До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

20 симптомів квантового стрибка свідомості

20 симптомів квантового стрибка свідомості
Джерело матеріалу:

Квантовий стрибок свідомості змінює вашу реальність за вашим бажанням. Тому уважно перевіряйте себе на наявність негативних думок, не допускайте навіть тіні сумніву в тому, що наше життя прекрасне і покращується з кожним днем. Зараз такий час, що все виконується дуже швидко. Якщо ви хочете прискорити наближення світлих часів — підштовхніть свою свідомість до цього.

1. Наростання відчуттів, що все, що людина робить, не має великої цінності для неї.
Вона бачить, як інші люди повністю захоплені грою в дуальність — володінням матеріальними благами і гонитвою за людським щастям: сім'я, кар'єра, повага в суспільстві, слава, нарешті. І ця роздвоєність штовхає на пошуки себе і сенсу існування життя.
2. Відчуття своєї безпорадності перед незбагненністю істини.
Людина розуміє, що чим далі вона заходить в своїх шуканнях, тим сильніше заплутується. Що тільки не перепробувала на цій дорозі, і що тільки не випробувала в змінених станах свідомості. Злети у вищі сфери, де відчувала єднання з усім творінням, змінюються падіннями і депресією.
3. Стрес -
таке відчуття, неначе ви знаходитеся під тиском високих енергій як в пароварці.
Ви проходите процес адаптації до більш високих вібрацій, які до того ж починають виштовхувати назовні старі переконання та звички. Усередині вас буквально вирують найрізноманітніші процеси.
4. Запаморочення,
«Просторовість», неуважність, дискоординація, відчуття дезорієнтації, особливо в повний місяць і під час сонячних спалахів, нерозуміння, де ви знаходитеся, втрата відчуття місцезнаходження.
Ви вже більше не в третьому вимірі, оскільки почали рухатися в більш високі світи.
5. Дзвін у вухах -
порушення взаємозв'язку, балансу чоловічої і жіночої енергії. «Слухання» звуків або послідовності звуків високої частоти. Це може супроводжуватися тиском в одному або в обох вухах.
6. Головні болі -

розширення енергії на тлі обмежуючих переконань, обмежень розуму. Головні болі можуть сигналізувати і про перетворення мозку на енергетичному і матеріальному рівнях. Можуть виявлятися у вигляді нелокалізованого тиску усередині голови або тиску, що накочує хвилями. Можлива важкість і біль в області потилиці, тімені, міжбрів'ї — це «тиск» третього ока.

7. У вас будуть дні неймовірної втоми,
безпричинної депресії, дратівливості, незрозумілий страх, плаксивість. Ваше тіло стає менш щільним і зазнає інтенсивної розбудови. І ця безпорадність перед невідомим робить людину знеструмленою. Одного разу приходить відчуття байдужості до своєї долі; зникають всі бажання, одне з останніх — прихильність до духовного шляху.
8. Стиснення в грудях.
Ваше Галактичне Серце розкривається.
9. Стиснення щелеп, скрегіт зубів -
сильний опір особистості її місії, її зв'язку з Вищим Я.
10. Дивні електричні відчуття в тілі,
енергетичні поштовхи, пульсації, поколювання, розширення, світло, вібрація тіла, хвилі, свербіж.
11. Яскраві, динамічні сни,
іноді зі сценами насильства — ви звільняєтесь від вантажу дуже багатьох минулих життів на рівні низьких вібрацій.
12. Втрата почуття часу.
Ви можете пропускати зустрічі або потрібний поворот на шосе, спізнюватися, забувати, який сьогодні день — це теж процес пристосування до нових циклів.
13. Втрата своєї ідентичності,

періодичне «випадання» з життя, відчуття небажання робити що-небудь (пасивність, лінь, нічого-нероблення), що викликає роздратування активної частини оточуючих. Ви намагаєтеся спертися на себе старого, але його більше не існує. Ви вже не знаєте, кого ви бачите в дзеркалі! Ви звільняєтесь від своїх старих рис і тепер втілюєте більше Світла, являючи свою простішу і очищену Божественну сутність. З вами все в порядку! Ви перебуваєте в стані спокою, свого роду «перезавантаженні» вашої системи. Ваше тіло знає, що йому потрібно. Крім того, коли ви почнете досягати більш високих планів, «робити» і «домагатися чого-небудь» стане для вас не так істотно, оскільки нові енергії заохочуватимуть вас до таких дій як приймати, творити, піклуватися про себе.

