До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Минуле й сучасне Покутського села.Частина 37.

Минуле й сучасне Покутського села.Частина 37.

П О М А Р А Н Ч Е В А Р Е В О Л Ю Ц І Я

Усі політичні партії готуються до майбутніх президентських виборів. Основних претендентів два – Віктор Ющенко і Віктор Янукович. Вони й вийшли в другий тур виборів. Передвиборча боротьба була жорстокою. В ту ніч, коли підраховували попередні результати голосування, вся Україна не спала. Блок «Наша Україна» оголосила про численні фальшування і порушення закону про вибори, про підробки протоколів голосування. Демократичний блок і Юлія Тимошенко закликала всіх не байдужих вийти ранком о 9-й годині на Майдан Незалежності, щоб відстояти своє право вибору, щоб відстояти справедливість.

Біля 9-ї години ранку ми з Лідою піднімалися наверх ескалатором метро «Хрещатик» з тривогою і заціпенінням. Передбачали можливі силові варіанти протистояння і це тривожило. Без жертв тоді не обійшлося б. На Майдані було повно людей, і тільки від цього нам уже стало легше на душі – гуртом і батька легше бити.

Друге, що нас заспокоїло, це те, що і Ющенко і Юлія Тимошенко у своїх виступах наголошували на тому, що боротьба повинна бути мирною. Ні однієї краплі крові не повинно бути пролито. Армія і міліція з народом. Силовому варіанту розвитку подій – не бувати!

Третє, що нас підбадьорило, – це виступ російського видатного (на мою думку) політика Бориса Нємцова. Він твердо вірив у перемогу демократії в Україні. То чого ж тоді сумніватися нам, українцям?

І останнє, що в наших душах остаточно розвіяло всякі сумніви в перемозі, було те, що в перший же день на Хрещатику ми побачили намети з Рожнова і Косова.

«Нас багато, і нас не подолати»

«Власний кореспондент» Помаранчевої"

З синами Василем і Богданом на Майдані Незалежності

З того часу ми добровільно поклали на себе обов’язки підтримувати і допомагати мешканцям наметового містечка. Ми носили теплі речі, гарячу їжу, чай, каву, фрукти. І те ж саме робили тисячі киян. На Майдані панувало піднесення, доброзичливість, і тверда віра в перемогу. Вражало те, що в наметовому містечку були чоловіки й жінки, хлопці й дівчата різного віку, були навіть пенсіонери. Були й такі, які вирішили одружитися і таки одружувалися. Щоб допомогти відстояти справедливість, до Києва приїжджають численні групи свідомих громадян з найвіддаленіших міст, містечок і сіл України, в тому числі й зі Східних і південних регіонів. І кожна група – з табличкою, на якій назва населеного пункту і з прапорами. Про ті неповторні дні я зняв пам’ятний і дуже дорогий для мене відеофільм.

Підтримати українців приїхали численні групи представників інших республік колишнього Союзу та зарубіжних країн (Польщі, Німеччини та інших). Дієву грошову і моральну підтримку надавала українська еміграція й українці, які в той час знаходилися за кордоном на заробітках. Важливу роль також зіграла підтримка Помаранчевої революції міжнародною спільнотою. Не було тоді країни у світі, яка не висвітлювала би події в Україні, не висловлювала би їй підтримку. Винятком була тільки Росія, інформація якої про Помаранчеву революцію була завжди викривленою (м’яко кажучи).

Люди з піднесенням говорили, що нарешті можна буде вже працювати для України, для народу, що треба повертатися з-за кордону, що треба виводити свій бізнес із тіні, працювати цивілізовано і платити податки, що не буде корупції, яка всіх душить, що будуть умови для вільної конкуренції, бо «бандити сидітимуть в тюрмах», і не будуть нагло, силою забирати бізнес, а то й життя. Всі, хто стояв на Майдані, свято вірили в те, що Ющенко дотримається своїх слів і обіцянок, що Україна під його керівництвом нарешті піде демократичним, цивілізованим шляхом розвитку і з часом посяде гідне місце серед країн Європейського Союзу.

Р О З Т О П Т А Н І Н А Д І Ї

Мабуть, небагато політиків світу мали такий великий кредит довіри, який мав у той час Ющенко. І розтрачений він був так бездарно.

Першою втратою кредиту довіри було звільнення з посади Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко зразу ж, через кілька днів після похвальних слів на її адресу і на адресу її уряду.

Другою втратою кредиту довіри було підписання газових домовленостей з Росією, про які знав тільки великий «патріот» України Ю. Єхануров.

