До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Тетяна Чернігівська: «Як навчити мозок вчитися»

Тетяна Чернігівська: «Як навчити мозок вчитися»
Джерело матеріалу:

Від перекладача:звертаю увагу завсідників Світоча на те, що це лише конспект (!!!) лекції, а не сама лекція. Втім, вже сама проблематика й короткий набір законспектованих думок здалися мені вельми цікавими...


Конспект лекції двічі доктора наук Тетяни Чернігівської про практичні методи, як саме тренувати мозок.


— Колись вважалося, що неандертальці — тупикова гілка, і ми їм не рідня. Коли секвенували геном неандертальця, виявилося, що цілком собі родичі.

— Ще фан[тастичний ]факт: кілька видів homo жили одночасно, наприклад, з неандертальцями. Якщо розмірковувати про це з точки зору результату у вигляді нас з вами, то можна уявити, що тоді одночасно жило кілька видів, кожен з яких до нас в чомусь не дотягував.

— Важливими відмінностями людини від інших тварин є мова і свідомість.

— Ми постійно маємо справу не тільки з самими об'єктами, але і з символами. От, припустимо, на столі стоїть склянка. Навіщо її називати «склянкою»? Навіщо її малювати? Здається, у людини є те, що можна назвати «пристрастю до дублювання світу».

— Розповіла, що Лотман, з яким вона спілкувалася, говорив, що допоки Тургенєв не описав «зайвих людей» їх і не було. Панянки не непритомніли, допоки це не було описано в літературі і т.ін. Це до питання про те, як мистецтво впливає на світ.

— У нас в голові взагалі є зовсім абстрактні речі: математика, музика, час.

— Людині може пощастити з генами, але все одно потрібно постійно вчитися і прокачуватися. Везіння з генами — це немовби рояль Steinway, який дістався у спадок. Добре, звісно, але грати щось на ньому все одно потрібно вчитися.

— Важливо зрозуміти, що ми залежимо від нашого мозку на всі 100%. Так, ми дивимося на світ «своїми очима», щось чуємо, щось відчуваємо, але те, як ми розуміємо це все, залежить тільки від мозку. Він сам вирішує, що нам показувати і як. По суті, ми взагалі не знаємо, що таке реальність насправді. Або як бачить і відчуває світ інша людина? А миша? А як бачили світ шумери?

— Мозок знає як вчитися і розуміє, як він це робить, але не пояснює цього нам. Якби зрозуміти — ми б по-іншому вчилися.

— Можливо, в школах і ВУЗах варто вчити більше не наборам фактів, а тому, як здобувати інформацію. Важливі питання: як навчитися вчитися? Як навчитися контролювати увагу або пам'ять? Як навчитися правильно класифікувати й упаковувати інформацію?

— Мозок — не решето. Ми, грубо кажучи, нічого не забуваємо, просто велика частина даних лежить в «теці "Інше"».

— Якщо хочете щось пам'ятати вранці — потрібно вивчити і заснути. Певний час тому це було здогадкою, зараз це науковий факт. Отримані дані мають переміститися в довгострокову пам'ять, і відбувається це тільки під час сну.

— Були згадані принципи функціонування складних систем (синергетика) і когнітивні алгоритми ухвалення рішень, але без будь-яких подробиць.

— Сказала, що на лекціях її часто запитують «Ви так говорите про мозок, як про щось окреме, ви себе з мозком не ототожнюєте?» Відповідає: «Ні». Є дослідження, які показали, що чітко є два різні моменти: один, коли рішення ухвалене мозком, і другий, коли ми щось з цим зробили. Мозок сам все вирішує і попутно створює ілюзію, нібито ми щось контролюємо.

— На даний момент науці вже доволі багато відомо про нейрони та їхні властивості. Все більше починаємо розуміти нейронні мережі.

— У мозку є сховище на 2,5 петабайт. Це приблизно 3 мільйони годин серіалу.

— Маленькі діти не вміють брехати тому, що думають, нібито всі інші знають точно те ж саме, що знають вони, і брехати марно. Коли дитина починає брехати — це свого роду левелап.

