До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

А світочани - мовчать

А світочани - мовчать

Кілька днів тому Володимир Федько опублікував допис Ріхард Яри – друга людина після Євгена Коновальця у реальній ієрархії ОУН (+ відео).

На публікацію відгукнувся тільки Анатолій Висота:

Анатолій Висота

13.11.2019 14:51

Ріхард Яри — темна постать в ОУН. Хто він за національністю?

А по суті допису і відеофільму – мовчання.

Разом з тим, на мою думку, весь фільм – це копирсання у грязній білизні ОУН. Фільм викликає відразу і огиду до ОУН і її керівників, чого, очевидно, і добивались автори фільму. Особливо мене здивував Ігор Каганець, з яким я мав нагоду колись познайомитись. Боже! Борони нас від таких патріотів, як Ігор Каганець і Володимир Федько!

А світочани- мовчать…

В наступній публікації Володимир Федько викладає якими матеріалами він користувався:

У 2015 році юзер Олег Бутенко нарешті розшифрував і оприлюднив в Інтернеті записки свого діда-чекіста – полковника КДБ СРСР, почесного працівника держбезпеки, Бутенко Бориса Петровича (1911-1989). Це унікальний історичний документ: щоденникові записи!

Перший запис в щоденнику датований 15 травня 1951 року, останній — 2 листопада 1964 року

Документ: сторінки щоденника полковника Бутенко Б.П.

Когда в 1921 г. разбитые УСС, (неразб.) очутились в Польше, они решили создать тайную военную организацию – УВО,…

Далі події описуються з 1921 по 1934 роки. А так званий «щоденник» вівся з 1951 по 1964 роки. То який це щоденник? Це не щоденник а конспект матеріалів КГБ за 1921 – 1934 роки. Тим більше що автору у 1921 році було всього 10 років. Не зважаючи на це автор запевняє: «Це унікальний історичний документ: щоденникові записи!

А світочани – мовчать.

Далі ще цікавіше. Володимир Федько устами свого героя кагебіста Бутенко заявляє: «Коновалец известен среди украинцев Берлина своей хитростью и наглостью. У него мало ума и образования необходимого для руководства организацией». І ще: «Состав ПУНа (Проводу Українських Націоналістів) во время убийства Перацкого был таков: главарь Евг. Коновалец, …» Підкреслюю – главарь.

І це про людину, яка поклала своє життя на алтар майбутньої України.

А світочани – мовчать…

Тим часом, коли Бутенко писав свій «щоденник», кадебістська братія продовжувала у застінках КГБ ґвалтувати молоденьких дівчат-зв’язківців ОУН-УПА, вибивати їм зуби і печінки, без суду і слідства ув’язнювати їх на десятки років і висилати в Сибір. Тільки з одного мого рідного села Рожнів було ув’язнено 140 осіб, вивезено у Сибір 130 родин і знищено і вивезено у Східні області України біля десятка рожнівських хуторів. А щоб у читачів не закралася думка що рожнівчани служили тільки в УПА, наведу такі дані: тільки 11 червня 1944 року у радянську армію було мобілізовано 906 чоловіків, 239 з яких не вернулися з фронту.

І останнє. Володимир Федько заявляє: «Щоб не допустити помилок і викривлень у тексті архівного документу – щоденника – я вважаю недоцільним перекладати записи українською мовою». Якщо це архівний документ, то дозвольте спитати в якому архіві він зберігається, який номер фонду, який номер справи, які сторінки? Публікація в Інтернеті – це не архівний матеріал. І воєнний історик, генерал-майор Володимир Федько мав би це розуміти і не підвищувати статус інтернетної публікації до статусу архівного документу.

А світочани – мовчать…

І тільки пан Тимур Литовченко справедливо зауважив: «Питання діяльності ОУН вивчене погано і понадміру міфологізоване. На мою думку, для початку професійні історики мають вивчити цю тему від «А» до «Я», провести низку професійних дискусій в своєму середовищі, на яких мусять бути розставлені всі крапки над "і". А вже після того можна про щось дискутувати непрофесіоналам також».

