До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Що нас виснажує

Що нас виснажує
Джерело матеріалу:

12 способів, якими ви неусвідомлено виснажує свою життєву енергію


Філософ Алан Вотс писав, що у нас є два варіанти: або ми погоджуємося з тим, що є жертвами цього світу, або ухвалюємо рішення, що ми — і є світ.


У кожного з нас існує вібрація, або як її ще називають — енергія життєвої сили. Вона пронизує буквально кожну клітину нашого організму.

Це саме та вібрація, яка визначає всю нашу енергію, ауру та отриманий практичний досвід. Також — людей і події, які ми буквально притягуємо в своє життя.

Наша вібрація не є постійною величиною. Вона змінюється в залежності від нашого настрою і якості життя, які присутні в той чи інший момент. Ці щоденні коливання — абсолютно нормальні й не повинні вас лякати чи непокоїти.

Малоймовірно, що вони спричинять якийсь серйозний вплив на ваше життя. Але це тільки в тому разі, якщо ваша вібрація не перебуває на дуже низькому рівні протягом досить тривалого часу. От тоді вже час бити на сполох.

  • «Головною причиною нещасть є зовсім не наявні несприятливі обставини чи ситуації, а наші думки з цього приводу», — Екхарт Толле.

Наслідки низької вібрації

Коли ваша вібрація перебуває на гранично низькому рівні досить довго, це відбивається на загальному стані організму. Ви почуваєтеся втомленими, часто хворієте, сприймаєте життя виключно в негативному світлі. І найсумніше — втрачаєте зв'язок з душевною і сердечною мудрістю.

Вам також стане складніше фокусуватися на наміченій меті, слухати і чути свою інтуїцію. Життя наповниться незрозумілим хаосом, драмами і невдачами, що змінюють одна іншу. З'явиться відчуття, що все летить під укіс, а ви — лише спостерігач цього фільму жахів.

Якщо ви не вживаєте жодних усвідомлених зусиль для підвищення своєї вібрації, обираючи шлях найменшого опору, то можна сказати з достатньо великою часткою впевненості, що її рівень у вас достатньо низький.

Але не все так сумно! Головне — усвідомити проблему і поставити собі за мету змінити своє життя.

Отже, що ж знижує нашу вібрацію?

12. Шкодування.

Шкодування буквально пожирають наше життя. Гальмують і не дозволяють рухатися вперед. І не має значення, на чому ви зациклилися і постійно «пережовуєте жуйку минулого».

Це може бути втрачена можливість, про яку ви згадуєте роками. Або погані відносини, в які «вляпалися» по наївності або недосвідченості. Вибір, який ви могли зробити, але чомусь так і не наважилися.

Ми почуваємося дурними, невдахами, і не знаходимо нічого кращого, ніж загрузнути в шкодуваннях. Зважте на те, що подібний стан забирає у нас багато часу і життєвих сил.

Вважається, що причина жалю пов'язана з тим, що ми малюємо в своїй уяві ідеалізовану версію себе. Саме тому ми і не можемо змиритися з моментами, коли не відповідаємо створеній «картинці».

Погляньмо ж на це з іншого боку. Всі ми вважаємо на 100%, що є хорошими людьми, навіть якщо твердимо собі й іншим зворотне. Тому, коли ми чинимо «якось не так», тобто урозріз зі своїми позитивними рисами, то вирішуємо, що зазнали невдачі. І в цьому полягає головна помилка.

Достатньо відпустити свої ідеальні й нереальні картинки, прийняти реальність і непередбачуваність життя, — і все зміниться. Ми, нарешті, звільнимося від нестерпного вантажу «досконалості»!

Отож не женіться за собою бездоганним. Це ілюзія, і доволі деструктивна.

  • Прийміть свій темний бік. Там не все так погано: він теж в певному сенсі творчий. Полюбіть і прийміть одночасно себе «хорошого» і себе «поганого». Спробуйте знайти баланс між цими двома гранями вашої особистості — вам це під силу.

11. Звинувачення інших людей у всіх своїх проблемах і нещастях.

