До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Олена КІЛЯЧУС: СПОВІДЬ КОЗІЯНКИ (част.6)

Олена КІЛЯЧУС: СПОВІДЬ КОЗІЯНКИ (част.6)

((ВР: це спогади Наталії Казанець (Таши),  які запам'ятала, а потім записала її дочка Олена Кілячус 

Це продовження, а част.5 можна прочитати тут: svitoch.in.ua/1567-olena-kilyachus-spovid-koziyanky-chast-5.html

        Нещасливе кохання 

Аж у 33 роки до Таші прийшло кохання. Обранцем став Микола Білинчук, чорнобривий та чорноокий парубок з Чернігівщини.
У цій сім`ї було три сестри і три Миколи. Перший Микола любив дружину та синів і полюбляв поїсти, другий Микола любив дружину та дочку і полюбляв випити, третій Микола любив лише себе і полюбляв випити та погуляти.
Кохання прийшло після довгих залицянь та обіцянок чудового і неймовірно щасливого майбутнього разом, Таша завагітніла і очікувала на народження дитини, але ... 


Але Микола аж ніяк не поспішав робити пропозицію, тому що його все влаштовувало. Коли Таша лежала в лікарні на зберіганні, Микола (як розповідали сусіди по гуртожитку) пив, гуляв і залицявся до дівчат. Таша готова була йому це все пробачити. Думала, що він ще молодий, йому лише 23, не нагулявся, не насолодився молодістю, а тут вже й дитина скоро, треба щоб був батько, але…
Але, як виявилося він не був готовий стати батьком, бо насправді був маминим синком. Мамка до синочка приїздила, майбутню невістку розглядала та оцінювала, але... 


Але не оцінила, бо Таша була на десять років старша. Адже синок не для того рощений, щоб зі “старою” жити, яка на додаток мала сестру-інваліда. Мамка сказала — синок послухав. Кохання чудове й неймовірне на цьому скінчилося.
Таша в розпачі поїхала до Галі в Козіївку. До Обухова — автобусом, з Обухова до Козіївки у кузові вантажівки. Але дорогою автомобіль трясло, кидало по грязюці в різні боки (напередодні був сильний дощ), і, може від розпачу, що рвало все тіло, або від тряски, у Таші почалися перейми. Водій розвертає авто і везе Ташу в Обухів до лікарні. Рано-рано вранці о п`ятій годині вона народила дівчинку вагою 2 кг. Поклали манюню під скляний ковпак, ланцюжки, трубочки всякі там, і не давали Таші годувати. Вона тільки дивилася на червоне тільце дитини. Молока в грудях майже не було і те згодом зникло. 

Через місяць Саша і Галя приїхали забирати з лікарні Ташу і манюню, яка на той час вже важила 2 кг 500 г. В бабиній хаті, де тепер хазяйнувала Галя, до стелі причепили дерев`яне корито, яке слугувало за колиску. Рідня допомогла молоком і життя сестер продовжувалось заради маленького створіння, яке вони назвали Оленою, в честь їхньої нещасної матері. Дитину годували козячим молоком та моченим хлібом, який загортали в марлю, опускали в молоко а потім давали смоктати.
Декретна відпустка через місяць повинна була закінчитись і треба було повертатися на роботу, але ...

Але, де жити з малою дитиною? В гуртожитку з трьома сусідками в кімнаті? Одного дня Таша залишила дитину на Галю і поїхала до Києва, щоб домовитись про хоч якусь окрему кімнатку в гуртожитку. При Спілці письменників на той час (як і в інших колективах) був осередок профспілок, що займався питаннями відпочинку, побуту та дозвілля працівників. Головою профспілок письменників України на той час був Олександр Приходько – чудовий чоловік середнього віку з благородним серцем, який чуйно ставився до Таші, і не тільки до неї. Він вислухав молоду маму, прийняв заяву, не обіцяючи нічого конкретного, і порадив приїхати через тиждень. Мовляв, потрібно порадитись з керівництвом (Олесь Гончар), бо він сам не вирішує такі питання.
Повернулася Таша ввечері до дитини з великими сумнівами щодо окремої кімнати. Дитина тихенько спала, а Галя готувала вечерю у глиняному горщику. Гарбузова каша, настояна в печі, пахла пречудово, але... 