Третьою втратою кредиту довіри було підписання «мирного договору» з В.Януковичем, після чого бандити не тільки не сіли в тюрми, а почали отримувати ордени Ярослава Мудрого.

І, як наслідок, розгул криміналітету. Відбуваються численні рейдерські атаки на заводи, підприємства, установи. Рейдерською атакою захоплена ціла галузь народного господарства – Річковий флот України з його численними кораблями і портами, з сотнями ремонтних підприємств і обслуговуючих установ. Захоплення здійснюють озброєні команди в цивільному (вважай бандити), і міліція, і СБУ, чисельність яких у два з лишком рази перевищує армію, нічого «не можуть» зробити. Вони, бачте, не вмішуються у господарські суперечки. Служба безпеки і прокуратура, керівників яких подає Верховній Раді України на затвердження Президент, бездіяльні, а суди стають головними «кришувальниками» всіх рейдерських атак. Неправдива, вдавана безпорадність правоохоронних органів очевидна, бо ми ще добре пам’ятаємо силу репресивних органів зі сталінських часів. Очевидно, що їм поставлено завдання бути такими.

Недавно оголосили, що двадцять студентів навіть не підозрювали, що вони є власниками острова на Дніпрі біля Обухова площею 30 гектарів, а також частини акваторії Дніпра. А Віктор Янукович у Міжгір’ї біля Києва став власником 140 гектарів землі й урядової дачі, яка слугувала для прийняття іноземних делегацій.

15 липня 2009 року прокуратура оголосила протест проти незаконного виділення депутату Верховної Ради України Лозінському 

сотень гектарів землі під мисливські угіддя. І цей протест прокуратура оприлюднила тільки після того, як він разом з начальником міліції району і прокурором району вбили на цих угіддях 53-річного селянина, і тільки після того, як Лозінського залишили рішенням Верховної Ради депутатської недоторканості, і тільки після того, як він зник.

А у Верховній Раді це вже традиція. Спочатку створюють депутатську комісію, щоб установити істину. Потім кажуть, що вести слідство – це не їхня компетенція, і що цим повинні займатися правоохоронні органи, і якщо прокуратура попросить залишити підозрюваного (не дай, Боже, сказати – злочинця, хоч він і вбивця) недоторканості, тоді будуть розглядати. Тим часом злочинець зникає. Тільки тоді Верховна Рада приймає рішення про зняття недоторканості, а після цього депутати всіх партій з гордістю заявляють, що вони за правосуддя. А коли вони зняли недоторканість з депутата, щоб здійснилось правосуддя, сказати забувають.

Випадок з Лозінським ще раз підтверджує те, що Верховна Рада не дає згоди на продаж землі тільки тому, що ще не вся земля привласнена ними та іншими владними функціонерами. А селянинові, який не може за станом здоров’я обробляти свій пай і хотів би його продати, щоб хоч якісь кошти мати на старість або на оплату навчання внучки, робити це забороняють. Його заставляють віддати свій пай за безцінь новому Лозінському – їх у Верховній Раді багато.

І ще одне. Захисники Ющенка кажуть, що в усьому цьому не він винен, а його оточення, його помічники. Але такі аргументи ми вже чули з уст захисників наших колишніх вождів. Тепер ми твердо знаємо, що помічники у них були тільки виконавцями їхньої волі.

Від подальших оцінок подій я утримаюсь. Про них можна буде говорити трохи пізніше, коли невідоме стане явним, і коли буде видно, які маємо наслідки. Деякі з них на виду, і кожен має про них свою думку. Думаймо, аналізуймо, робімо висновки, щоб не помилитись у майбутньому. Бо помилки приносять не тільки душевний біль – його можна було би ще стерпіти, але й багато шкоди.

Одне зрозуміло вже нині. Найбільше втратило від цього всього наше суспільство. Тепер ніхто нікому не вірить. Розтоптано і зневажено довір’я людей. Тепер всіх політиків підозрюють у нещирості і обдурюванні. І ще не скоро зможуть повірити політикові навіть з найщирішими намірами. І плоди цього тотального недовір’я пожинати ми будемо ще довго. На жаль. 

+2
72
RSS
20:57
+2
Біля 9-ї години ранку ми з Лідою піднімалися наверх ескалатором метро «Хрещатик» з тривогою і заціпенінням.

