До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Вразливість - це перевага

Вразливість - це перевага

Чому вразливість — це величезна перевага, яку пропонує нам життя


«Парадокс уразливості полягає в тому, що це перше, що ми шукаємо в інших, але найостанніше, що бажали б виявити у себе», — Брено Браун.


Коли востаннє ви відчули, що зайва вразливість — це прокляття всього життя?

Уразливість. Для більшості з нас це слово означає бути наївним, довірливим, мало не дитиною при певних обставинах. Але це ще не все. Найгірше, що при цьому ми почуваємося жахливо слабкими і безпорадними. Протягом усього життя нас вчать, що найкраще бути не уразливим, а навпаки — товстошкірим і «куленепробивним». Мовляв, тільки так можна вижити.

Бути невразливим, захищеним і несприйнятливим до нескінченних примх життя — ось ідеал сьогоднішнього суспільства «мотивованих і націлених». Такий собі емоційний і ментальний «ідеал».

З цим, на перший погляд, не можна не погодитися. Зрештою, кому хочеться, щоб нам зробили боляче або завдали несподіваного удару? Хто хоче зізнатися навіть самому собі в уразливості й нести відповідальність за все, що відбувається через нашу «слабкість»? Відповідь — очевидна.

Далеко не всі з нас готові до цього і навіть просто допускають саму можливість «відкрити забрало».

Правда ж полягає в тому, що всі ми схильні до уразливості, як би не старалися це заховати або замаскувати. А проблема полягає в тому, що люди часто неправильно або спотворено трактують, що ж таке вразливість.

Парадокс уразливості

  • «Парадокс уразливості полягає в тому, що це перше, що ми шукаємо в інших, але найостанніше, що бажали б виявити у себе», — Брено Браун.

Уразливість дійсно є однією з найзагадковіших граней досвіду людини. Наприклад, той факт, що вона неймовірно притягує нас в інших, але самі ми сахаємось від неї в собі, як від вогню. Ми не хочемо, не бажаємо бути вразливими. Але ми потребуємо вразливості!

Чого вже обманювати себе: вразливість робить нас вразливішими до образ. Нас набагато легше поранити або розбити серце. Ми розчаровуємося, страждаємо… Цього не можна заперечувати!

Але водночас товстощкірість замість уразливості позбавляє нас можливості по-справжньому відчувати радість і чари життя. Ми не можемо бути природними і відкритими, якими прийшли в цей світ. І ми не можемо бути… людьми.

Адже бути людиною — означає бути недосконалим!

Я відкрила для себе приголомшливу річ! Якщо дозволити собі бути вразливими — перед нами одразу ж відкривають свої двері тисячі можливостей, про які ми навіть мріяти раніше не сміли.

Наприклад, якби я не позбулася ілюзії того, що в усьому слід бути ідеальним, то нізащо не наважилася б писати статті. «Адже люди одразу ж виявлять всі мої слабкості й недоліки!» — думала я. Також я ніколи не змогла б винести уроки з усього, що мене вразило, кинуло виклик або представило в досить непривабливому світлі.

І найголовніше — я б нізащо не відкрилася і не відкрила для себе багатьох людей. Тобто позбавила б себе можливості відкрити чудовий світ можливостей і прекрасних співрозмовників і вчителів.

Тому що бути уразливим — це, насамперед, бути хоробрим. Сміливо дивитися в очі своєму страху і не відступати. Приймати те, що тебе можуть в будь-яку хвилину атакувати, і доведеться шукати компроміс. Повністю відмовитися або заборонити собі вразливість означає закрити себе для справжнього життя тільки зі страху. А це неправильно. Вами повинна управляти Сила.

  • Як писав Стівен Рассел: «Уразливість — це єдино природний стан кожної людини. Бути вразливим означає бути, насамперед, відкритим. Так, як для болю, так і для радості й справжнього задоволення. Бути відкритим до того, що життя може поранити тебе і неодноразово — також означає бути відкритим до того, що воно приємно здивує і відкриє свою красу».

Відкриваємо себе назустріч уразливості

«Чому я, чорт забирай, маю відкриватися і ставати уразливим?» — це перша реакція кожної людини. Найшвидше, і ваша — також. Відбувається це на рівні рефлексів, навіть без попереднього аналізу і роздумів. Навіщо ставати «слабким», тим паче, що цим обов'язково скористаються?

По правді кажучи, з дуже багатьох причин. І зараз поясню, чому:

Прийняття своєї вразливості дозволяє почуватися відкритішими і ближчими з іншими людьми. Таким чином, поліпшується ваша комунікація, міцними і здоровими стають відносини.