Але їсти не хотілося, Таша думала, як повертатися з немовлям до гуртожитку? Де взяти гроші на ліжечко і холодильник, щоб зберігати молоко? За вікном вересень, але температура плюс, в селі молоко щодня свіже, а в місті… Як реєструвати дитину? В метриці треба записувати по-батькові, а вона зненавиділа Миколу, від якого ні слуху, ні духу.
Через тиждень Таша знову залишає дитину на сестру і їде до столиці. Стоячи під дверима, нервувалася. Аж раптом величезні двері відчинилися.
— Заходь, Наталочко, сідай! На жаль, ми не можемо тобі виділити окрему кімнату в гуртожитку, це було б занадто складно: треба підселяти трьох дівчат в інші кімнати, це створить незручності для них і для тих, кому треба буде потіснитися, але…
Але я правдами-неправдами спромігся знайти для тебе окрему кімнату в квартирі, яку нададуть тобі і твоїй донечці офіційно. Правда, ця квартира знаходиться в будинку за містом, далеченько буде їздити на роботу. Ось адреса і ключі. Що скажеш?

+4
96
RSS
09:47
+4
Незважаючи ні на що, народилося маленьке дитятко. Це наша світочанка і авторка цього допису Олена Кілячус. Сталося це в Обухові о 5-й годині ранку.
11:00 (відредаговано)
+2
Сталося це в Обухові о 5-й годині ранку.

_наляканий
Оці параметри:
— дата народження — 6 серпня 1965 року;
— час народження — 5:00 ранку;
— місце народження — Обухів.
Це повний набір, необхідний для побудови натальної карти таким досвідченим астрологом, як Дзвінка Сопілкарка. А в натальній карті людина постає як на долоні з усіма перевагами і вадами… Отож я не ризикнув би викладати в Інтернеті принаймні час народження! Бо багато хто може скористатися цими відомостями… наприклад, для маніпулятивного впливу на людину!
_наляканий
От зверни увагу: при всій моїй відвертості, я ніде відкрито не викладаю точний час мого народження! Дату й місце народження можна знайти в моїх анкетних даних — це не приховаєш. Натомість без часу народження натальна карта вже збивається… Обережно з цим!!! Я серйозно…

P.S. В житті я якось зіткнувся з одним хлопцем, який вивчив соціоніку з метою маніпулятивного впливу на людей. Себто, якісь там курси він закінчив і сертифікат отримав. Отож і намагався «на око» визначити соціотипи людей, з якими мав справи по життю, саме з метою гри на їхніх слабкостях. Коли ми увійшли з ним в конфлікт, він аж бісився від того, що своїми аргументами ніяк не може вплинути на мене і що наше протистояння лише поглиблюється!!! Коли «точка неповернення» була вже пройдена, я йому якось натякнув: мовляв, етико-інтуїтивні інтроверти («Достоєвські») на твої заманіхи не ведуться — що ж ти так?.. Він аж сіпнувся: то ти ЕІІ?! Що ж ти раніше не сказав?! А я думав, що ти сенсорно-логічний екстраверт («Жуков»)…
Ось як він бачив мене, вважаючи СЛЕ:

Вольова, цілеспрямована людина. Уміє зосередити свої сили в потрібний момент. Любить розмірковувати про дисципліну, необхідність виховувати вольовий, цілеспрямований характер. Йому властиві висока працездатність і велика наполегливість, котрі збільшуються пропорційно кількості перепон. У спокійних умовах стає ніби сам не свій, але з появою труднощів пожвавлюється, запалюється. Уміє ризикувати, йти «ва-банк».
Ніколи не йде зразу напролом. Загалом його стратегію можна назвати «методом залізного кільця, що стискається». Силу застосовує лише в разі потреби. Йому властива гнучкість, сміливість, сприймання життя таким, яким воно є.
Не має сумнівів щодо свого права керувати людьми. Уміє і любить брати на себе відповідальність. Вважає, що до людей потрібно ставитись не поблажливо, а вимогливо. Добрий організатор. Підкреслено недемонстративний, враженням, яке справляє на інших, не переймається. Суворо дотримується принципу: «Добре роби свою справу, і гарне про тебе скажуть інші».

