До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Професор В. Іваненко: Чому український націоналізм проявляється як ліворадикальний, а не правий рух

Професор В. Іваненко: Чому український націоналізм проявляється як ліворадикальний, а не правий рух

В жовтні 2018 року, на Фейсбуці, Олександр Щерба висловив свій погляд на український націоналізм:

«Україна та націоналізм. Важка тема. Але хтось рано чи пізно мав сказати, як деякі сторони сучасної України виглядають очима європейців. Європа чи націоналізм: вибір робити нам».



В обговоренні публікації взяв участь і професор Володимир Іваненко, президент і засновник Українського Університету (США):

Олександр Щерба вважає тему «Україна та націоналізм» важкою. Під його записом – активне обговорення…

Проблема і автора запису, і коментаторів у тому, що всі вони виходять з уявлень про ідеологію українського націоналізму, як її теорія і практика склалися десятки років тому в умовах тоталітаризму та в яке річище спрямували діяльність українських націоналістів вороги України.

Відтак український націоналізм проявляється в суспільному житті як ліворадикальний рух, на якому буквально зациклені громадсько-політичні організації, що користуються націоналістичною риторикою.

Справжній український націоналізм мав би ґрунтуватися на національних традиціях і звичаях, завдяки яким його ідеологія була б ідеологією справді правого (а не лівого й радикального) толку і була б пов‘язана з консерватизмом та традиціоналізмом (але аж ніяк не з соціалізмом).

За таких умов український націоналізм мав би консервативне праве крило (звичаєве), помірковане (центр — традиціоналістське) й соціально орієнтоване ліве крило (анархічне — у висхідному розумінні цього поняття).

На жаль, нинішні громадсько-політичні організації та їхні лідери, які ідентифікують себе як націоналістичні, нічого не роблять у царині наукового випрацювання теорії й методології націоналізму як ідеології, у розвитку націоналізму як наукової дисципліни.

Цьому є просте пояснення: вони не зацікавленні в цьому саме тому, що і організації, і особистості є позірними націоналістами, для яких важлива лише націоналістична риторика. А для цього достатньо старого історичного вантажу.

Упродовж тривалого часу я закликаю до наукового осмислення українського націоналізму — вивчення його історичного досвіду й актуальних проблем, випрацювання його теоретико-методологічних засад на основі сучасних досягнень науки, визначення перспектив і шляхів його розвитку.

Я певний того, що запропонувавши науково виважені підходи до українського націоналізму як ідеології, ми об‘єктивно переосмислимо наш історичний досвід і виправимо власні помилки та завдану нам шкоду, а відтак запропонуємо Європі і світові якісно нове бачення справжнього націоналізму як любові до своєї культури, як вірності своїм національним традиціям і звичаям.


Професор В. Іваненко не оминув увагою і наш черговий фільм, відгукнувшись на нього публікацією.

Про відеофільм «Азбука націоналізму» — погляд з США

Це одна з перших спроб об‘єктивного аналізу та оцінки явища, про яке в українському суспільстві мають неповне або викривлене уявлення, яке викликає багато суперечок і за яким криється багато проблем української політики, націєтворення та державотворення.

Футуролог Ігор Каганець та воєнний історик генерал-лейтенант Володимир Федько започаткували серію відеодіалогів, присвячених історичному досвіду, сучасному станові та перспективам розвитку українського націоналізму.

І. Каганець запропонував певні критерії, за допомогою яких він аналізує та оцінює український націоналізм. В. Федько у своїх спостереженнях і висновках позиціонує себе не тільки як учений-історик, але і як активний учасник подій. Розмова цих двох неординарних особистостей вийшла цікавою й продуктивною. Вона спонукає до серйозних роздумів.

Як науковця, мене трохи напружує те, що в осмисленні націоналізму в цілому співрозмовники аж надто багато уваги приділяють німецькому націонал-соціалізмові, в якому, як не поверни, все-таки більше соціалізму (звідси й авторитарно-тоталітарна природа нацизму), ніж націоналізму (нацизм не спирався на німецькі традиції й звичаї, тобто на консерватизм і традиціоналізм, а шукав своє коріння в зовсім іншому місці).

Обговорення історичного досвіду нацизму лише частково торкнулося його зв‘язку з власне українським націоналізмом, коли І. Каганець та В. Федько згадали про Соціал-національну партію України, внаслідок розколу якої виникло ВО «Свобода».

Ми сходимося на тому, що «Свобода» активно послуговується націоналістичною риторикою, позиціонує себе як продовжувачка бандерівського руху і нічого не робить для розвитку теорії й методології українського націоналізму.

Думаю, що для непрофесійного глядача програма була б привабливішою й цікавішою, якби вона йшла як вільна розмова, тобто не була так академічно заформалізована. Сподіваюся, у наступних випусках циклу «Азбука націоналізму» ці нюанси буде враховано.

Насамкінець хочу висловити вдячність за те, що наприкінці передачі (за 12 хвилин до кінця) співрозмовники згадали і про моє бачення українського націоналізму, висловлене в одній із моїх останніх публікацій.

Проф. Володимир Іваненко Український Університет



+2
79
RSS
17:29
+2
Я чогось думав, що Володимир Іваненко мешкає в Україні.
Я чогось думав, що Володимир Іваненко мешкає в Україні.


Пан Володимир киянин. Викладав у Київському державному університеті… Я ним знайомий ще з кінця 1980-х. А в 90-х співпрацювали по деяких напрямках патріотичної роботи.

Випадкові Дописи