Форми критики

Форми критики
Джерело матеріалу:

Від перекладача: особисто я назвав би матеріал інакше — наприклад, «Мистецтво критикувати». І додав би трішечки «белетристики». Але маю те, що написав справжній автор...


Схвалення має ряд відтінків: смислових, емоційних, етичних, психологічних. Цими відтінками потрібно вміло користуватися. Набагато складніше, ніж схвалення, обирати форми критики. Розглянемо найчастіше використовувані форми критики.

Критичні оцінки можуть бути такими:

  • Підбадьорювальна критика: «Нічого, наступного разу зробите краще. А зараз — не вийшло».
  • Критика-докір: «Ну що ж ви? Я на вас так розраховував!» Або: «Ех ви! Я був про вас більш високої думки!»
  • Критика-надія: «Сподіваюся, що наступного разу ви виконаєте це завдання краще».
  • Критика-аналогія: «Раніше, коли я був таким, як ви, молодим фахівцем, то теж припустився точно такої ж помилки. Ну і перепало мені від начальника!»
  • Критика-схвалення: «Робота зроблена добре, але не для цього випадку».
  • Критика-занепокоєність: «Я дуже занепокоєний таким станом справ, тому що за невиконання цього завдання в строк несе відповідальність весь колектив».
  • Безособова критика: «У нашому колективі є ще працівники, які не справляються зі своїми обов'язками. Не будемо називати їхні прізвища. Гадаю, що вони і самі зроблять для себе належні висновки».
  • Критика-співпереживання: «Я добре вас розумію, входжу в ваше становище, але і ви зрозумійте мене. Адже справу не зроблено».
  • Критика-жаль: «Мені дуже шкода, але мушу зазначити, що ваша робота виконана неякісно».
  • Критика-здивування: «Як?! Невже ви не зробили ще роботу? Не очікував...»
  • Критика-іронія: «Робили, робили і… зробили. Результат що треба! Тільки як тепер в очі начальству дивитимемось?!»
  • Критика-натяк: «Я знав одну людину, яка вчинила так само, як ви. Потім з нею було зле...»
  • Критика-пом'якшення: «Напевно, в тому, що сталося, винні не тільки ви...»
  • Критика-докір: «Що ж ви зробили так неакуратно? Та ще й не вчасно?!»
  • Критика-зауваження: «Не так зробили. Наступного разу радьтеся, якщо не знаєте, як виконати завдання!»
  • Критика-попередження: «Якщо ви ще раз дозволите собі брак, начувайтеся!»
  • Критика-вимога: «Роботу вам доведеться переробити!»
  • Критика-виклик: «Якщо припустилися стількох помилок, самі й вирішуйте, як виходити зі становища».
  • Критика-порада: «Я вам раджу не гарячкувати, зачекайте, охолоньте і завтра з новими силами проаналізуйте, що і як потрібно виправити».
  • Конструктивна критика: «Робота виконана невірно. Що конкретно збираєтеся робити?!» Або: «Робота не виконана. Прогляньте можливість використання такого-то варіанту».
  • Критика-побоювання: «Я дуже побоююся, що і наступного разу робота буде виконана на такому ж рівні».
  • Критика-окрик: «Стій! Що ти робиш? Хіба можна так виконувати цю роботу?»
  • Критика-образа: «Ех ви! Не чекав я від вас такого! Де ж ваша совість?!»
  • Критика-заступництво: «Так! Не вийшло! Ну нічого, я вам допоможу».
  • Критика-загроза: «Я змушений застосувати до вас найсуворіші дисциплінарні заходи».

Бажано, критикуючи, знати свого підлеглого, його індивідуальні особливості. Адже одну людину можна міцно висварити, а іншу не можна — щодо неїпотрібно використовувати щадну або навіть підбадьорювальну, а іноді й хвалебну критику. Наприклад: «Ну як же так? Така талановита людина, а робота виконана на низькому рівні».

Якщо підлеглий відноситься до вас як до начальника дуже недоброзичливо, підозріло, то не можна до нього взагалі застосовувати негативні оцінки. Їх обов'язково потрібно поєднувати з позитивними, відзначаючи хороші риси характеру підлеглого: старанність, ініціативність, сумлінність, творчий підхід до справи тощо.

Щодо колеги не можна використовувати всі види критики, які можуть бути застосовані до підлеглих.

Щодо начальника можна використовувати ще менше форм критики.

До публічної критики є особливі вимоги. Вона має бути:

  • принциповою, тобто промовець не тільки повинен мати власну точку зору, але й чітко уявляти, від імені кого він критикує: від себе, від колективу, підприємства, міста, області, регіону;
  • аргументованою, заснованою на фактах, прикладах, розрахунках;
  • відкритою, публічною;
  • доброзичливою, бажано щадною, оскільки така критика не вбиває людину, а спонукає її до дій для виправлення недоліків;
  • конструктивною, тобто [має] закінчуватися певними пропозиціями щодо усунення недоліків.
0
1127
RSS
06:54
+1
Мені подобається два останні пункти: критика доброзичлива і критика конструктивна. Всі інші види критики принижують людину.

Випадкові Дописи