УВАГА!   З 1 лютого діяльність спільноти "Світоч" переноситься в Telegram.

Сайт буде доступним ще довгий час, проте без нових публікацій.
Підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями на нашому Telegram-каналі @svitoch_in_ua

Розібратися як користуватися Телеграмом або створити власний канал для подальшої участі в спільноті "Світоч" можете за ІНСТРУКЦІЄЮ. З правилами участі можете ознайомитися тут.

Якщо у Вас є якісь запитання, задавайте їх в групі підтримки в Телеграмі тут.

Суботня прогулянка і приємна бесіда з другом Володимиром Щербиною

Суботня прогулянка і приємна бесіда з другом Володимиром Щербиною

Сиджу… пишу нєтлєнку. Приходить дружина і пропонує піти погуляти. Я погоджуюсь, що підемо гуляти через пару годин, десь о 15-й. Викладаю на «Світочі» чергову частину спогадів і тут у Вайбері з'являється друг Володимир Щербина, який теж пропонує піти прогулятися у район «Кинь смуток» («Кинь грусть»).

Погоджуюсь. Домовляємося, де зустрінемося.

Приїжджає Володимир і ми втрьох вирушаємо на прогулянку.


«Дача Куліженко»


Гуляємо в лісі… Ось такі грибочки. І їх багато. На жаль неїстівні!

Ми у творчому процесі!


Проходимо через приватний сектор...

Цікаві дзеркала! Ну як не подивитися на нас красивих!


Протестантський храм.


Гарні дівчатка проводять у парку фотосесію...

Дуже старанно працюють!

Ну і я не залишився осторонь...


Нас теж Надійка сфоткала!



Ну, і само собою зрозуміло, багато про що переговорили!


+2
172
RSS
20:52
+4
Ооооо, знайомі все обличчя! _чудово
21:03
+4
Гарне таке листя. Схоже, як у моєму дописі ЛИСТОПАДНИЙ ЖОВТЕНЬ. А де ж світлина Надійки? Ага, проігнорували…
А де ж світлина Надійки?


Вона поскромнічала…
21:17
+4
Рівно два роки тому в жовтні-17 бачив і я схоже листя на горі Льодовитій коло Красного.
21:18
+4
А про що ж ви бесідували з Володимиром?
А про що ж ви бесідували з Володимиром?


Про різне… _посмішка
20:55
+4
Пане Володимире, гриб на фото — їстівний. Він називається «маремуха». Надзвичайно смачні битки з шляпок маремух. Шляпки трохи твердуваті, їх треба відварити, трохи відбити, опустити на мить у кляр, а потім смажити. Нагадують курятину. Також надзвичайно смачні маремухи мариновані, тобто зимовий варіант. На Київщині іх мало хто бере, а от на Вінниччині та Хмельниччині — маремуха на столі у кожній хаті.
Пане Володимире, гриб на фото — їстівний. Він називається «маремуха».


_плачу
А там де ми гуляли таких грибів було більше десятка!
21:46
+4
Перепрошую, може я десь прогавила, але про Світоч пишуть: «Основною тематикою сайту є саморозвиток, філософія, релігії, проте ми раді і авторським публікаціям користувачів по інших темах, якщо вони містять корисну інформацію, яка допомагає людям знаходити гармонію з навколишнім середовищем.»
А такі публікації нагадують власний блог і не містять ніякої корисної інформації для користувачів. Чи я не права і щось змінилось?
А такі публікації нагадують власний блог і не містять ніякої корисної інформації для користувачів. Чи я не права і щось змінилось?


Пані ВІкторія, а хто Вас заставив читати цей блог!? _сильно_сміюсь

Читання блогів і написання коментарів — справа добровільна!
22:30
+3
Ну є ж правила сайту, як-не-як. Чи було б норм, якби я запостила фото макаронів, які я готувала сьогодні? Тоді нема питань)
22:44 (відредаговано)
+3
Якщо говорити серйозно, то я вважаю це персональним докором мені за щось (за що я ще не здогадався, але подумаю), оскільки я міг би (але не буду цього робити!) вказати пальцем на десяток блогів інших користувачів, які можна вважати, за Вашою класифікацією, «власними блогами, які не містять ніякої корисної інформації»).