— Корисно вчити мозок дивитися на світ очима інших людей. Здатність будувати модель «іншого» дає поведінкову перевагу.

— Прозвучали англійською формулювання 'mirror systems' і 'theory of mind', але теж, на жаль, побіжно, і не були розкриті.

— У ворон, а точніше навіть у воронових в цілому, мозок доволі схожий на мозок приматів за рівнем розвитку. Ворони впізнають своє віддзеркалення.

— Мавпи встигають помітити порядок чисел і швидко в правильному порядку натискати квадратики, під якими числа ховаються. Ось відео:

— Мозок дельфінів теж потужно розвинений. Пожартувала, що ще невідомо у кого краще — у нас чи у них. Каже, що часто у відповідь лунає «Але вони ж не побудували цивілізацію!». Але яка різниця, якщо вони можуть спати відключаючи тільки одну півкулю і продовжуючи спати, мають іронію, свою мову, живуть щасливими життями, завжди ситі, не мають зовсім небезпечних ворогів і далі за списком.

— І ще був знаменитий папуга Алекс. Він знав близько 150 слів, відповідав на запитання, відрізняв кольори і розміри об'єктів, слова і літери:

— З появою зовнішніх сховищ інформації з одного боку складніше стало вчитися ними користуватися, з іншого — вистачає базових технічних навичок, щоб просто мати доступ до інформації в Інтернеті, наприклад.

— Сучасна тенденція, що діти відразу грають в Айпад — небезпечна. Прокачувати дрібну моторику дуже важливо, в тому числі для того, щоб дитина почала говорити. Тому пластилін і все таке, як і раніше актуальні.

— В одному з Древніх Китаїв на керівні посади було всього два іспити: каліграфія і віршування.

— Багато цікавих досліджень зараз відбувається завдяки технологіям brain imaging (або neuroimaging). Але виникло питання «Як правильно трактувати ці зображення?» І дедалі більше математиків та аналітиків підключилися до завдань нейронаук.

— На картах мозку, зокрема, видно, швидко чи повільно навчатиметься дитина.

— Досі не дуже зрозуміло, яким чином в мозку зберігаються мови, слова, їхні значення. При цьому є патології, коли люди не пам'ятають іменники, але пам'ятають дієслова. І навпаки.

— Мозок людей, які знають більше однієї мови, має перевагу перед мозком тих, хто знає тільки одну. Вчити мови корисно для розвитку мозку, і це теж один із способів «відсунути Альцгеймера».

— Хороший мозок постійно вчиться. Привчіть себе постійно виконувати важку (але здійсненну) мозкову роботу. Це дозволить довше залишатися при свідомості. В прямому значенні.

— Один з її знайомих дослідників мозку розповідав, що коли його мама почала в 89 років скаржитися на пам'ять, він порадив їй зайнятися вивченням давньогрецької. Вона зайнялася, і проблеми з пам'яттю зникли.

— Розповіла, як її вразила історія про те, як діти в Японії вчаться грати в гру го: дорослі просто сидять за дошкою і грають в го, а діти бігають навколо й іноді, буває, дивляться на дошку. Через деякий час, коли доростають до того, щоб захотіти пограти — сідають за дошку і відразу непогано грають.

— Мозок «дозріває» по частинах. Лобові частки, наприклад, до 21-23. Особливо це має значення в дитинстві, там розкид до 2 років, і якщо дитина ще не готова «сидіти прямо і дивитися на дошку», то, ймовірно, вона дійсно ще не готова. Важливий момент: прискорювати розвиток дітей не можна, це згубно.

— Про всяк випадок: переучувати шульгів на правшів ні в якому разі не можна. Ви переучуватимете в такий спосіб не руку, а мозок, і виливається це все в тики, заїкання, неврози і т.ін.

— Мозок жінок і чоловіків відрізняється. Жіночий є ефективнішим через більшу кількість сірої речовини. Я так зрозумів, що пов'язано це з еволюцією — в той час, поки чоловіки бігали за мамонтами, жінкам доводилося прокручувати в голові більш складні схеми, плюс переживати за дітей, за табір і багато іншого.