А решта світочан – мовчить…

+1
242
RSS
21:40 (відредаговано)
+3
Пан Микола вирішив виступити у жанрі «політичного доносу» і спровокувати відповідну реакцію нашого шановного Модератора.

Я б порадив пану Миколі хоч трохи ознайомитися з історією ОУН! З її світлими і темними сторонами, перш ніж сідати за клавіатуру.

А для початку рекомендую прочитати книгу:

Зиновій Книш. Розбрат. Спогади й матеріали до розколу в ОУН у 1940-1941 роках. – Срібна Сурма. Торонто, 1960.

Книга лежить за таким посиланням і її можна вільно завантажити:
diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/15113/file.pdf


Користуючись можливістю, даю для світочан посилання на Diasporiana Електронна бібліотека, у якій дуже багато корисної літератури для справжнього націоналіста:
diasporiana.org.ua/ideologiya/15113-knish-z-rozbrat-spogadi-y-materiyali-do-rozkolu-oun-u-1940-1941-rokah/
21:58 (відредаговано)
+3
Шановні світочани!
Шановний Модератор!

Я не збираюся вступати в дискусію з паном Миколою, щоб не перетворювати наш ресурс в примітивний «хохлосрачЪ», до чого прагне пан Микола!
***

Для правильного розуміння історії потрібно розглядати події в хронологічному порядку. Таким чином, по нашому питанню я планую викласти матеріали в наступній послідовності:

— Військові Відділи Націоналістів (ВВН) // ВЖЕ ОПУБЛІКОВАНА!
— Створення батальйонів «Роланд» і «Нахтігаль»; їх практична діяльність;
— Ставлення політичних сил України до Німеччини напередодні Німецько-радянської війни;
— Акт 30 червня 1941 року;
— Реакція керівництва Німеччини на Акт 30 червня 1941 і мотивація реакції;
— Створення Української допоміжної поліції;
— Добровільна праця в Німеччині цивільного населення;
— Обов'язкова трудова повинність на теренах України і робота в Німеччині;
— Відродження цивілізованого життя на звільнених від більшовизму теренах України (промисловість, медицина, наука, культура, релігія...);
— Створення УПА і перехоплення управління УПА з боку ОУН(р);
— Створення СС дивізії «Галичина»…
— Відродження цивілізованого життя на звільнених від більшовизму теренах України (промисловість, медицина, наука, культура, релігія...);

До мене вже кілька разів приходили студенти як «поплавського», так і «карпенківського» інститутів культури брати навчальні інтерв'ю — є там у них така курсова робота… Отож востаннє це сталося десь місяць тому, це була дівчинка з «поплавського» інституту. Інтерв'ю на тему німецької окупації Києва… З-поміж іншого, вона спитала мене про культурне життя. То я був вражений! Бо судячи з її запитання, вона чомусь була впевнена, що з початком німецької окупації Києва у вересні 1941 року тут припинилося всяке культурне життя…
_наляканий _наляканий _наляканий
Довелось посилатися на фотоальбом Дмитра Малакова «Київ 1941-1943»:



Щоправда, оскільки до інтерв'ю я не готувався й із запитаннями попередньо не знайомився, то сам альбом в папері відшукати оперативно не зміг: мені це дещо проблемно… Але вже потім відшукав, усі розвороти з розділу «Культурне життя окупованого Києва» перефотографував і через Вайбер тій студентці надіслав. Це джерело цінне тим, що там наведені реальні фотографії того часу — проти фоток не попреш!.. Не знаю, вправив я мізки дівчинці чи ні — але чесно постарався.
09:56 (відредаговано)
+2
Я ще не дістався до цього періоду _підморгування

