До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

«Корсари фюрера» - «Базіс «Nord» (1939-1940)

«Корсари фюрера» - «Базіс «Nord» (1939-1940)

Обидві світові війни Німеччина провела в умовах жорстокої морської блокади. Її флоту доводилося боротися з переважаючими його силами противника.Подібної нерівності сил ще не бувало в історії морських воєн.

У Першу світову війну проти Німеччини була звернена морська міць Великобританії, Франції, Італії, Японії і Росії, а пізніше — і Сполучених Штатів Америки.

У Другій світовій війні небувало величезні, глобальні флоти Сполучених Штатів і Великобританії за посильної допомоги військово-морських сил своїх численних союзників по антигітлерівській коаліції панували в усіх океанах, залишивши противнику невеликі шанси на дрібні тактичні успіхи, не здатні змінити стратегічну обстановку.

Однак основну, а можна сказати «романтичну», пам'ять залишили в історії морських воєн німецькі надводні рейдери і підводні човни.



Діючи в океані, не маючи ні баз, ні союзників, ні запасів постачання, рейдери демонстрували чудеса відваги і зухвалості, талановито йдучи від переслідування, маскуючись і користуючись будь-якою нагодою для нанесення швидких і досить болючих ударів по противнику.

Уїнстон Черчилль, захоплюючись їх діями, називав рейдери «прекрасними, але, на жаль, вже зрізаними квітами», маючи на увазі той факт, що ці кораблі приречені. Але так було не завжди. Багатьом «зрізаним квітам» після багатомісячних рейдів в океані вдавалося під самим носом у англійців повернутися в рідні порти.

В обох світових війнах німецькому флоту вимушено доводилося займатися корсарством! Головною причиною було те, що з початком як Першої, так і Другої світових воєн німецька морська торгівля практично припинялася.

Величезний торговий флот Німеччини або відстоювався в своїх портах, або був інтернований в нейтральних гаванях, або був захоплений противником. А морська торгівля Великобританії і Сполучених Штатів тривала, як ні в чому не бувало, як ніби ніякої війни і не було.

Саме по морській торгівлі своїх супротивників наносили свої удари німецькі рейдери!

Ставлення Росії і СРСР до діяльності німецьких рейдерів в двох світових війнах було діаметрально протилежним.

Якщо в Першу світову війну Росія посилала свої крейсера в океан, щоб допомогти союзникам по Антанті боротися з німецькими корсарами (російський крейсер «Жемчуг» навіть загинув потоплений «Емден» — одним з найзнаменитіших німецьких рейдерів), то у Другій світовій війні Радянський Союз, з перших же днів війни, вніс вагомий внесок в успіх бойової діяльності рейдерів і підводних човнів.

***

Після оголошення Англією війни Німеччині, 3 вересня 1939 року, радянські дипломати повідомили німецьку сторону, що Радянський Союз надає можливість німецькому флоту базуватися в Мурманську!

За кілька годин до початку війни з Нью-Йорка вийшов найбільший німецький лайнер «Бремен», який колись носив «Блакитну стрічку Атлантики». На борту лайнера не було жодного пасажира. Судновий оркестр виконував «Deutschland, deutschland über alles». Вишикована на палубі команда хором скандувала слова гімну. Сполотнілі обличчя моряків ясно говорили про те, що вони йдуть на вірну загибель. Від англійського флоту немає порятунку у відкритому морі, і мало хто знав цю істину краще німців. Присутні на пірсі нечисленні проводжаючі, головним чином співробітники німецького генерального консульства в Нью-Йорку, ледь стримували сльози.



Однак «Бремен» вийшов з Нью-Йорка і безслідно зник!

Загони англійських кораблів прочісували океан, щоб перехопити і знищити «Бремен». Адже у воєнний час володар «Блакитної стрічки» водотоннажністю в 50 тисяч тонн міг з 28-вузловою швидкістю перекидати на будь-які відстані цілі армії, будучи для вермахту безцінним транспортним засобом. Але величезний лайнер немов розчинився в повітрі. Газети публікували найнеймовірніші чутки: «Бремен» інтернований в Мексиці; екіпаж затопив лайнер у відкритому морі — рятувальний круг з «Бремена» знайдений на узбережжі Массачусетса; «Бремен» прорвався до Італії.