Кожна людина, яка зустрічається на нашому шляху, це вчитель. Кожен досвід, який посилає нам доля — це ще один урок. Життя — як дзеркало. Ви дивіться в нього і розумієте, що кожен учитель — це також і ви самі.

Кожна подія, кожні відносини не проходять безслідно. Вони вчать вас. Змінюють. Навіть якщо ми до кінця не усвідомлюємо цього, уроки не проходять безслідно. І життя знає набагато краще, чому нас слід навчити і в який спосіб.

  • Не прогулюйте життєві уроки! Не бійтеся їх! Засвойте інформацію і продовжуйте йти вперед.

Річ у тім, що, якщо ви не вивчите урок з першого разу, доля буде методично і постійно схиляти вас «сісти за парту», посилаючи нові ситуації і людей.

У вас просто не залишиться вибору: або засвоїти урок, або ходити роками по колу.

Коли ми звинувачуємо інших в наших бідах і проблемах, то уникаємо відповідальності за своє життя і позбавляємо себе можливості змінити життя на краще.

Чим більше ми уникаємо самих себе, тим більшими стають наші проблеми. Згодом ми засвоюємо «менталітет жертви» і навіть не намагаємося щось змінити.

10. Формування менталітету жертви.

Британський філософ, письменник і лектор Алан Вотс писав, що у всіх нас є рівно два варіанти поведінки. Або ми погоджуємося з тим, що є жертвами цього світу, або ухвалюємо рішення, що ми — і є світ.

Коли, нарешті, усвідомлюємо, що абсолютно все, що нас оточує (наші відносини, будинки, гроші, одяг та інше), є відображенням нашого внутрішнього світу, то зможемо управляти своїм життям. Що називається — на автопілоті.

Логічно, що якщо все наше життя являє собою повний хаос, ми нещасні в шлюбі й ходимо на нецікаву низькооплачувану роботу, то проблема — виключно всередині нас самих. Ми повинні збалансувати те, що дало збій. Усвідомити, прийняти і виправити.

Відсутність балансу — це насамперед відсутність навіть мінімального контролю, ба навіть розуміння обставин, що склалися. У підсумку ми вперто вкотре повторюємо одні й ті самі шаблони мислення і поведінки. При цьому — ми навіть не усвідомлюємо, чому так чинимо. Ось чому багато людей при всьому бажанні не знають, як допомогти собі.

Вони навіть не можуть визначити причину збою, не можуть пригадати, коли і як все пішло шкереберть.

Вихід один: перетворити наше несвідоме в свідоме, відкрити приховані аспекти нашого розуму. Тільки таким чином можна всі свої недозволені спогади змусити «працювати на нас», тобто, нарешті, звільнитися від них і зцілитися.

Отже, уважно подивіться на своє життя і чітко визначте, що ви вже «ситі по горло». Знайдіть те, що руйнує серце і душу. Позбавтеся цього.

Повірте — тільки так відбувається зцілення. Інших шляхів немає — від себе не втечеш.

9. Осуди.

  • «Життя — це дзеркало. І воно відображає те, що ми думаємо про нього», — Ернест Холмс.

Кого б ми не засуджували — самих себе чи інших людей, причина всього цього завжди одна.

Щоразу, коли ми когось засуджуємо або приклеюємо ярлики, ми зустрічаємося зі своєю тінню. Тому, коли ви когось ображаєте, спробуйте зупинитися на секунду. Переспрямуйте сказані іншій людині слова на себе, і ви будете здивовані! Ви засуджуєте саме ті риси або вчинки, які дратують вас в собі! Від яких хотіли б зцілитися, але боїтеся навіть зізнатися в цьому.

  • Ви ненавидите в інших те, що вас так дратує в собі. А отже — не почуваєтеся комфортно, не поважаєте себе. Коли ми засуджуємо — ми відображаємо своє власне сприйняття реальності.

Ми сердимося, обурюємося, але правда полягає в тому, що все одно рано чи пізно доведеться казать собі правду.

8. Бажання завжди бути правим.