А тут є два підводні камені:
— точно соціотип людини визначається анкетуванням, а не «збоку на око» — отож хлопець помилився в мені кардинально;
— етико-інтуїтивні інтроверти («Достоєвські») не пробачають зради морально-етичних принципів — тому вся його лінія конфлікту зі мною була програшною від початку. Він думав, що мені на етичні принципи плювати, але для мене це дуже важливо!..
Ось тобі характеристика ЕІІ:

Доброта і співчуття – його сильні риси. Уміє з усіма підтримувати добрі, теплі взаємини. Миротворець. Йому властиві м’яка врівноваженість і спокійна поведінка. Якщо когось образив, то не заспокоїться, доки не вибачиться і не компенсує збитки. Йому дуже важко не виконати прохання, засмутити друзів відмовою. Не любить гучних компліментів, сказаних прилюдно, – йому потрібне спокійне, тихе визнання.
Чи не найголовніше для нього – гармонія в колі близьких, особливо в сім'ї. Добросердий і веселий, дуже важко переносить конфлікти, йому більше до душі не змагання, а співробітництво.
Якщо взявся за справу – обов’язково мусить довести її до завершення. Любить порядок і красу.
Багато мріє і фантазує. Коли переймається якоюсь ідеєю, може бути дуже неуважний. Вразливий. Не переносить насильства. Не любить примушувати інших робити щось проти їхньої волі. Не вміє «працювати ліктями», тому в будь-якій тісняві зазвичай опиняється збоку (наприклад, при посадці в автобус).


P.P.S. На відомому тобі ресурсі, звідки нас із тобою виперли, такий собі К. буквально днями рекламував матеріал про 16 соціотипів. ЕІІ там стояли першими. Отож «меня терзают смутные сомненья» © — чи не з маніпулятивною метою він навчає своїх «пташенят» соціоніці?! В традиційній ремарці він так і сказав: Визначаємо соціотипи, формуємо правильну соціальну структуру.
_наляканий
Не знаю, як тобі це, але я читаю: «Правильно впливаємо на людей»/«Правильно маніпулюємо людьми»…
22:02
+3
Хай там що, а я безмежно вдячна долі і небесам за те що це дитятко народилося, що воно побачило такий прекрасний світ. Може воно так поспішало на цю землю, і тому, народилося семимісячне. Років тридцять тому, я була на лекції Павла Глоби (астролог), так от він розповідав, що семимісячні діти — особливі, вони відмічені світлом, добром, жагою до життя, жагою до добра. Навіть якщо така людина захоче щось зробити погане іншому (що мало ймовірно), то в неї нічого не вийде, бо Білий Місяць зашкодить це зробити.
Іноді в дитинстві були непорозуміння з однолітками, і я ніколи не могла в дитинстві дати відсіч кривдникам (боялася що їм буде боляче ). А мама мене повчала: “Тебе ображають? Дай стусанів, не можеш рукою, дай ногою. Вони тебе не жаліють? То чого тобі їх шкода?”. А після тої лекції, я зрозуміла чому так відбувалося. То все Білий Місяць.
11:17
+2
Думала, що він ще молодий, йому лише 23, не нагулявся, не насолодився молодістю, а тут вже й дитина скоро, треба щоб був батько

От хто б мені розтлумачив, що хорошого в тих «нагулах»?! Навпаки, якщо у тебе є дружина й дитина/діти — у тебе є певна статусність. Ти вже повносправний чоловік… Не розумію тих, хто «не нагулявся».