14. Раптове бажання звільнити більше простору.
Ви можете захотіти позбутися своїх особистих «скарбів», відчути потребу прибрати все старе і зайве, роздати своє майно і викинути меблі.
15. Ви «бачите» і «чуєте» якісь дивні речі,
можете бачити крізь завісу, збільшуються психічні здібності, підвищується рівень свідомості.
16. Підвищена чутливість до всього, що вас оточує.
Ви будете з труднощами переносити галасливі збіговиська людей, галасливу і гучну музику, певну їжу, ТВ, голоси інших людей, особливо негативні вібрації, натовп. Ви будете швидко втомлюватися і перезбуджуватися від навколишньої дійсності. Ви налаштовуєтеся на нові світи, так що все це поступово пройде. Знайте, що ви перенесли колосальний обсяг енергії.
17. Для вас стануть нестерпними низькі вібрації третього виміру,
які ви будете вловлювати в розмовах, відносинах, соціальних структурах.
18. Втрата бажання їсти,
зміна апетиту і ваги, зміна режиму харчування. Ваше тіло пристосовується до нового, більш високого стану.
19. Ви будете абсолютно не в змозі робити деякі речі.
Коли будете намагатися робити звичайні речі, то ця рутина буде для вас абсолютно нестерпна.
20. Несподіване зникнення з вашого життя друзів,
певних видів діяльності і навіть зміна роботи і місця проживання. Ви вже вийшли за межі того, ким ви були раніше, і всі ці люди і ваше старе оточення більше не відповідають вашим новим вібраціям. Ваші плани можуть несподівано на повному ходу змінюватися і йти в зовсім іншому напрямку. — Ваша душа врівноважує вашу енергію. Зазвичай ви відчуваєте, що йти в новому напрямку — просто ЧУДОВО, тому що ваша душа розуміє більше ніж ви. Вона вибиває вас з «колії» звичних рішень і вібрацій.
+1
747
RSS
А я думала, що в мене криза середнього віку.
21:32
+1
І що все воно означає?..
21:42
+2
Що кінця світу не буде Буде тільки кінець старого світосприйняття. І людина або міняється, або не зможе більше втілюватись на Землі. І прийдеться тоді підшуковувати іншу планету для наступних втілень
21:45
+2
Мені здається, що все описане в публікації стосується саме короткого перехідного періоду, коли відбуваються різкі зміни в свідомості людини, і фізичне тіло підлаштовується під них.
По мірі того, як людина освоїться на своєму новому рівні свідомості все стабілізується, стає на свої місця.
10:51
+1
Видно, що все це написала людина, яка на ПІВДОРОЗІ. Тому й нема особливого позитиву у цій статті. Опис стану шляху до БОЖЕВІЛЛЯ.
11:04
+1
Це не прояви шляху до божевілля, це прояви стрибка наверх. Але саме стрибка, а не перебування на вищому рівні. Це так як під час злету в літаку. Різко міняється тиск, закладає вуха, в когось можливо паморочиться в голові. А коли літак виходить на потрібну висоту і вирівнюється, всі «симптоми божевілля» зникають. Так само під час духовного стрибка. Тіло ще не звикло до нових енергій, і тому «прояви божевілля». З часом все нормалізується. І людина відчує себе зовсім іншою, відчує що зробила стрибок в еволюції своєї свідомості.

Інше питання наскільки це масовий процес. Думаю, що поки що не дуже масовий. Оскільки основна маса людей ще просто не доросли до цього стрибка.
Оскільки основна маса людей ще просто не доросли до цього стрибка.

Основна маса людей ще навіть піраміду Маслоу не подолала, тому про якісь стрибки навіть не здогадується.
Піраміда Маслоу — то лише для 60-70% людей. Про це сам Маслоу писав, між іншим.
Тобто, він вважав, що 30-40% людей не дотягують навіть до нижнього щабля цієї піраміди? Вони не здатні усвідомити свої навіть елементарні потреби на сон, їжу, житло? Виходить, вони живуть на автоматі, як біороботи?
Ні!!! 30-40% людей по-іншому розставляють пріоритети в піраміді Маслоу!

