УВАГА! Сайт буде працювати до 11.04.2021. Якщо тут є якісь важливі для вас публікації, будь ласка, збережіть їх собі, або перенесіть на інший сайт до вище вказаної дати.

Чоловік оспівує жінку (3)

Чоловік оспівує жінку (3)

Анатолій Протопопов.
Трактат про кохання,
як його розуміє жахливий зануда

Про базис шлюбної стратегії

Лекція в зооветеринарному інституті:
Викладач:
Хороший бик-заплідник має здійснювати
до дванадцяти статевих актів на добу...
Жіночий голос з першого ряду:
Скільки, скільки???
Викладач: До дванадцяти.
Жіночий голос з першого ряду:
Повторіть це голосніше для останнього ряду!
Чоловічий голос з останнього ряду:
Даруйте, це з однією коровою
чи з дванадцятьма?
Викладач: Звісно з дванадцятьма!
Чоловічий голос з останнього ряду:
Повторіть це голосніше для першого ряду!

(Старий студентський анекдот)

Наявність численних і серйозних проблем у взаєминах статей відстороненому і поверхневому погляду може здатися парадоксальною — адже чоловіки і жінки, так само як самці й самиці тварин, хочуть одного — з'єднатися в парі, тобто — їхнє прагнення зблизитися, знайти одне одного — взаємно. Звідки ж тоді проблеми? Треба думати, від того, що цілі прагнень тих та інших чимось істотно відрізняються. У світлі сказаного вище про власників і споживачів ресурсів зрозуміло, що це прагнення одне до одного аж ніяк не безумовно безкорисливе, і подібно до поведінки людей на ринку. Продавець і покупець теж прагнуть один до одного, але обидва вони намагаються отримати з операції максимальну особисту вигоду, часто попри можливі збитки іншої сторони. Природі, на жаль, чужі сентименти… Ця особиста вигода, для обох учасників репродуктивного процесу в даному випадку, полягає в максимально надійному закріпленні своїх генів у нащадках, що власне і становить сенс розмноження.

Крім того, особисті інтереси учасників цього процесу не повинні надмірно суперечити інтересам всього виду, бо виживання особини поза видом з багатьох причин проблематично. Оскільки можливості й ролі самців і самиць в цьому процесі істотно різні, то і поведінка повинна відповідно відрізнятися.

В інтересах всього виду доцільно, щоб невелика частина самців запліднювала більшу частину самиць, змушуючи таким чином більшу частину самців гордо удавати переконаних холостяків. Така стратегія дозволяє швидко закріпити в потомстві корисні ознаки, що з'являються, позбавляючи самиць репродукції непотрібних генів. В особистих же інтересах самця — прагнення до максимально частій зміні самиць, чим неявно передбачається, що він є носієм унікально-корисних генів. Уявімо собі, що у якогось чоловіки з'явився певним чином ген стійкості, ну наприклад, до СНІДу. Вкрай важливо цей ген терміново поширити в популяції якомога ширше! А він от узяв та й вирішив бути вірним тільки одній жінці. Скільки вона може йому народити? Ну 10, максимум 20 дітей, і за законами генетики, цей ген отримає тільки половина їх. Це тхне злочином перед видом! А ось якщо поводитися подібно султану, то цілком можна народити 1000, і гранично, мабуть, до 2000 дітей. Це вже дещо… Так що громадська думка не на порожньому місці настільки поблажливо ставиться до чоловічої невірності — така інстинктивна програма, і з біологічних позицій дуже, треба сказати, здорова. Самець не повинен обмежувати свою статеву експансію — на це є самиці. Однак, забігаючи наперед зауважу, що «природність» або "інстинктивність" тієї чи іншої лінії поведінки — це зовсім не виправдання і не заклик до реалізації саме її; перш ніж пускатися у всі тяжкі, прочитайте хоча б цю книгу до кінця.

Таким чином, інстинктивна мета шлюбної поведінки чоловіків -

більше жіночих тіл, хороших і різних.