Мамка сказала — синок послухав. Кохання чудове й неймовірне на цьому скінчилося.

Та тьху на нього, на цього адійота!!! Мамку він слухає, бачте… Це добре, що мої мама і тато мали розум не заперечувати мені, коли я до Олени залицявся. Мама лише один раз мене спитала, чи не надто я поспішаю з заявою в РАГС (бо туди саме я тягнув Олену) — й однієї моєї відповіді їй вистачило, щоб не ставати у мене на шляху. Отут моя мама молодець!!!

При Спілці письменників на той час (як і в інших колективах) був осередок профспілок, що займався питаннями відпочинку, побуту та дозвілля працівників.

Отакої!.. В мій час «письменницької профспілки» вже не було — натомість був т.зв. Літфонд. Розташовувався на Печерську, неподалік Монументу Невідомому солдату, за школою…
13:36
+4
Тут є ще й інше: у письменницькій організації профспілку мав очолювати теж письменник. Олександр Приходько виявився насамперед порядним чоловіком. Він мабуть разом з Олесем Гончаром зробив так, що малесенька Оленка Казанець з перших місяців свого життя стала киянкою.
22:08
+3
От, пане Тимуре, Ваші б переконання, та вкласти в голови отих «не нагуляних адійотів», нажаль вони трапляються і досі. Вважають, що сім«я — це ярмо. Може це, такий собі окремий, соціотип існує.
Ні, «окремий соціотип» не існує, звісно. Але виключенням є не вони, а я.
_соромлюсь
Правило на те і правило, що воно широко розповсюджене і неодноразова підтверджується. А виключення на те й виключення, що воно зустрічається дуже рідко.
Тепер, коли по закінченні Київської політехніки минуло 33 роки, й ми (колишні студенти) почали зустрічатися, я вислухав багато одкровень колишніх своїх однокурсниць. Втім, це почалося ще в студентські роки, коли після одруження з Оленою під мене раптом почали «підбивати клинці» колишні дівчата, які наді мною раніше сміялися. І тепер, і тоді я чув від них одне і те саме:
— Ну, ми ж не знали, що у тебе серйозні наміри! Ми думали, що ти всього лише хочеш поє*атись і все...
З ними усіма Олена швидко розібралася, у неї рука важка…
_сміюсь
Але сам факт показовий: мене сприймали за «типового» хлопця, за «правильного» — а я виявився «неправильним». Мені не треба було «поє*атись і все» — мені були потрібні постійні відносили в рамках законного шлюбу. Отож схаменулися дівчата пізно. Вони не очікували такого ні від мене, ані від моєї Олени.
_сміюсь
Так-так, від неї також! Бо у моєї дружини характер — аж ніяк не «цукерочка», рука важка. Її на повному серйозі боялася половина хлопців нашого факультету. Тому наше зближення (причому дуже скоре!) стало несподіванкою для всіх. Не тільки я нестандартно повівся, але й Олена також…
11:21 (відредаговано)
+4
Як Олена написала, так я й розмістив на сайті. Гадаю, наша Дзвінка-астролог складе натальну карту для Олени. Вони хай між собою контактують…
Щодо соціотипів. Я довгенько думав, що за соцітипом МИРОТВОРЕЦЬ, тобто «етико-Інтуїтивний інтроверт» ЕІІ. Але мені пояснили, що я в житті більше екстравертую. Олена Ка. якось натякнула, що я «Популяризатор». Хтозна, може мій соціотип ближчий до «Новатора».
Я довгенько думав, що за соцітипом МИРОТВОРЕЦЬ, тобто «етико-Інтуїтивний інтроверт» ЕІІ. Але мені пояснили, що я в житті більше екстравертую. Олена Ка. якось натякнула, що я «Популяризатор». Хтозна, може мій соціотип ближчий до «Новатора».