Але у мене вже є багато архівних матеріалів про відродження релігійного, наукового і культурного життя в Україні. Я навіть знайшов цілий пласт документів про кіно — які фільми демонструвалися в кінотеатрах Києва і Київської області у 1941-1943 рр.
Є ще один гарний фотоальбом…
21:59
+3
Друже Миколо, світочани мовчать тому, що обговорення розколу ОУН і братовбивча війна мельниківців і бандерівців є дуже дражливим.
21:40 (відредаговано)
+2
Ти не уважно, друже Анатолію, читав мій допис. У ньому мова йде про тенденційність відеофільму, який викликає відразу і огиду до ОУН і її керівників, чого, очевидно, і добивались автори фільму.
Далі події описуються з 1921 по 1934 роки. А так званий «щоденник» вівся з 1951 по 1964 роки. То який це щоденник? Це не щоденник а конспект матеріалів КГБ за 1921 – 1934 роки. Тим більше що автору у 1921 році було всього 10 років. Не зважаючи на це Володимир Федько запевняє: «Це унікальний історичний документ: щоденникові записи! Щоденник Тараса Шевченка, над яким працювала група вчених Академії Наук України на чолі з академіком Сергієм Єфремовим, і виданий під його редакцією – це документ. А публікація в інтернеті онуком кагебіста Бутенко – це не документ.
Далі ще цікавіше. Володимир Федько устами свого героя кагебіста Бутенко заявляє: «Коновалец известен среди украинцев Берлина своей хитростью и наглостью. У него мало ума и образования необходимого для руководства организацией». І ще: «Состав ПУНа (Проводу Українських Націоналістів) во время убийства Перацкого был таков: главарь Евг. Коновалец, …» Підкреслюю – главарь. Жаргон кагебіста.
І це про людину, яка поклала своє життя на алтар майбутньої України.
То як ти, друже, можеш на це не реагувати і мовчати? І про розкол в ОУН в цих публікаціях не йдеться, бо події описані тільки до 1934 року.
Тому і дивуюся що світочани мовчать. Мовчать… Ставлять лайки… Це означає що вони згідні зі змістом публікацій. Приходить на думку що не все так добре у нашому світочанському «королівстві», як і в усій країні. На жаль…
22:22
+3
Відраза виникає до зрадника Ріхарда Яри! І до тих, хто розколов ОУН!
08:30
+3
В те, що Яри зрадник в мене нема сумніву. Його московити не вбили, як убили Бандеру, Коновальця та інших із проводу ОУН. А дали пожити в Австрії до старечої смерті. Я дивуюся, що друг Володимир не розуміє, що майбутнього для Незалежної України в союзі з Німеччиною не було.
Я дивуюся, що друг Володимир не розуміє, що майбутнього для Незалежної України в союзі з Німеччиною не було.


Добре, друже Анатолію, станемо на твою точку зору: «майбутнього для Незалежної України в союзі з Німеччиною не було».

А що треба було робити!? Тільки конкретно!
10:43
+3
Коли більшовики захопили владу в Російській імперії і розв'язали Громадянську війну, то три колишні європейські частини імперії мали реальний шанс на незалежність: Фінляндія, Польща і Україна.

На чолі Фінляндії став Густав Маннергейм! На чолі Польщі став Юзеф Пілсудський! Фінляндія і Польща відбили всі спроби більшовиків загарбати країни ї утримали незалежність.

Україна обрала Грушевського, скинула Скоропадського, обрала Винниченко і Петлюру… Незважаючи на військову підтримку Німеччини програла більшовикам національно-визвольні змагання і була окупована більшовиками.

Далі був терор, ГУЛАГ, колективізація, ГУЛАГ…

Фактично на 1939 рік національно-визвольний рух був розгромлений!

Радянський Союз мав відмобілізовану армію, яка захопила західно-українські землі, і велетенський апарат НКВД, який одразу розпочав масові репресії і депортації українців у Сибір.

Які перспективи були в українців на Незалежність!? ЖОДНИХ!

Єдиною надією було сподівання на європейський конфлікт між Радянським Союзом і Третім Райхом, в ході якого при сприянні Німеччини Україна отримає незалежність.

