ЕЛЕКТРОМОБІЛІ+ - все ще попереду

ЕЛЕКТРОМОБІЛІ+ - все ще попереду

ЕЛЕКТРОМОБІЛІ+ — все попереду (2016 р.)

Замість вступу

Хто такі вільні люди і чи є вони? Філософи пояснюють, що жити в суспільстві і бути вільним від нього неможливо. Суспільство ділиться на владну меншість (1-10%) і підневільну більшість. Мені подобається вислів Бальзака, що влада – це є безперервна ЗМОВА. Владці змовляються, щоб тримати абсолютну більшість людей в неволі. Неволя – це коли тобі постійно не вистачає ресурсів для життя — “їсти-пити і в чому хороше походити” і щоб їх добути, люди мусять постійно працювати, щоб ці ресурси створити. Одним із механізмів дії влади є облік і контроль над розподілом ресурсів. І влада так чинила, щоб нам постійно чогось не вистачало: сірників, солі, мила, гасу, шкарпеток, зубної пасти, хліба, тепла, води, чистого повітря+… і грошей, щоб все це мати.

Багато хто вслід за Бальзаком помітили цю змову влади. Мільярдер Ілон Маск (44 роки) помітив це на прикладі штучного стримування розвитку електротранспорту. Переваги електромобілів відомі: не забруднюють повітря і мають дешевше обслуговування. Він вклав величезні власні кошти у розробку і виробництво електромобілів. Його електромобілі ТЕСЛА вже випускаються десятками тисяч за рік, а в плані випускати їх мільйонами. Перехід на електромобілі – це кінець бізнесу нафтових і газових мільярдерів. Це збільшення ступеня свободи людей.

Уряди західних країн заохочують перехід на електромобілі. У Німеччині хтось купує ТЕСЛУ за 35000$, а йому уряд компенсує 5000 євро. У США зарядка акумуляторів електромобілів БЕЗКОШТОВНА. В Україні вже зняли 5% мито на електромобілі. Отже “процес пішов”. Люди стали охоче купувати такі авто, бо це вигідно. В Україні вже є до 1000 електромобілів і десятки заправок. А наскільки вигідніше? Читаю, що вигідніше у півтора-два рази. Українці заперечують: вигідніше в 10 раз і навіть більше.

Досвід Олександра Кравцова

Ось що я вичитав в інтернеті в травні-2016. Як підрахував співзасновник компанії ElectroCars Олександр Кравцов, проїздивши на Nissan Leaf за менш ніж за рік 40 тис. км, він сплатив за електроенергію менше $100 (у порівнянні з $ 2-3 тис, які треба було б витратити на бензин), $ 500 заощадив на маслах (які не потрібні) і ще $ 500 – на техобслуговуванні. Акумулятора потрібно поміняти через кілька років, новий коштує $ 6 тис. За його словами, новий акумулятор легко окупиться за 2 роки, і при цьому можна продовжувати їм користуватися ще кілька років, заощадивши ще як мінімум $ 15 тис.

«За цей час акумулятор «просів» тільки на 5%», – говорить Кравцов.

ПОРІВНЯЄМО

Машина Nissan Leaf; (В Києві можна купити за 17600$)

Пробіг 40000 км (десь за рік);

На зарядку акумулятора витрачено – 100$;

(На бензин витратив би 2000-3000$);

Заощадив на маслах, які не потрібні – 500$;

Заощадив на техобслуговуванні – 500$;

Новий акумулятор – 6000$; (окуплюється за 2 роки, а за наступні кілька років можна заощадити ще мінімум 15000$За рік їзди акумулятор просів лише на 5%)

-скільки кВт.год витрачено на 40000 км? Ціна 1 квт.год – 0,04$. 100: 0,04 = 2500 квт.год;

-скільки літрів бензину витрачено було б на 40000 км? В Україні ціна 1 л бензину коштує десь 1$. Виходить, що витрата бензину могла б бути 2000-3000 л. А скільки це буде на сто км пробігу? 40000 км: 100 = 400. 2000$: 400 = 5 л.

3000$: 400 = 7,5 л. Відповідь: 5-7,5 л/100 км. Висновок: дані Кравцова близькі до реальності. Моя машина “Опель-Омега” має об’єм двигуна 2 л і на 100 км пробігу витрачає 8-10 л бензину.

-скільки кВт.год треба для пробігу у 100 км? 2500: 400 = 6,25 квт.год/100 км;

ЕФЕКТИВНІСТЬ їзди електромобілем – 2000-3000$: 100$ = 20-30 (раз!)

Питання: чому їзда електромобілем на ПОРЯДОК ефективніша в порівнянні з авто з двигунами внутрішнього згоряння??


Спроба відповіді.

Коефіцієнт корисної дії

Не можна один вид енергії перетворити на інший на 100%. Завжди частина енергії розсіюється у навколишній простір, зігріваючи його. Коефіцієнт корисної дії (ККД) вказує на скільки саме вдається таке перетворення. Найпоширенішим досі було перетворення хімічної енергії згорання в механічну в теплових машинах. Пригадую, що ККД парових двигунів до 10%, бензинових двигунів – порядка 20%, а от дизелів вже до 30%. Найвищий ККД мають парові турбіни і їхній ККД досягає навіть 64%.

