До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

ДніпроБукФест-2019

ДніпроБукФест-2019

Дізнавшись, що наш історичний детектив «Принц України» потрапив до шорт-листа ДніпроБукФесту-2019 в номінації «Прозові твори», ми з Оленою встали перед нелегким вибором: їхати на нагородження чи не їхати?! І якщо їхати — то кому?.. Зрештою, вирішили, що поїду я сам, як представник нашого творчого тандему.


Шорт-лист фестивалю «DNIPRO-BOOK-FEST – 2019»:

Номінація: «Проза для дітей»

  • Арєнєв Володимир «Порох із драконових кісток»
  • Васильчук Віктор «Чому Нічка посварилася з Ранком»
  • Вдовиченко Галина «36 і 6 котів»
  • Гербіш Надійка «Пуанти для Анни»
  • Кобзар Володимир «Запах фіалки»
  • Кулик Катерина «12 місяців, або Все про дивовижі року»
  • Марущак Віра «В’язочка казок»
  • Матолінець Наталка «Варта у Грі»
  • Шавлач Алевтина «Пампуха»

Номінація: «Прозові твори (романи/повісті)»

  • Власенко Ірина «Чужі скарби»
  • Ворона Володимир «Відступник»
  • Гальянова Тіна «Ходжа»
  • Дегтяренко Ярослава «Ярино, вогнику мій»
  • Єщенко Марина «Бібліотекарки не виходять заміж»
  • Ісмайлов Наіль «По небу вниз»
  • Коломійчук Богдан «Король болю»
  • Кононеко Євгенія «Празька химера»
  • Коцарев Олег «Люди в гніздах»
  • Крас Василь «Татарський бранець»
  • Крижанівська Марічка «Тіні»
  • Кулик Катя «Лаовай»
  • Литовченки Тимур і Олена «Принц України»
  • Підгірна Лора «Омбре. Над темрявою і світлом»
  • Баковецька-Рачковська Іра«Пластилін» детектив з елементами психологізму
  • Сьома Роксолана «Світи суміжні»
  • Талан Світлана «Матусин оберіг»
  • Ткачівська Марія «Голос перепілки»

Номінація: «Переклади українською»

  • Брешан Іво «Астарот». Переклад Маркової Ірини
  • Вортон Едіт «Пора невинності». Переклад Гнедкової Ганни
  • Каньтох Анна «Таємниця покинутого монастиря». Переклад Легези Сергія
  • Міллер-мол. Волтер «Кантика для Волтер Лейбовіца». Переклад Стасюка Богдана та Кіфенко Олени
  • Гурська Галина «Про королевіча Готфріда». Переклад Павлішин Андрій
  • Сейсенбаєв Роллан «Нічні голоси». Переклад Дзюби Сергія, Гончаренко Олега
  • Стокер Брем «Дракула». Переклад Євтушенко Елли
  • Ісабель Альєнде «Там, за зимою». Переклад Сергія Борщевського

Номінація: «Дизайн обкладинки»

  • Гербіш Надійка «Пуанти для Анни».Дизайн обкладинки Пилипчатіна Юлія
  • Міхаліцини Катерина «Ясь та його машинки». Дизайн обкладинки Цюпка Тетяна
  • Нікітенко Володимир «210 добрих справ». Дизайн обкладинки Щербак Андрій
  • Штефан Аліна «Реальність Баргеста». Дизайн обкладинки Годісь Ана
  • Агапєєва Ірина «Троянди за колючкою». Дизайн обкладинки Кириченко Вікторія
  • Базь Любов «De Рrofundis». Дизайн обкладинкиMarinaImbir (Тимошенко Марина)
  • Єщенко Марина « Бібліотекарки не виходять заміж». Дизайн обкладинки Плужник Євгенія
  • Кулик Катя «Лаовай». Дизайн обкладинки Волошин Андрій
  • Підгірна Лора «Омбре. Над темрявою і світлом». Дизайн обкладинки Дунець Ігор
  • Баковецька-Рачковська Іра «Пластилін» детектив з елементами психологізму. Дизайн обкладинкиСтудія графічного дизайну та копірайтингуColorSpase
  • Терлецький Валентин «Книга сили». Дизайн обкладинки Кіналь Олег
  • Брешан Іво «Астарот». Дизайн обкладинки Смехнова Ірина
  • Бредбері Р. «Трилогія смерті». Дизайн обкладинки Кіналь Олег
  • Грун Хендрік «Таємний щоденник ХендрікаГруна віком 83 1/4 роки. Зроби щось із життям!». Дизайн обкладинки Слободянюк Олександр
  • Міллер-мол. Волтер «Кантика для Волтер Лейбовіца». Дизайн обкладинки Дунець Ігор
  • Плат Сильвія «Під скляним ковпаком». Дизайн обкладинки Стефурак Анастасія