Будеш заперечувати, друже Анатолію!?
Будь ласка. Із задоволенням тебе вислухаю.
23:42
+2
Надії були, та не справдилися. У 1918 р. Німеччина визнала УНР, а в 1941 р. -ні. Бо покладалася лише на власні сили. Україна для німців була окупованим краєм. А з окупантами слід боротися.
У 1918 р. Німеччина визнала УНР, а в 1941 р. -ні. Бо покладалася лише на власні сили. Україна для німців була окупованим краєм. А з окупантами слід боротися.


Друже Анатолію, назви мені політичну силу і прізвище лідера, на яких міг покладатися Третій Райх у боротьбі з більшовизмом і які могли б побудувати незалежну Україну!
22:24 (відредаговано)
+3
Друже Володимире, правильне запитання ти задаєш. Велика (Східна) Україна була тоді політично випалена земля. Але після 1918-21 років минуло десь 20 років, був уряд УНР в екзилі. Ну й що покликали їх німці разом у визвольний похід? А в Західній частині України така сила була. Це ОУН, Мельник і Стецько. Навіть проголосили відновлення держави, та таке суперечило планам німців завоювати Україну, що вони й зробили, утворивши рейхскомісаріат.
22:52 (відредаговано)
+2
А в Західній частині України така сила була. Це ОУН, Мельник і Стецько. Навіть проголосили відновлення держави, та таке суперечило планам німців завоювати Україну, що вони й зробили, утворивши рейхскомісаріат.


Друже Анатолію! Кого репрезентував Уряд УНР в екзилі? Яка сила була за ним? Питання риторічні!

Оун на той час вже була розколота Степаном Бандерою і Ярославом Стецько. Створонена ними ОУН(р) розпочала братовбивчу війну з материнською ОУН під проводом А. Мельника, в ході якої бандерівцями було вбито десь 400 мельниківців. А тепер порийся в літературі і знайди кількість убитих за цей час бандерівцями комуністичних функціонерів! Жорстока правда полягаю в тому, що бандерівці вважали мельниківців більшими ворогами, ніж комуністів!

Андрій Мельник жив, до речі, в Берліні і співпрацював з керівництвом Третього Райху.

30 серпня 1941 року в Житомирі були застрілені провідні діячі ОУН(м) і керівники Проводу Українських Націоналістів (ПУН) – керівного органу мельниківців, Омелян Сеник (провідник похідної групи «Північ») і Микола Сціборський (головний ідеолог і теоретик ОУН, автор проекту Конституції України.

Проголошення Акту 30 червня було політичною провокацією, як і проголошення «війни проти двох окупантів».
22:09 (відредаговано)
+1
Кагебістські брехні продовжує переспівувати Володимир Федько. На жаль, побачив я це творіння тільки сьогодні. Цитую:

«Створонена ними ОУН(р) розпочала братовбивчу війну з материнською ОУН під проводом А. Мельника, в ході якої бандерівцями було вбито десь 400 мельниківців. А тепер порийся в літературі і знайди кількість убитих за цей час бандерівцями комуністичних функціонерів!»

Для Володимира Федька і мойого друга Анатолія відповідаю цитатою:
«З радянського боку в ході боротьби з націоналістами за 1944—1953 роки загинуло 30 676 осіб. В тому числі: співробітників МДБ – 687, МВС – 1864, військовослужбовців – 3199, бійців винищувальних батальйонів – 2590, депутатів ВР УРСР – 2, голів облвиконкомів – 1, міськвиконкомів – 8, райвиконкомів – 32, селищних рад – 1454, інших радянських працівників – 1235, секретарів обкомів – 1, міськкомів – 2, райкомів – 44, інших партійних функціонерів – 160, голів колгоспів – 314, колгоспників і селян – 15 355, робітників – 676, представників інтелігенції – 1931, дітей, старих, домогосподарок – 860.
Це холодна правда. Але правдою є і те, що за кожну жертву бандерівці поплатилися життям п’ятьох бойовиків, і ще трьох влада запроторила у в’язниці». (Кириченко Б. Неспішні роздуми. – Київ: Вид-во Європ. ун-ту, 2007).

І далі у творінні Володимира Федька: «Жорстока правда полягає в тому, що бандерівці вважали мельниківців більшими ворогами, ніж комуністів!»