Але дійсність виявилася куди більш інтригуючою — «Бремен», вийшовши з Нью-Йорка, круто повернув на північ і, тримаючись майже кромки пакових льодів, спокійнісінько прийшов до Мурманська!



4 вересня, на другий день війни, на всі німецькі судна в Атлантиці був переданий зі штабу грос-адмірала Редера умовний сигнал «АО-13», який означав: «Слідувати в Мурманськ, дотримуючись якомога більше північного курсу».

Англійці очікували чого завгодно, тільки не цього, і упустили 36 найбільших транспортів противника, що сховалися в СРСР, в Кольській затоці, серед яких були такі відомі на весь світ пасажирські лайнери, як «Нью-Йорк», «Швабен», «Штуттгарт», «Кордильєра», «Сан-Луї»та велика кількість лісовозів, танкерів і швидкісних рефрижераторів.

«Німецьким друзям» було дозволено підтримувати постійний радіозв'язок з Німеччиною за допомогою потужної радіостанції «Бремена». Початок цього зв'язку було покладено радіограмою з Берліна на ім'я капітана «Бремена» Адольфа Аренса: «Вітаю блискучим проривом! Найкращі побажання надалі. Хайль Гітлер! Генерал-фельдмаршал Геринг».

А новий радянський військово-морський аташе в Берліні капітан I рангу Воронцов і німецький військово-морський аташе в Москві фон Баумбах провели успішні переговори з приводу проводки німецьких надводних рейдерів Північним морським шляхом в Тихий океан — в глибокий тил англійців, де їхні торгові судна все ще ходять без всякої охорони. Також позитивно було вирішено питання про створення поблизу Мурманська бази для німецьких підводних човнів — «Базис Норд».



Роками в Росії, і на деяких телеканалах України, не припиняється побєдобєсіє і свистопляска з приводу визнання на офіційному рівні героїв боротьби за українську незалежність. Відчуваючи, що улюблені міфи радянської пропаганди вже не просто дають тріщину, а розсипаються на порох, багато діячів і пропагандистів, що лізуть в телевізор, як малограмотні, так і нахабні, впадають прямо-таки в екстаз разоблачітєльства тих, кому Україна зобов'язана своїм нинішнім статусом суверенної держави. Разоблачітєльство ж це виявляється дуже дрібним, жалюгідним, розрахованим на публіку неосвічену в історії, але особливо – на відсутність серйозних опонентів. При відкритій чесній дискусії у викривачів практично немає шансів. Ось тому ті, хто стоять за особливо несамовитими телеканалами, і не дозволяють проводити дискусії. Щоб не нарватися. Але є ще один важливий момент.

Істеричні крики і стогін покликані приховати вельми неприємні факти з минулого опонентів ОУН-УПА. Це і той факт, що на відміну від УПА, яка ніколи не була юридичним або фактичним союзником Вермахту, Червона Армія їм була. Це і спільна окупація Польщі, і спільні з Вермахтом паради, це і співпраця НКВС та Гестапо… і багато іншого, що відображено на кіно- і фотоплівці та в архівних документах.

У цьому ж ряду перебуває потужна військово-технічна і військово-економічна підтримка радянською Москвою Третього Райху в його війні проти Англії та Франції в 1939 – 1941 рр. Одним з найбільш яскравих фактів є історія функціонування в даний період німецької військово-морської бази «Норд» під Мурманськом. Саме звідти німецькі підводні човни і рейдери наносили удари по британських судам з дозволу і при повному співчутті Кремля.



Зрозуміло, «сталінським соколам» в усе це важко повірити, якщо вони самі особисто у всьому перерахованому не брали участь. А якщо брали участь, то давно змусили себе забути. Однак на цей раз у адептів сов’єтизму має знову зіпсуватися настрій. Справа в тому, що на відміну від «зомбі–ЗМІ» України, які працюють на російські спецслужби, про співпрацю СРСР і націонал-соціалістів в 1939 – 1941 рр. пишуть багато російських видань, в тому числі і військові, зокрема, орган Військово-Морського Флоту, засновником якого є Міністерство оборони Російської Федерації, – «Морской сборник». У №11 за 2007 рік була опублікована стаття капітана 2 рангу С. Ковальова «Базис Норд». Миф или реальность?», де російський автор доводить, що «Базіс «Норд» – реальність!