— Дітей варто навчати, враховуючи ці особливості мозку. З хлопчиками говорити короткими реченнями, залучати до процесу, давати менше письмових завдань, хвалити за них і давати більше рухатися, щоб вони скидали агресію. Плюс, кажуть, що хлопчики в прохолодному приміщенні швидше міркують, а в теплі починають засипати. Дівчаткам більше подобається працювати в групах, їм важливо дивитися в очі і говорити про емоції, не варто підвищувати тон, корисно залучати до допомоги вчителям. Важливо навчити справлятися з небезпеками, які їм готує наш світ.

— Зі сказаного вище виникає відкрите питання: як готувати вчителів?

— Заняття музикою позитивно впливають на мозок. Ускладнюють його, покращують якість нейронних мереж, забезпечують кращу пластичність і краще зберігають його до старості.

— «Не кожен доживе до Альцгеймера»

— Забування, відволікання, перерви і сон — не перешкода для навчання. Скоріше навпаки. У всіх свій стиль навчання, важливіше його знайти.

— Бувають погані стани для розумової роботи. У цей момент важливо це зрозуміти і переключитися на іншу роботу, а до цієї повернутися згодом.

— Технічна тренування навичок, як це заведено в музиці і спорті, не підходить для розумової роботи. Є ризик загнати себе в регулярні переживання, і настає момент, коли мозок буде відторгати нові завдання.

— Важливо розуміти і чесно відповідати собі на запитання «Навіщо я вчуся?». Вибудовування реальної картинки з цього приводу врятувало б від зайвих мук.

— Ділити проект на дрібні здійсненні частки дійсно корисно. Як і міняти обстановку, оточення, позу в якій сидиш і т.ін.

— Корисно робити регулярні 15-хвилинні перерви для стабілізації вивченого.

— Рухи можуть допомагати запам'ятовування. «Тіло допомагає».

— Усне відтворення вивченого теж важливе.

— Корисно тренувати концентрацію, пам'ять, швидкість думки, когнітивну гнучкість.

— З приводу тренування пам'яті корисно звертатися до досвіду древніх греків. Наприклад, лягаючи спати згадувати весь день докладно — з моменту пробудження і до моменту, коли ліг спати.

— Головні питання з приводу пам'яті: як запам'ятати? як зберегти? як витягнути знання з пам'яті?

— Безцільні роздуми, всілякі пустопорожні запитання чи так званий 'wandering mind' теж корисні.

— Гігантський відсоток того, що ми робимо, ми робимо несвідомо.

— Запитання з залу про різницю між півкулями, і чи варто розвивати менш прокачане. Відповідь: згідно з останніми дослідженнями різниця не настільки жорстка, як здавалося раніше, мозок завжди все одно працює цілком, стінок, що відокремлюють півкулі, всередині немає, тому можна просто зосередитися на прокачуванні мозку.

— Запитання з залу: «Що думаєте про методику автописьма, коли вранці прокинувся і відразу пишеш, що спадає на думку?». Відповідь: так, хороша річ. І приклад наведено було про геніїв, які підхоплюються посеред ночі і щось пишуть на аркушику, а вранці цього не пам'ятають і з подивом виявляють вірш.

— Запитання з залу про мультилінгвальність для дітей. Відповідь: чим раніше дитина занурюється в обидві мови (або більше) — тим краще. По суті, навіть коли дитина вивчає рідну мову, вона розшифровує геть незнайомий їй набір сутностей з нуля, тому від того, що додасться ще один набір слів, нічого страшного не станеться. На думку однієї з її колег, важливо, щоб мовне середовище вже до 3 років було мультилінгвальним, якщо є така необхідність.


Від перекладача: цей момент видається мені вкрай важливим в контексті «мовного дискурсу» в українському суспільстві!!! Адже з нього випливає, що українці в масі своїй розумніші (!!!)від росіян бодай вже тому, що в Україні мовне середовище як мінімум білінгвальне (українська + російська мови), тоді як в Росії — монолінгвальне (лише російська мова) через формальне ставлення до мов національних меншин і політику їхньої русифікації. Також стає зрозумілим, що політика зросійщення українців (або запровадження «другої державної мови», що дає аналогічні наслідки) спричиняє розумову деградацію українців. І те, що українська й російська мови буцімто «аналогічні» (або що українська мова — це «ополячено-онімечена російська») насправді не спрацьовує, бо російська мова не є насправді слов'янською, це «ослов'янена» суміш фіно-угорської, тюркської та староболгарської (церковнослов'янської) мов.