Абсолютна кадебістська брехня, нічим автором не підтверджена, яка спростовується вище викладеним матеріалом.

І ще: « Проголошення Акту 30 червня було політичною провокацією, як і проголошення «війни проти двох окупантів».
Це в яких наукових працях ( окрім кадебістських опусів) ви таке твердження вичитали? Може процитуєте?
А світочани — мовчать.
22:54 (відредаговано)
+2
Пане Миколо, вгомоніться! _підморгування

І перш ніж провокувати мене на агресивну відповідь чи суперечку, до чого я не опущуся, краще повідайте світочанам, наприклад, як Ви вступали до комуністичної партії… А потім, повідайте правду (!) про Ваші стосунки з оперативними працівниками КДБ, наприклад, в готелі «Театральний»…

Хочу Вам сказати, як професіонал і історик спецслужб, що оперативні працівники КДБ — люди досвідчені, і просто так на бесіди, а тим більше на вербувальний підхід не йдуть!

Кандидат на вербовку — це людина, яка: а) проходить по повідомленням агентури і являється потенційним об'єктом оперативної розробки (ДОР — дело оперативной разработки. — рос.). б) може бути джерелом інформації по об'єкту (фігуранту), який вже проходить по ДОР; в) може бути джерелом інформації по об'єкту, що обслуговується органом КДБ (відділ в інституті, лабораторія чи цех на заводі… тощо; г) вже чимось засвідчила свою лояльність до радянської влади і політики партії та готова співпрацювати з органами КДБ для використання в подальшому в справах оперативної розробки.

На людину, яка потрапила в поле зору КДБ, перш за все роблять перевірку по спеціальним облікам: по 1-му спецвідділу МВС УРСР та СРСР на наявність судимості та інших компрматеріалів; по картотекам агентури… А картотек цих чотири: агентурний облік — чи не є /імярек/ вже завербованим агентом КДБ чи МВС; чи не проходить /імярек/ по зв'язкам агентури; наявність агентури по місцю проживання /імярек/; наявність агентури по місцю роботи /імярек/.

В необхідних випадках також робиться «оперативна установка» по місцю проживання кандидата на «В».

Усі ці матеріали складаються у справу «підготовки до вербування /імярек/». Далі опер, що готує вербування, пише рапорт начальнику відділення чи відділу, в якому зазначає для якої мети вербується /імярек/, чому опер вважає можливим завербувати /імярек/… І тільки отримавши санкцію начальника, опер починає працювати з /імярек/, запросивши його на бесіду… Після бесіди опер знову пише рапорт на ім'я начальника, в якому викладає як пройшла бесіда, що повідомив /імярек/, як поводився під час бесіди, які перспективи вербування…

І якщо оперативний працівник КДБ у рапорті вказує, що /імярек/ є перспективним агентом і готовий на співробітництво, то тоді на бесіду він приходить з шефом!

Зазвичай шеф (начальник відділення/відділу...) остаточно вирішує чи готовий /імярек/ на співробітництво з органами КДБ і дає санкцію на вербування. Далі опер оформлює співробітництво /імярек/ з органами КДБ спеціальною підпискою та заповненням анкети. Завербованому агенту пропонується вибрати собі псевдонім, яким у майбутньому він буде підписувати свої повідомлення, які на оперативному словнику називаються «агентурное сообщение. — рос.»

Ви, пане Миколо, все чудово виклали у своєму блозі «Минуле й сучасне Покутського села.Частина 33.» // svitoch.in.ua/1706-mynule-y-suchasne-pokutskoho-sela-chastyna-33.html#comment_19683

Ця я в основних рисах розповів, пане Миколо! Можу, навіть, викласти зразки бланків перевірок по спецоблікам… _підморгування

Підводячи риску, хочу сказати Вам, пане Миколо, заспокойтесь! Ви вже проявили себе, як посібник Кремля, пропагуючи віддати окуповані українські землі!

P.S.
До речі, я маю можливість перевірити правдивість Ваших слів про Ваші стосунки з комуністичною партією, заглянувши у документи райкому…
Всі справи збереглися!