Як він стверджує: «приблизний час народження таємної бази на Кольському півострові позначив німецький військовий історик Фрідріх Руге: «… На початку жовтня 1939 року німецький військово-морський флот користувався таємними базами постачання… в бухті на захід від Мурманська.

… Вважається, що у вигляді компенсації за надання секретної бази на Кольському півострові в СРСР була отримана так звана німецька військово-технічна допомога (правда, вона стала надходити тільки в 1940 р.) – недобудований важкий крейсер «Лютцов» (спочатку йшлося про «Зейдліц» або «Прінц Ойген», які перебували в більшій мірі готовності, проте «зійшлися» на «Лютцові») ...» (с. 85).

С. Ковальов також повідомляє: «17 вересня 1939 р., не чекаючи остаточного вирішення питання про створення секретної бази, в Кольську затоку прийшли німецькі транспорти «Корділлере» і «Сан-Луї», з вантажами і технікою, а також лайнер «Бремен».

До кінця листопада тут знаходилося вже 36 німецьких транспортів (серед них «Іллер», «Х. Леонард», «Полліне», «Тобінген»). На якірній стоянці біля Абрам-мису вони були надійно приховані від британських пошукових кораблів. За цей час на трьох німецьких судах силами робочих Мурманського судноремонтного заводу було проведено необхідний міжпохідний ремонт» (с. 86). А в цей час військово-морський аташе Третього Райху капітан цур Зеє Нерберт фон Баумбах, об'їжджаючи радянське Заполяр’я, прискіпливо вибирав найзручнішу бухту для німецьких судів, для бази «Норд». Теріберська губа йому не сподобалася, а ось губа Велика Західна Ліца підходила якнайкраще.

Як пояснює подібний вибір С. Ковальов, «… старого розвідника фон Баумбаха не влаштувала губа Теріберська як затока, що постійно контролювалася радянською стороною.

Інакше виглядала дійсно «забута богом і людьми» губа Велика Західна Ліца, укрита від сторонніх очей з усіх боків сопками материка і півострова Рибачий і хвилями Мотовської затоки. Більш того – зовсім поруч з радянсько-фінським кордоном» (с. 86). У листопаді 1939 року фон Баумбах прийняв, нарешті, позитивне рішення про місце створення бази «Норд».

С. Ковальов пише, що «… дуже скоро на узбережжі бухти Нерпічья почалося будівництво нових причалів, ремонтних майстерень, складів постачання і підскельних сховищ авіаційного палива. До прибуття в Західну Ліцу німецьких будівельників перші роботи провели радянські будівельники 95-ї ділянки Мурманського відділення ЕПРОН. Не виключено, що найважчу роботу тут зробили в’язні з найближчого до Мурманська спецтабору НКВС» (с. 87).

Німецькі судна з перших днів Другої світової війни вільно приходили в Кольську затоку, щоб під заступництвом радянських союзників ховатися від британських військових кораблів.

Тут вони почували себе в безпеці під прикриттям гармат берегових батарей Північного флоту ВМФ СРСР. А восени 1939 р. батарея 104-го гарматного артполку обстріляла біля півострова Рибачий два британських есмінця, які шукали німецький лайнер «Бремен».

Загалом, німецька військово-морська база на радянській території функціонувала цілком успішно. За матеріалами С. Ковальова: «З грудня 1939 року по квітень 1940 року старшим морським начальником в базі був капітан цур зеє Нішлаг, який раніше командував німецьким тиловим підрозділом в Стамбулі і був призначений в Заполяр'я в дні підготовки операції по захопленню Норвегії. У липні 1940 року старшим морським начальником бази став вже корветтен-капітан Гаус Гофер, командир корабля постачання «Феніція»… Загальне керівництво «Базіс Норд» було покладено на тил Крігсмаріне» (с. 88).