Спецвідзнаки авторам, перекладачам, дизайнерам

  • Коцарев Олег «Люди в гніздах»
  • Агапєєва Ірина «Троянди за колючкою»
  • Пацан Олександр – дизайн обкладинки романа Поспєлова Валентина «Різанина»
  • Кулик Катя «Лаовай»
  • Єщенко Марина «Бібліотекарки не виходять заміж»
  • Литвиненко Ганна – переклади романів Груна Хендріка «Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки. Зроби щось із життям!» та Дж.Фелловза «Мітфодські вбивства»
  • Мацко Ірина «Кава по-дорослому»
  • Дрогомирецька Оксана « Майже казка для дорослих. Коли відродиться Україна»
  • Вівчарик Назарій «Пʹятеро як один»
  • Загоровська Любов «На їхніх маленьких плечах…»

Подяки видавництвам за високий художній та поліграфічний рівень книг, наданих на конкурс

  • Видавництво Анетти Антоненко
  • Видавництво «АССА»
  • Видавництво «Богдан»
  • Видавництво «Знання»
  • Видавництво «Старого Лева»
  • Видавництво «Моноліт-Bizz»

Всеукраїнський літературний конкурс прозових україномовних видань «DNIPRO-BOOK-FEST – 2019» (7-8 червня 2019 року) проводився вдруге поспіль. Але на відміну від минулого року, тепер міська адміністрація відмовилася від підтримки конкурсу — тому грошових призів не передбачалося. До того ж, почалася спека, й у нас з Оленою почали пухнути й боліти ноги. До того ж, Олена зі своєю протезованою ногою продовжує балансувати на межі необхідності проведення операції. Насамкінець, доїхати до Дніпра та повернутися назад — задоволення недешеве...

З іншого боку, раніше я бував лише в Дніпропетровську, отож дуже хотілося вперше побувати в Дніпрі. До того ж, очевидно, що процес децентралізації поступово набирає обертів, тож окремі регіони розгортають власну культурну політику в царині художньої літератури. Окрім столиці України — Києва, раніше в цьому плані вирізнялися Харків та Львів. Плюс зовсім маленький Коростень з його літературним святом "Просто на Покрову". Але дуже схоже, що тепер до цього списку додається Дніпро. Принаймні директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький вже давно у захваті від того, що робиться в Дніпрі для розвитку книжкової справи. Якщо так, то їхати на фестиваль все ж варто...

В підсумку вирішили, що поїду я сам, як представник нашого творчого подружжя. Наскребли грошенят на квитки та на їжу. Заразом я повідомив організаторів, що не зможу брати участь в пішій екскурсії містом ввечері 7 червня та в усіх заходах 8 червня — з чим вони погодилися. 

(Згодом з'ясувалося, що серед організаторів заходу є психолог, яка протягом двох десятиліть працює з людьми з обмеженими можливостями — отож вона прекрасно уявляла, чого мені вартувала та поїздка...)