Бажання, щоб ми завжди були правими, виникає з недовіри й відсутності почуття захищеності та безпеки. Коли ми встановлюємо владу над іншими людьми, то отримуємо ілюзорне відчуття захищеності. Адже якщо слідувати цій логіці, якщо ви маєте рацію, то інші — ні. А, отже, ваше Ego підживлюється і радіє.

Коли ми відчуваємо, що наші судження — єдино вірні, це додає сил і захищеності. Якщо ж опиняємося неправими — вирішуємо, що це небезпечно, що ми якісь неповноцінні та інше.

В цьому випадку Ego — наш перший ворог. В даному разі воно працює проти нас. І цей факт є науково доведеним. Тому, якщо ви хочете досягти внутрішнього миру і гармонії — відмовтеся від бажання завжди бути правими. Якщо вдуматися, це дійсно смішно і безглуздо.

7. Страх.

Чи замислювалися ви колись над тим, скільки разів на день ви відмовляєтеся від чогось зі страху? Повірте, більшість випадків ви навіть не згадаєте. Це я вам з особистого досвіду розповідаю.

Страх закрадається непомітно і в найбільш невідповідний момент. Він немов шепоче вам: «Почекай. Не поспішай. Навіщо тобі це?» В результаті ви нічого не робите і сумно киває головою: «Ну така вже моя карма. Що поробиш?»

Страх — це найбільша скеля на вашому шляху до Щастя. Найбільший ворог для мрії і цілей.

Не піддавайтеся йому. Не такий страшний звір, як його малюють.

Тому, коли доля наступного разу постукає у ваші двері — нічого не бійтеся. Розкрийте широко двері назустріч життю і щастю.

6. Гонитва за речами.

Уважно подивіться на свою кімнату. На дурні сувеніри, які ви вже змучилися протирати від пилу. На наворочений тостер, яким ви скористалися рівно двічі. А шафа з речами, більшість з яких ви не надягнули жодного разу?

Мудрі люди знають це вже давно: більшість речей, які ми тягнемо в свої «барлоги», нам просто не потрібні. Людині, якщо вдуматися, для життя необхідно не так вже й багато.

  • Нещодавні дослідження довели, що справжнє щастя не має нічого спільного з кількістю придбаних матеріальних речей. Щастя — це прекрасний досвід, який наповнює серце радістю навіть через десятиліття.

Проте більшість людей продовжує обставляти свої будинки за останнім писком моди і купувати масу непотрібних речей. Неначе це зробить їх щасливішими. Ні, ні і ні. Не обдурюйте себе. Тим паче — за власні ж гроші.

Увімкніть логіку і критичне мислення, коли наступного разу надумаєте розлучитися з пачкою грошей заради дрібнички, про яку забудете вже до вечора. Вкладайте гроші в досвід і чудові спогади.

5. Почуття провини.

Провина — ворог №2 після страху для нашого щастя і душевного спокою. Природно, і провина, і страх — прекрасний спосіб контролювати і маніпулювати людьми. І щоб ви при цьому ще й страждали. Ви точно впевнені, що хочете цього?

У світі немає абсолютно правильних і неправильних відповідей. Ніхто не має права встановлювати для вас стандарти поведінки і кодекси правил. Ніхто, крім вас самих і вашої совісті. У нас всіх існують темні та світлі боки, Інь і Ян.

Ваш темний бік не є абсолютним злом, і ви — не злочинець. І її присутність не означає, що у вашій душі немає місця чистому і прекрасному.

Ви повинні навчитися «годувати двох своїх вовків». Головне — це розумний баланс. Інакше — з'їдять вас.

4. Більшість обмежень існують тільки в нашій голові.

Всі ми полюбляємо поговорити про те, що ми вільні в своєму виборі. Проте соціум дуже хитро запрограмував нашу поведінку так, щоб ми не особливо «висовувалися» за рамки. Нам нав'язують, що пристойно, а що — ні, як високо можна літати, куди ходити, кого і як любити...

  • Достатньо вам повірити у ці всі обмеження, і все — ви на гачку. Отож просто вмикайте мозок!

