До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Як вийти з мертвої точки (матеріал 1)

Як вийти з мертвої точки (матеріал 1)
Джерело матеріалу:

Несподівано знайшов дві статті різних психологів на одну й ту саму важливу тему… Це непрямо стосується подолання кризи (в т.ч. творчої), прокрастинації та ін.


Як вийти з мертвої точки: 3 кроки вперед


Збоку здається, [що] у вас прекрасна робота, чудова сім'я і все ідеально. Але вранці ви ледве встаєте з ліжка, бо не знаєте, навіщо починати новий день. В обід ви активно критикуєте чиюсь погану поведінку, а ввечері так змучені, що знову лізете в холодильник, хоча обіцяли собі на ніч не їсти. Це мертва точка, з якої важко зрушити, якщо не знати як.

Коли життя стало схожим на замкнуте коло, а всі спроби вирватися з нього зазнають поразки, не поспішайте звинувачувати себе. Проблема не в характері й відсутності сили волі. Аби щось змінити, потрібні ресурси, але де їх взяти?

Існує два фактори, що заважають щасливому перебуванню в теперішньому моменті й активному руху вперед, — це переживання минулого і тривога за майбутнє. Незавершені історії з минулого відтягують на себе ресурси. Ви знов повертаєтеся у віджилі стани, пережовуєте образи, програєте в голові хворобливі розмови і ятрите рани. Це розумова жуйка, на яку мозок витрачає стільки сил, що не здатен звернути увагу на теперішній момент. Коли двері в минуле відкриті, теперішнє видуває туди протягом. А майбутнє будується в сьогоденні, яке зависло в минулому і прокручує заново один і той самий фільм. Не дивно, що вся енергія витрачається на контролювання минулого, змінити яке неможливо.


Уявіть, ви — це пазл. Виходить, що тільки 30% картинки відображає дійсність, все інше — фантом. Огризок малюнка не може бути спокійним, оскільки втратив цілісність


Тому майбутнє здається таким невідомим, жахливим і тривожним. У нас розвивається симптом під назвою «марнотратник»: ми витрачаємо енергію на подорож — з пункту А, де вже все сталося, до пункту С, де ще нічого не відомо. Пункт B, в якому протікає в даний момент наше життя, стає мертвою точкою.

Щоб вибратися з цього стану, потрібно зробити три кроки, які не потребують великих енерговитрат. Але перш ніж перейти до них, запам'ятайте: «Минуле незмінне, майбутнє невідоме, а теперішнє прекрасне».

Крок 1. Вибачте собі себе

Головне, що не беруть до уваги «доброзичливці», які говорять: «зберися, ганчірко», «починай просто робити», «дорогу здолає той, хто йде», — це відсутність енергії для початку чогось нового. Тому перше, що вам потрібно зробити, — зупинитися. Якщо тиснути на газ, коли машина буксує, то зав'язнете ще більше. Зупиніться й озирніться навколо. Станьте для себе тим самим спостерігачем, який бачить все без оцінки.

Не звинувачуйте себе, а навпаки, щиро, з радістю й любов'ю до себе, з повагою до своєї унікальності, скажіть: «Я себе вибачаю». Прийміть всі свої грані, якими б непривабливими вони не здавалися. Зверніться до себе зі словами: «Так, можливо, я недостатньо працьовита, так, я ледащо, так, я зробила ряд помилок, була грубою, неосвіченою, злою, заздрісною. Так, я була сором'язливою або, навпаки, нахабною». Важливо прийняти все це нарівні з тими гранями, за які вас завжди любили.

До речі, про ті грані, за які нас люблять. Ще один канал, в який ми нещадно зливаємо ресурси, — бажання всім подобатися. Бути правильною, гарною дівчинкою. Зізнайтеся собі чесно: чи зробило це вас щасливою?


Знаєте, що таке насправді хороша дівчинка? Це зручна дівчинка. Намагатися сподобатися всім — нездоровий, невротичний стан


Якщо в комунікації з людиною ви намагаєтеся задовольнити її потреби й очікування, то втрачаєте свою справжність. Хороша дівчинка — це, звісно, чудово, але тільки коли вона знає собі ціну. Тому все, що вам потрібно зробити — це зупинитися і визнати свою недосконалість. І у всій своїй красі пробачити себе. Якщо у вашому несвідомому є великий шар провини, то ґрунт, по якій ви ступаєте, — болото. Рухатися вперед неможливо. Тільки зупинившись, вибачивши себе, усвідомивши ту частину, яка довгий час перебувала в тіньовій стороні, ви зможете відчути тверду землю під ногами. Але думати — не означає робити. Тому важливим є наступний крок, який перетворює усвідомлення в дію.

Крок 2. Розчистити простір навколо

Щойно ви вибачили себе, потрібно негайно починати генеральне прибирання на трьох фронтах: вдома, в інформаційному полі та в тілі. Почніть з банального прибирання будинку. Забудьте про весь мотлох і непотрібні речі, тим паче ті, що нагадують про минуле. Позбавитися зайвого потрібно до того, як ви почнете мити підлогу. Якщо внутрішні переконання не дозволяють вам викидати речі, віддайте їх нужденним. Ви навіть не уявляєте, скільки всього зберігається в тих спідницях і блузках, які ви вже багато років не діставали з шафи. І все це ви носите з собою, немов цеглини в кишенях.

