага була приділена можливостям генерації за допомогою штучного інтелекту фейкових новин як важливого елементу гібридних воєн. Втім, існують також інші цікаві аспекти даної теми, один з яких і розглянемо.

Фантастична реальність воєн майбутнього

Професор Георгій Почепцов у статті «Вояки живуть у майбутньому вже сьогодні», написаній для медіа-ресурсу «Хвиля», розкриває такі поняття, як «випереджувальна розвідка» та «випереджувальне управління»: ці напрями взялися втілювати в життя американські військові фахівці. Суть цих напрямів полягає в реальній роботі із загрозами і проблемами, що тільки наближаються — адже швидкість їхнього настання та складність є настільки великими, що вирішити їх без попередньої підготовки видається неможливим.

Для досягнення поставленої мети в минулому 2018 році в армії США було створене Командування майбутнього, яке працювало над розробкою майбутніх техніки і технологій війни ХХІ сторіччя. Фахівці цього підрозділу вважають, що за наступне десятиріччя — вже до 2030 року — зміниться сам тип проведення війни. Причинами змін стануть не тільки розвиток робототехніки та широке застосування в військових розробках штучного інтелекту (про що ми писали торік), але й, наприклад, успіхи в царині квантових комп'ютерів та застосування інших передових інновацій у військовій справі. Зрештою, за рахунок комбінації нових концепцій і технологій з уже наявними, винаходу й розробки нових бойових можливостей, а також геостратегічних змін (урбанізація, нова демографія) зміниться як сам тип війни, так і причини, через які вона починатиметься.

Хоча фахівці Командування майбутнього намагаються використовувати в роботі навіть досвід наукової фантастики (!) — тим не менш, військові чітко усвідомлюють, що немає і навряд чи колись з'являться такі технології, які змінять геть усі правила ведення війни. Отже, наскільки б фантастично не виглядали подібні стратегічні розробки, вони лишаються абсолютно реалістичними, а «перекачку» в сьогодення навіть найбільш карколомних перспективних напрацювань здійснюють такі відомі компанії, як Boeing, Nike, Ford та Intel, що є беззаперечними лідерами світового рівня.

Командування майбутнього віддає належне також гібридним війнам, в яких одночасно використовуються військові та цивільні методи впливу на супротивника. До того ж, у гібридній війні основним об'єктом впливу є зовсім не армія, а мирне населення в глибокому ворожому тилу. Тут застосовується широкий інструментарій когнітивних методів впливу, що мають на меті не фізичне знищення або завдання максимальних тілесних ушкоджень бойовими методами, а трансформація людської свідомості (здебільшого, масової, а не індивідуальної) і розуму, дезінформація, нав'язування широким масам населення супротивника власної волі, світобачення та сприйняття подій.

Таким чином, американські вояки діяльно готуються до зовсім нового типу викликів, про які раніше навіть подумати було неможливо. Прогнозується, що зміни настануть з небаченою досі швидкістю — в цьому й полягатиме одна з їхніх особливостей. Результатом може стати зовсім нове середовище проживання, комунікацій і нові типи ведення війни.

Від топографічних карт до ГІС

Втім, сказане стосується Сполучених Штатів — сучасної наддержави з колосальним оборонним бюджетом. А як щодо України, яка лише планує приєднуватись до НАТО і, до того ж, має значно скромніші фінансово-економічні можливості?.. Виявляється, наша країна також поступово розгортається у правильному напрямі. Й хоча до створення вітчизняного Командування майбутнього нам так само далеко, як і до членства в Північноатлантичному альянсі, тим не менш, деякі практичні елементи майбутніх воєн уже відпрацьовуються й на наших теренах.

Йдеться про геоінформаційні системи (ГІС): таку назву мають інформаційно-обчислювальні (комп'ютерні) системи, що забезпечують можливість збирання, модифікації, редагування, аналізу, управління, використання, відображення і збереження географічних даних. Інакше кажучи, під геоінформаційними системами розуміють системи управління просторовими даними й асоційованими з ними атрибутами: це сучасні комп'ютерні технології, що дозволяють поєднувати модельне зображення певної території (електронне відображення карт, схем, зображень земної поверхні, отриманих з Космосу чи шляхом аерозйомки) з інформацією табличного типу (статистичними даними, списками, економічними показниками та ін.).