Навіть небо — не межа! У ньому завжди можна «вигризти дірку!» Мрійте, будьте зухвалим і нікого не слухайте!

3. Занепокоєння.

Тривожність і схильність до постійних переживань з'являються тоді, коли ми не віримо. Чи не довіряємо. Насамперед — самим собі. А коли ти не довіряєш навіть собі, як можеш довіряти людям і світові?

Ми хочемо, щоб все відбувалося виключно так, як ми це бачимо. Якщо хоч щось йде не за планом — в голові одразу ж народжуються тисячі думок, підозр і домислів.

Звідки такий маніакальний потяг до контролю? Опір неусвідомленим бажанням і прагненням? Видихніть. Відпустіть цю безглузду потребу в контролі. Довіртеся собі, цьому світу, життю.

Ваші підсвідомі бажання приведуть вас на вірний шлях. Той, що зцілить вас. Подарує відчуття свободи і польоту.

Повірте, все вийде!

2. Опір змінам.

Найскладніший життєвий урок — це навчитися любити, не прив'язуючись і не зациклюючись. Вільно і легко. Тому що все змінюється, все минає. Ніщо в нашому світі не залишається колишнім. Наші діти ростуть. Батьки старіють. Це життя.

  • І якщо ми чіпляємося за старе і опираємося новому — втрачаємо купу можливостей. Закінчиться все тим, що всі плоди в саду вашого життя згниють і опадуть, доки ви їх помітите.

Правда полягає в тому, що нам не дано передбачити, що готує майбутнє. Не можна підстелити соломку, щоб впасти і не розбитися. Не можна прорахувати ситуації і реакції.

Залишається одне: навчитися любити без прихильності, жити без надмірних очікувань, сприймати все без суджень. Тільки так можна знайти справжнє щастя.

1. Очікувати, що інші люди змінять ваше життя.

Ніхто, крім вас, не може змінити ваше життя. Це навіть не теорема. Це аксіома, яку слід запам'ятати на все життя. І тут вам на допомогу — самоаналіз! Вивчайте, пізнавайте, вчіться любити себе!

  • «Щастя — це внутрішня робота. Не наділяйте нікого іншого такою владою над своїм життям», — Менді Хейл.
+2
203
RSS
15:44
+3
Судячи за кількістю гіперпосилань на інші матеріали Світоча, які я наліпив просто по ходу редагування, цей матеріал глибоко інтегрований з нашими спільними шуканнями.
_чудово
21:29 (відредаговано)
+3
Мені подобається: більшість обмежень формує сама людина. У «нашій голові» ну ніяк не годиться! Тут має бути множина: у наших головах.
00:53
+4
Я б ще додала 13-й пункт — ЗАЗДРІСТЬ. Це низьке почуття, також пожирає купу енергії.
12:08
+3
Згодна
12:10
+3
Дякую пане Тимуре, супер допис!
Буду поширювати, так багато людей потребують зрозуміти про те, що написано!
Сподобалась остання фраза пункту 4:
" Мрійте, будьте зухвалим і нікого не слухайте!"
Користуюся
12:55 (відредаговано)
+2
Тут цікаве от що:

Наша вібрація не є постійною величиною. Вона змінюється в залежності від нашого настрою і якості життя, які присутні в той чи інший момент. Ці щоденні коливання — абсолютно нормальні й не повинні вас лякати чи непокоїти.

Я вже неодноразово проводив "м'язовий тест", і результат завжди приблизно однаковий: 450-460 без обручки, 500 з обручкою. Вдень і вночі, в різному стані, після їжі та натщесерце…
_не_знаю
Отже, або періоди коливань рівня вібрацій тіла аж надто великі (вимірюються роками) — або я просто перебуваю в стабільному стані. А фактори, які впливають на коливання рівня вібрацій — суттєво інші, й я ніяк не можу вловити, які саме…
А ви спробуйте виміряти рівень вібрацій у моменти радості, наприклад, коли трмаєте в руках свою нову книжку, або після якоїсь важкої неприємної розмови.

Випадкові Дописи