А щоб Ви не «підчистили» свій допис, то я його закопіював!
Для Володимира Федька і мойого друга Анатолія відповідаю цитатою: «З радянського боку в ході боротьби з націоналістами за 1944—1953 роки загинуло


І ще одне «пересмикування» моїх слів з боку пана Миколи!

Розкол ОУН відбувся у 1940 році! І братовбивча війна розпочалася вже у 1940 році і продовжувалася дуже довго. У 1943 році були вбиті чільні діячі ОУН Сеник і Сциборський! ОУН під проводом А. Мельника чітко вказала на вбивць — ОУН-р! Читайте літературу!
22:53
+2
Ні слова по суті викладеного мною матеріалу. Зате бажання «підмочити» мою репутацію очевидне. Цитую:
«… краще повідайте світочанам, наприклад, як Ви вступали до комуністичної партії…» А далі: « Ви, пане Миколо, все чудово виклали у своєму блозі «Минуле й сучасне Покутського села.Частина 33». Так в цій частині якраз і йдеться про це. І воно опубліковано не десь там, а у Світочі. Отже, ваша перша фраза не що інше, як бажання «кинуть тень на плетень»
І ще: «А щоб Ви не «підчистили» свій допис, то я його закопіював!
Звичайно, ви знаєте що це не блог і не допис, а частина із моєї книжки, яку «підчистити» не можливо. Ви розраховуєте на неуважного читача, який на це не зверне увагу, тому й підло заявляєте: «А щоб ви не підчистили…»
І на останок, цитую: «Хочу Вам сказати, як професіонал і історик спецслужб…»
З усього видно що ви чистили кадебістські «конюшні» довго і сумлінно, з чим я вас і поздоровляю.
23:02 (відредаговано)
+3
Друже Володимире, правильне запитання ти задаєш. Велика (Східна) Україна була тоді політично випалена земля.


Друже Анатолію! Велика Україна і сьогодні є політично випалена земля!
Подивися по результатам виборів, який відсоток набирають націоналістичні кандидати протягом так званої «незалежності», і яким результатом закінчилися президентські і парламентські вибори у 2019 році!
13:16 (відредаговано)
+2
Але ж США і Європа таки підтримують Незалежність України! Незважаючи на це!
Але ж США і Європа таки підтримують Незалежність України! Незважаючи на це!


Друже Анатолію, ти романтично настроєний, але, на жаль, дійсність трохи інша. _засмучений

Так, США і Трамп зацікавлені в сильній Україні. Чому? Тому, що сильна Україна буде форпостом США у Європі проти зрадницької політики Німеччини і Франції.

Що ж стосується інших європейських країн… то назви конкретно країни, які нас підтримують і які підтримують Росію.
12:31
+2
ЄС увів санкції проти Московії. Ворог мого ворога — мій друг.
13:14 (відредаговано)
+2
Щодо позиції керівництва Третього Райху до «українського питання» і позиції українців до визволення хочу звернути увагу на статтю Лілії Трофимович «Український аспект пакту Ріббентропа–Молотова» // esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/123456789/8802/1/trofymovych.pdf
з якої цитую:

«Відомо, що голова ПУН А. Мельник відхилив пропозицію німецького командування організувати повстання в Галичині, яке б відтягло від польсько-українського кордону певну кількість військ і полегшило б просування гітлерівської армії вглиб Польщі, вимагаючи від Берліна додаткових гарантій. Слід зазначити також, що більшість легальних українських організацій у Галичині поставилися до планів збройного виступу українців проти поляків негативно. Так, газета «Діло» 13 серпня засуджувала тих, які«в чужому інтересі поширюють на нашій території неспокій та навіть провокують до зайвих виступів» [7]. А Народний Комітет УНДО на засіданні 24 серпня прийняв ухвалу про те, що«українське громадянство виконає в тих важких часах горожанські обов’язкі крови і майна, які накладає на нього приналежність до польської держави» [12, 34].»

Випадкові Дописи