Нічого особистого, просто роздуми! _посмішка
23:03
+4
Ви абсолютно праві, таких тут багато) Нічого особистого. Перепрошую, якщо образила _шкодую
Просто це дуже класний сайт, ще й на дуже класні теми, не хочу, щоб він змінився з часом в іншу сторону)
Пані ВІкторія, по великому рахунку, то більше половини написаного на сайті — заслуга друга Тимура Литовченка. А число активних дописувачів можна порахувати на пальцях двох рук. Так що сайту нічого не загрожує _підморгування
23:38 (відредаговано)
+2
До речі, щодо мене… Я згоден, що «Основною тематикою сайту є саморозвиток, філософія, релігії» — отож намагаюсь не надто відхилятися від накресленого шановним Модератором курсу.
З іншого боку, я брав посильну участь у виробленні гасла сайту «До Гармонії — Разом!» — а гасло дозволяє більш широке трактування тематики. Наприклад, їжа: адже з речовин, які ми з'їдаємо, випиваємо, вдихаємо… коротше — споживаємо, складається наше тіло! А тіло має перебувати в гармонії з духом… А для такої гармонізації варто правильно харчуватися!..
_сміюсь
Тим не менш, хоча ставши інвалідом, я навчився куховарити в значно більших масштабах, ніж до того, я теж не прибічник того, щоб ліпити на Світочі кулінарні блоги. Тільки якщо друг Анатолій причепиться — можу розмістити фото чергової приготованої страви в коментарі.
Однак вихід є: у нас на Світочі є така категорія дописів, як "МініДописи": наш шановний Модератор спеціально запровадив таку категорію для дописів, які заслуговують лише на стисле викладення. Отож саме в «МініДописах» я один раз (!) розповів, як готував "Мамалижник" — пиріг з кукурудзяного борошна:

Мамалижник

Річ у тім, що в одній з публікацій Микола Гушул розповів, скільки кукурудзи сіяли та збирали селяни на Покутті в міжвоєнний період, потім зайшла мова про мамалигу… Ну, отож я й поділився фоткою пирога з кукурудзяного борошна! Здається, публікацію сприйняли нормально.
_вибачаюсь
Отож підказую вихід: хочете показати, яка Ви господиня?.. показуйте в «МініДописах»!
P.S. До речі, сьогодні на вечерю я трохи поімпровізував і приготував нам з дружиною рулетики з віденських сосисок і баклажанів під часником:



Вийшло дуже смачно й апетитно.
_сміюсь
Але щоб не розпилювати тематику сайту, я не присвячуватиму моїй імпровізації навіть міні-допису…
І так, на даний момент у нас 1799 блогів, з них я написав 995, що складає 55,3%. Ще донедавна — до появи друга Володимира Федька частка моїх блогів перевищувала 56%. Тепер баланс хоч трохи змістився не в мій бік — і я цьому дуже радий!!! Бо коли одна людина (яка прийшла на сайт аж ніяк не найпершою) пише більше, ніж всі інші, взяті разом — це ненормально!!!
_шкодую
Тому, пані Вікторіє, я з нетерпінням очікую, що Ви почнете активно описувати не тільки кінофільми, але й блоги створюватимете! Я серйозно.
_чудово
Давайте!..
Тому, пані Вікторіє, я з нетерпінням очікую, що Ви почнете активно описувати не тільки кінофільми, але й блоги створюватимете! Я серйозно.


Так! Так! Так! Підтримую! _підморгування
00:34
+4
От-от! Якщо ви розпишете як ви що готували, рецептик прям весь, то це корисна інформація. Бо дійсно — їжа це важливо для духу і тіла. Інша ж справа — коли просто викладаються фотографії. Ну гарно, ок, а користь? Хіба в тому, щоб розпалити апетит дивлячись на фото пирога _сміюсь
Там не просто 2 фотки — там міні-допис! Докладного рецепту нема, проте описано начиння мамалижника. І згадуються «Прапороносці» Олеся Гончара, де мамалига теж описана. А ще згадується журналіст і письменник Роман Кухарук — уродженець Буковини, який вперше нагодував мене колись мамалигою власного приготування.
_сміюсь
Коротше, міні-історія є — без цього ніяк!
23:13
+3
Про макарони не варто писати… Хіба що про «спагетті», які навішують на вуха довірливого електорату. Так що творіть! Чекаємо!
23:16 (відредаговано)
+3
А якщо серйозно, то не вистачає матеріалів, написаних про власний досвід духовного зростання, про пошук свого шляху, допущених помилок і їх виправлення, пізнання релігії і духовних практик… Не вистачає матеріалів про дружбу чоловічу, про дружбу жіночу, про дружбу між чоловіками і жінками (дуЖЖе складне питання), про кохання…
Перепрошую… Але у мене є ціла тека блогів під назвою "Релігійне" — на даний момент там 78 блогів. Якщо ж Вас цікавить «власний досвід духовного зростання, про пошук свого шляху, допущених помилок і їх виправлення» — ИХ ЕСТЬ У МЕНЯ © в теці "Мемуарне" (24 матеріали) та, частково — "Мистецтво і література".
_соромлюсь
Отож пишу по мірі можливостей… Інша річ, що я багато чого зберігаю для художніх творів! Бо який сенс спочатку ваяти блог, а потім вкладати щось схоже в біографію того чи іншого літературного героя?! Це виходить нераціональна витрата часу й зусиль.
Це виходить нераціональна витрата часу й зусиль.