Геоінформаційні технології (ГІС-технології) — це технологічна основа створення географічних інформсистем, що дозволяють повною мірою реалізовувати їхні функціональні можливості. Сучасні ГІС використовуються багатьма дослідниками в царині вивчення проблем довкілля, а також для визначення різних показників на географічній сітці.

Значення для ГІС-технологій для проведення воєнних кампаній майбутнього важко переоцінити. Справді, вже в ХХ сторіччі було неможливо ефективно воювати, не маючи в своєму розпорядженні ретельно складених і вивірених топографічних карт, оскільки саме за їхньою допомогою планувалися окремі військові операції, організовувалася та здійснювалася взаємодія окремих військових підрозділів, частин і формувань. Але ж геоінформаційна система — це значно більше, ніж проста топографічна карта: це ще й безліч інших відомостей, прив'язаних до кожної конкретної точки або пласкої, або навіть 3-вимірної карти!.. Наприклад, це можуть бути загальні погодні умови чи конкретні метеорологічні показники, навіть зняті й оброблені ГІС у реальному режимі часу. А тепер уявіть, наскільки зручніше планувати і проводити військові операції саме за допомогою ГІС, а не звичайної карти!..



Саме тому, що ГІС-технології є невід'ємним елементом майбутніх воєн, вони почали активно використовуватися українськими військовими під час командно-штабних ігор. Одна з них — це військово-патріотична гра «Сокіл»/«Джура», що є елементом виховання української молоді, заснована на наших національних традиціях. Нещодавно в Києві відбувся круглий стіл, присвячений новим інформтехнологіям у керуванні національними проектами на прикладі ВПГ «Сокіл»/«Джура». Нижче подається стислий дайджест виступів двох ключових учасників цього заходу.

Передовий досвід НАТО

Безумовно, справжньою родзинкою круглого столу стала доповідь «ArcGIS — ядро геоінформаційної системи НАТО» виконавчого директора з питань оборони та розвідки Esri European National Government Team Ніка Сазерленда (Nick Sutherland). Зокрема, доповідач зазначив, що найперше завдання геоінформаційної системи полягає в зібранні інформації, яка згодом використовуватиметься для ухвалення тих чи інших управлінських рішень. Збирання може відбуватися за допомогою як паперових, так і інших видів носіїв. Найважливіше полягає в тому, щоб довести зібрану інформацію до інших людей — причому, інформація має бути актуальною, вчасною та коректною.


Нік Сазерленд


Особливий акцент американський гість зробив на трьох складових ядра геоінформаційної системи НАТО:

  • — на системі збирання та аналізу необхідного обсягу даних;
  • — на системі запису і зберігання даних;
  • — на системі залучення даних (це дає можливість одночасного використання певною спільнотою людей різноманітного програмного забезпечення).

Окрему проблему ГІС становить необхідність одночасної обробки великих обсягів найрізноманітніших даних з метою їхнього використання в режимі реального часу. Потрібно розуміти, що, зазвичай, можна відшукати приклади використання окремих елементів геоінформаційних систем окремими користувачами на окремих комп'ютерах. Проте, сучасна практика ГІС вимагає інших підходів — це одночасна спільна обробка, аналіз та застосування геоінформаційних даних великою кількістю користувачів на всіх стадіях процесу.

Зокрема, в НАТО не тільки використовуються декілька геопросторових систем — там є багато складових, які повинні використовуватися одночасно в режимі реального часу. З іншого боку, ГІС можуть використовуватися багатьма структурами й організаціями не тільки військового профілю (як у штабних, так і в польових умовах окремими підрозділами і навіть конкретними військовими), але й правоохоронцями, цивільним населенням і соціальними медіа також. Інформація може виводитись як на стаціонарні комп'ютери, на планшети чи мобільні телефони, а при потребі — наприклад, через проектори на екрани під час звітів, семінарів і конференцій.

Командно-штабна гра — це дуже серйозно...

Віце-президент Міжнародної академії інформатики, кандидат технічних наук Іван Галенко провів презентацію можливостей використання інформаційних технологій у командно-штабній військово-патріотичній грі «Джура». При цьому основний акцент було зроблено на можливостях прискорення темпів впровадження нових управлінських принципів та інформаційних технологій в різноманітні національні українські проекти, тоді як сама командно-штабна гра «Джура» виступала показовим прикладом впровадження і поширення інформації.