Другий пункт, в якому ви робите генеральне прибирання, — це ваше інформаційне поле, особистий простір, займаний іншими людьми. Уважно перегорніть телефон, ноутбук, записник: там ховаються ті, хто вже емоційно з вами не пов'язаний, але, займаючи місце в мобільному, продовжують тягнути енергію. Всі ці імена і діалоги — як мертві душі, що заповнюють простір вашого життя. Якщо ви досі не видалили негативні листування, то найшвидше, не хочете звільнитися від цих емоцій. В цьому є мазохістський сенс: зберігати те, що заподіює біль. Найщасливіші люди — ті, хто втратив телефон чи ноутбук. У них виникає поле порожнечі, яке вони наповнюють вже тим, що їм необхідно.

І третій пункт, в якому ви проводите генеральне прибирання, — ваше тіло. Воно все пам'ятає: ваші почуття, досвід, емоційні сплески, падіння і підйоми. Це каміння, записані в тілі у вигляді блоків і затискачів, і ваше завдання — звільнитися від них. Як провести генеральне прибирання в тілі? Тут у кожного свої ключі. Є багато способів, що дозволяють розблокувати тіло, дати вихід енергії: йога, дихальна гімнастика, всі танцювальні психологічні практики і просто танці. Головне, приділіть тілу увагу.

Крок 3. Задайте собі правильні запитання

Останній крок — техніка, яка допоможе вам сформувати уявлення про себе в моменті. Називається вона «три запитання». Перше звучить так: «Що я хочу далі?» У формулюванні є підступ: слово «далі» — це десь дуже далеко. Все, що лежить за межами дня сьогоднішнього, бачиться як велика мета і мрія. Тут же можна знайти і полегшення через відпущення напруги: не потрібно напружуватися, далі — не настільки вже й далеко. Насправді це найближчий момент. Якщо ви хочете в цей момент встати і розчахнути вікно, поставити чайник, витерти пил, випити чай — це і є правильні відповіді на запитання. Чим швидше ви задовольните вимогу, бажання, тим більше задоволеності в моменті ви отримаєте. Задайте собі це запитання і слухайте відповідь з глибин себе, не з розуму. Не треба, а хочу. Виконавши перше побажання, відзначте почуття, які ви відчуваєте від того, що зробили бажане.

Друге запитання: «Чим відрізняється сьогоднішній день від вчорашнього?» Якщо перше запитання можна задавати собі протягом дня, то це — тільки ввечері, коли справи завершені, ви спокійні й розслаблені. Не намагайтеся оцінювати дні: сьогодні краще (гірше), ніж вчора, і навпаки. Завдання — зазначити різницю. Припустимо, вчора був дощ, сьогодні його не було. Вчора на обід харчо, а сьогодні я їла борщ. Вчора я вирішила одягти босоніжки, сьогодні я була в кросівках. Мета практики — показати, що ваше життя не просто не статичне, а воно змінюється щогодини. Так ви відстежуєте рух життя, вчитеся помічати дрібниці.

Третє запитання: «Що з моєю мрією?» Якщо перші два запитання потрібно задавати собі щодня, то третє — більш глобальне. Досить одного разу на тиждень. Потрібно робити ревізію цілей і бажань. Те, про що ви мрієте, до чого йдете, може змінюватися протягом життя. Зокрема, в дитинстві нам здавалося, що наша найбільша мрія — купити кілограм цукерок, з'їсти і стати щасливими. Зараз, навіть якщо ми купимо два кілограми цукерок, навряд чи вони зроблять нас щасливими. Ми змінюємося, наші мрії змінюються з нами. Якщо в якийсь момент ви розумієте, що мрія, до якої ви так довго і наполегливо йдете, більше не ваша, не бійтеся коригувати її або відмовлятися зовсім. При цьому запитайте себе: чому я більше не хочу цього? І відповідайте чесно собі: «Оскільки я змінилася, тепер мені це не потрібно». Коли ви зможете допустити можливість змін, ви дозволите собі робити те, що вам дійсно хочеться.

Тетяна Ващенкова,
психолог, арт-терапевт

+4
98
RSS
04:27
+3
Хороші рекомендації! _чудово
10:42
+4
У понеділок було погано!
У вівторок було погано!
У середу було погано!
У четвер було погано!
У п'ятницю було погано!
У суботу було погано!
Сьогодні неділя і день не обіцяє нічого гарного!
Завтра понеділок і буде погано!

УРА! Нарешті є стабільність і перспективи на майбутнє!!!
17:48
+3
Що було — загуло, а сьогоднішнє справді прекрасне, незважаючи на Зе-подразники.
22:55
+3
Колись, після закінчення школи, я казав собі: тільки поступити б в інститут — і нічого більше мені не треба. А коли поступив — зловив себе на буденному ставленні до цього факту: ну, так і мало бути. А як же інакше? І сучасне (нові турботи, нові плани) тут же заслонили минуле.
«Минуле незмінне, майбутнє невідоме, а теперішнє прекрасне» — золоті слова.
22:44 (відредаговано)
+1
Для людини природно хотіти чогось кращого, чогось нового, змінювати своє середовище, життя на краще. Якщо нічого не хочеться, і нічого не цікаво, значить людина стоїть на мертвій точці, тобто людина мертва ментально. З часом, дійсно, те чого волів раніше, стає не значимим, бо все змінюється й треба шукати нових вражень, нових знайомих, заряджати своє життя новою енергією, перед тим вичистивши свою голову, або помешкання від непотребу.
Щоб зрухати якусь справу з мертвої точки, варто, хоча б меблі переставити в кабінеті, щоб завести позитивну енергію. Це працює. Або якщо з перестановкою меблів ускладнення, тоді хоча б запустити позитив, готуючи чай за рецептом Дзвінки, розмішуючи інтенсивно воду в горнятку, рухаючи ложку за годинниковою стрілкою. І рухатися, вперед.

Випадкові Дописи