Приклад із власного досвіду. Колись дуже давно, а саме 1 вересня 1989 року, в підсобці однієї київської книгарні зібралися любителі фантастики, зокрема троє «писучих» — Борис Сидюк, Андрій Кісельов і Тимур Литовченко. Серед нас Борька Сидюк був найдосвідченішим: свої НФ-оповідання він друкував у періодиці мало не з 15 років + до того вже колись зорганізував Клуб любителів фантастики «Перевал». Але з часом КЛФ «Перевал» заформалізувався й перейшов на підпільне заробляння грошей. Тому Борька Сидюк висмикнув з «Перевалу» тих, кого вважав найбільш талановитими. Плюс запросив Кісельова й Литовченка, які там ледь-ледь засвітилися. І спираючись на наявні сили, 1.09.1989 зорганізував новий КЛФ — «Зоряний шлях».

На відміну від «Перевалу», ми працювали здебільшого в режимі літературної студії. Вправлялися 2-3 рази на тиждень. Доля цієї літстудії склалася не зовсім стандартно. Зазвичай у будь-якому КЛФі з часом виділявся хтось один, решта починала писати «під нього» — копіюючи манеру письма найуспішнішого. В КЛФ «Зоряний шлях» намітилося одразу троє лідерів, а не один: згадані Сидюк, Кісельов і Литовченко. Й у кожного була своя сильна риса: Сидюк був «сюжетником» (наймайстерніше закручував інтригу), Кісельов — «філософом» (о-о-о, якою філософічною глибиною вирізнялися навіть найменші його оповіданнячка!..), Литовченко — «емоціоналістом» (від його текстів могли «розтанути» навіть кремезні чоловіки). Й жоден з цих трьох лідерів так і не почав писати «під іншого», кожен зберіг свій стиль…

Але час минав. Першим з трійки клубних лідерів вилетів головний батько-засновник — Борька Сидюк. Він дедалі частіше переймався оргпитаннями, їздив (у т.ч. за кордон) на різні конвенти любителів фантастики. Зрештою, наш КЛФ виставили з підсобки книгарні на вулицю, й Сидююк зайнявся креативним дизайнуванням і друком горілчаних етикеток… А творчою вершиною Бориса стала НФ-повість «Ареал» — твір з класними карколомними ходами… проте явно недосконалий в літературному плані.

Ми з Кісельовим трималися довше. Хоча з лікаря-стоматолога він перекваліфікувався у бізнесмени, а я вперто працював в ІЕЗ ім.Патона, літературних вправ ми не кидали. Кісельов навіть накропав доволі пристойну збірку своїх чудових філософічних оповідань. Але збірку цю теж до ладу не довів — вона так і залишилася «сирою»…

Отже, зі згаданої вище трійки клубних лідерів у «письменники-з-книжками» пробився лише один Тимур Литовченко. Більш того, сумарний наклад його книг перевищив 100'000 примірників:

Отже, книги виявилися читабельними…
(Заради справедливості треба згадати Сергія Іванова, який писав під псевдо «Гарм Відар» — але він прийшов до нашого КЛФу значно пізніше і встиг сформуватися як письменник самостійно. У сергія вийшло друком пара-трійка книг, а далі він занурився у написання комп'ютерних ігор.)
А між тим, я весь час намагався зрозуміти, в чому ж різниця мід мною та тим-таки Андрієм Кісельовим?! Борьку Сидюка я не враховував: він по життю належав до «піонерів» — себто, починав якусь справу, досягав певного початкового рівня майстерності й далі кидав її заради чогось іншого. Ну, не цікаво йому було з року в рік займатися однією справою!!! Але Кісельов?! У нього явно був талант, він же написав цілу книгу чудової філософічної фантастики — її б тільки дотягнути!.. Але чому ж він «спікся»?!

Я цього не розумів, аж доки ми з Кісельовим якось не поговорили дуже відверто «за жисть». І він сказав дуже цікаву річ: «Розумієш, Тимко… От ти скільки років займаєшся красним письменством, тебе вже визнають не просто в середовищі фантастів, а на рівні української літератури в цілому. Але ж за цей час ти літературою заробив з гулькін х*р! А я так не можу!!! Я за ці роки звик на автівці їздити, й доки у мене не буде автівки певної марки, я не можу спокійно жити, а писати оповідання — і поготів! Тому вибач, але гроші для мене більш значущі, ніж література».