— Запитання з залу: «Як відрізнити важкі завдання від нездійсненних?». Відповідь: самі зрозумієте, коли буде важко, а коли неможливо.

— Тренуйте мозок. Постійно. Важливо зрозуміти себе, знайти підходящі методики і регулярно практикувати їх.

— Навчання істотно змінює мозок. Поки ви читали цей пост — ваш мозок змінився.

— Наприкінці лекції запитав про книги про мозок, які варто почитати. Порадила свою книгу «Чеширськиа посмішка кота Шрьодінгера».

— Ще прозвучало назва книги «The mind's best trick». Здається, йшлося про книгу Даніеля Вегнера.

Автор: Макс Черепиця

+4
2728
RSS
15:36
+2
Дякую, друже ТИмуре за цю публікацію! Окремо за реферат з лекції — спасибі. І за твій комент щодо походження російської. Є думка, що російська — це «подарунок» волхвів. Мета: щоб розумні українці колись зрозуміли про штучність російської і привернулися до мови-матері.

Мета: щоб розумні українці колись зрозуміли про штучність російської і привернулися до мови-матері.

Якось воно занадто заплутано… зарозуміло якось… неприродно…
07:57
+2
Перечитав. Написано, що мозок все постійно вирішує та ще й створює ілюзію, що ми щось контролюємо. Так. Нас постійно ВЕДУТЬ. Це, мабуть, таки «ферма».
09:07
+2
Це, мабуть, таки «ферма».

Ну, Ви вже не зводьте все до «Життя — це ферма, а люди на ній — це ...» _розгублений
А люди — це "риби в акваріумі", стверджували брати Стругацькі в неодноразово згадуваному мною романі "Град приречений":

— А ти на якому ж посту?
— Сміттяр, — гордо сказав Андрій.
— Великий піст, — сказав Давидов. — А фах у тебе є?
— Фах у мене дуже фаховий, — сказав Андрій. — Зоряний астроном.
Він вимовив це сором'язливо і скоса подивився на Давидова, очікуючи на глузування, але Давидов, навпаки, страшенно зацікавився.
— Невже справді, астроном? Слухай, братику, так ти ж повинен знати, куди це нас занесло. Планета це якась чи, скажімо, зірка? У нас, на болотах тобто, щовечора з цього питання зчіплюються — до бійок доходить, їй-богу! Нассуться самограю і нумо, хто на що здатен… Є такі, знаєш, що вважають: ми тут нібито як в акваріумі сидимо — тут же, на Землі. Здоровезний такий акваріум, тільки в ньому замість риб — люди. Їй-богу! А ти як вважаєш — з наукової точки зору?
Андрій почухав потилицю і засміявся. У нього в квартирі з цього ж приводу теж доходило мало не до бійок — і без всякого самограю. А щодо акваріуму буквально тими ж словами, хихикаючи і бризкаючи, неодноразово просторікував Ізя Кацман.
— Як тобі, розумієш… — почав він. — Складно все це. Не зрозуміло. А з наукової точки зору я тобі тільки одне скажу: навряд чи це інша планета, і тим паче — зірка. Як на мене, все тут штучне, і до астрономії ніякого відношення не має.
Давидов покивав.
Акваріум, — мовив він переконано. — І сонце тут на кшталт лампочки, і стіна ця жовта до небес...

_розгублений _розгублений _розгублений

12:21
+2
Звучна пісня. Це Алла співає?
Ні, співає Анаїт Каначян, вірменка. По ідеї, ось вона:
Анаїт Каначян
Анаїт КаначянАнаїт Каначян
За виключенням ось цього, ніякої інформації про неї знайти не вдалося.
17:29
+2
Чудесний голос. Дякую, друже Тимуре.

Випадкові Дописи