Шеф-редактор журналу «РоботодавецЬ» Віктор Хмільовський тоді рвонув на 2 дні до Чернівців на якусь нараду малого й середнього бізнесу. І мене з собою прихопив. Дорогою ми мало не розбилися: потрапили на заледенілу ділянку шосе, автівку занесло… На щастя, Хмільовський (який ще замолоду завів собі автівку) спромігся викрутити баранку — отож в кювет ми не злетіли…
_дідько
Але Помаранчеву революцію я зустрів у Чернівцях, а на Майдан в ті дні так і не сходив. Лише згодом, вже після повернення з Чернівців.

Друге, що нас заспокоїло, це те, що і Ющенко і Юлія Тимошенко у своїх виступах наголошували на тому, що боротьба повинна бути мирною.

Ага, ага… _шкодую Для мене то був чіткий сигнал, що діла на цей раз не буде. На жаль, я надто добре знав, що являють собою як Ющенко, так і Тимошенко. Так воно і сталося під час Помаранчевої фронди.

Армія і міліція з народом.

«Боже, какими мы были наивными!» ©
Армії та міліції скомандували нікого не чіпати, ото й усе…

Відбуваються численні рейдерські атаки на заводи, підприємства, установи. Рейдерською атакою захоплена ціла галузь народного господарства – Річковий флот України з його численними кораблями і портами, з сотнями ремонтних підприємств і обслуговуючих установ.

Наш журнал «РоботодавецЬ» був серед тих мас-медіа, які намагалися допомогти Укррічфлоту відбити рейдерську атаку. На знак того, що «нас мало, но мы в тельняшках» © нам усім подарували тоді по парі тільників: літній і зимовий. Ці тільники й до сьогодні у мене є…



І ще одне. Захисники Ющенка кажуть, що в усьому цьому не він винен, а його оточення, його помічники.

Ющенко — це, по суті, м'яка інтелігентна людина, такий собі естет без внутрішнього стрижня. Коли подібна персона потрапляє на верхівку влади, завжди є небезпека того, що «почет гратиме короля». Я був присутнім в парламентських кулуарах, коли прем'єр-міністр Ющенко заявив пресі, що «дійшов до межі своїх біологічних можливостей» — себто, перевтомився… А потім в «ОсmaNNій барикаді» восени 2001 року я ще викликав у нього істерику…
_шкодую
Отож повторюю: я надто добре знав, що собою являє Ющенко, аби покладати хоч якісь надії на «помаранчеву» команду. Але наш народ — то інша річ. Наш народ завжди прийме в обійми й приголубить того, хто страждає за правду. Саме тому Ющенко і став президентом — бо постраждав від злочинних попередників!..
_шкодую
На мою думку, найголовнішим гірким уроком його президентства мав стати висновок, що обирати слабака на позицію №1 в державі не можна.
Зараз обрали Зеленського, не слабака, а просто коміка…
Кажуть, історія повторюється двічі: один раз у вигляді трагедії, другий раз — у вигляді фарсу. Не знаю, чи можна розглядати обрання Зеленського як повторення у вигляді фарсу обрання Ющенка… Його каденція лише починається, ще судити занадто рано. Поживемо — побачимо.
10:27 (відредаговано)
+3
Зараз обрали Зеленського, не слабака, а просто коміка… Кажуть, історія повторюється двічі: один раз у вигляді трагедії, другий раз — у вигляді фарсу. Не знаю, чи можна розглядати обрання Зеленського як повторення у вигляді фарсу обрання Ющенка… Його каденція лише починається, ще судити занадто рано. Поживемо — побачимо.


Лакмусовий папірець, який чітко показує, хто такий Зеленський, це Богдан і Коломойський! Наївно сподіватися, що Зеленський возлюбить Україну і піде проти представників свого етносу!
Помиляєтесь: вже пішов! Зеленський став першим президентом України, який не прийшов на офіційні жалобні заходи в Бабиному Яру 29 вересня. І це відзначив головний рабин України Яков Дов Блайх.
_шкодую
Вже потім мережею пішла інформація, що Зеленський побував у Бабиному Яру як приватна особа і що на зворотному шляху із США йому стало зле… Але це все «халоймес». Те, що називають «теревенями на користь бідних». Факт залишається фактом:
Зеленський — перший президент України, який проігнорував заходи 29 вересня!
Отже, цим самим він відділив себе від єврейства раз і назавжди. І прирівняв себе до всієї «совкової» сволоти, позбавленої будь-якого етнічного коріння.
_дідько
Зеленський — це «совок» в найгіршому розумінні. Крапка.
Наївно сподіватися, що Зеленський возлюбить Україну і піде проти представників свого етносу!