Оця його фраза й відкрила мені очі. Знаєте, в яких умовах я писав оцей роман, від художнього рівня якого Анатолій Висота був у захваті?!

Писалося це:
1. в «ливарці» ІЕЗ ім.Патона, коли поруч зі мною була розжарена термічна пічка з експериментальними зразками, на металевому візочку — пересувні контрольні прилади… тож я клав пару брезентових рукавиць на край візочка (щоб не застудити на металі сечовий міхур і нирки), сідав на ті рукавиці, на клінах розгортав грубий зошит «у математику» і писав роман;
2. час від часу мені вдавалося сховатись у надрах наукової бібліотеки ІЕЗ ім.Патона — і там я теж писав цей роман замість дисертації;
3. або на постільній тумбі запалював лампу, прикривав від того світла дружину і писав, скоцюрбившись над грубим зошитом буквою «зю»...

От в таких умовах писався цей роман!!! І мене не є*ало (саме так — брутально НЕ Є*АЛО!!!), що живемо ми бідно, що я їм найгірше з усієї сім'ї (на межі 80-90-х я кілька років не їв вершкового масла, пригадую, коли мене із захворюванням підшлункової залози відправили до Миргорода в санаторій у 1993 році, й там мені на обід дали кубик масла, я втік в номер і плакав — бо то було перше масло, яке я скуштував за ті роки). Мене навіть не є*ало, що дехто з однокласників при зустрічі в обличчя називав мене невдахою, розмахуючи в повітрі пачкою баксів. Востаннє повторюю: МЕНЕ ВСЕ ЦЕ НЕ Є*АЛО — аби лише написати роман!!! І бажано — не один!!! А матеріальне? Це мало бути потім, потім…

А тепер — про піраміду Маслоу! Найпершим, базовим рівнем у ній є фізіологічні потреби, найостаннішим, найвищим — потреби духовні. Отже, різниця між мною та Андрюхою Кісельовим (хоча починали ми разом) була в тому, що він просувався «вірним» шляхом — від базового рівня піраміди Маслоу до найвищого, тоді як я все робив навпаки — бо для мене найважливішим було «виписатися», самореалізуватися в літературі, а вже в яких умовах я жив і працював — справа десята.

Отже, мій друг й автор чудових (як для любителя) філософічних оповідань Андрюха Кісельов належав до 60-70%, я ж перебував у меншості — в отих 30-40%, які просуваються пірамідою Маслоу так, як їм заманеться.
10:13
+1
А розкажіть-но докладніше про цю ПІРАМІДУ. Дзвінко, напиши щось про свою недавню подорож в Карпати!
Я саме хотів написати матеріал про піраміду Маслоу, але у мене зараз «пішов» новий роман. Тому я і припинив дописувати на Світочі, доки «хвиля» йде.
07:52
+1
Тимуре, твій докладний коментар багато чого пояснює. Писання роману «До комунізму залишилося...» скарлючившись і де прийдеться, ховаючись — це твій подвиг. Тривале перебування у Z — позі, це порушення хребта і далі негатив на все твоє здоров«я. За ПІРАМІДУ ДЯКУЮ. 5 РІВНІВ для людини: фізіологія, безпека, громада, оцінка і саморозвиток. Можна погодитися. А що за роман тепер ти пишеш? Немирич — дивний чоловік (с.150) — бачу, що є й мені щось про ФП написати.
Писання роману «До комунізму залишилося...» скарлючившись і де прийдеться, ховаючись — це твій подвиг.

Ой, та я просто хотів сказати, що для мене було важливо почати з найвищого — духовного рівня, знаючи, що матеріальне припливе саме собою наприкінці!
До речі, в Нагірній проповіді йдеться практично про те саме:
25. Через те вам кажу: Не журіться про життя своє що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?
26. Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?
27. Хто ж із вас, коли журиться, зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного?
28. І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, не працюють, ані не прядуть.
29. А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них.
30. І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!
31. Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось?
32. Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно.
33. Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться.

