До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Анатолій ВИСОТА: ЧАСНИКАР (4, 10.19)

Анатолій ВИСОТА: ЧАСНИКАР (4, 10.19)


       Порядок
Якщо серед хаосу прокладена якась стежка – це вже ознака порядку. З 2004 року, коли ми переїхали в село, то стали ґрунтовніше займатися городом. Раніше сівозміна на городі була простою: на половині городу сіяли жито, а на іншій садили картоплю і всяку городину. Згодом, коли потреба у житній соломі відпала – нею колись укривали дах хати, а всі хати потім перекрили шифером, а тепер вже перекривають і металочерепицею, то якийсь ще час сіяли пшеницю – буде зерно для курей. Коли за коровами і свиньми в селі стали щезати і кури, то перестали сіяти і пшеницю.
Але потреба у сівозміні не відпала. Винахідливі селяни стали восени по картоплищі сіяти жито. За осінь і зиму на весну жито гарно зеленіло, але його безжально переорювали і знову садили картоплю. Це була така ніби сівозміна. Але переоране жито то там, то в іншому місці пробивалося на волю і влітку серед зеленого картоплиння можна було побачити й колоски жита. Що робити? Винахідливі стали сіяти восени по картоплищі рижій. Я це все перепробував і зупинився на вівсі. До снігу він підіймався сантиметрів на 20, а потім його прибивали до землі морози. Овес після картоплі сіяти найкраще, хоч якась сівозміна для землі.
Ми мабуть першими садили картоплю під натягнутий дріт. Стало зручніше й полоти, й підгортати. Побачивши, як поле картоплю дружина, моя теща розсміялася. Справді виходило, що вона полола задом-на-перед. Зате не ступала по сполотому й не притоптувала бур’ян. Було, що ми кілька років впроваджували на городі органічне землеробство. Але для цього треба багато мульчі – ми навіть купували в колишньому колгоспі солому. Разом з нею завели на городі й нові бур’яни. Довелося відмовитися від органічного землеробства й переорати тверді стежки. Тепер у нас город ми обробляємо традиційно й вирощуємо крім картоплі ще буряки, моркву, капусту, гарбузи, цибулю і не забуваємо за часник.

       Часник
Часник треба садити на зиму і після Покрови (14 жовтня). Бо часник — це і вітаміни і проти нечистої сили Годиться. Вже кілька років ми садимо часник з Голандії. Він в нас буває виростає як очерет, а часничина мов яблуко. На скопаній ділянці я прокладав два бруски на відстані 35 см між ними. Уздовж бруска сапою продирав заглибину до 10 см глибиною. У той рівненький рівчачок, дружина і втикала зубки часнику, ходячи по кількох дошках, щоб не втоптувати землю. Рівчачки треба зарівняти тильною стороною граблів. Ага, треба не забутися ще встелити ділянку на зиму шаром листя товщиною до 10см. Весною часник вже зеленів навіть з-під снігу. 

       Часникар
Якось дружина натрапила в інтернеті, як жінка з Підмосков’я вирощує часник кілька років. Головним в її технології є пристрій, схожий разом і на лопату і на граблі. Натискаючи на той пристрій ногою, можна відразу в землі зробити кілька луночок для зубків часнику. Я його виготовив за пару годин і дали ми йому назву ЧАСНИКАР. 


Загодя ще до Покрови я скопав ділянку землі 4м х 5м, удобривши її перегноєм. Перед посадкою дружина обробила поверхню ділянки розчином АКТАРИ (краще розчином перманганату калію, але з-за наркоманів де його зараз купиш?). Налущила чимало зубків часнику і поклала на три години замочити у розчин солі (стакан солі на відро води) – це для знезараження.

