УВАГА!   З 1 лютого діяльність спільноти "Світоч" переноситься в Telegram.

Сайт буде доступним ще довгий час, проте без нових публікацій.
Підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями на нашому Telegram-каналі @svitoch_in_ua

Розібратися як користуватися Телеграмом або створити власний канал для подальшої участі в спільноті "Світоч" можете за ІНСТРУКЦІЄЮ. З правилами участі можете ознайомитися тут.

Якщо у Вас є якісь запитання, задавайте їх на сайті тут, або в групі підтримки в Телеграмі тут.

Емоційна залежність - це розплата

Емоційна залежність - це розплата
Джерело матеріалу:

Працюючи з любовною залежністю, я спостерігаю деякі закономірності. У якийсь момент чітко вималювався портрет залежної особистості. Я зараз не говорю про глибокі причини, що йдуть з відносин в сім'ї та викликають залежність, я опишу особистісні особливості людини, яка схильна до створення залежних відносин.


Як правило, це людина (чоловік або жінка), що має глибоку невпевненість в собі. Ця невпевненість заснована на тому, що «мене не можуть любити просто так». Невпевненість цілком може ховатися за зовнішньою успішністю і бравадою, але насправді в глибині психіки сидить маленька дитина, яка відчайдушно шукає захисту, підтримки та любові. Знайшовши це в іншій людині хоча б частково або приписавши умоглядно іншому ці якості, людина смертельно боїться це втратити. Вона з останніх сил чіпляється за відносини, вибачаючи, поступаючись, ігноруючи свої інтереси, аби тільки утримати людину і пов'язаний з нею відносний душевний спокій.

У схильної до залежних відносин людини, як правило, вбоге емоційне життя, точніше, це просто звичайне життя, як у переважної більшості людей: робота, побут, діти, іноді спорт для здоров'я чи краси. Поява партнера протилежної статі автоматично перетворює відносини в надзавдання — всі емоції пов'язані з відносинами. Чи то зле, чи добре, але в будь-якому разі, емоційно наповнене. Вже не таким нудним і буденним є життя.

Надзавданням відносини робить ще відсутність у людини власних стратегічних цілей з приводу свого життя. Вирішення тактичних завдань всього лише допомагає виживанню, але не дає відчуття того, куди людина йде, як хоче жити, чим займатися. Необхідне занурення в себе для відповіді на найскладніші питання в житті «Хто я?» і «Для чого я живу?». Доступ до самості для багатьох закритий через духовну та особистісну незрілість.

З цього випливає відсутність роботи і захоплень, здатних зайняти хоча б на час всі думки й устремління людини, і сильних намірів, що ведуть по життю, немов маяк. Якщо немає інших орієнтирів, то єдино доступним — стає інша людина.

І це показник того, що перше місце в житті у людини не зайняте. Психологічно вірно поставити себе на це місце, але в цьому разі можливі зловживання через зайвий егоїзм. Тому найздоровішим для людини було б тримати на першому місці віру в щось більше, ніж людина: в Бога, в світобудову, у Всесвіт, в життя, Єдиний Розум тощо. Тільки віра в те, що життя набагато мудріше і багатоваріантніше, ніж ми можемо уявити, дає надію на те, що все вирішиться найкращим чином і ніяка зустріч не є останньою.

Найчастіше страх, що «більше нікого не зустріну» є провідним мотивом до збереження «не тих» відносин. Цей страх має глибоке обґрунтування. Як істоти соціальні, ми боїмося знедоленої людини і вигнання, тому що в минулі часи це могло привести до загибелі. Страх самотності зашитий в наших генах. У схильної до залежності людини він потужно активізується через невміння встановлювати контакти і вести комунікацію. Начебто якийсь круг спілкування є, але він вкрай обмежений і нові зв'язки утворюються важко й рідко, така собі своєрідна відокремленість, ніби людина одна у всьому світі.

Я загалом починаю думати, що емоційна залежність — це плата за наше невір'я, розділеність і відсутність любові до себе і до світу. По суті, це наслідки того, що людина йде проти законів світобудови. У відновленні втраченого і криються рецепти позбавлення.

З любов'ю,

Лілія Ахремчик,
тренер, психолог, коуч

+4
156
RSS
16:56
+4
Давно я не перекладав статей Лілії Ахремчик — то ось вам!.. _чудово
21:04 (відредаговано)
+4
У схильної до залежних відносин людини, як правило, вбоге емоційне життя,


Згідний на 100%, оскільки неодноразово зустрічав таких людей в колективах, з якими доводилося працювати. Працюючи в ГК «Фокстрот», декілька років спостерігав такого співробітника у нашому відділі. В роботі гарний працівник, жодних зауважень. Після роботи у нього було ритуалом випити 2-3 пляшки пива (0,5 л) або одну велику на 2 л. Ми разом виходили з офісу на Дегтярівській і йшли пішки до метро «Лук'янівська». Якось він мені пожалівся, що його дружина щодня з подругою, сидячи у дворі їхнього будинку, випиває 5-6 пляшечок «Ром-Коли», а вже потім йде додому.
08:35
+3
Розумниця ця пані Лілія.…
Найчастіше страх, що «більше нікого не зустріну» є провідним мотивом до збереження «не тих» відносин. Цей страх має глибоке обґрунтування. Як істоти соціальні, ми боїмося знедоленої людини і вигнання, тому що в минулі часи це могло привести до загибелі. Страх самотності зашитий в наших генах.

Це типова поведінка «омега-самців» чи «омега-самиць», які займають найнижчі ланки в ієрархії групи. У них проблема не в тому, що я більше нікого не зустріну, а в тому, що мене більше ніхто ніколи не обере.

Випадкові Дописи