(Матв. 6:25-33)
Як бачиш, Маслова ще не «перехрестили» на Маслоу, а Ісус Христос вже закликав рухатися не від базового рівня піраміди Маслоу до її верхівки, а навпаки — від верхівки до бази!


А що за роман тепер ти пишеш?

Вибачай, але я не можу обговорювати творчі плани в Інтернеті. Бо це нічим не краще, ніж вийти на Майдан і горлати про свої творчі плани в мегафон. Тому напишу в лічці…

Немирич — дивний чоловік (с.150) — бачу, що є й мені щось про ФП написати.


Авжеж! І хай як там складаються мої відносини з Каганцем, але я на все життя вдячний йому за те, що своєю статтею він звернув мою увагу на Немирича. І ми з дружиною наваяли цей роман.
13:49
+1
А що таке духовність? Це написання книг, повзання на колінах перед іконами, спілкування з духами чи ще щось?
А що таке духовність?

А при чому тут духовність?! Я говорив не про «духовність», а про «духовні потреби». І піраміда Маслоу — це піраміда, що демонструє черговість задоволення потреб людини від найнижчого до найвищого рівня. Найнижчими — базовими у тій піраміді є потреби фізіологічні. Себто, згідно з теорією Маслоу, доки поет чи письменник не буде ситий, не матиме даху над головою тощо, він нічого не писатиме. Хоча саме з поетами й письменниками дуже часто все навпаки, й видатні твори пишуться в буквальному сенсі на голодний шлунок. Я це знаю по собі, тому й написав оте все…
Та що там я?! Візьміть, наприклад, Ернеста Гемінгвея. Він ніколи не надавав значення невеличкому опусу «Старий і море», який був написаний буквально в пошуках будь-який грошей — заради підробітку! Себто, саме на голодний шлунок… Але ж Нобелівську премію «тато Хем» отримав саме за «Старого і море»!..

Це написання книг, повзання на колінах перед іконами, спілкування з духами чи ще щось?

Для кожного це щось своє.
Візьмемо визначення, на яке я посилався вище:
Духовність — це ідеал, до якого прагнула й прагне людина у її власному розвитку, орієнтація на вищі, абсолютні цінності...

Зверніть увагу на підкреслене слово — «у власному розвитку людини». Цілі власного розвитку у кожного свої. У мене це написання художніх творів (а не книжок — але то вже нюанси). Для когось то є суворе дотримання релігійних обрядів (бо «повзання на колінах перед іконами» — це надто вузько). «Спілкування з духами» — це наслідок виходу на певний рівень людського розвитку, наслідок розкриття власних паранормальних здібностей.
А для Анатолія Висоти — мабуть, не «повзання перед іконами», а, насамперед, досягнення розуміння духовних коренів українського народу. І вже як наслідок — ладування. Щоправда, я не був на жодному з цих ладувань, але чомусь мені здається, що перед іконами на колінах рідновіри не повзають…
Та й я сам на ікони не молюся…

А для Дзвінкої Сопілкарки духовність — це, мабуть, розуміння зв'язку мікрокосмосу-людини з Макрокосмосом-Всесвітом — і через це вихід на методи астрології…

А для Вас… мабуть, потреба в рівноправному спілкуванні людей з різними поглядами, потреба в Істині, яка може народитися в їхніх виважених дискусіях — звідси утворення Світоча…


Коротше кажучи, скільки людей — стільки духовних цінностей і цілей розвитку може бути.
15:59
+1
Коротше кажучи, скільки людей — стільки духовних цінностей

Згоден. Те що для одного є вищим рівнем духовності, те для іншого може бути заземленим матеріалізмом. Це відносні поняття.

Наприклад, йде хтось молитися в церкву, і вважає себе дуже духовним, а інший дивиться зі сторони і розуміє що це ніяка не духовність, а «вибивання» з Бога матеріальних благ.

Еммм… А чому молитва неодмінно має бути «вибиванням» матеріальних благ?!

Коли оця дівчинка возила волонтерську допомогу на «передок» (включно з Донецьким аеропортом) і писала мені у Фейсбуці: «Тимуре Івановичу, я на кілька днів зникну з ефіру, дуже прошу молитися, щоб я повернулася живою», — то я точно звертався до Всемогутнього не для того, аби «вибити» з нього матеріальні блага!

