До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Чашка, яка тріснула

Чашка, яка тріснула
Джерело матеріалу:

Елладська православна церква стала першою після Константинопольського патріархату церквою, яка визнала українську автокефалію. На перший погляд, це не найважливіша подія — особливо на тлі того, що сьогодні коїться в самій Україні, де про патріарший томос — дарування автокефалії Українській церкві — зараз згадують не настільки часто, як за часів Петра Порошенка. Та натомість найбільш знакова.


Тому що вона підтверджує тенденцію, яку не можуть до кінця усвідомити не тільки українці, які сприймають свою незалежність як щось самодостатнє, але й росіяни, жителі метрополії, які повинні були б відчути неминучість наявних історичних процесів. Неминучість розпаду імперії, яка, немов стара чашка, розбилася в 1917 році, була склеєна потоками крові й все-таки знов тріснула. Ніякий «русскій мір», ніяка російська мова, ніякий російський газ цю чашку більше не склеять. І це стосується не лише держави. Церкви це теж стосується. Тому що Російська церква приростала територіями в міру імперської експансії — і зараз, коли колишня імперія стискається, немов шагренева шкіра, церква природним чином ці території втрачає. І це бачать усі, окрім ієрархів і парафіян цієї церкви, що зменшується. Просто церковні процеси більш повільні, більш інерційні, ніж процеси політичні.

З Москви — та й із Києва, і зі столиць інших колишніх радянських республік — може здатися, що історію реально повернути назад. Обрати президентом якогось чергового російського доброзичливця. Домовитися з церковними ієрархами й уповільнити процес визнання автокефалії Української церкви. Окупувати Крим і Донбас, як до цього Придністров'я чи грузинські автономії. Та хіба мало чого можна вигадати! Тільки все це мало що змінить.

Україна, як і більшість інших колишніх радянських республік, втрачена Росією безповоротно. Як країна, нація і цивілізація. Кожен новий день, місяць і рік тільки підсилюватимуть цей розкол — бо в доросле життя приходитимуть покоління людей, які взагалі не мають досвіду радянського минулого, а Росія, яка не розуміє, чому втрачені території не повертаються назад, поводитиметься дедалі агресивніше й відштовхуватиме навіть тих, хто пов'язаний з нею спільним культурним минулим і мовою. Так, як сталося це з багатьма російськомовними українцями і українськими росіянами після початку війни в Донбасі.

Якби Росія могла погодитися з розпадом імперії, це посилило б її вплив на пострадянському просторі, зміцнило б саму російську державу, зберегло б шанси для Російської церкви, яку не сприймали б як приховане знаряддя агресії. Замість цього путінська Росія консервує далеке минуле на відхоплених у сусідів кавалках землі, шантажує енергоресурсами, засилає диверсантів, «ллє бензинчик», вводить війська — і тим самим позбавляє майбутнього не українців чи грузин, а себе саму.

Віталій Портніков

+4
94
RSS
21:23
+2
_ура Перший пішов!.. _ура
Гарно написано.
Авжеж, Портніков — безумовно, професіонал в журналістиці!
14:24
+2
Віталій Портніков із тих євреїв, які є справжніми українськими націоналістами.
16:11
+1
Україна, як і більшість інших колишніх радянських республік, втрачена Росією безповоротно. Як країна, нація і цивілізація. Кожен новий день, місяць і рік тільки підсилюватимуть цей розкол — бо в доросле життя приходитимуть покоління людей, які взагалі не мають досвіду радянського минулого, а Росія, яка не розуміє, чому втрачені території не повертаються назад, поводитиметься дедалі агресивніше й відштовхуватиме навіть тих, хто пов'язаний з нею спільним культурним минулим і мовою. Так, як сталося це з багатьма російськомовними українцями і українськими росіянами після початку війни в Донбасі.

Випадкові Дописи