До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

"Заклинатель" дощу

"Заклинатель" дощу
Джерело матеріалу:

Сучасна притча


В одній провінції в Китаї вже чотири місяці не було дощу. Гинув урожай, людям загрожував голод. Три села зібрали останні гроші й вирішили привезти з іншої провінції «заклинателя» дощу. В цей час в село приїхали вчені-етнографи, які проводили якісь дослідження. І в той же день туди привезли «заклинателя» дощу — маленького сухенького дідка. Він попросив собі хатинку на відшибі села і чашку рису на день. З вченими, що зацікавилися цією подією, розмовляти категорично відмовився. Старійшина села сказав:

— Зараз заклинателеві потрібно зосередитися. Зачекайте, поки він виконає свою роботу.

На третій день пішов дощ. Дідок узяв свої (величезні за місцевими мірками) гроші й почав збиратися додому. Старійшина знов передав йому прохання вчених. На цей раз «заклинатель» погодився приділити їм трохи часу.

— Розкажіть, як ви викликали дощ? — одразу, щоб не гаяти час, запитав старенького один із вчених. — Напевно, існує якийсь спеціальний обряд? Він передається у спадок?

— Ви з глузду з'їхали?! — здивувався дідок. — Я викликав дощ? Я що, маг? Невже ви могли подумати, що я, в своїй нікчемності, можу керувати могутніми стихіями?!

— Але що ж ви тоді зробили? — збентежено запитали вчені-китаїсти. — Адже дощ іде!..

— Ніхто не може змінити нікого, — повчально здійнявши палець, мовив дідок. — Але кожен може керувати собою. Я, скажу без удаваної скромності, досяг певних вершин в цьому мистецтві. І ось я приїхав сюди, в правильному, гармонійному стані, і побачив, що тут все неправильно. Порушений порядок речей, гине врожай, люди в розпачі. Я не можу цього змінити. Єдине, що я можу, — це змінити себе, себто стати неправильним, як і всі тут, і приєднатися до того, що тут відбувається. Саме це я і зробив.

— Ну, а потім? Звідки ж тоді дощ?

— Потім я, природно, працював з собою, повертаючи себе назад в нормальний стан. Але, оскільки я вже був єдиний з усім, що тут є, то і воно разом зі мною, поступово, з деякою інерцією, але повернулося на правильний шлях. А правильним для цієї землі зараз є її зрошення. Ось тому і пішов дощ. А зовсім не тому, що я його «викликав»...

— Але якщо все так просто, чому ж ви взяли за це такі великі гроші? — запитав один з учених. — Селянам довелося буквально продати останню сорочку, щоб заплатити вам...

— Тому, що я вже старий і немічний чоловік, а коли я приєднуюся до дисгармонії, мені стає так само зле, як і всьому навколо. Добровільно перейти з правильного стану в неправильний коштує дуже дорого!

На цьому «заклинатель» дощу знаком показав, що аудієнцію закінчено. У той самий день він поїхав назад до свого села.

+3
89
RSS
08:27
+3
Ми здатні змінити лише себе…
08:53
+4
Змінюючи себе — ми змінюємо навколишній світ, оскільки оточуючі дивлячись на нас теж змінюються.
09:19 (відредаговано)
+3
Насправді той дідок таки викликав дощ, але не молитвою, а зміною себе і середовища. Це щось схоже на ладування.
00:53 (відредаговано)
+2
Багато років тому, наші сусіди по квартирі (вони родом з Львівської області), розповідали що у їхньому поселенні жив чоловік, який вмів за допомогою звуків трембіти викликати дощ. Він піднімався на якийсь, конкретний пагорб, і грав. Після чого небо затягували хмари і йшов дощ.

Випадкові Дописи