Або коли оцей мій приятель потрапив за ґрати, я теж не «вибивав» із Всемогутнього якісь матеріальні блага, а просив, щоб цього хлопця просто взяли та й випустили.
За єврейським Законом, двох прикладів достатньо, хоч я міг би навести значно більше молитов не про матеріальні блага (і загалом не на мою користь), які були задоволені.
21:02
+1
«Залишитися живим та здоровим», «вийти з в'язниці» і т.д. — це ті ж самі матеріальні блага. А молитися за близьких людей, це майже те ж саме, що молитися за себе.

Я просто хочу сказати, що в корені всіх речей, які вважають духовними, знаходяться саме матеріальні інтереси. І в цьому немає нічого поганого. Просто не вийде всі речі нашого відносного світу поділити на матеріальні і духовні. Це умовні поняття з плаваючим значенням.

Деякий час назад почав писати статтю на цю тему, але з часом не складається. Можливо в наступному місяці допишу.
Ну-у-у, з такою логікою і весь альтруїзм можна звести до здорового егоїзму!

Типу, якщо я допоможу цій волонтерці, то вона матеріально забезпечить солдатиків, які стримають рашистів, які не захоплять Києва й не заподіють шкоди мені й моїй родині, яка утримує мене, інваліда…
Але щось мені це надто нагадує фінал відомого анекдоту:
«Якщо у тебе немає тарані — отже, ти є імпотент!»


UPD. Ми тут «танцюємо» від піраміди Маслоу, але зверніть увагу: про «матеріальні» потреби він не говорить! Найнижчий рівень у нього називається «Фізіологічні потреби», далі йдуть «потреби в безпеці» та «соціальні потреби» — і все це можна звести до прямих матеріальних бажань. А два вищі рівні («потреби у повазі» та «потреби в саморозвитку») можна звести до матеріального опосередковано.
зважаючи на це, я би сказав, що «матеріальне» — категорія занадто широка й невизначена, а тому незручна для користування.

Я тільки дивуюсь, як Ви не звели «духовне», наприклад, до інформаційного.
21:34
+1
У Вас чомусь все що матеріальне те неодмінно егоїстичне Я інше мав на увазі. Але зараз продовжувати свою думку не буду тому що потрібно багато слів для цього. Краще побалакаємо на ці теми в серії статей, які я запланував написати після того, як закінчу з технічною частиною сайту.
Це не у мене, а у Вас!
Але якщо хочете балакати про це в інших каментах — будь ласка!
11:51
+1
СВІДОМІСТЬ ПРАВИТЬ СВІТОМ. Коли згоджуємося із цим твердженням, то далі іде розуміння, що це є сферою Духу. Далі. Все, що з цим пов'язано, веде людину до ДУХОВНОСТІ.
СВІДОМІСТЬ ПРАВИТЬ СВІТОМ

З цим можна посперечатися.
Хлопці, почитала я вашу дискусію і згадала старий анекдот:
Помер один добрий чоловік і потрапив до Раю. Ходить, розглядається він усюди, раптом бачить, на хмарці сидить Бог втомлений і зажурений. Чоловік і питає:
— Боже, що сталося, чому Ти такий сумний?
— Ти ким був за життя? — спитав у відповідь Бог.
— Столяром, ціле життя табуретки робив.
— Як я тобі заздрю.
— Чому, Господи, Ти ж всемогутній?
— Бо твої творіння не просять у тебе щосекунди: «Дай грошей, дай здоров'я, дай любові».

Це точно! Дана була людям заповідь любити одне одного:
Це Я вам заповідую, щоб любили один одного ви!
(Ів., 15:17)

А вони замість того повсякчасно до Бога по любов звертаються, дурні такі…
Ще й анекдоти про свою дурість складають…
08:31
+2
БОЖЕСТВЕННА СВІТОМІСТЬ править усім. Запереч це, Дзвінко. А от фантазер планує вже на весну 2017 р. ПІДНЯТИ ВІДВІДУВАНІСТЬ НО (добову) в 10 раз. Тобто до 15_20 тисяч. Запам'ятаємо це. А вже через місяць, в серпні-16 там же має запрацювати НАВЧАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ МІЖМОР'Я.
Та нехай старається!

Випадкові Дописи