До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Як керувати конфліктом (3)

Як керувати конфліктом (3)
Джерело матеріалу:
  • Як керувати конфліктом — частина 1
  • Як керувати конфліктом — частина 2
  • Як керувати конфліктом — частина 3

(Закінчення)

Рекомендації, що попереджають ускладнення у відносинах.

Якщо обставини не дають можливості припинити будь-які стосунки, то можна вдатися до найдієвішого способу: «поговорити відверто», розумно посперечатися. Такі умови ускладнень можливі при родинних стосунках і відносинах співпраці, коли спільна справа зобов'язує взаємодіяти «наперекір всьому».

Для розумної суперечки необхідно дотримуватися деяких правил. «Відверта розмова» має відбутися в певний, обговорене час, а не «на ходу», «між іншим». Стихійність і необдуманість раціонального спору «залишить все на своїх місцях», в «душі буде осад». Так говорили нам обстежені й консультовані подружні пари. Дуже важливо визначити і місце спору. Недобре сперечатися перед дітьми чи батьками, в присутності гостей. У виробничих умовах ділова суперечка має те саме правило: вибір часу, зручного для обох сторін і «відсутність зацікавлених свідків».

Перед суперечкою ініціатор має чітко сформулювати «що хоче сказати», не ставлячи сторонніх питань. На спір краще обом сторонам йти з готовністю знайти все найкраще, що є в іншому.

І головна умова — спокійний тон і самонавіювана мотивація неминучості співпраці. Можна подумки уявити безлюдний острів, де, крім вас двох, нікого немає і невідомо, коли буде. Природно, що для будь-якої нормальної людини вибір альтернативи «конфлікт — співпраця» буде очевидним. І не можна при цьому думати, що Ваш партнер мислить собі ситуацію інакше. Більше того, він може відчути рано чи пізно «тло» співпраці, а не суперництва.

У міжособистісному конфлікті, особливо, в родинно-побутовому, в партнерській (подружній) сфері, не буває тільки правої й тільки винної сторони. Часом конфлікт виникає через те, що одна сторона з якоїсь причини перезбуджена (складнощі на роботі, сварка з товаришем, ускладнення в родинних стосунках), а інша сторона замість того, щоб «піти» або «згладити» напруженість — обирає тактику конфронтації чи примусу. Об'єктивно оцінюючи ситуацію, чітко видно позиції ініціатора й обвинуваченого. І хоча ініціатор лише перебуває в напруженому стані, конфлікт розкритий і прямо не пов'язний з даним конкретним партнером, але нібито «обвинувачений» вже поспішає «прийняти удар на себе» замість того, щоб відвести розмову в інше русло і дати можливість ініціатору розрядитися в «іншому напрямі». Практичний тип особистості більш категоричний у своїх судженнях, тому він частіше і є прямолінійним в оцінці ситуації «або він, або я».

Не можна «з порогу» одразу ж відкидати будь-яке звинувачення, що здається абсурдним і необґрунтованим. Будь-яка претензія співучасника (партнера) має під собою якийсь ґрунт, а можливо, конфлікт має зовсім інше джерело. Важливо це питання обговорити одразу ж або домовитися про розмову (але ні в якому разі не про «з'ясування відносин») пізніше і в спокійнішій обстановці. Тактика початкового неприйняття, хоча б навіть уявна, характерна для практичного типу особистості, [тоді як] когнітивний (розумовий) тип більш ригідний (негнучкий), йому потрібен час на обдумування або на уточнення спірних моментів виниклої суперечливості.

Необхідно пам'ятати, що кожен — індивідуальність і тому нам подеколи й буває складно вирішувати суперечки, що виникають у відносинах. Він (інший) просто трохи відрізняється від нас, і це може викликати незгоду. Стикаючись з іншими людьми, ми виявляємо схожість-відмінність точок зору, емоційних станів, поведінки. Подібність — викликає радість, але тимчасову, потім може настати байдужість і навіть нудьга. Різниця породжує напруженість, та натомість можливий інтерес до особистості, що відрізняється від нашої власної. Співпраці сприяє пошук подібності між «я» і «він» (чи «вона»).

Невірно вважати, що життя — то є суцільне задоволення, без всяких проблем, перешкод, ускладнень. Невірно також, що інша людина завжди має бути тільки приємною, симпатичною нам. Про це необхідно пам'ятати особливо при появі складнощів, труднощів у міжособистісних стосунках. Наявність суперечок і навіть конфліктів — неминуча, але головне — не поспішати з висновками «бути чи не бути відносинам».

Неприпустимо в умовах будь-якої напруженості відносин, незгоди робити узагальнення типу: «Всі чоловіки», «Всі жінки», «Всі взагалі заважають жити». Такі узагальнення не обмежуються тільки подумки прийнятою позицією, але дається оцінка ситуації і вмикаються наші емоції, ще більше підсилюючи узагальнення, що закріплюють їх у вигляді стійко пережитого конфлікту.

Не можна думати, що конфлікт, один раз дозволений, не виникне знов. Адже формування оптимальних відносин пов'язано з розвитком нових рис поведінки особистості, наприклад, поступливості, терпимості до помилок інших тощо. Потрібні терпіння і час для доведення комунікативних здібностей «до досконалості», що влаштовує обидві сторони.