З Києва до Дніпра їхав традиційно — нічним поїздом №80. Вагон попався модерний (якщо судити за «авіаційного» типу туалетом і спальними місцями в купе). Добре, що працював кондиціонер — бо спека й задуха стояла страшенна. Навіть вночі...

Поснідав в «Пузатій хаті», розташованій встик до залізничного вокзалу. Тут же дочекався очільниці фестивалю — дніпровської критикеси та письменниці Ольги Рєпіної. Враховуючи те, що я відмовився від пішої екскурсії, пані Ольга дуже люб'язно прокатала мене містом на таксі. З'їздили на набережну Дніпра до знаменитої Скляної кулі, до Дніпровського історичного музею і молили Дмитра Яворницького поруч з ним:

Далі мене відвезли в Дніпровську центральну міську бібліотеку. Вбравшись у свіжу сорочку, я піднявся на третій поверх, де в актовій залі вже все було готово до початку заходу.

Насамперед, відбувся круглий стіл «Вплив художніх образів на виховання сучасної особистості». На фейсбуці є запис прямої трансляції звідти, але я сидів спиною до зали, й оператор чомусь записав… мою потилицю, а не обличчя. Якщо запис вивісять на Ютуб — виріжу аудіо й зроблю свій виступ окремо.

Далі, після кава-брейку й горизонтального вилежування на диванчику в кімнаті відпочинку (там є прекрасний диванчик на 5-му поверсі в службовому приміщенні, куди мене відправила особисто директорка бібліотеки), відбулася церемонія нагородження лауреатів та переможців.

Ми з Оленою отримали два ідентичні дипломи лауреатів фестивалю:

А також спецвідзнаку Дніпропетровської обласної бібліотеки для молоді ім.М.Свєтлова диплом і прекрасну ляльку-мотанку:

Далі за програмою, після нового кава-брейку, автори-переможці мали читати фрагменти своїх творів. А після 18:00 мала відбутися та сама піша екскурсія містом… Однак отримавши дипломи, учасники доволі швидко порозбігалися. Хіба що під час кавування послухали вірші, зачитані трохи ображеними поетами… Ображеними тим, що «за бортом» ДніпроБукФесту лишилася поезія.

Насамкінець, нас лишилося шестеро: директорка бібліотеки Наталя Шелест, згадана вище Ольга Рєпіна, двоє дизайнерів, одна київська письменниця (прізвище треба уточнити) і я. Кавували години три, розмовляли про літературу. Близько 19:30 мене відвели в кімнату відпочинку на 5-й поверх, де я півгодини полежав на дивані — бо ноги набрякли просто жахливо. Після чого мені знов замовили таксі на залізничний вокзал. Там я повечеряв в «Пузатій хаті», перебазувався в залу очікування. А майже опівночі мене посадили на поїзд №79 до Києва. На цей раз вагон випав модернізований зі старого, але теж пристойний. І з кондиціонером.

А наприкінці на мене очікувала невеличка пригода. Весь час соціальна служба супроводу інвалідів спрацьовувала бездоганно — що в Києві, що в Дніпрі. Й лише вранці в суботу, 8 червня мене на платформі Київського вокзалу зустрічав вокзальний працівник… з вантажним возиком для валіз!!! Дядько заплутався у філології — зрозумів так, що записка "інв./візочн. потрібен візок тележка" означає те, що мені потрібно везти мої численні валізи (ага — легенький наплечник з парою сорочок, шкарпетками, пляшкою води на 200 мл, предметами гігієни і фестивальними нагородами)… Спочатку ми повільно йшли поруч, але потім плюнули на умовності — я влігся на багажний візочок, і дядько відвіз мене не привокзальну площу.

На тому моя чергова «літературна» подорож і завершилася.


