До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Таксист

Таксист
Джерело матеріалу:
Текст стирила, нууу дуже зігрів душу. Правда-неправда?, але душевно.

Я вчора викликала таксі і за мною приїхав чоловік, який вразив мене до глибини душі. Вразив настільки, що я другий день всім про нього розповідаю: 

Сідаю в машину. 

Водій посміхається. Я теж, але в телефоні, займаюся якимись питаннями по роботі.

— Вам не дме?

— Ні, дякую, все добре.

— Ви НЕ замерзли?

— Ні, мені справді добре.

— Хочете цукерок? Я купив їх щойно в магазині. Такі смачні! Желейні. Обожаю їх! Я зазвичай не пропоную пасажирам, це не тактовно. Але Вам прям захотілося. Я все зрозумію, якщо відмовитеся. Хочете?

— Хочу!

Віддав мені всю коробку. Пожартувала, що розумію, чому у нього такий позитивний рейтинг.

Зупиняємося на світлофорі, повз машини бігають хлопці з квітами.

— Ви любите квіти? 

— Люблю. — Зупиняє хлопців, купує мені квіти.

У мене аж очі відкрилися.

Їду, посміхаюся, приємно.

Намагаюся зрозуміти, що відбувається — ранок, сонна ще.

Завели розмову про дітей. У нього донька на другому курсі в університеті в Польщі. І коли він сказав наступну фразу, моя щелепа опинилася на підлозі.

— Ось знаєте, Зоє. Я так кайфую від того, що у мене є дитина. Дружина. Работа. Мені ось реально подобається.

Ось дзвонить мені дочка, просить грошей на якісь речі. Ну, вона там в Польщі. Скучає.А я поповнюю їй картку, і тааааак добре на душі стає. Просто кайф! Що я дитині своїй зробив щось хороше. Я уявляю як вона там якісь хустинки собі купить, піцу замовить з друзями, їй на все вистачить. І мені прям тепло.

А ще знаєте, я от коли дружину відвожу на манікюр (на секундочку, так?), я розплачуюсь сам. І так кайфую! Вона ж потім цей манікюр мені буде ще 2 тижні показувати і посміхатися. І мені так добре від цього, ви собі не уявляєте. Я ж сім'ї що щось хороше зробив! І мені так добре на душі після цього.

На цьому етапі я вже забула про вхідні у своєму телефоні.

— А ось ще знаєте, так мало щасливих людей на вулицях! Ось я дивлюся на пішоходів, і практично не бачу «своїх», усміхнених. Всі такі тьмяні і засмикані. Ви взагалі перша, хто посміхнувся мені за останні пару днів з пасажирів.

Зустрів знайомих недавно. А у них двоє дітей — в 1-му класі і в 3-му. І вони скаржилися, як дорого дитину в школу зібрати, а приладдя купити, а підручники, а форму, а курси… Хвилин 15 розповідали, і лиця на них не було.

А я запропонував рішення. Знаєте яке? Сказав: 

— Йдіть в найближчий дитбудинок і здайте туди своїх дітей, якщо вони для вас проблема. І у вас не буде проблем ні зі школою, ні з формою, ні з підручниками. Вони у відповідь — «ні, ну як це… так не можна… ми ж любимо їх, це ж наші діти..»

Ну ось, ваші діти — значить, будьте вдячні за те, що Бог послав вам здорових, живих красивих дітей. Багато людей мріють про це і на всі суми в світі готові, а у вас цей дар уже є. Подарунок долі.

Любіть їх — робіть все для них. І робіть так, щоб вони про це «все» навіть не дізналися. Не любите — здайте в дитбудинок.

Чого ви скаржитеся?

Настільки щасливі люди, а зовсім не помічають свого щастя.

І у більшості так, правда?...

Він ще про щось розповідав далі.

Я мовчала, слухала (це рідко буває), і в моїй голові проносилися фрази «оплачую манікюр дружині і кайфую», «роблю щось для дитини і кайфую».

Я зрозуміла, що ось цей Водій, не підприємець, ніякий не інвестор, не політик. Він не входить ні в які ТОП100 чоловіків, як багато моїх знайомих. Його немає на обкладинках. З ним не знімають інтерв'ю. Він навіть не заробляє як я.

Але життя в ньому більше ніж у всіх інших! Любові, світла — справжнього світла, не телевізійного! — більше, ніж у всіх людях, яких я коли-небудь зустрічала. Взагалі.

Я дивилася на чоловіків зі свого оточення і думала, що це нормально. Бути вічно з кислим обличчям (ти ж у великому бізнесі), або не посміхатися, бути заклопотаним і незадоволеним, не вміти кайфувати, або говорити жінкам «ооо, знову на свої салони гроші висмоктуєш з мене», або ставитися до життя, як до боротьби і випробування.

Я вийшла з машини з квітами, цукерками і в супроводі 100500 компліментів. Цікаво, він так масштабує своє світло на всіх людей?

Я вийшла і зрозуміла, що мені прям світло!!! Такий великий урок. І таке космічне ставлення до життя.

Я таких інсайтів і просвітлення після тренінгів ніколи не отримувала.

Вчителі поруч!

Автор Зоя Торохова
+2
178
RSS
Де ж таких чоловіків шукати? На таксі катаюся часто, але певно то не львівський таксист був.
15:03
+2
Несподіване поруч. Та Зоя блиснула світлом, а чоловік відгукнувся. Йому всього доволі, тому й просвітлений.
20:35
+1
Знайти таких чоловіків можна. _вибачаюсь Шукайте!

Випадкові Дописи