Він пішов проти свого етносу, коли дозволив охрестити дітей. Дружина його теж прийняла християнство, причому свідомо, у дорослому віці, вже після народження дитини. Тобто ВСЯ родина Зеленських з єврейським народом себе не ототожнює.
Він пішов проти свого етносу, коли дозволив охрестити дітей. Дружина його теж прийняла християнство, причому свідомо, у дорослому віці, вже після народження дитини. Тобто ВСЯ родина Зеленських з єврейським народом себе не ототожнює.


Ну, тоді ще не все втрачено!
Значить можна сподіватися, що Зеленський розбереться з Коломойським в інтересах України!
12:49 (відредаговано)
+3
І прирівняв себе до всієї «совкової» сволоти, позбавленої будь-якого етнічного коріння. Зеленський — це «совок» в найгіршому розумінні. Крапка.


Я не прихильник Зеленського, але це вже перебор!
Марно сподіваєтесь. Коломойського цілком влаштовують «совки».
«Совки» всіх правителів влаштовують, бо це суцільнийодобрямс.
21:52 (відредаговано)
+4
Мій знайомий, почувши як люди бідкаються від того що вибрали єврея Президентом, зауважив: «Чого ви бідкаєтесь?.. Ви єврея вибрали собі за Бога — і нічого, не бідкаєтесь…
23:09
+2
І я був на помаранчевому майдані. Я носив яблука в наметове містечко. Але пригадайте: голова АП Президента Медведчук заявив:
Ющенко ніколи не буде президентом! . Отруєння Ющенка. Страшне обличчя. Діоксин. Йому вже було не до України. Він рятував себе.
21:42
+3
Йому вже було не до України. Він рятував себе.
Це було спочатку, друже Анатолію. А остаточно загубив він Україну пізніше, коли був здоровим, або майже здоровий, як сьогодні. Він всі сили кинув на забезпечення перемоги Януковича. За що народ і оцінив його на виборах мізерними відсотками.
Він всі сили кинув на забезпечення перемоги Януковича.


А ось тут і собака порита! Навіщо? Або за що?
У мене є знайомий, який колись на Петрівці книжками торгував, а потім у нього там був кіоск, де продавалися старі грамплатівки й лазерні диски з піснями. Там же поруч є барахолка, на яку Ющенко час від часу полюбляє (чи принаймні полюбляв?..) навідуватися в пошуках антикваріату.
_крутий
Отож від цього знайомого я дізнався, що десь в першій половині 2010 року, коли «регіонали» вже почали вкорінюватися у владі, й весь Київ вкрився написами на парканах і стінах «Все будет Донбасс», Ющ вкотре навідався на ту барахолку, й нарід на нього накинувся з запитаннями штибу: «Вікторе Андрійовичу, що ж це коїться й навіщо?!»
_подумай
Отож якщо вірити цьому знайомому, в один момент обличчя Юща нібито аж перекосилося від злості, й він в абсолютно невластивій манері просичав крізь зчеплені зуби: «Це вам за те, що мене не цінували!..» — і дременув з тієї барахолки.

Це так — за що купив, за те й продав…
Але якщо подивитися глибше — з точки зору геополітики…
За вплив на Україну боротьбу ведуть:
— США;
— ЄС;
— РФ.
Починаючи з 2000 року, Євросоюз має до біса своїх внутрішніх проблем + не має єдиного потужного лідера, отож йому не до України.
Лишаються США та РФ.
Ющенко прийшов до влади на хвилі Помаранчевої революції в 2005 році, тоді президентом США був Джордж Буш-молодший (дві каденції в 2001-2009 роках), висуванець Республіканської партії. А далі його змінив Барак Обама (дві каденції в 2009-2017 роках), висуванець Демократичної партії. Можливо, якби на президентських виборах в США 2008 року переміг Джон Маккейн — боротьба з РФ за вплив на Україну набула б нової сили… Але Обамі то все було до лямпи, отож у нас і переміг один з двох проросійських кандидатів — Віктор Янукович. Більш явний, більш відвертий прибічник навіть не стільки РФ, скільки проекту СРСР-2.0.
Друже Анатолію, у Ющенко були усі можливості і рятувати себе (уся медицина України і зарубіжжя), і знайти та покарати отруювачів! Але відносно другого він цього не зробив.
05:33 (відредаговано)
+2
Значить, Ющенку не дали це зробити!
І в Миколиному дописі коментарі нормальні українські. А в дописі Володимира:
svitoch.in.ua/miniposts/191-vshanuvannya-pam-yati-zhertv-ukrayinskoho-narodu.html
На жаль, там коментарі русифіковані . Там вірус!

Випадкові Дописи