Без уразливості неможливі щасливі й здорові романтичні й інтимні відносини. Адже якщо ви закриті одне для одного, то про яку близькості може йтися?

Уразливість дозволяє нам бути більш чесними і природними щодо інших людей, і щодо себе — також. А це — шлях до гармонії: як з навколишнім світом, так і з самим собою.

Уразливість відкриває перед нами безліч дверей можливостей і відкриттів. Зауважте, що без неї вони залишилися б наглухо закритими назавжди. Адже якщо ви закриті, то і двері — зачинені. Все логічно.

Уразливість допомагає нам зростати, проходячи крізь бурі життєвих проблем і негараздів. Ми вчимося на власному досвіді та стаємо тільки сильнішими.

  • Коли ми дозволяємо собі бути вразливими — це вносить в життя почуття загального благополуччя. Адже ми більше не ховаємося і не закриваємося, а навпаки — відкриваємося назустріч всьому, що пропонує нам життя.

Зізнаюся чесно, я також побоююсь уразливості. Як на мене, це просто жахливий досвід, немов якби ти ходив по вулицях голим з написом на чолі: «Вдар мене». Так що ви не самотні в своєму страху уразливості.

Це нормально, адже всі ми — всього лише люди, а не боги. Як і я, ви, ймовірно, все ще вчитеся цій непростій науці — прийняттю уразливості. Та коли нам з вами вдасться осягнути її — це буде найбільшою перемогою над собою і своїми страхами. Воістину мужній вчинок.

Що ж зміниться у вашому житті після цього? Та буквально все! І найголовніше — в кращий бік.

Як же наважитися бути уразливим? Зробити все правильно і грамотно?

1. Культивувати довіру за допомогою любові.

Чому люди вважають за краще закриватися і перебувати в ізоляції? Однією з найголовніших причин є те, що вони страждають від невпевненості в собі. А також — не навчені любити себе. Бояться любити і поважати себе.

А коли ми себе не поважаємо, найменша критика, осуд або різкі слова інших людей стають для нас нищівним ударом. Який, на жаль, не проходить безслідно: ми стаємо ще більш непевними в собі та ще більше закриваємося.

Тож не дивно, що всі аж так бояться уразливості! Адже ми вважаємо, що саме вона перетворює нас в мішень для ударів і образ.

Чим більше ви будете культивувати любов до себе, чим більше будете поважати і визнавати себе — тим менш небезпечною і грізною стане вразливість. Навпаки, вона стане вашою частиною, внесе спокій і щастя у ваше життя.

2. Те, як люди ставляться до інших, є відображенням того, як вони ставляться до себе.

Доволі часто нашу вразливість просто не розуміють і не сприймають. Близькі люди багатозначно посміхаються або навіть висміюють. Це — не про вас. Це — про них.

Правда полягає в тому, що те, як люди ставляться до інших, є відображенням того, як вони ставляться до себе.

  • Добродушні й відкриті люди рідко ставляться до когось погано. Вони люблять цей світ, себе та інших людей. Місця для агресії просто не лишається.

А ось примхливі й депресивні люди — рідко ставляться до інших доброзичливо. Адже якщо вони не люблять і не поважають себе, то як можуть ставитися до інших?

Достатньо усвідомити цю істину — і ви абсолютно по-іншому почнете сприймати життя. І вразливість — також.

3. Відпустіть своє бажання все контролювати. Це ще нікому не вдавалося.

Зізнаюся чесно, я просто схиблена на контролі. А як із цим справи у вас? Підозрюю, що дуже схоже.

Річ у тім, що для того, щоб прийняти вразливість, слід раз і назавжди позбутися цієї згубної звички — бажання контролювати, як ви виглядаєте в очах інших людей.

Домогтися цього не так вже й просто, не приховуватиму. Адже ви «практикувалися» роками! Але немає нічого неможливого. Виробити в собі нову звичку при бажанні — можна. Тим паче, що це є життєво важливою навичкою.

Уразливість — це величезна перевага, яку пропонує нам життя. І не дивіться на те, що в нинішньому суспільстві панують зовсім інші ідеали «товстошкірості й куленепробивності». Неначе вразливість є загрозою нашому благополуччю й силі. Насправді все навпаки: вразливість дозволяє нам любити глибше, сильніше, сміливіше. А отже — ставати тільки сильнішими.

+3
89
RSS
15:51
+3
Навіть швидконогий Ахіллес мав свою «ахіллесову п'яту»!..
12:29
+3
Треба змістити наголос з допущення уразливості на вироблення відкритості і доброчинності.
Мабуть, так! _чудово

Випадкові Дописи