       Докладніше про часникар
Я використав для нього старе лопатище. Знайшов відрізок фанери товщиною до 10 мм, довжиною 65 см і шириною 10 см. На станку вирізав бруски з перерізом 20мм х 20мм, з яких нарізав зубки довжиною 15см. Розмістив їх рівномірно на відрізку фанери і вийшло, що 6 зубків стояли на відстані до 10 см один до одного. Зубки мають занурюватися в землю на глибину 8 см. Саморізами прикрутив фанерку до лопатища, а зубки до фанерки. У верхньому краї лопатища прокрутив дірку діаметром 6 мм. І з почуттям виконаного обов’язку і під схвальну усмішку дружини повісив ЧАСНИКАР на стіну.

       І от вчора
В суботу 19 жовтня 2019 р. дружина стала садити часник. Вона любовно натискала ногою на ЧАСНИКАР, а потім оглядала рядок із 6 лунок у землі. 

Потім відступала від цього рядка 20 см і робила нові 6 лунок. Потім уклала в кожну лунку по зубку часнику. Я приніс діжечку з попелом (КАЛІЙ!) і дружина притрусила ним лунки з часником. Тильною стороною грабель вона потім зарівняла лунки. А потім засадила так ще дві діляночки-дачки часником.

         А сьогодні 
Я думаю, що ось опаде все листя з дерев і ми його згребемо на купи. Частиною того листя ми устелемо посаджений часник на зиму. Весною побачимо, як наш часник прийметься і перезимує.

       Хай же буде! 

Додаток  від 21.10.19 р.

Дружина прочитала цей допис і попросила дещо прояснити

1. У нашому ЧАСНИКАРІ відстань між зубками 10 см. Для великої головки часнику це може бути замало. Подивимося на урожай і, може, зменшимо число зубків із 6 до 5 і тоді відстань між зубками зросте до 15 см.

2. На зиму ділянку з часником  ми плануємо укрити горіховим листям. Весною паростки часника цей шар листя пробивають. Шар листя глушить бур'ян, що й полоти часник не треба.

+6
141
RSS
12:02
+5
Може комусь і згодиться наш досвід саджання часнику на городі. Друг Тимур може знайти трошки землі на горі Хоривиці. А друг Володимир може подивитися й посадить часничину десь коло свого дому або й далі десь у гаю «Кинь печаль». Володимир Щербина он посадив же жолуді, а тепер доглядає молоді дубки… І вже точно Олена Кілячус покаже цей допис своєму чоловіку Олександру.
У мене Олена висаджує рослини в вазони та ящики. Але для розширення «плантації» треба звільнити додаткове місце на лоджії…
Друже Анатолію! Як збереш врожай, то сфотографуй і виклади фото, щоб ми побачили результат!
17:05
+5
Добре, не забути б про це. Бо чекати доведеться нового врожаю часнику до серпня 2020 року.
Не хвилюйся, я нагадаю!
17:39 (відредаговано)
+4
Який корисний винахід, цей часникар!
А часник у вас я бачила, прям з яблуко точно. В житті такого величезного не бачила!
20:22
+3
О! То такий часникар можна використовувати як «цибуляр» або «квасоляр». Ми зазвичай беремо загострену палицю та гострим кінцем робимо дірки, одна за одною, і вже всередину кладемо зубок, цибулину, або фасолину.
Одного року ми також мали одну головку диво часнику, величезний, з велике яблуко. Посадили чотири зубці, пір'їни були величезні та широкі. Згодом мали чотири диво часничини. Однак на смак він мені не дуже сподобався, не гіркий. Його можна було їсти дійсно як яблуко, лише запах та форма вказувала, що то часник. А наступний врожай такого часнику не вдався — взимку під снігом, його з'їли миші.
19:01
+2
Сьогодні я додав до тексту допису те, що порадила дружина.
20:30
+3
Ми, та наші сусіди, на сівозмін сіємо гірчицю. Якщо пощастить, і осінь тепла, гірчиця встигне зацвісти, то на ній збирається тьма бджіл, і маємо гірчичний мед.

Випадкові Дописи