І видача цінних сюжетів іншим літераторам _сміюсь
Ви знаєте… Менш за все я переймаюся видачею сюжетів.
_вибачаюсь
Загалом, як не дивно, кількість основних літературних сюжетів є обмеженою. Інакше кажучи — колись десь щось подібне до написаного тобою вже відбувалося. Отож якщо письменник це розуміє, він ніколи не перейматиметься тим, що його сюжет схожий на сюжет іншого — більш раннього твору. А також — що колись в майбутньому з'явиться твір з сюжетною колізією, схожою на твою. Загалом, головним тут вважаю комбінування різних сюжетних ліній в межах одного твору та спосіб розв'язання конфліктів — ось що по-справжньому важливо! Ця думка простежується в моєму авторському (!) матеріалі "Про кубик Рубіка, Бога і творчість".
_чудово
Щоб далеко не ходити… Ось для прикладу — мій авантюрно-історичний роман "Помститися імператору":

Помститися імператору

В принципі, я анітрохи не здивований тією обставиною, що твір ледь-ледь увійшов до призової десятки романів «Коронації слова — 2006». Вже після оголошення результатів на бенкеті до мене попідходили члени журі й наговорили багато чого про твір. Зокрема, робили зауваження щодо подібності першої третини твору до гоголівського «Тараса Бульби».
_соромлюсь
Але ж я це зробив навмисно!!! Бо конфлікт мого Степана Раковича і жида Мошка — це, по суті, алюзія на конфлікт Тараса Бульби і жида Янкеля! Різниця в тому, що гоголівський полковник Тарас Бульба — це літній чоловік з поглядами твердими, немов кремінь, а мій Степан Ракович — студент Києво-Могилянської академії, який кинув навчання на старшому курсі заради того, щоб стати сердюком гетьмана Мазепи. Ясна річ, що його свідомість і розум більш пластичні! Отож цієї пластичності вистачає на те, щоб, за пропозицією Мошка, почати вивчення кабали — і так він перетворюється на таємничого графа Сен-Жермена, доживає до 108 років, кермує європейською «закулісою» і домагається, щоб Софія-Фредерика-Августа Ангальт-Цербстська (цариця Катерина) «зжерла» свого чоловіка — Петра ІІІ, тим самим урвавши династію Романових принаймні з точки зору крові (бо майбутнього імператора Павла вона нагуляла від месьє Салтикова, а не від чоловіка)…



Отож, як бачите, герої подібні, конфлікт між ними подібний — але розв'язання конфлікту абсолютно різне!!! _вибачаюсь
Друже Тимуре, Ви пропустили ще кількість написаних Вами коментарів!
Ооооо, коментарі — то окрема парафія! Але вони швидко губляться. Тому дописи чи міні-дописи надійніші. _чудово
08:23
+3
Шановні, а рецептик варення із соснових шишечок вам не смакує? Варення, як мед!!!
14:25
+3
Як же не смакуватиме? Треба буде спробувати. Колись я соснові шишечки зелені засипав цукром. Було смачно, але не, як мед.
Якщо цікавить, то можу викласти у міні…
22:34
+2
А чого ж, зацікавить не лише мене сосновий мед.
14:33
+2
Щодо вашої, друзі, перепалки з шановною Вікторією:
1. Давайте казати дописи, а не блоги.
2. Надіюся почитати перший допис пані Вікторії.
3. Щоб дійти До гармонії — разом!
найпершою умовою є спілкування між світочанами.
4. А щоб була така потреба у спілкуванні, треба зачіпати всілякі теми, які є важливими для людей. Тому навіть суботня прогулянка Володимира з товаришем є важливою, бо підіймає важливу тему активного відпочинку.
1. Давайте казати дописи, а не блоги.


Друже Тимуре, на сайті розділ називається «Стрічка блогів», а не «Стрічка дописів»
А я й не заперечую! _підморгую Це друг Анатолій не звик до слова «блог».
В розділі «ОБГОВОРЕННЯ», тема «Здоров'я і здоровий спосіб життя» створив допис "Іжа і одежа в житті людини".

Запрошую висловлюватися!
22:31
+2
Зате в меню сайту написано ДОПИСИ.

Випадкові Дописи