P.S. Додав тепер вже коротке (6 хв.) відео нашого нагородження на DniproBookFest-2019:

+2
123
RSS
23:03
+1
_чудово Коротко про мою подорож до Дніпра. _чудово
03:21 (відредаговано)
+2
Як на жарке літо, то ти ще добре з'їздив. І в ПУЗАТІЙ ХАТІ вечеряв (чи дорого?), і на диванчику полежав. І дядько в Києві покатав на візку вокзалом. Хоч головне, це відзнака вашого ПРИНЦА УКРАЇНИ Дипломами. Уважний: відмітив ображених поетів. Чи була атмосфера українською?
І в ПУЗАТІЙ ХАТІ вечеряв (чи дорого?),

82 грн:
— котлета по-київськи;
— штрудель яблучний (за дипломи з лялькою-мотанкою!!!);
— вода мінеральна газована 200 мл на ніч в поїзд (ясна річ — в магазині було б дешевше… але ноги протестували проти того, щоб я шукав десь ще й магазин).

Чи була атмосфера українською?

Абсолютно!!! Від організаторів за розмовами на кава-брейках дізнався, що вони витримали неабияку навалу «російськомовних», які вимагали зробити на фестивалі дві номінації — українську та російську. Бо «Днепропетровск — русскоговорящий город». А вони прагнуть його м'яко українізувати.
13:39
+3
Додав два відеозаписи: повне відео круглого столу «Вплив художніх образів на виховання сучасної особистості» (2 години) + повне відео церемонії нагородження лауреатів фестивалю (1:45 години).
16:31
+2
От і добре, друже. Хай буде.
22:24
+2
Додав щойно змонтоване коротке (6 хв.) відео нашого нагородження на ДніпроБукФесті-2019 _чудово
00:44
+3
Вітаю з відзнакою! Ну, це, мабуть не перша відзнака Ваших творів. Я думаю, що у Вас, пане Тимуре, вже є колекція дипломів, за якими Ви вже іздили-переїздили (бо ж, з таким багатолітнім досвідом роботи в літературі). А от ця подорож, Вам запам«ятається, бо вона мала, таку собі, надзвичайну цікавинку, тобто катання на вантажному візку. Це — нові враження, і, це було вперше.
02:01 (відредаговано)
+2
Маєте рацію, пані! _сміюсь
Мої лише літературні «слони» (без журналістських) на сьогодні виглядають десь отак:



Коли ми переїжджали на нову квартиру, Олена спеціально угледіла в меблевому магазині на Житньому ринку таку собі шафку, стилізовану «під старовину». За прикладом Фаїни Раневської, я нарік цю шафку «шафою марнославства» (у Раневської вдома був аналогічний «куточок марнославства», куди вона просто кидала всі свої нагороди). Тепер там зберігаються всі «слони» нашого сімейства — від єдиної дідової медалі, яку не забрав мій дядя, та нагород батьків до наших з Оленою. Отож ця шафка заповнена доволі-таки щільно. Бо окрім літературних, у мене є ще й журналістські + за навчання…

P.S. Втім, не зважаючи на наявність такої кількості «слонів», керівництво НСПУ абсолютно проігнорувало і моє 50-ліття, і 30-ліття офіційного початку літературної діяльності… А все тому, що я ніколи не лизав дупу начальству й ніколи нічого для себе не випрошував. Так само ніколи не рвався ні в «Літературну Україну», ані в спілчанське видавництво «Український письменник». Вважав і вважаю, що наше майбутнє не за державним «спонсоруванням», а за внесками в розвиток літератури приватного капіталу і меценатством.
_соромлюсь
Тому якби мене хоч зараз витурили б із НСПУ (а такі спроби робилися в 2000 році за головування Юрія Мушкетика — при всьому моєму пієтеті до нього...), то для мене абсолютно нічого в житті не змінилося б! Я повністю made self man. Добре я себе «зробив» чи не дуже добре — то вже інше питання. Але я отак вважаю — і все…
04:18
+2
О! В тій ШАФЦІ багато чого є. І меч, і камінчик з печери Ісуса Хреста з Канни Галілейської — теж нагорода.

Випадкові Дописи