То може справа у різних значеннях ККД двигуна внутрішнього згорання і електродвигуна? При виробництві електроенергії теж не можна досягти 100% ККД. До того ж при транспортуванні електроенергії до споживача її втрата досягає 10%. Припустимо, що ККД виробництва електроенергії при застосуванні сучасних турбін і ліній електропередачі дорівнює 50%. Тоді застосування електродвигунів буде ефективнішим лише удвічі ( 50%: 25%). Але ж не в 10 раз?

Вилка цін

Допустимо, що вартість бензину штучно завищена, а вартість електроенергії штучно занижена. Пригадую, в радянські часи хвалилися, що карбованець дорівнює долару. В ті часи, років так з 50 тому, 1 квт.год коштувала 4 копійки, а в Америці 4 центи. Зараз (2016 р.) в Європі й Америці ціна електроенергії, здається, суттєво не змінилася. В Україні ціна 1 квт.год вже наближається до 1 гривні, що при курсі гривні до долара (25:1) маємо ті ж 4 центи. А от ціна літра бензину постійно зростала.

Прошу читачів відгукнутися і дати свою відповідь на поставлене мною питання.

+3
285
RSS
20:19
+1
Труже Тимуре, ти технар за освітою. Що ти думаєш про електромобілі?
Все залежить від акумулятора Маска: чи справді він такий надійний, як рекламується?! А як акумулятор поведе себе при аварії автівки, наскільки він загрозливий для людей, чи проводилися краш-тести акумуляторів і автівок з ними?! Я не знаю відповідей… Але якщо не ставити такі запитання й не замислюватися над ними — все виглядає дуже перспективно.
P.S. Пригадай лише, що проти використання «мирного атому» до 26.04.1986 у людей не було особливих заперечень. Навпаки, ядерна енергетика повсюдно вважалася найперспективнішою… Але сталася аварія на ЧАЕС, Європа перетрусилася від переляку, ця подія стала детонатором розпаду СРСР… а потім ще й Фукусіма додалася. І що ж?! Ставлення до ядерної енергетики змінилося кардинально!!! Хоча вчені у вузьких колах задовго до тих подій попереджали, що проблеми можуть виникнути. Та ще й неабиякі… Але всі слабкі місця ядерної енергетики виявив тільки «краш-тест» Чорнобильської АЕС.
20:32
+2
Пане Анатолій, у Вас знову ж проблема зі вставкою тексту. Не вставляється добре з вашої версії Word. Скопіюйте спочатку текст на html-cleaner.com/ а потім вже звідти сюди на сайт!
О!!! Знов порожній тег:
<o:p> </o:p>
22:45
Я вже сам все виправив.
Електромобілі класна штука. А коли вони ще й на автопілоті будуть, то взагалі супер буде.
18:45
+1
Тимуре, літій-йонні акумулятори повсюдно і широко використовуються у смартфонах, нотбуках+. Вони надійні і безпечні. Ці ж акумулятори викостовують і в ТЕСЛА і в НІССАН. Але питання в іншому: чому ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОАВТОМОБІЛІВ НА ПОРЯДОК ЕФЕКТИВНІШЕ В ПОРІВНЯННІ З АВТО НА БЕНЗИНІ+??? Які маєте щодо цього пояснення??
Ти все чудово пояснив: ккд електродвигуна + завищені ціни на нафту й нафтопродукти + занижені ціни на електрику. Додати нічого.
Щодо надійності та безпечності — я не те мав на увазі.
Ось відео краш-тесту електромобіля:


Припустимо…
Але його акумулятор накопичує гігантську кількість енергії — це тобі не акумулятор в фотоапараті… Що станеться з цією електрикою, якщо акумулятор зруйнується?! Яка ймовірність враження водія та пасажирів потужним електрострумом?!
Погодься: одна річ — заряд акумулятора в звичайній автівці (бо там кількість електрики відносно мала — лише для приведення в дію всіх електросистем автівки) й зовсім інша — в електромобілі (де електрики стільки, скільки бензину в бензобаку звичайної автівки)…
10:58
+1
Друже, дякую тобі за все! Концентрована енергія небезпечна. Після аварій спалахують бензобаки, горять машини і люди. Можливе й ураження струмом від літій-йонних акумуляторів. Хоч про це я нічого не знаю. Вигода людей, безпека — це головне. Вага цього допису в тому, що тут висвітлюється ЗМОВА ВЛАДИ. Тут не шило вилізло з мішка, а прямо вила!
19:31
+2
Обіцяли надрукувати цю статтю в газеті «Обухівські вісті». Редактору сподобалася.
08:23
+1
І редактор Ольга Журавська виконала обіцянку. 18 червня 2016 р. ця стаття опублікована в газеті ОБУХІВСЬКІ ВІСТІ номер 23 (694).

Випадкові Дописи