Ой, облиш це ворожіння на кавовій гущі, прошу! Повторюю: визначення соціотипу «збоку на око» — річ дуже невдячна. Є спеціальні сайти, там виставлені анкети, розроблені фахівцями. Заповнюєш анкету і тоді визначаєш соціотип — тільки так! А потім бажано повторити процедуру на іншому сайті, де є інша анкета… Якщо результати бдуть ті самі — це точно твій соціотип!
_добре
Я саме так і зробив свого часу — пройшов тестування на різних сайтах за різними анкетами. Результат виявився однаковим: ЕІІ з акцентованою інтуїцією. А що можна переплутати «збоку на око»?..
_не_знаю
Візьми, наприклад, дельфіна й акулу: за формою тіла можна сказати що вони — риби… хоча дельфін — він ссавець і від акули відрізняється принципово! Те саме можна сказати про мамонта і слона… Просто схожі умови існування призводять до того, що принципово різні організми набувають схожих форм.
Так само якщо ЕІІ («Достоєвський», «Миротворець») опиниться на позиції начальника, це не означає, що він не вимагатиме від підлеглих дотримання дисципліни, цілеспрямованості, не демонструватиме високу працездатність тощо. В такій ситуації, наприклад, його легко сплутати з тим-таки СЛЕ («Генерал», «Жуков»).
Тому анкетування і тільки анкетування!..
13:30
+4
Ось хай-но спробую таким чином визначити свій соціотип.
14:20
+3
Дякую задопис
Слава богу народження стало успішним
07:28 (відредаговано)
+2
Таки наважився я і пройшов тестування: раз, другий і третій. Останнє тестування тривало більше 10 хвилин. Я відповів на десь з сотню запитань. Виявилося, що я етико-сенсорний екстраверт (ЕСЕ). За характером: «Гюго», «Консул», «Популяризатор», «Продавець», «Ентузіаст». Серед людей з таким соціотипом аж 12%.
Олена Ка. якось натякнула, що я «Популяризатор».

Виявилося, що я етико-сенсорний екстраверт (ЕСЕ). За характером: «Гюго», «Консул», «Популяризатор», «Продавець», «Ентузіаст».

Оце так окомір! _здивований Отож запам'ятай, друже, свій соціотип. А також вивчи його сильні та слабкі сторони. І не забувай, що для однієї і тієї самої системи з 16-ти психотипів є різні системи описів:
— за Гуленко (точніше, за Гуленко і Молодцовим);
— за Вайсбандом;
— за Панченко;
— за Стратієвською.
В кожній системі описів соціотипів робиться наголос на тих чи інших речах, отож одна система описів доповнює іншу.
Що ж до НО, то судячи за моїми нотатками, колись раніше там займався соціонікою Альберт Саїн. Він не вказував, яку систему описів використовував — отож я назвав її «за Альбертом Саїном».
_сміюсь
Не знаю, як там вчинив К.: використав «систему Альберта Саїна» чи якусь іншу… Не готовий сказати.

P.S. І останнє… Зверни особливу увагу, що в соціонічній системі існують т.зв. «дуали» — це в усьому протилежні соціотипи. Наприклад, я — етико-інтуїтивний інтроверт, ЕІІ («Гуманіст», «Достоєвський», «Ватсон»), а мій дуал — логіко-сенсорний екстраверт, ЛСЕ («Адміністратор», «Штірліц»). Разом ЕІІ + ЛСЕ складають ідеальну пару, яка в усьому доповнює одне одного.
Щодо тебе. Якщо ти — етико-сенсорний екстраверт, ЕСЕ, то твій дуал — це логіко-інтуїтивний інтроверт, ЛІІ («Аналітик», «Робесп'єр»).
14:59
+2
Самі ж психоаналітики визнають, що крім основних 16 соціотипів існують ще позасистемні люди.
Вітаю пані Олену з успішним народженням!)) Нарешті позитивні зміни!

Пане Анатолій, а які саме сайти ви використовували у визначенні соціотипу?
07:46
+2
Друже Сергію, ось подивлюся. Це були три сайти. Два українські з однаковими запитаннями і один американський з ВЕЛИКИМ запитальникои.

Випадкові Дописи