До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

8 батьківських помилок в постановці меж

8 батьківських помилок в постановці меж
Джерело матеріалу:

Як дружити зі своїми дітьми і при цьому бути на дистанції? Межі — це бар'єр, який оберігає нас від необхідності проявляти агресію і конфліктувати при захисті власних інтересів. У дорослому світі це — «розмова двох рівних». Але коли йдеться про дітей, важливо пам'ятати, що ми з дитиною не рівні, у нас ніколи не буде з нею таких меж, як між дорослими. Наше основне завдання — це захист дитини і турбота про неї. І бути з нею по різні боки меж неможливо. Є декілька поширених батьківських помилок при встановленні меж.



  • Дорослі не можуть визначитися з поняттями

Під межами для дитини ми маємо на увазі те, що вважаємо правильним зараз — те, що нам хочеться зараз. Одну і ту саму поведінку і вчинок дитини в якихось ситуаціях ми вважаємо правильним, а в інших — неправильним. Так бути не може.

  • Дорослі не встигли розібратися зі своїми страхами

Іноді батько боїться поведінки своєї дитини, тому що не зможе прилюдно дисциплінувати її жорсткими методами. У цей момент батько з домінантної турботливої особини перетворюється на винувату безпорадну істоту. Для дитини це сигнал тривоги. А тривога у всіх нас скорочує здатність контролювати себе і діяти розумно.

  • Дорослі чекають від дитини того, чого вона не може

Батьки занадто рано починають вимагати від дитини дотримання правил і заборон, а також вміння враховувати інтереси інших людей. Приблизно до п'яти-шести років у дитини дозрівають ті частки мозку, які відповідають за самоконтроль. Тому, коли ми встановлюємо правила чи заборони, ми повинні розуміти — чи в змозі дитина їх дотримуватися.

  • Дорослі не розуміють, що дитина ще маленька

Те саме відбувається і зі спробами батьків змусити дитину рахуватися з іншими людьми. Приблизно в шість років дитина починає ставити себе на місце інших людей і намагається зрозуміти їх, але не факт, що вона зможе впоратися з цим.

  • Дорослі не звертають уваги на свою поведінку в сім'ї

Батьки вимагають від дитини дотримання особистих меж інших людей, при цьому самі порушують їх. Наприклад, скандалять один з одним, ображають або порушують особисті межі дитини. Тому батькам необхідно насамперед переглянути свою поведінку вдома.

  • Дорослі занадто тиснуть на дитину

Дитина терпітиме, а потім перейде до тихого саботажу: не почув, не зрозумів, не виконав. У деяких сім'ях також не заведено безпосередньо говорити про те, що чогось не хочеться робити чи пояснювати, що не вважаєш це вірним, — тоді дитина перейде до стану пасивної агресії.

  • Дорослі постійно лютяться

Багато дорослих для захисту своїх особистих меж вважають за потрібне розлютитися. У такій ситуації дитина не вчиться дотримуватися цих меж, а просто лякається.

  • Дорослим важко встати на місце дитини

Батьки часто поєднують заборону з оцінкою бажання чи небажання дитини виконати її. Самі дорослі дозволяють собі хотіти або не хотіти щось робити, але не допускають цього щодо дитини і починають її соромити і звинувачувати.


Таким чином, батькам важливо пам'ятати, що межі слугують для того, щоб звести до мінімуму конфлікти. А якщо у вас відбувається все навпаки, отже щось не те ви називаєте встановленням меж. І якщо ви домінантний турботливий дорослий, який встановлює межі, то замисліться, чи справедливі ці межі для вашої дитини, чи не залізли ви на чужу територію.

Людмила Петрановська

+2
182
RSS
16:38
+2
Я б додав ще одну помилку: дорослі взагалі не розуміють необхідності встановлення меж між собою та дітьми… _шкодую
02:21
+2
Виправ: «ЩОдо дитинм».
Виправив, дякую. Тільки наступного разу, будь ласка, вказуй: "… в передостанньому абзаці". Добре, що я вмію робити контекстний пошук. Інакше б довелося перечитати весь текст, перш ніж помилку відшукати…
_стежу
08:54
+2
Дякую за суттєве зауваження. А щодо статті, то тема важлива. Тут такі тонкощі. А для дитини найважливішим є проста батьківська увага.

Випадкові Дописи