Іван Галенко


З точки зору доповідача, винаходити щось нове зовсім не потрібно — основні принципи цього процесу були розроблені ще в генеральному штабі Отто фон Бісмарка й відтоді використовуються практично всіма генеральними штабами будь-яких армій світу. Згідно із задумом, за допомогою командно-штабної гри «Джура» під час таборування має бути вирішено складне завдання підготовки майбутнього персоналу і відбір кадрів у військовій сфері. Оскільки проект військово-патріотичної гри охоплює надзвичайно велику кількість людей (за розрахунками — кілька мільйонів) і матиме близько 15-17 тис. точок впровадження новітніх технологій, він є привабливим також і для бізнесу.

Необхідність впровадження у вітчизняну практику подібної командно-штабної гри ґрунтується на тому, що навчатися новим технологіям у військовій сфері потрібно не на живих людях, а на комп'ютерах зі сучасним програмним забезпеченням. І вже потім теоретичні знання (зокрема, в царині ГІС) та навички штабної роботи закріплюватимуться на практиці під час літнього таборування.

Стара радянська (а якщо закопатися глибше в історію — то російська імперська) парадигма «ми за ціною не постоїмо» є неприйнятною в умовах сучасної України — до речі, як і з точки зору цивілізованого людства. Якщо подивитися на радянське минуле, то, на відміну від нього, в реаліях сьогодення сформувалася принципово інша управлінська система. Жорстка інформаційна матриця, яка колись тиснула на суспільство, через крах певних елементів розхиталася й ослабла. Від старої радянської системи лишилася пропаганда, водночас, замість «закритих листів» ЦК КПРС тепер з'явилися телевізійні ток-шоу і комерційні інтереси, оперативний канал впливу змінився корупцією й рекетом.

Результати трансформацій не забарилися: замість методичного впливу на радянське суспільство «заточеної» на конкретні цілі ідеології тепер має місце розпорошений хаотичний вплив на маси людей (зокрема, на дітей) сукупності доволі різнопланових факторів. Наслідком цього є дезорієнтація, деморалізація, втрата цінностей та векторів розвитку. Не дивно, що молоді українці масово шукають кращої долі за кордоном...

Таким чином, командно-штабна гра «Джура», вибудувана на пластівських (фактично, скаутських) традиціях в поєднанні зі сучасними інформаційними технологіями, крім вирішення завдань з підготовки й відбору майбутніх військових кадрів, передачі новим поколінням теоретичних знань і практичних навичок у військовій сфері, дасть сучасній українській молоді міцний ідеологічний стрижень та дозволить розв'язати низку нагальних проблем, що постали нині перед нашим суспільством. Зокрема, це допоможе покращити управління суспільними ресурсами в масштабах країни в цілому, а крім того — прищеплюватиме учасникам гри прозахідну орієнтацію.

* * *

Годі й казати, в умовах гібридної війни, яку Російська Федерація почала проти України п'ять років тому, подібні напрацювання вкрай необхідні. Адже росіяни готувалися до агресії вже давно і серйозно. Зокрема, на тамтешніх теренах зовсім недарма відродилася військово-спортивна гра «Зарниця» — один з елементів патріотичного виховання молоді в радянському дусі. Відповідь на такий виклик може бути лише системною. Причому, ця системність має наближати українське суспільство до цивілізованого світу, зокрема, у військовому плані — до Північноатлантичного альянсу.

Командно-штабна ВПГ «Сокіл»/«Джура» відповідає цим вимогам повною мірою. Що ж, початок уже є — лишається сподіватись на не менш вдале продовження й розвиток цієї ініціативи.

Тимур Литовченко, Київ. Спеціально для «Час і Події» («Молодіжне Перехрестя»)

Фото автора

+2
307
RSS
01:32
+2
Після того круглого столу я два дні приходив до тями — бо мені такі походи даються вже важкувато. Тим не менш, я не жалкую, що потрапив на захід. Сподіваюся, всі озвучені там речі надалі будуть успішно розвиватися. На благо Україні.
_чудово
18:16
+2
Гарний допис. В кінці допису в реченні, яке починається з «Годі й казати. ..» слово ВЕДЕ лишнє.
19:01 (відредаговано)
+1
Це не просто допис — це моя газетна стаття.
14:41
+2
Якщо хтось має бажання — можете переглянути повний відеозапис першої частини конференції!
18:34
+2
А ось матеріал, присвячений заходу, у відомчій газеті МОН України «Світ»:

«Джу­ра» по­ка­же при­клад втілен­ня інфор­маційних тех­но­логій

До речі, фотка там — не прес-служби МОН, а моя… _соромлюсь

Випадкові Дописи