До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Немовлята та породіллі

Немовлята та породіллі


Для загального розвитку дитини в перші місяці життя дуже важливо перебувати в сімейному оточенні. Відповідно держава робить все для того щоб дитина залишалася з біологічною мамою. Коли породілля відмовляється від новонародженої дитини, маля тимчасово потрапляє під опіку соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді. Щоб уникнути роз’єднання матері і дитини, пологові будинки співпрацюють з соціальними службами. Жінки, які хочуть відмовитися від дитини, відразу повідомляють про таке рішення у пологовому будинку; лікар, своєю чергою, інформує центр соціальних служб, далі – соціальний працівник, психолог спілкується з жінкою і з’ясовує причини, чому вона відмовляється від свого малятка. Під час розмови соціальний працівник, психолог намагається з’ясувати причину відмови. Жінку ні в якому разі не переконують змінити рішення, а з’ясовують причину відмови. Часто таким жінкам просто потрібно від когось збоку почути, що не так все погано. Найпоширенішоюз причин є те, що майбутній тато дитини спочатку не проти народження малюка, але на останніх місяцях вагітності, зникає з поля зору вагітної або відмовляється від дитини. Причиною також може бути спротив сім’ї, брак помешкання тощо.

Доки породілля лежить у пологовому будинку, а це 4-5 днів (якщо немає ускладнень), психологи працюють з нею та її близьким оточенням. Підключають родичів, друзів, працюють з родиною. Як правило, переважна більшість жінок, з якими попрацювали спеціалісти, передумують. Але може бути таке, що мама виписується, а за місяць-два віддає дитину. За законодавством, до року часу мама може передати дитину на утримання держави, для вирішення своїх складних життєвих обставин, але обов’язковою умовою в такому випадку є відвідування дитини. Якщо матине відвідує дитини, її позбавляють батьківських прав. Інколи жінки, які хочуть відмовитись від дитини, стають на облік в останній місяць. «Причиною цього може бути відсутність грошей, побиття чоловіком, насильство, нерозуміння сусідів, оточуючих….

Окрім цього, у Дрогобичі працює Центр матері і дитини, створений за ініціативи і на кошти держави з метою збереження біологічної сім’ї для дитини та покращення соціальної підтримки жінок-матерів, які опинились у матеріальній скруті, у конфлікті із родиною, зраджені близькими людьми, осуджені оточуючими, без житла, а також часто без будь-яких умов для існування. Це заклад тимчасового проживання жінок на сьомому-дев'ятому місяці вагітності та матерів з дітьми віком від народження до 18 місяців.

Центр матері та дитини у Дрогобичі стає справжньою школою для молодої матері. Тут є різні фахівці: соціальні працівники, педагоги, психолог, медична сестра, при потребі юристи, духовні особи, медики та ряд інших спеціалістів.

За рік через центр проходить 20-30 жінок. «Завдяки цьому центру жінки не відмовляються від своїх дітей. Їм надають тимчасове житло, навчають догляду за дитиною, надають психологічну допомогу, проводять бесіди із родиною.

У маленькому віці для дитини необхідно, щоб вона розвивалася: навчилася говорити, вміла ходити, сидіти, розрізняла форми, кольори, предмети. Вже у віці півтора року дитина цілком здатна на прохання дорослих взяти ту чи іншу річ і покласти її на те місце, де їй належить бути, таким чином, у маляти буде не тільки закріплюватися звичка до акуратності, але і розвиватися пам’ять. Цього дитина навчається, коли про це дбають опікуни, батьки, родинне коло, педагоги (Будинок дитини). На Львівщині створені достатньо сприятливі умови, аби дитина-сирота чи дитина, позбавлена батьківської опіки, мала можливість доброго старту для розвитку, де б вона не була – у прийомній сім’ї, дитячому будинку сімейного типу, у Будинку дитини. Є люди, які дбають про це, адже дитина має виростати соціальною, із відповідними навичками та вміннями контактувати з іншими. Від цього залежить її подальше життя.

+1
301
RSS
Центр матері та дитини у Дрогобичі стає справжньою школою для молодої матері.

На Львівщині створені достатньо сприятливі умови, аби дитина-сирота чи дитина, позбавлена батьківської опіки, мала можливість доброго старту для розвитку, де б вона не була – у прийомній сім’ї, дитячому будинку сімейного типу, у Будинку дитини.

Зачот за рекламу!
13:55
+1
Соціальна реклама на сайті вітається
Зачот за рекламу!
Ні, серйозно: чому лише Львівщина?! Чому лише Дрогобич?! Невже в інших регіонах такого немає?!
Наприклад, коли я ще не був лежачим інвалідом і працював журналістом, то в одному прес-турі по Київщині познайомився з таким собі підприємцем (насправді олігархом) Іваном Сусловим.

То у нього вже тоді був сімейний дитбудинок, де він виховував 26 діточок. А хотів би виховувати до 50-ти дітей!



То чим він гірший від дрогобичан?!
А чим цей приватний дитбудинок відрізняється від державного? Кількістю наворотів і кращим харчуванням?
25-50 дітей під одним дахом — це все одно сирітство.
Пані Люба описала, чи то пак, прорекламувала заклад хоч і державний, але спрямований на збереження сім'ї. Щоб дитина залишилася з РІДНОЮ мамою.
Суслов дає всім дітям своє прізвище + забезпечує добрий «старт» по досягненню повноліття — це раз.
Він забирає дітей з державних дитбудинків. Отже, дітям є з чим порівнювати — це два.
Я мав можливість побесідувати з дітьми, ніхто з них не хотів повертатися до державних закладів — це три.
Але якби цим дітям запропонували жити в сім'ї. де буде 3-5 дітей, чи максимум 10, то певно вони обрали б сім'ю.
Напевно. Але ж не запропонували. Тож хай краще буде отакий Іван Суслов, ніж держава… Бо я і в державних закладах теж бував (((
Хай збільшиться достаток українців, тоді більше сімей буде всиновлювати дітей. І покинутих малят менше стане, бо найчастіше все впирається в банальні гроші.
13:56
+1
Приємно бачити нових користувачів на сайті!
14:02
+1
Такі центри створюються по всій Україні звісно, про Дрогобич я згадала, бо сама зі Львова. а у Львові такий центр знаходиться у Дрогобичі і є обласного рівня)))
11:56
+2
Найперше: я вітаю ЛЮБУ з першою публікацією на сайті! Стаття хороша. Цей Суслов із Сквирщини, що на Київщині. Його дитбудинок, здається, в с. Буки. Туди він перевіз і красень фонтан в час реконструкції Майдану в 2002 р. Кого я знаю з авторів сайту? Доброслав, Юрченко, Марія Воробець, Анатолій Коноваленко, Дзвінка Сопілкарка, Анатолій Висота, Тимур Литовченко і ЛЮБА. Вже є нас восьмеро!
Щось Марії Воробець досі не видно. Не думав, що вона настільки серйозно припинила тут срілкуватися. Шкода!
Пане Анатолію, ви не тільки хімік-експериментатор, а ще й геній статистики.
08:18
+1
Дякую!!!

Випадкові Дописи