УВАГА!   З 1 лютого діяльність спільноти "Світоч" переноситься в Telegram.

Сайт буде доступним ще довгий час, проте без нових публікацій.
Підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями на нашому Telegram-каналі @svitoch_in_ua

Розібратися як користуватися Телеграмом або створити власний канал для подальшої участі в спільноті "Світоч" можете за ІНСТРУКЦІЄЮ. З правилами участі можете ознайомитися тут.

Якщо у Вас є якісь запитання, задавайте їх в групі підтримки в Телеграмі тут.

Погляд у минуле… Ч./б/н. Мільйон рублів СРСР у моєму житті

Погляд у минуле… Ч./б/н. Мільйон рублів СРСР у моєму житті

Я бачив один мільйон рублів СРСР!

Я доторкнувся до цього мільйона!

Я порахував, на скільки б мені вистачило цих грошей, якби вони у мене були!

Відносно майбутньої професії я визначився в армії, оскільки часу на роздуми було досить багато — життя на три роки було чітко розписано: учбова дивізія (військова спеціальність, погони молодшого сержанта) і подальша служба на Кубі.


Учбовий центр № 12-В; Нарокко (поблизу Гавани), Республіка Куба; кінець літа 1969 року.

(Із характеристики-рекомендації:Справжній Арієць, характер нордичний твердий.)


Повернувшись на Батьківщину, поступив вчитися на вечірній факультет. А працювати мене направили (через військкомат) в спецбатальйон по охороні державних установ, в тому числі і відділень Держбанку СРСР.

Як «молодого» мене поставили (вірніше посадили) на пост біля входу у сховище для грошей. Це на підземному поверсі. Металева клітка, в якій двері в сховище. Доступ в клітку з двох сторін: з ліфту, яким спускаються відповідальні працівники банку та зі сходів, якими спускаються постові і черговий по об’єкту, що кожні дві години робить обхід і перевіряє чи не спить постовий. Між сходами і кліткою маленька камера. В ній стоїть письмовий стіл з телефоном внутрішнього зв’язку і стілець. Камера відділена від сходів металевими дверима, які замикаються ззовні (зі сходів) черговим по об’єкту. З камери в клітку також двері з металевих грат, які замикаються вже постовим. Між кліткою і шахтою ліфту також металеві двері з грат, які теж замикаються постовим.

Чергування на посту двозмінне: зранку до обіду і з обіду до закриття відділення банку. Озброєння на чергуванні: 9-мм пістолет Макарова і дві обойми з патронами.

Старші колеги цей пост не любили, оскільки опалення там не було і температура була постійна – десь +16 — +17. З собою на пост можна було брати термос з гарячим чаєм, канапки, книжки.

Служба була поставлена так. Постовий на першій зміні заступав на охорону сховища о 8-й годині ранку. В присутності чергового по об’єкту перевіряв цілісність 3-х пластилінових печаток на дверях сховища, розписувався в прийомі поста в спеціальній книзі. Після чого черговий виходив і замикав за собою двері, що ведуть на сходи. Читати дозволялося, чим я і користувався. Десь на початку десятої ліфтом спускалися до сховища три особи: керуючий банком, головний бухгалтер і головний касир. Я бачив, що ліфт спустився, двері ліфта відчинилися і в ліфті стоять троє працівників. Я підходив до дверей клітки і вітався з працівниками банку. Вони показували мені три посвідчення у розгорнутому вигляді. Я передивлявся посвідчення (звіряв фотографії з обличчями, перевіряв дату дійсності посвідчення) і відкривав двері. Вони втрьох підходили до дверей сховища, перевіряли цілісність печаток, зривали їх, вставляли три ключі, відкривали сховище і заходили в нього, закриваючи за собою двері. Через деякий час вони виходили, котячи за собою відкритий візок, на якому акуратним кубом лежали гроші різними номіналами в банківській упаковці. Вони закривали двері сховища, пломбували печатками. Я перевіряв печатки, проводжав їх до ліфта і закривав за ними двері.

До кінця зміни я вже нікого крім чергового не бачив. Сидів і готувався до лекцій – читав, робив виписки, писав конспекти.

На другій зміні працівники банку повертали гроші в сховище. А ритуал проходив за тим же сценарієм, що я описав вище.

Одного разу, коли працівники викотили візок з грішми, я запитав: «А скільки тут лежить грошей?»

Керуючий банком мені відповів: «Рівно мільйон рублів!» З його дозволу я двома руками доторкнувся до мільйона рублів! Заплющив очі і декілька секунд так простояв.


Банкноти з власного архіву.


Вони поїхали нагору, а я взяв аркуш паперу і став рахувати…

Мені двадцять два з половиною роки. І у мене є мільйон рублів! Якщо б я їх зараз мав, то по скільки рублів в день я міг би витрачати протягом 50 років життя, до 72,5!?

50 років життя – це, грубо кажучи 18 200 діб (364 х 50 = 18200).

1 000 000 рублів ділимо на 18 200 і маємо 54,94 рублі щоденно протягом 50 років життя!

Чесно кажучи, я не повірив очам і декілька разів перераховував!

А моя заробітна платня на той час становила 140 рублів на місяць!

Наступним кроком моїх досліджень були мрії, як я витрачав би гроші!

Я вважав, що мені необхідно мати наступні речі:

  • власний будинок з садом і басейном;
  • власні автомашини – 2-3…
  • мотоцикл – 2-3…
  • штат домашніх працівників: камердинер (для догляду за гардеробом), повар з помічниками, офіціантки, прибиральниці, садівник, водії і, безумовно, керуючий штатом працівників.

Але при всьому цьому у мене не виникало жодних думок щодо зміни професії!


P.S.

Сьогодні, як і в далекому 1969-му, кінець літа — початок осені, мені 72 з половиною роки.

Я прожив 50 років щасливо і без мільйона.



+4
89
RSS
18:51
+4
_наляканий То Ви хотіли повторити подвиг Остапа Сулеймана Берти Марії Бендера-Бея?! _наляканий
Бо якщо це відбувалося в Києві, то звідси до румунського кордону таки далеченько…

Та ні _сміюсь
Я ж чудово розумів, що з срср можна вибратися тільки через відсидку у тюрмі чи в таборі.
Просто результат розрахунків виявився дивовижним для того часу.
20:14
+4
Володимире, гарний допис. Так що саме тебе здивувало: щодобова трата близько 60 рублів, що так мало?
Володимире, гарний допис. Так що саме тебе здивувало: щодобова трата близько 60 рублів, що так мало?


Навпаки!
Що можна було прожити 50 років абсолютно ні про що не торбуючись! Крім того, якщо покласти мільйон в ощадкасу під 3%, то щорічно «набігала» б ще добра копійка.

20:17
+3
А от запитаю: на якому факультеті і якого інституту ти вечірньо вчився? На Кубу поплив молодшим сержантом, а після демобілізації невже став старшим сержантом?
20:32 (відредаговано)
+3
А от запитаю: на якому факультеті і якого інституту ти вечірньо вчився?


Єдине, що можу відповісти Анатолію — у мене вища спеціальна юридична освіта _зупиняю

Випадкові Дописи