До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

​Чи вимерли майя через кукурудзу?

​Чи вимерли майя через кукурудзу?
Джерело матеріалу:

Експерти стверджують, нібито одержимість міських еліт індіанців майя кукурудзяною монодієтою зробила всю їхню культуру вразливою до кліматичних змін, оскільки нічого іншого вони не могли обробляти


  • Експерти Державного університету Пенсильванії вивчали ізотопи вуглецю та азоту
  • Вони були знайдені в кістковому колагені з 50 збережених кістяків майя в Белізі
  • Результати довели, що наймолодші рештки мали більш високий рівень вуглецю
  • Ці ізотопи походять із групи рослин, що включає основний урожай кукурудзи
  • Концентрація ізотопів вуглецю була найвищою серед рештків представників еліт

Нові дослідження свідчать, що одержимість дієтою на основі кукурудзи серед міських еліт цивілізації майя сприяло їхньому занепаду, що почалося 1300 років тому.

Попередні дослідження натякають на те, що загадкове зникнення мезоамериканської культури у VIII та IX століттях нашої ери, можливо, сталося через зміни клімату.

Зараз фахівці встановили, що індіанці майя, які проживали у більшості сільських районів Центральної та Південної Америки та користувалися більш різноманітним харчуванням, почувалися краще, ніж жителі міст.

Це дозволяє припустити, що зосередженість на вирощуванні однієї культури — відомої як монокультура — означала, що цивілізація виявилася менш здатною адаптувати своє господарство до періодів посухи.

Вчені з Державного університету Пенсильванії (Pennsylvania State University — PSU) проаналізували ізотопи вуглецю та азоту, виявлені в збереженому кістковому колагені, щоб зробити це відкриття.

Результати показали, що наймолодші з досліджених рештків мали більш високий рівень ізотопів вуглецю з групи рослин, що включала в себе основну сільгоспкультуру майя.

Завдяки іспанській колоніальній історії континенту та тривалому впливу на мову, кукурудза відома в Північній, Центральній та Південній Америці під назвою «маїс».

Концентрація ізотопів вуглецю була найвищою серед рештків представників еліт цивілізації майя.

Рівень ізотопів серед рештків як еліт, так і пересічних індіанців майя Середньо-докласичного періоду свідчив про різноманітну дієту. Однак з часом дієта на основі маїсу ставала дедалі популярнішою серед еліт.

По мірі зростання кількості населення майя та посилення соціального розшарування, в період, відомий як Пізньокласичний, розвивався розкол харчових звичок.

Рештки людей, що жили далеко від міського центру, містили в кістках нижчий рівень вуглецю, отриманого з кукурудзи. Водночас, містяни споживали більше маїсу, виявили дослідники.

«Наші результати підтверджують модель високообмежених стійких ізотопів азоту та вуглецю для представників еліти у Пізньому та Кінцевому класичному періодах», — заявила в надрукованій статті палеонтолог та геохімік PSU Клер Ебер.

«Це відповідає гіперспеціалізованій дієті на основі маїсу, яка зберігалася до моменту, коли ця місцевість була полишена остаточно».

Щоб зробити свої висновки, експерти вивчили рештки 50 індіанців майя з місць поховань, що оточують стародавнє майяське місто в Белізі.

Найдавніші рештки були датовані Середньо-докласичним періодом, між 735 та 400 роками до н.е. Наймолодші рештки належали індіанцю, який помер у проміжку від 800 до 850 року н.е., під час Кінцевого класичного періоду.

Д-р Еберт та її колеги припускають, що сільськогосподарська практика цивілізації майя змінилася відповідно до потреб міських еліт.

«Дослідження свідчить про важливість дієти для стійкості та занепаду стародавніх суспільств і сприяє нашому розумінню вразливості з боку змін клімату серед сучасних традиційних сільськогосподарських громад, а також промислово розвинених країн», — додала д-р Еберт.

Повні результати дослідження були опубліковані в журналі Current Anthropology.

Тім Коллінз для Daily Mail online


Хто такі майя?

Цивілізація майя процвітала в Центральній Америці протягом майже 3000 років, досягнувши свого піку між 250 і 900 роками н.е.

Вирізняючись єдиною повною мірою розвиненою писемною мовою доколумбової Америки, майя також мали високорозвинене мистецтво й архітектуру, а також математичні та астрономічні системи знань.

В той час стародавні люди будували неймовірні міста, використовуючи прогресивну техніку, і здобували астрономічні знання, а також розробляли передові сільськогосподарські методики та точні календарі.

Майя вірили, що Космос формує їхнє повсякденне життя, і використовували астрологічні цикли, щоб вирахувати, коли висаджувати сільгоспкультури та встановлювати календарні дати.

Це спричинило появу теорій про те, що майя, можливо, вирішили розташовувати свої міста відповідно до зірок.

Вже відомо, що піраміда в Чичен-Іца була побудована за розташуванням сонця під час весняного та осіннього рівнодення.

Коли сонце заходить в ці два дні, піраміда кидає тінь, яка падає на різьблення голови зміїного бога майя (Пернатого Змія К'ук'улькана або Кетцалькоатля — Т.Л.).

Тінь падає на тіло змії таким чином, що, коли заходить сонце, схоже, що страшний бог ковзає до землі.