База знаходилася під постійним контролем Третього Райху: «19 липня 1940 року сюди прибули помічник військово-морського аташе Німеччини корветтен-капітан Вільгельм Шторх і представник німецького посольства Курт Крепш. Офіційно вони знайомилися з ходом будівельних робіт, що тривали тут. А фактично? Коло завдань у розвідників був багато ширшим. І настільки, що через місяць Крепш на борту допоміжного крейсера перейшов по Північному морському шляху на Тихий океан. А потім, в найкоротший час, через Токіо і Владивосток повернувся в Москву в німецьке посольство» (с. 90).

По цьому ж Північному морському шляху радянський підводний човен Щ-423 провів німецький рейдер «Комет».

Як повідомляє С. Ковальов, «удари «Комета» по британському судноплавству в Південних морях були настільки чутливі, що ще до повернення крейсера додому старшому на борту рейдера капітанові цур зеє Роберту фон Ейссену було присвоєно військове звання контр-адмірал (с. 90-91 ).

І нарешті: «… 5 вересня 1940 р. грос-адмірал Еріх Редер подякував радянську сторону за можливість використання бази і приступив до її ліквідації» (с. 91).


Документ:

"… МИД ГЕРМАНИИ — ПОСЛУ ШУЛЕНБУРГУ
Телеграмма
Берлин, 5 сентября 1940 г.
Государственная тайна
№ 1604

Наш военный флот намерен отказаться от предоставленной ему базы на Мурманском побережье, так как в настоящее время ему достаточно базы в Норвегии. Пожалуйста, уведомите об этом решении русских и от имени Имперского правительства выразите им благодарность за неоценимую помощь. В дополнение к официальной ноте главнокомандующий флотом намерен выразить свою признательность в личном письме главнокомандующему советским флотом. Поэтому телеграфируйте, пожалуйста, как только сделаете это уведомление.
Воерманн ..."




Джерела:

  • Заброшенные и мрачные миры. Базис Норд. // UrbanTrip.org
  • С. Ковалёв. «Базис Норд». Миф или реальность?». “Морской сборник”, №11, 2007.
  • Вадим КУЛИНЧЕНКО. Тень третьего рейха над арктикой. Военно-промышленний курьер, №16 (232) 23 — 29 апреля 2008 года // http://maidan.org.ua/arch/hist/1212951002.html
  • Игорь ЛОСЕВ. “БАЗИС НОРД”: СОВЕТСКО-НАЦИСТСКОЕ СОТРУДНИЧЕСТВО В 1939 — 1940 гг. // «Флот України». 28 листопада 2013 р.
  • Игорь ЛОСЕВ. “БАЗИС НОРД”: СОВЕТСКО-НАЦИСТСКОЕ СОТРУДНИЧЕСТВО В 1939 — 1940 гг. // http://maidan.org.ua/arch/hist/1212951002.html
  • Мурманск-140 Йоканьга // http://maidan.org.ua/arch/hist/1212951002.html
  • Сотрудничество в Битве за Британию // http:// http://maidan.org.ua/arch/hist/1212951002.html

Щиро вдячний авторам блогу «Заброшенные и мрачные миры. Базис Норд» і адміністраторам сайту UrbanTrip.org за чудові фотографії, які я використав при підготовці блогу.



+2
47
RSS
О!!! Оце воно і є!.. Я ж писав вчора в коментарі:

До червня 1941 року СРСР гнав до Німеччини стратегічні матеріали ешелонами — оце було потужне надійне джерело постачань! Але і його Гітлер перекрив превентивним ударом 22.06.1941…

Ця Ваша історія про радянську допомогу військово-морському флоту Німеччини демонструє, якими прекрасними союзниками були СРСР і Німеччина на початку ІІ Світової війни… _чудово
Ця Ваша історія про радянську допомогу військово-морському флоту Німеччини демонструє, якими прекрасними союзниками були СРСР і Німеччина на початку ІІ Світової війни… _чудово


Ситуаційними союзниками!
Оскільки політичні плани у Німеччини і Радянського Союзу були різні.
14:02
+1
Союз двох людожерів.
Анатолію, я дотримуюся іншої думки _ні

Випадкові Дописи