А якщо такий унікальний ген виявиться у жінки? Як вона повинна поводитися, щоб цей ген, так би мовити, не канув в Лету, а навпаки, закріпився і розмножився? В принципі, можна теж збільшити кількість дітей, але чи збільшиться вона від інтенсивної зміни чоловіків? Зрозуміло, що ні, але від цього може істотно постраждати їхня (дітей) якість! Не дарма та ж громадська думка з набагато більшим осудом ставиться до жіночої невірності — жінка, нерозбірлива в статевих партнерах, не дбає тим самим про якість своїх дітей! Чоловік, прилаштувавши свої гени до неякісної жінки, практично нічого не втрачає — якщо завтра підвернеться якісна, то він прилаштується і до неї; жінка ж, що зачала від неякісного чоловіки, може виправити свою помилку дуже нескоро (природа людини не передбачає абортів), і взагалі, кількість такого роду спроб найчастіше дуже обмежена. Щоб надійніше закріпити свої гени в нащадках, жінка повинна посилити суворість відбору претендентів, щоб не розбавляти свої, імовірно унікальні, гени чим доведеться. Але щоб було з кого обирати, вона мусить подобатися по можливості всім чоловікам. І чим більшій кількості чоловіків вона подобається, чим більше у неї симпатиків, тим ширший її вибір. Ідеал — закохати в себе всіх, але підпустити — одного, а можливо, навіть і нікого. Саме злягання при цьому може бути мало не прикрим побічним ефектом процесу спокушання.

Отже, мета інстинктивної шлюбної стратегії жінок -

більше чоловічих сердець, хороших і різних.

Заволодівши ж серцем чоловіка, жінка може втратити до нього активний інтерес, притримуючи його тільки для колекції. А тим часом спокушати наступних.

В цьому розділі змальований лише базис відмінностей шлюбної стратегії. Нижче ми розглянемо інстинктивні чинники, що заповнюють цей базис конкретним змістом.

Коротше кажучи:

  • Для реалізації переваг статевого відбору самці прагнуть до злягання з максимально можливою кількістю самиць — вони, так би мовити, борці за КІЛЬКІСТЬ потомства, бо кількісно їхня плодючість практично не обмежена;
  • З тією ж метою самиці, маючи кількісно обмежену плодючість, прагнуть до найвищої ЯКОСТІ народжуваного потомства. Через це саме вони є суб'єктом, який обирає, а отже зацікавлені в максимальному розширенні кількості потенційних партнерів, з яких легше обрати «найякіснішого», відкинувши інших.

(Далі буде)
+3
306
RSS
03:38
+2
Ну що ж, ось вам три розділи з «Трактату про кохання...», в яких Анатолій Протопопов описує, з точки зору етології, базисні шлюбні стратегії самців і самиць усіх тварин, які розмножуються статевим шляхом. Оскільки етологія розглядає людську поведінку з тваринної точки зору, сказане означає, що інстинктивні шлюбні стратегії чоловіків і жінок відрізняються так само діаметрально, як і шлюбні стратегії тварин…
_не_знаю
В принципі, вже звідси зрозуміло, чому саме чоловіки всіляко оспівують жінок, а не навпаки! Відповідь проста: у них різні стратегії поведінки…
_зупиняю
Але це лище загальне формулювання. Я й далі міг би перекладати нові розділи «Трактату про кохання...» — але це товстелезна книжка, і її докладний переклад займе багацько часу. Тому спираючись на три перекладені розділи, а також використовуючи свої більш ранні етологічні публікації, тепер я розставлю всі крапки над "і" в останньому розділі — у висновку
23:08
+2
Отже зафіксуємо висновок природознавця-людовіда: чоловік бореться за максимальну кількість дітей, а жінка за їхню максимальну якість.. А в собак же щось зовсім інше!
У собак те саме: самцеві бажано схреститися з якомога більшою кількістю самиць, а самиця якщо не захоче до себе кобеля підпускати — просто сідає на землю, і все! й нічого він не зробить… Сам таке бачив.
_вибачаюсь

Випадкові Дописи