Вплив цивілізації майя можна виявити від Гондурасу, Гватемали та Західного Сальвадору аж до центральної Мексики, більш ніж на 1000 км від району компактного проживання майя.

Індіанці майя ніколи не зникали. Сьогодні їхні нащадки формують значні масиви населення по всій майяській території.

Ці люди зберігають виразний набір традицій та вірувань, які є результатом злиття доколумбових та після-конкістадорних ідей та культур.


В чому причина колапсу цивілізації майя?

Протягом сотень років майя панували на великих територіях Америки, поки в VIII та IX століттях нашої ери велика частина цивілізації майя не занепала за загадкових обставин.

Причина цього краху палко обговорювалася, але тепер вчені кажуть, що у них, можливо, є відповідь — сильна посуха, що тривала століття.

Дослідження осадів у Великій Синій Дірі в Белізі свідчать про відсутність дощів, що спричинило занепад цивілізації майя, а період другої посухи змусив їх переселитися в інше місце.

Теорія про те, що посуха спричинила занепад цивілізації майя Класичного періоду, не зовсім нова, однак нове дослідження, співавтором якого став доктор Андре Дрокслер з Rice University в Техасі, надає свіжі докази на користь цих тверджень.

Десятки теорій намагалися пояснити крах майя Класичного періоду — від епідемічних захворювань до іноземної навали.

Силами своєї команди д-р Дрокслер встановив, що від 800 до 1000 років н.е. ставалося не більше двох тропічних циклонів кожні два десятиліття, тоді як зазвичай їх бувало до шести.

Це засвідчує, що в ці роки відбулися великі посухи, що, можливо, призвело до голоду та заворушень серед народу майя.

Вони також виявили, що друга потужна посуха мала місце від 1000 до 1100 років н.е., що відповідає часу, коли майяське місто Чичен-Іца занепало.

Дослідники стверджують, що зміни клімату та тенденція до посухи між 660 та 1000 роками н.е. спричинили політичну конкуренцію, посилення війни, загальну соціально-політичну нестабільність і, зрештою, політичний крах — відомий як крах майя Класичного періоду.

Далі мала місце тривала посуха між 1020 та 1100 роками н.е., що, ймовірно, відповідало неврожаю, посиленню смертності, голоду, міграції та, зрештою, краху цивілізації майя.


+3
81
RSS
21:38
+4
Історією загадкової цивілізації індіанців майя я захопився з дитинства, відколи прочитав науково-популярну книжку Кузьміщєва «Таємниця жерців майя», спеціально для мене придбану батьком.



А тут така шикарна гіпотеза в «Дейлі Мейл» про кукурудзу, як можливий чинник загибелі цілої цивілізації!.. Та ще й усе це наклалося на спогади пана Миколи про те, як вирощували кукурудзу в Західній Україні до ІІ Світової війни!..
_стежу
Коротше, ловіть мій переклад статті з «Дейлі Мейл»!..
13:13
+3
Щоб зробити свої висновки, експерти вивчили рештки 50 індіанців майя з місць поховань, що оточують стародавнє майяське місто в Белізі.


Занадто малий експериментальний матеріал для такої гіпотези.
13:43
+3
У 1980-х один мій приятель з Колумбії (вчився у Києві) подарував мені сувенір: календар майя на замші.
_чудово Шикарно!!! _чудово
21:33
+3
Кукурудза? Навряд щоб. Народ вигибає від посух і хвороб+.
Перепрошую, ти неуважно прочитав матеріал!
1. Спочатку еліта індіанців майя перейшла на кукурудзу — отож остання стала сільськогосподарською монокультурою.
2. Потім сталися дві грандіозні посухи:

Силами своєї команди д-р Дрокслер встановив, що від 800 до 1000 років н.е. ставалося не більше двох тропічних циклонів кожні два десятиліття, тоді як зазвичай їх бувало до шести.
Це засвідчує, що в ці роки відбулися великі посухи, що, можливо, призвело до голоду та заворушень серед народу майя.
Вони також виявили, що друга потужна посуха мала місце від 1000 до 1100 років н.е., що відповідає часу, коли майяське місто Чичен-Іца занепало.

3. Але еліта хотіла їсти свій маїс, як і досі — а на маїс був неврожай… Тому розпочався голод, занепали міста, занепала цивілізація.
4. Однак прості індіанці майя лишилися й живі досі, бо «майяське село» не харчувалося монокультурою — маїсом, а харчувалося більш різноманітно!
5. Отже, зникли «культурні майя» — їдоки маїсу. Зникли міста А прості майя лишилися. Лишився нарід без еліти…
12:09 (відредаговано)
+2
Колись читала, що кукурудза — це єдиний харчовий продукт, що має у складі золото.

Кукурудзу не можна садити на одному і тому місці кілька разів поспіль, бо вона дуже виснажує землю. Земля повинна відновлюватися після кукурудзи два-три роки. Треба змінювати культури. Якщо садити рік за роком на одному і тому самому полі кукурудзу, через кілька років земля буде не придатна родити бодай щось, хіба що надвитривалі бур'яни. Може тому й вимерли, та ще й засуха.
В наші часи, кукурузні поля після збору врожаю, підживлюють добривами та хімією, а в часи Майя чи були хімічні добрива?
… а в часи Майя чи були хімічні добрива?

Золу і гній ніхто ніколи не забороняв, здається! _вибачаюсь

Випадкові Дописи