Необхідно пам'ятати, що чим ближчі відносини, наприклад, подружні, тим складніше буває у випадках їхніх утруднень. Приятельські й любовні відносини мало до чого нас зобов'язують, але вони і більш поверхневі, ненадійні, як і товариські відносини, що зв'язують однією спільною справою. Щоправда, чинне адміністративне законодавство, виробнича дисципліна регламентують відносини, але проблема особистих відносин повністю не зникає. У прихованому вигляді утруднення залишаються і тут. Важливо правильно їх вирішувати для блага спільної справи.

Корисно чергувати час спілкування один з одним і відокремлення один від одного, що особливо важливо для близьких родинних, подружніх відносин. Для кожної, наприклад, сторони подружжя оптимально своє співвідношення спілкування і відокремлення, але воно обов'язково має бути, оскільки дає можливість краще відчути індивідуальну своєрідність і оригінальність, неповторність партнера. Адже для того, щоб був інтерес один до одного, необхідний розвиток особистості. Без внутрішньої роботи над собою особистість стає звичним явищем, а тому нецікавою. Звісно, на початку наших відносин важко за короткий час вичерпати духовні та емоційні цінності. Та постійне, день у день, спілкування зменшує «новизну» відносин. Відомий також ефект монотонії, який проявляється не тільки в одноманітній роботі, але і в людських відносинах.

Треба пам'ятати, що чоловік і жінка по-різному чутливі до оцінки своєї особистості. Наприклад, якщо жінка чутливіша до оцінки її зовнішності, привабливості, то чоловіки найбільше цінують у собі ділові якості, здатність вирішувати практичні, життєві завдання. Трохи переоцінюючи ці якості, ми не підемо далеко від істини. Не випадково кажуть, що жінка стає жінкою поруч з чоловіком, а чоловік — поруч з жінкою. Необхідно накопичувати «багаж» позитивних спогадів один про одного, це зіграє свою позитивну роль в умовах напруженості та конфлікту. У такі моменти краще пригадати не гірші, а кращі хвилини минулих відносин.

Не можна ідеалізувати відносини дружби, товариства і шлюбу. Ні перше, ні друге, ані третє не може повністю вирішити наші внутрішні труднощі. Тільки все розмаїття відносин забезпечує впевненість, життєвий оптимізм. Нерозумна також і цинічність, вульгарність відносин, від яких, як ракова хвороба, руйнуються не тільки вони самі, але й особистість. Тут діє принцип: «Що посієш — те й пожнеш!».

Не намагайтеся повністю «переробляти», перевиховувати одне одного на роботі, в побуті, в сім'ї. Краще займіться самовихованням — це допоможе особисто Вам і не буде викликати протесту, недоброзичливості з боку інших. Висока вимогливість до себе, насамперед, а потім — до інших. Це не означає, що завжди і в усьому треба винити тільки себе. Є категорія сором'язливих, невпевнених у собі людей. Їм для більшої впевненості слід, подолавши себе, повірити в свої можливості, знайти сили змінити інших, хоч це зробити непросто, бо вони стали невпевненими за рахунок виховання, коли їх занадто часто недооцінювали, зупиняли ініціативу.

Сором'язливим треба постійно самовдосконалюватися і більше включатися в активну громадську роботу, яка дає можливість контактувати з різними людьми, що мають різноманітні стилі поведінки, спілкування. Все це розширить діапазон знань, навичок, умінь спілкування. Мистецтво спілкування народжується тільки в практиці спільної роботи (навчальної, трудової, громадської).

Не завжди сприятливо діє на інших прагнення «показати себе», виставити напоказ свої достоїнства. Не випадково ми осміювали фанфаронство, позерство. Уміння бути уважним до інших окупається сторицею. Уміння слухати, співчувати — завжди налаштовує на співпрацю інших. Адже частіше хочеться самому поділитися з кимось, хочеться співчуття, співучасті.

Довірливість-недовірливість — одна з найважливіших якостей особистості, що визначають її міжособистісний комфорт. Зайва і незмінна довірливість — ознака недосвідченості, вразливості особистості. Але найгіршою є підозрілість до всього. Недовірливість одного, особливо, керівника, майже завжди породжує недовірливість підлеглих. Без взаємної довіри люди взагалі не змогли б ніколи ні про що домовитися. А як ми цінуємо довіру до нас!

Останнє і, мабуть, найсуттєвіше зауваження полягає в тому, що відносини вимагають великої праці для їхнього збереження. А про це не пишуть у підручниках, цього ніхто не вчить. Тим часом, зруйнувати простіше, ніж побудувати знов. У трудовому колективі та в особистій, сімейно-побутовій сферах необхідна щоденна праця з управління відносинами. У ділових відносинах гаслом має бути співпраця на принциповій діловій основі. У цих умовах суперечки необхідні заради спільної справи. Без них відносини ділового партнерства можуть перейти в особисті стосунки дружби. Відбудеться підміна співпраці співдружністю. В особистих стосунках гаслом буде співдружність, заради збереження відносин, а не заради справи.

Якщо співпраця існує тільки для справи, то співдружність — для збереження почуттів особистої прихильності, але незалежно від типу відносин їхня трудомісткість однакова. У навчальній, трудовій діяльності прогрес техніки, технології, раціоналізації праці помітний. В царині ж людських відносин труднощі повністю не зникають. І наступне покоління, і кожна людина по-своєму їх дозволяє, б'ється знов і знов.

Микола Обозов

+1
86
RSS
19:53
+1
Завершальна частина матеріалу.
06:12
+1
Золоті слова: увага до інших окупається сторицею.

Випадкові Дописи